Урок "Зимові свята в Україні"

 

 

                                     “Зимові свята в Україні ”

 

 

1. Вступна бесіда вчителя про зимові свята на Україні.
2. Знайомство з народними традиціями.

                              1.”Свято Андрія”  (13 грудня)

1. Довідкове бюро .                                            

  А) -  День Святого Андрія Первозваного – це свято, з якого починається низка зимових ворожінь та приготувань до новорічно-різдвяних святкувань.

   День Андрія відзначається 13 грудня і по-давньому ще називається Калита. Це день пам'яті мученицької смерті Христового апостола Андрія Первозваного – першого архієпископа Константинопольського, патріарха Вселенського та Апостола Українського. 

Андрій був першим з покликаних учнів Христа – через це він отримав ім’я Первозваний. Його покликання відбулося біля Галілейського озера, де він рибалив разом зі своїм братом.

 

  Б) -  До того ж Андрій був першим благовісником Євангелія Христового на українських землях. Збереглася легенда – коли Христові апостоли визначалися, кому куди йти проповідувати, Андрієві випало йти у Скіфію – тепер це землі України.

   У "Повісті минулих літ" так описується подорож Андрія до Скіфії:

"Прибув він до гирла Дніпрового, а звідти вирушив угору по Дніпру. І сталося, що він прибув і зупинився під горами на березі. А ранком, вставши, промовив він до учнів, що були з ним: "Бачите ви гори ці? На горах цих засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков здвигне тут Бог", - і піднявся він на гори ці, благословив їх, помолився Богу і зійшов з гори цієї, де пізніше виріс Київ".

   Так Святий Андрій передбачив появу Києва. Завдяки цьому напівлегендарному епізоду багато хто вважає саме Андрія основоположником Христової Церкви в Україні.

 

2. Народні прикмети.

 - Якщо цього дня іде сніг і не тане, значить він лежатиме ще 110 днів, тобто рівно три місяці.

 

 - В давнину перед тим, як набирати воду з ополонки, її було прийнято спершу послухати. Якщо з води чули шум – значить йде заметіль. Якщо тихо – зима буде спокійною.

 

 - Морозна, але ясна погода цього дня свідчить про прийдешній багатий врожай.

 

 - Якщо до свята Андрія не випаде сніг, зима залишатиметься теплою і малосніжною, а якщо все ж випаде – зима прийде холодна і сніжна.

 

3. Обряди на Андріївські вечорниці.

     1) Кусання калити.

 В українців здавна повелося веселитися цього дня, бо свято Калити – одне з найвеселіших зимових свят. Молодь збиралася разом, готувала частування та влаштовувала веселощі.

 - Калита за своєю формою нагадує сонце – це кругле печиво-пряник, политий медом, з діркою усередині. З відкусуванням калити пов’язана найвеселіша та найвідоміша частина Андріївських вечорниць. Корж прив'язували до стелі якомога вище, а молоді хлопці та дівчата з зав'язаними очима мали не просто дострибнути до нього, а й відкусити бодай малесенький шматочок.

 

     2) Ворожіння.

 - Також пізно ввечері 12 грудня дівчата, котрі хотіли поворожити на судженого, збиралися у хаті самотньої жінки. Всі разом вони випікали пампушки і кожна з дівчат мала взяти одну, зробити на ній якусь помітку та покласти назад у загальну тарілку. Коли всі обрали по пампушці та зробили на них помітки, до хати впускали господареву собаку. Чию пампушку він з'їсть першою, та дівчина і вийде заміж першою.

- Часто дівчата ворожили на горнятках. Їх мало бути стільки, скільки дівчат. Туди клали хліб, цибулю, сіль, цукор, перстень, гроші а в останню – наливали води. Кожна з дівчат заплющувала очі та обирала одне горнятко. Далі – заглядала в середину і тлумачила "сюрприз": цибуля – до сліз, хліб – до достатку, перстень – до весілля, вода – до вагітності, сіль – до неприємностей, цукор – до радощів, гроші – до багатства.                                        

                                         2.“Святий   Миколай” (19  грудня)

1. Довідкове бюро .                                            

• А чи знаєте ви, чому саме цей день, 19 грудня, ми називаємо святим. Чому його чекають діти

