Урок "Значущі частини слова"

Матеріал дає можливість повторити й поглибити знання учнів про значущі частини слова, про основу як частину слова, що виражає лексичне значення, і закінчення, яке служить для зв’язку слів у реченні і вказує на граматичне значення, сприяти зміцненню навичок їх виділення; розвивати творчі вміння використовувати значущі частини слова у створенні нових слів; увагу, пам’ять, уміння логічно ми­слити, удосконалювати вміння застосовувати на практиці здобуті теоретичні знання, навички колективної і самостійної роботи з підручником

Українська мова   5 клас

Тема: Основа слова і закінчення - значущі частини слова

Мета: повторити й поглибити знання учнів про значущі частини слова, про основу як частину слова, що виражає лексичне значення, і закінчення, яке служить для зв’язку слів у реченні і вказує на граматичне значення, сприяти зміцненню навичок їх виділення; 

розвивати творчі вміння використовувати значущі частини слова у створенні нових слів; увагу, пам’ять, уміння логічно ми­слити, удосконалювати вміння застосовувати на практиці здобуті теоретичні знання, навички колективної і самостійної роботи з підручником; виховувати любов до рідної мови, інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: урок-дослідження.

Методичне забезпечення: асоціативний малюнок «Будова слова», дидактичний матеріал.

Міжпредметні зв’язки: народознавство.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент. Емоційне налаштування. У народі кажуть: вишиванки ніби райдуги-співанки. Подивіться на веселкову гаму кольорів, якими вишиті ці рушники. Якби вам запропонували вишивати, смужку якого кольору ви б обрали для сьогоднішнього уроку.

Червоний – у вас багато енергії.

Зелений – ви хочете досягнути високих результатів.

Жовтий – ви оптимістично налаштовані на працю.

Синій – ви врівноважено виконуватимете всі завдання.

 Скажіть мені, будь ласка, як називають рушники? (оберегами). Чому саме обереги?

Рушник супроводжував людину впродовж  усього життя.

•  Із хлібом-сіллю на рушнику зустрічали поважних гостей
• Завершуючи будівництво нового дому, останню крокву із даху заносили на рушникові
• Новонароджену дитину приймали на рушник і привітати маму новонародженої дитини –приходили із рушником
• Близьким людям давали в дорогу вишитий рушник, щоб дорога і повернення були щасливими
• Під час сватання сватів пов’язували рушниками , якщо на заручинах дійшли згоди
• Дитину до хрещення завжди несли на рушнику
• Під час весілля вишиті рушники мали важливе значення . Краще за все, коли рушник вишивала сама наречена. Найкращий вишитий рушник стелили під час вінчання у церкві на щастя. Існувало повір’я про те, хто перший стане на рушник, той і буде головним у сім’ї.
• Ікони прикрашали рушники.
• На рушниках спускали труну померлого, проводжаючи в останню дорогу

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку. ( запис у зошиті )

Сьогодні ми з вами будемо вивчати значущі частини слова – основу та закінчення.

Інтерактивна вправа «Очікування»

Чого кожен з вас очікує від уроку?

Я очікую, що …( Я очікую, що на уроці буде цікаво; дізнаюсь про щось корисне, важливе; будемо працювати в групах, парах)

Цей урок навчить мене … (Цей урок навчить мене визначати частини слова…)

Я теж хочу висловити свої очікування щодо уроку: ви повинні узагальнити й систематизувати вивчений матеріал про значущі частини слова,  уміти створювати нові слова, дізнаєтесь багато нового  й зможете теоретичні знання застосовувати на практиці. 

Сьогодні в нас незвичайний урок, а урок-дослідження «Значущі частини слова».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Відгадайте загадку.

Нас слова міняють часто,

І , звичайно, це - на щастя,

Бо якби ми не мінялись,

То слова б не поєднались. (закінчення)

Молодці.

ІV. Актуалізація опорних знань.

1.Метод  «Асоціативний кущ». Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте  частинки слів.
Використовуючи корені рад, лук, лис, кур, рік, утворити різні за лексичним значенням слова. Пояснити їхнє значення за допомогою тлумачного словника.

2. Вправа  «Я зможу!» (біля дошки).

Запишіть слова, визначте основу та  закінчення.

Береза, дубовий, молоді,  ніс, висока, прибережний.

Основа  - частина слова без закінчення.

Закінчення – змінна частина слова, яка служить для зв’язку слів у словосполученні й реченні.

V. Засвоєння та сприйняття нових знань.

1. Метод «Читання та узагальнення в парах». Опрацювання теоретичного матеріалу § 53,  ст. 200.

2. Творча робота. Вправа 500. Позначити графічно частини слів.

Послідовність розбору слова за будовою

1. Назвати аналізоване слово.

2. Змінюючи форму слова, знайти основу та закінчення,

3. Добираючи спільнокореневі слова, вичленувати корінь

4. Визначити префікс, суфікс.

3. Гра «Доведи». Порівняйте! (на дошці).

Береза, березовий, прибережний.

Маляр, малюнок, малювання.

— Поміркуйте і скажіть, чи однакові за значенням корені першого і другого рядків. (Корені звучать однаково, але мають різне значення.)

— Чи правильне моє твердження: «Якщо корені мають різне значення, то це різні корені»? Доведіть.

