Урок "Значення творчості І.Котляревського в українській літературі"

Значення творчості І.Котляревського в українській літературі. Т.Шевченко про І.Котляревського. Узагальнюючий урок

Мета: узагальнити й перевірити знання учнів про роль і місце І.П.Котляревського в літературному процесі;  вчити учнів узагальнювати набуті знання, робити самостійні висновки літературознавчого характеру, використовувати відому інформацію, аналізувати, зіставляти, висловлювати власну думку;  розвивати уміння працювати з текстами художніх творів, формулювати швидко відповіді до заданих питань, розвивати інтелектуальні та креативні можливості учнів; виховувати почуття гідності та поваги до мистецьких надбань українського письменників І.П.Котляревського.

Тип уроку.       Урок  -  візуалізація

                          (Узагальнення вивченого матеріалу)                                                     

Обладнання:   мультимедійна презентація, завдання для учнів на аркушах («Карусель», клоуз – тест (резервне)), портрет письменників, ілюстрації до теми, символічна калина  і калинові грона.

Завдання до уроку.

1. Узагальнити відомості з життя І.П.Котляревського.
2. Відзначити їх місце і роль у розвитку української культури.
3. Перевірити в учнів знання творів Котляревського.
4. Повторити літературні терміни, що безпосередньо стосуються творів Котляревського.

                                                  Перебіг уроку

 І    Організація учнів на навчальну діяльність

 ІІ    Сугестивне уведення в тему. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Вступне слово вчителя

Нова доба нового просить слова. І це нове слово прийшло з появою в літературі блискучого насмішника й глибокого патріота, щиросердної людини й талановитого письменника. Його назвали зачинателем нової української літератури.  Біографія видатної людини – сама як захоплююча книга. Канцелярист, військовий командир, дипломат, літератор – поет і драматург, учитель, опікун благодійних закладів, -  і все це гармонійно поєдналося в особі Івана Петровича Котляревського.

2. Епізод із життя письменника ( розповідає учитель або, при можливості, учень із класу)

… Йшов 1806 рік, рік російсько – турецької війни. На берег Дунаю вийшов із човна капітан у кавалерійській формі. Він підійшов до багаття, де сиділи задунайські козаки. Коли капітан назвався, один із козаків запитав:

•  Чи не той ви Котляревський, що «Енеїду» скомпонував?
• Той самий.
• Так це ти, батьку наш! – скрикнув козак і став читати напам’ять: “Еней був парубок моторний і хлопець хоч куди козак…»  А закінчивши уривок, вигукнув:  «Отакого б нам, браття, за кошового отамана!»
• Кого? Енея чи мене? – пожартував прибулий.

ІІІ Оголошення теми.  Цілевизначення і планування учнівської діяльності.

На  попередніх уроках ви вивчали творчість письменника  І.П.Котляревського. Сьогодні ми підсумуємо набуті вами знання, перевіримо, наскільки твори Івана Петровича запали вам у душу.

Тема нашого уроку: «Значення творчості І.Котляревського в українській літературі. Т.Шевченко про І.Котляревського.» ( записують у зошити ).

Завдання до уроку та очікувані результати ( вчитель зачитує записані  у презентації завдання, наголошуючи дітям, чого від них чекає на уроці).

І.П.Котляревський -  класик нової української літератури -  автор перших, справді національних творів  -  нев’янучої “Енеїди» і безсмертної «Наталки Полтавки», поява  яких  знаменувала  собою  початок нової  доби  в  історії нашої  культури.

Те, що Котляревський розпочав  -  Шевченко  продовжив  і  сказав про свого попередника  -  батька такі слова:

Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди,

Поки сонце в небі сяє,

Тебе не забудуть.

Цей вислів Т.Г. Шевченка і буде епіграфом нашого уроку.  ( запис у зошити)

Проблемне запитання на урок.

Протягом уроку у вас є змога подумати і довести, що слова Тараса Григоровича справдилися.

ІV  Виконання пошуково – інтерактивних завдань на узагальнення вивченого матеріалу

1. Роль Котляревського в українській культурі.

Полтавщина  -  серце України. Багато творчих людей вона виплекала. Зберегла справжній колорит українського менталітету. Саме полтавський діалект увів  у свої твори поет Котляревський.

« …. Забуте й закинуте під сільську стріху слово, немов фенікс з попелу, воскресло знову… і голосно залунало на весь світ» - говорив про значимість  Котляревського український письменник  М.Коцюбинський.

«Він зробив цю м’яку,  виразну,  сильну,  багату мову   мовою літературною» - сказав  російський письменник В.Короленко.