всього світу? Давним-давно, в 207 році, в багатій родині на Туреччині, народився син, його назвали Микола. Хлопчик ні в чому не потребував і виріс дуже доброю людиною. Його вчили справедливості, співчуття до хворих і сиріт. Але несподівано померли його батьки, залишивши йому великий спадок. Правильного життя вчив Миколу вчитель, а він його уважно слухав. Боліло маленьке серце за дітей, які були бідними і голодними. Йому хотілося допомогти їм. Але як? Одного разу хлопці пішли щедрувати, а один хлопчик - Олесь не пішов, тому що у нього захворіла мама і пальтечко продірявилося . І ось, коли настала ніч, Микола зняв своє пальто і поклав у сумку Олеся. Вранці, коли Олесь побачив подарунок, він дуже зрадів. Відтоді Микола набивав мішки всяким одягом, їжею, іграшками та ночами розносив їх бідним сусідам. Пройшли роки. Микола виріс. Все своє добро він роздав бідним.

Коли він помер, його прирівняли до святих. Відтоді згадують Святого Миколая 19 грудня і в цей день роблять подарунки один одному. Коли всі заснуть, Святий Миколай непомітно покладе під подушку слухняного дитини подарунок, а неслухняного - лозинку, щоб не балувався.

 

2.Читання віршів дітьми.

• Поспiшаємо, поспiшаємо  iз  листами,

      Бо  вже iде  Святий  з  неба  саночками.

      Не  забули  ми  листочки  написати,

      Та й  Святого  Миколая  попрохати.   ( кидають  листи)

 

• Менi  ляльку,
• Менi  книжку,
• А  для  мене  з  гуми  мишку,
• А  менi  цукерок  трiшки,

      Шоколадок  i  горiшкiв,

      То  круглобоких  i  здорових.

 

                  Небесна  синя  благодать

            Лягає  над  церквами,

            А  я  прошу  в  Iсусика

            Здоров’ячка  для  мами.

 

           Ударив  дзвiн  i  золота

           Зiлляв  на  нашi  свята,

           А  я  прошу  в  Iсусика

           Здоров’ячка  для  тата.

 

•  Схилились  фани  у  поклiн ,

        Мiй  зiр  до  неба  лине,

        А  я  прошу  в  Iсусика 

        Здоров’я  для  Вкраїни.

 

•   О,  наш  любий  Святий  Миколаю,

        Зглянься  ти  над  нами,

        Найдорожчу  радiсть  дай –

        Моли  Бога  за  наш  край.

 

                                         3.“Святий вечір – кутя” (6 січня)

1. Довідкове бюро .                                                                                           

- У святий вечір всі діти повинні привітати своїх хресних батьків з різдвяним святом і принести в їх будинок кутю, а також запросити в гості. Хрещений батько, в свою чергу, повинен був відвідати своїх хрещеників і робив це рано 7січня. У свят вечір господиня старанно накривала на стіл і приносила гілочку калини, мак і горішки. Розкладала по кутах столу і примовляла; " Нехай Господь Бог не пускає на наш поріг гірку біду і непрощене зло ,щоб завжди в цьому будинку здоров'я і щастя жило. Якщо будуть невдачі, то дрібні як мак, а краса і радість, як пишна калина, а жити в злагоді і в любові, як дві половинки горіха"на свят-вечір обмінювалися ритуальними стравами. Родичам, хрещеним батькам, сусідам святкову кутю носили діти.

2. Перегляд ілюстрацій по темі.

                                             4.“Різдво” (7січня)

1.Довідкове бюро.                                                                                           

- У глибоку старовину Святий вечір відзначався як свято народження Всесвіту - Роздво. Про це говорять ритуали і обряди. Готували 12 священних страв, тому 12 сузір'їв .В основному, зернові культури, тому що Різдвяна вечеря вважалася жертовною трапезою на честь Коляди - Сонця. Давним - давно жила жінка і звали її Діва Марія. Одного разу по дорозі в місто, а дорога була далекою, в хліві вона народила сина, і назвали його Ісус Христос. Коли він народився, над містом яскраво засвітилася зірка. Люди її побачили і зрозуміли, що народився спаситель світу. З тих пір стали святкувати свято, яке називається Різдво Христове. 14 Січня народжувався місяць, 19 січня, на Водохреща, народилася богиня води Дана. Предки вірили, що в ніч на Різдво всяка нечесть ставала активною і могла перешкодити дозріванню світлих сил. Тому колядники одягали маски, рядилися, щоб злі сили їх не впізнали, співали величальні пісні Коляді, прославляли Сонце, Місяць і дощ. Носили з собою ці символи і зірки, щоб не збитися зі шляху.