-  Чи можна вважати такі слова спільнокореневими? (Ні)

- Хто згоден?

• Хто не згоден? Чому? (Бо якщо корені слів мають різне значення, вони не можуть бути спільнокореневими.)

- Проілюструємо вашу відповідь прикладами.

Робота в парах. Доберіть споріднені слова до слів місто і міст.

Перевірка

Місто — містечко, міський, заміська.

Міст — місток, місточок.

 Запам’ятаймо. Корені слів, які звучать однаково, а мають різне значення – це різні корені. Вода і водій. 

 VІ. Психологічне розвантаження. Вправа «Слухай і почуй».

       Учням пропонують уважно слухати слова, які говорить учитель і плескати в долоні щоразу, коли трапляється назва тварини.

       Увага! Почали: шафа, собака, кінь, ліжко, кіт, потяг, горобець, машина, ворона, книжка, корова, коза, сонце, квіти, ведмідь, зайчик.

3.Метод розриву шаблону.  Із поданої групи слів виписати спільнокореневі, визначити в них корінь. Визначити зайве слово.

1.Будівля, будувати, будильник, будова, будинок.

2.Підводний, водолаз, підвода, вода, водяний.

3.Гірський, міжгір’я, гора, погоріле, гірка.

4.Нічний, нічий, нічка, вночі, ночівля.

VІІ. Осмислення та усвідомлення взаємозв’язків у вивченому матеріалі (формування навичок використовувати на практиці здобуті знання).

 1.  Рубрика «Цікавинки на уроках рідної мови»

– Підраховано, що в українській мові близько 15000 коренів, 400 суфіксів та їхніх варіантів (у тому числі понад 20 з них іншомовного походження), понад 100 префіксів.

– Познайомившись з китайською мовою, європейці були вражені тим, що слова мови не мають ні префіксів, ні суфіксів.

2.Гра « Слово – корінь»

Написати десять слів, які складаються лише з кореня. Виграє той, хто швидко і правильно напише завдання.

Бик, бак, дах, лак, мак, жар, гриб, кіт, кріт, ліс, бук,дуб, сад, лак, кит, рік, мед, лад, лист, стіл, сир, жир, сип, син, лід, віл, лом, піч, річ, зір.

3. Гра «Аукціон спільнокореневих слів»

Вчитель називає слово, а діти добирають по черзі до нього спільнокореневі слова з різними префіксами. Виграє той учень. Після якого ніхто не добере жодного спільнокореневого слова.

Їхати - переїхати, доїхати, приїхати, під’їхати, проїхати, від’їхати, виїхати, в’їхати, заїхати.

Бігти,- прибігти, вибігти, перебігти, добігти, підбігти, побігти, збігти, відбігти.

Йти - перейти. Дійти, прийти, підійти, зійти, відійти, вийти, увійти, зайти.

Малювати - домалювати, намалювати, перемалювати, змалювати, вималювати, підмалювати, замалювати, прималювати.

Носити - зносити, виносити, переносити, заносити, підносити, наносити.

4. Робота з підручником. Пояснювальний диктант. Вправа 502.
5. Творче завдання. Вправа 505. Дібрати прикметники, виділити в них суфікси.
6. Вправа 506. Перебудувати словосполучення, виділити суфікси.
7. Вправа «Утвори слово». Вправа 508. Скласти слова за схемами. Скласти зі словами речення.

VІІІ. Узагальнення та систематизація вивченого.

1. Виконання тестових завдань.

1. Спільнокореневі слова – це:

а) слова зі спільним коренем, але з різним лексичним зна­ченням;  

б) слова, однакові за звучанням і написанням, але різні за лексичним значенням;

в) слова, різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за лексичним значенням.

 2. Основа слова – це:

а) головна значуща частина слова;

б) змінна значуща частина слова;

в) частина слова без закінчення. 

3. Корінь – це:

а) частина слова без закінчення, що виражає лексичне зна­чення слова;

б) головна значуща частина слова, яка містить спільне зна­чення споріднених слів; 

в) змінна значуща частина слова, яка виражає його грама­тичне значення.

4. Префікс – це:

а) значуща частина слова, що стоїть перед коренем; 

б) значуща частина слова, що стоїть після кореня;

в) значуща частина слова, що може стояти як перед коре­нем, так і після нього.

5. Коренем у словах голова, головний, головешка є:

а) гол;

б) голов; 

в) голови.

6. За допомогою суфіксів -еньк-, -есеньк-, -юсіньк-, -ісіньк- мож­на утворити:

а) прикметники із значенням збільшеної ознаки;

б) прикметники із значенням здрібнілості, пестливості; 

в) іменники – назви людей за національністю.

Підсумок уроку. Чи справдилися ваші очікування?

Ваші враження від уроку ви маєте змогу висловити на чашечках, які знаходяться на партах. Таким чином ми створимо імпровізовану кав’ярню, у яку зможуть зайти усі бажаючі і гарно провести час.

 Оголошення результату навчальної діяльності учнів на уроці.

Учитель коментує навчальні досягнення учнів, оцінює якість пізнавальної діяльності (активність, послідовне та чітке доведення думки, обдуманість відповіді, швидке знаходження відповіді).

ХІ. Домашнє завдання.

Виконати вправи 503, 504, вивчити параграф 53.