Урок "Життєва стежка Василя Симоненка. Казка "Цар Плаксій та Лоскотон"

Про матеріал

ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхомВасиля Симоненката його казкою "Цар Паксій та Лоскотон", допомогти учням виявити свої творчі, акторські здібності; розвивати організаторські здібності, активність, фантазію; виховувати естетичний смак.

Перегляд файлу

Література.5 клас.

Василь Симоненко. „Цар Плаксій та Лоскотон”

Очікуванні результати: навчальна - учні ознайомилися із фактами про життя Василя Симоненка, дізналися цікаві факти із життя; самостійно вміють наводити повідомлення;

розвивальна – виразно читають казку, формуючи вміння переказувати; ознайомилися з особливостями віршованої казки; уміють характеризувати та оцінювати вчинки казкових героїв, розрізняти добро та зло і в казках, і в житті.

виховна – вчаться виховувати в собі життєлюбство, оптимізм, почуття гумору.

Тип урок: : урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет В.Симоненка, ілюстрації до твору.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Кому належать слова? Можна все на світі вибирати, сину.

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

В.Симоненко.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Опрацьовуючи текст літературної казки Василя Симоненка, ми розкриємо для себе багатий світ уяви поета, відчуємо його життєлюбство, всеперемагаючий оптимізм, тонкий гумор, знову й знову навчатимемось розрізняти добро й зло, як у казках, так і в житті.

ІV. Сприймання та засвоєння навчального матеріалу.

1.Цікава сторінка із життя митця.

Василь Симоненко – поет, творчість якого увійшла до золотої скарбниці української літератури. Народився він у с.Біївці на Полтавщині.

Цей край пов'язаний з багатьма уславленими іменами і подіями. Наприклад,

М. Коцюбинський побував поблизу Біївців біля криниці, поруч із якою відбувалися гомінкі ярмарки, це місце вважалося особливим. Усе в цьому краї дихає історією. Тут малий Василько вчився розуміти добро і зло, поважати людину праці. Саме тут до нього вперше завітала муза. Запис першого вірша, звичайно, не зберігся, та Василева мати Ганна Федорівна пригадує, що той твір був про поле і були там рядки:

... а жито шепоче

пора мене косить.

Хтось дізнався про цей вірш і ще довго школярі називали Василя гучним словом - поет, тобто «той, що складає вірші».

Після закінчення Київського державного університету Симоненко став професійним журналістом, журналістом, жив і працював у Черкасах, де й закінчилося коротке, мов спалах, його життя (28 років).

Своїм сучасникам і нам, прийдешнім поколінням, він залишив заповіт

(ці слова викарбувані на постаменті пам'ятника поетові):

Можна все на світі вибирати, сину.

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

2.Слово вчителя.
Казки В. Симоненка не можуть не цікавити дітей, бо ж написані вони з великою любов'ю. Першим слухачем цих казок був сни поета Лесик. Давно вже виріс син Олесь, і ось уже нові покоління читачів читають казки Симоненка.

Бесіда за питаннями. (Діти прочитали казку вдома.)

Якими були головата очі царя Плаксія? (Голова, мов бочка, очі ній кавуни).
Скільки дітей було в царя Плаксія? (Три сини й три дочки).
Як поводилися діти Плаксія? (Стогнали, ревли, сльози відрами лили)
Що заборонив цар дітям своєї країни? (Сміятися й радіти).
Яка кара чекала на непослухів? (Загроза бути з'їденими).

6. Чому цар любив, коли плакали діти? (Він пив їхні сльози).

7. Як називалась країна царя Плаксія (Сльозолий).

8. Хто розвеселяв малечу, приносив їй сміх? (Добрий дядько Лоскотон)

9. У чому носив сміх Лоскотон? (У розмальованій торбині, у пальцях лагідних своїх).

10. Що пообіцяв цар тому, хто впіймає Лоскотона і посадить його в льох? (Віддати за нього свою дочку).

11. Чому довго не могли спіймати Лоскотона? (Бо його люди любили й переховували).

12.Хто заарештував Лоскотона? (Віроломний та лукавий капітан Макака.)

13. Хто звільнив Лоскотона з в'язниці? (Батраки й робітники).

14. ВІД чого загинули Плаксій та його прибічники? (Від лоскоту, сміху).

15. Чого вчить казка? (Доброти, життєрадісності, волелюбності).

4. Гра «Знайди протиставлення».

Герої казок часто змальовуються за допомогою протиставлення.

Наприклад: «Було два брати — один убогий, а другий — багатий»

Мудра дівчина»). Знайдіть такі протиставлення в казці „Цар Плаксій та Лоскотон”

5.Теорія літератури.

Спостереження за особливостями віршованої мови.

Порівнюючи два уривки (прозовий і віршований), нескладно визначити,
що віршований текст має такі особливості:

а) поділ на частини (їх називають строфами);

б)наявність ритму (чергування наголошених і ненаголошених складів);

в) наявність рими (співзвучного закінчення рядків).

Строфа—це частина вірша. За кількістю рядків строфи поділяють на види: двовірш, тривірш, чотиривірш, п'ятивірш тощо. Між строфами на письмі роблять відступи, а під час читання — паузи більші, ніж між рядками.. Наприклад:

Але в тому диво-царстві,

Зневажаючи закон,

Жив у мандрах і митарстві

Добрий дядько Лоскотон.

У поданій строфі є такі рими: царстві—митарстві, закон - Лоскотон. Це чотиривірш, у якому ритм створюється завдяки чергуванню наголошених і ненаголошених складів у рядках та повторенню однакової кількості рядків (8,7,8,7).

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Гра «Назви риму».

Сміх, торбина, плаксиві, Лоскотон, діток, дарма, плаче, гладкий, Макака-забіяка, запам'ятай, повернуть, прямо.

2.Виразне читання уривків із казки учнями.

3. Бесіда за питаннями

Чому казку В. Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон» називають літературною і віршованою?
Які віршовані літературні казки ви знаєте?

(«Лис Микита» І. Франка, «Казка про Оха-чудотвора» Лесі Українки, ”Золоторогий олень» Д. Павличка).

3. Чому поетичні твори звучать мелодійно?

(З уроків музики учні знають, та музичні твори звучать мелодійно тому, що мають ритм. А ще мелодійності надають мові рими - співзвучні закінчення рядків у вірші).

4. Чим відрізняється записування віршованого тексту від прозового?

(Вірші поділяють на стовпчики - строфи).