 

                                                        2. Сценка

• -Пустiть,  господарю  до  хати,

      Нас  тут  зовсiм  небагато.

      Четверо, чи  п’ятеро,

      А  всього  аж  двадцятеро.

 

• - Та  чого  питати,  заходьте  до  хати,

        Заходьте, сiдаймо,  що  принесли – висипаймо.

 

• Добрий  день,  люди  добрi,

      Cтарi  й  молодi,

      Жонатi  й  холостi,

      Добрий  день,  лебiдки,

      Хлопцi-  молодцi,

       Козаки-  удальцi!

 

• Добрий  день  гостi,  званi  та  желаннi,

      Всіх  примiчаєм, райдужно  зустрiчаєм!

 

• Принесли  ми  iз  собою  такi  подарунки, як  добрий  настрiй,  радiснi

      пiснi,  веселi  жарти, святковi  танцi,  привiтання  та  побажання.

 

• Щедрий  вечiр, добрий  вечiр,

      Добрим  людям  на  здоров’я.

      Хай  здоров’я  пливе  вам  рiкою.

      I  буде  чисте,  як  струм  джерельноi  води

      Бажаєм  вам  нiколи  не  старiти,

      Бажаєм  щастя  i не  крапельки  бiди.

 

• Ще  вам  щиро  побажаєм,

      Дорожити  рiдним  краєм,

       I  щасливiй  вашiй  хатi,

       Щоб  ви  всi  були  багатi!

 

               Коза : Го- го,  коза,  го- го,сiрая,  го- го,бiлая,

Ой,  розходися,  розвеселися,

По  всьому  дому  по  веселому,

Де  коза  туп- туп,  там  сiм  куп- куп,

Де  коза  рогом, там  жито  стогом,

Де  коза  хвостом,  там  жито  кустом.

 

      Коляд, коляд, колядин,

      А  я  в  батька  один,

      По  колiна  кожушок,

      Дайте,  тiтко, пирiжок,

      Не  дасте  пирiжок,

      Вiзьму  вола  за  рожок,

      I  поведу  на  торжок.

 

      Коляд,  коляд,  колядниця,

      Добра  з  медом  паляниця,

      А  без  меду  не  така,

      Дайте,  тiтко,  п’ятака,

      А  п’ятак  неважний,

      Дайте  руб  бумажний.

 

     Щедрик,  ведрик,  дайте  вареник,

     Грудочку  кашки,  кiльце  ковбаски,

     Мало,мало,  давайте  й  сала,

     А  якщо  не  донесу,  дайте  цiлу  ковбасу.

 

     Прощавайте, друзi,  низький  вам  уклiн,

     Щастя  вам  бажаєм  всi ми,  як  один.

 

    Хай  у  всiх  вас  буде  в  мiстi i  в  селi,

    Радiсно  на  серцi,  повно  на  столi,

    I  в  вас, i  в  нас  хай  буде  гаразд,

    Щоб  ви    i  ми  щасливi  були!

 

    Все,  що  в  серцi мали, вам  подарували-

    Свiтлу  мрiю  й  казку, нашу  пiсню  й  ласку,

    Щебет  солов’їний  в  славу  Українi.

 

 

 

 

                                  5.“Щедрий  вечір” – “Меланка” ( 13 сiчня)

1.Довідкове бюро.                                                                                           

 - Дівчатка вибирають найкращу серед себе, і одягають її молодою - вінок, стрічки, намиста. Друга дівчинка одягається молодим і називається Василем - шапка, кожух, шаровари, чоботи. Всі інші дружки. Василь, Меланка з дружками в будинок не входять, щедрують під вікнами. Щедрики прославляли господарів і їх сім'ю, бажали їм щастя, здоров'я, багатого врожаю. Юнак переодягнений в козу. У центрі був танець кози, її вмирання і воскресіння, що символізує кругообіг часу.

 

                                                            2. Сценка

-А  чи  можна  Меланку  спiвати?

                                                                  (Cпівають пiсню)

Меланка  ходила, Василька  просила,

Василько,  мiй,  татко,

Пусти  мене  в  хатку,

Я  жита  не  жала,  золотий  хрест  держала, золоту  кудiльницю.