2. «Римач – Котляревський»

За свідченнями біографа С.П. Стебліна – Камінського, Котляревський ще в юному віці «Мав пристрасть до віршування і вмів до всякого слова майстерно добирати рими, дотепні і вдалі, що товариші його по семінарії  прозвали …….

• Як прозвали Котляревського?     ( «римачем» )

3. Бліц – турнір «Стежками біографії»

1. Місто, де народився письменник      (Полтава)
2. Ким працював батько Котляревського?  ( канцеляристом)
3. Соціальний статус Котляревського       ( дворянин)
4. Перший офіційний вчитель Котляревського    (дяк)
5. Місто, де навчався Котляревський в семінарії     (Новоросійськ)
6. Як прозвали поета у семінарії?  ( римачем)
7. Який військовий чин мав письменника?   ( капітан )
8. Назва закладу, яким керував Котляревський у Полтаві ( Будинок виховання дітей бідних дворян)
9. Яким культурним закладом керував поет у Полтаві? ( театр)
10.                      Військові  заслуги Котляревського у війні з Наполеоном  (сформував  5 – й козачий полк)
11.                      З яким російським актором товаришував поет і допоміг викупити його з кріпацтва?  ( з Щепкіним )

4. «Карусель»

• Кожен учень отримує запитання  з відповіддю. По – черзі задають запитання сусідові або наступному учневі по ланцюжку. Якщо ніхто не відповідає, то «ведучий учень»  сам говорить правильну відповідь.

Запитання:

1. Провідниця Енея у підземне царство (Сивілла)
2. Ім’я батька Енея   ( Анхіз), де вони зустрілися? ( у раю)
3. Яке місто мали закласти троянці?  ( Рим )
4. Як звали матір Енея (Венера), як Венеру називають греки? (Афродіта)
5. Бог морів і океанів  (Нептун )
6. Молодиця, яка покохала Енея, а той її покинув  (Дідона)
7. Гетьман, якого згадували троянці у піснях  (Сагайдачний)
8. З ким вступив Еней у поєдинок? ( з Турном)
9. Ім’я нареченої Енея  (Латинія)

5. «Візуальний штурм  цитатами»

На слайдах записані цитати та ілюстрації до них. Завдання на швидкість: хто і до кого говорить ці слова

1. «О Зевс! О батечку мій рідний!

На плач дочки своєй;

Спаси народ фрігійський бідний…»        (Венера до Зевса, част 6 )

2. «Відкіль такі се гольтіпаки?

Чи рибу з Дону везете?

Чи, може, виходці – бурлаки?

Куди, прочани, ви йдете?»  (Дідона до троянців, част 1 )

3. «Не плачте, мамо! Я покорюся вашій волі і для вас за первого жениха, вам угоднго, піду заміж…»                           (Наталка до матері)

• Вікторина «Чи знаєш ти героїв п’єси «Наталка Полтавка»?

• «…скаржиться, що йому і подібним до нього» трудно становиться жити на світі, бо «взяточок, сиріч – ви нужденний подарочок, весьма – очень іскусно у істця ілі отвітчика треба виканючити» (возний)

• «…заявляє, що театр існує тільки для того, щоб «гроші видурювати». (виборний)

• «…погрожує притягти до відповідальності дівчину, яка відмовилась одружитися з ним». (возний)

• «…пив, гуляв, а розвіявши добро, залишив дочку й жінку без кска хліба»  (батько)

• «..день і ніч чекає коханого, а, щоб догодити матері, дає слово одружитися з нелюбом» (Наталка)

• «…пропонує останні гроші засватаній за багатія дівчині, щоб нелюб не докоряв їй своїм багатством» (Петро)

• «..хто тепер – теє-то як його – брешеть і хто не обманівать» (возний)

• На нас бідних і безпомощних, як на те похиле дерево, і кози скачуть»  (Горпина Терпелиха)

• «все, здається, близило мене до щастя: но як на те, треба ж опізнитись одним днем, щоб горювати во всю жизнь! Кого безталання нападе, тому нема ні в чім удачі!» (Петро)

• «..так і бундючиться, що помазався паном. Юриста завзятий ф хапун такий, що і з рідного батька злупить» (Микола про возного)

• «один собі живу на світі, як билинка на полі! Сирота – без роду, без племені, без талану і без приюту, «..що робить, і сам не знаю» (Микола про себе)

• «Чоловік і добрий був би, так біда – хитрий, як лисиця, і на всі стьобни мотається, де не посій, там і уродиться…» (Микола про виборного)

Захист учнівських проектів

Підсумок уроку

• Що найбільше сподобалось?
• Чи виправдались ваші надії на сьогоднішньому уроці?

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності

VIII. Домашнє завдання