Радiйтеся,  люди,богу  свiчку  ставте,  крендель  дайте

З  Новим  роком.  Щастя,  здоров’я  вам!

 

                                  6.“Старий  Новий  рiк”   ( 14 сiчня)

 

1.Розповідь вчителя про свято.

-  У ніч з 13 на 14 відзначається Старий Новий рік. Колись цей день припадав на 1 січня і називався Васил’євим днем, а переддень його - 31 грудня стало пізніше 13 січня,- Васил’євим вечором. Старий новий рік - це рідкісний історичний феномен, додаткове свято, яке виникло в результаті зміни літочислення. У 1699 році Петро і постановив святкувати Новий рік 1 січня і встановив на Русі Юліанський календар, який на 13 діб відстає від Григоріанського, за яким живе Європа. Юліанський календар діяв в нашій країні до 1918 року. Більшовики, прийнявши декрет про введення в російській республіці західноєвропейського календаря, скасували ці 13 днів у році, вважаючи, що люди святкуватимуть зміну років, як усі - за Григоріанським календарем. А жителі нашої країни досі зустрічають Новий рік за двома календарями: по-новому - Григоріанському і старому - Юліанському. Таким чином, в ніч з 13 на 14 січня кожен може дозволити собі святкувати своє улюблене свято.

 

  - Згідно Християнсько - православним традиціям, напередодні Нового року було прийнято відзначати Васил’єв день. Інакше це свято називали Кесаретським на честь святого Василія великого, архієпископа Кесарійського. Його називали Василем щедрим, так як жоден святковий стіл по великій кількості частувань не міг зрівнятися з новорічним. У цей день було прийнято щедро накривати стіл особливо цінувалися страви зі свинини. Свиняче м'ясо було головним частуванням під час Васил’єва вечора і різдвяних святок, так як святий Василій великий вважався покровителем свиней. У людей заможних цілий тиждень від Різдва Христового до нового року стояла на столі свиняча голова.

 

 2. Прикмети, пов'язані з цим святом.    

     А) - У цей день рано вранці варили Васил’єву кашу і стежили за тим, як вона готується. Якщо каша полізе з каструлі - біда буде всьому будинку. Якщо каша вдалася - з'їдають її дочиста. Якщо в ніч з 13 на 14 січня небо ясне і зоряне - буде багатий урожай ягід. 14 січня садівникам рекомендується струсити плодові дерева, тому що Святий Василь, за народним повір'ям, ще й охороняє сади від черв'яків і шкідників. Вранці 14 січня потрібно пройти по саду зі словами стародавньої змови:” як обтрушую я [ ім'я] белпушіст сніг,яхне хробака - гада всякого по весні Святий Василь.’’

 

Б) - Святий Василій великий святкується на восьмий день святок, в самий розпал святочних ворожінь. Ворожать буквально всі: люди похилого віку - про життя, дівчата і хлопці - про наречених, матері - про здоров'я і долі дітей, а дбайливі господарі - про успіх у справах. Про життя найчастіше ворожать по ложках, залишеним на столі після того, як всі лягли спати.

Кожен запам'ятовує свою ложку і вранці дивиться, як вона лежить; якщо виїмкою вниз – все в порядку, якщо ж вона перекинулася - вам слід подумати про здоров'я, уберегти себе від неприємностей. Староноворічне ворожіння про заміжжя - підслуховування розмов під чужими дверима. Почуте " йди "- до заміжжя, а" сиди " - до тривалого дівоцтва. На Васил’єв день діти, молоді хлопці і дівчата ходили по домівках, випрошуючи пироги, свинячі ноги , а також все інше, чим пригостять привітні господарі. Традиція зустрічати Старий Новий рік збереглася в декількох країнах.

 

3.Посiвання хлопцями.

 - Посівали хлопчики від 7 до 14 років. Заходили до світанку в будинок. Посівали, вихваляли господаря,господиню, дітей. Важливо, хто прийде першим в цей день в будинок. Якщо чоловік, то народжуватися будуть діти і тварини чоловічої статі, якщо жінка - жіночого. Першого відвідувача будинку в новому році називали Полазник. Він вимовляє заклинання про розмноження худоби, бажає здоров'я і щастя господарям. Відбувається застілля на честь Полазника з кутею.                                   

 

             1.Розсипайся- сiйсь  горох…                                 2.Щедрику,щедрику  мiй,

                Разом  з  щедриком  удвох!                                    Весело,  весело  сiй,

                Ми  прийшли  вас  привiтати                                 Сiй  на  пiдлогу  зерно-

                З  новорiчним  гарним  святом                               Щастя  й  здоров’я  воно.

                Вам  здоров’я  й  щастя  всiм                                  Хай  принесе  у  цей  дiм

                Ми  принесли  у  ваш  дiм,                                      Я  вам  бажаю  усiм

                Ще  й  щедрiвочок мiшок.                                       В  злагодi  житии  завжди,

                Ви  ж  за  те  нам  пирiжок.                                      Не  зазнавати  бiди.                                    

 

                                                               3.Щедрику, щедрику, наш,

                                                                  Сип  же  побiльше  зерна ж,

                                        Сип,  не  жалiй,  засипай,

                                        Буде  хай  щедрим  врожай,

                                        Буде  всього  хай  побiльше,

                                                                  Буде  господар  хай  з грiшми.

                                        Щастя  й  здоров’я  хай  буде

                                        В  вашiй  оселi  i  всюди.

 

                                                     7.“Водохреща”(19 сiчня)

      1.Довідкове бюро.                                                                                                                                                

    А)  - Хрещення Господнє, Йордан, свято свєтов, Богоявлення, день Просвітництва ... все це назви одного воістину великого свята. У цей день священик опускав хрест у воду і вода вважалася священною. Перед святом з льоду вирубували великий хрест, пробивали ополонку, з якої віруючі набирали цілющу воду. Вона не псується цілий рік, її потрібно зберігати поруч з іконами. Дуже добре її пити натщесерце, бажано читаючи молитву.

     Б) -  На Водохреща треба обійти все житло і окропити його святою водою. І, навіть якщо в просту воду потрапить хоч крапля водохресної, вона теж перетвориться в Святу. Вода з будь - якої водойми буде володіти цілющими властивостями, але не буде вважатися святою. Існує повір'я, що ті, хто хрещений в день Хрещення Господнього, будуть щасливі все життя, а шлюб, що уклав в цей день, буде особливо міцним.

      В) - Народні прикмети: " коли ополонка на Йордані сповнена води - розлив великий буде"'," сніг пластівцями - до врожаю, ясно - до недороду","в Водохресний полудень сині хмари - до врожайного року".

      Вечорами всі збиралися в одній хаті, співали пісні, грали, танцювали, ворожили. Вважалося, що Водохресний святвечір - головний вечір святочних ворожінь. Літні люди обходили все житло і малювали крейдою хрести на вікнах і дверях, щоб захистити будинок від нечистої сили, яка в цей

 

 

день особливо лютувала. А ще вони виходили в поле, щоб зібрати Водохресний сніг - вважалося, що

він володіє особливою силою. Якщо його насипати в колодязь, то вода в ньому не пересохне і не зіпсується, а якщо хтось захворіє, можна нею омити. Якщо дівчині нею вмитися, то вона буде красивою і рум'яною. Поїли талим водохресним снігом і домашню худобу, щоб не хворіла. Є прикмети: "снігу під хрещення надує - хліба прибуде","на якому коморі щільніше сніг - ціліше в тому і батюшка хліб".

 

    2.Ворожіння.

1) Спекти невеликі здобні булочки, назвати іменами женихів і наречених. Впустити в будинок голодну собаку, чиї балабушки схопить, ті і одружаться. Їх треба замішувати, носячи ротом воду, при цьому не розсміятися.

 

2)  На 13 січня рахували в плетеному тину прути тричі по дев'ять. Який попадеться останній, таким і буде чоловік - товстим або худим, струнким або кривобоким.

 

3) Взяти по наперстку солі, пшеничного борошна, розмішати їх з водою, перед вечором випити все. Вночі буде хотітися пити. Суджений подасть води уві сні.

 

4) Вночі виходили на вулицю. Який предмет потрапляв першим під руку, така професія і буде у чоловіка.

 

5) Рахували поліна, принесені в будинок. Якщо парна кількість-бути долі.

 

6) Вода, хліб, гроші, касета - заховати в різні кути кімнати. Кожен по черзі вгадує кут. Що знайшов-такий і рік буде.

 

3. Заключна частина.

                Частування дітей.