Урок-знайомство з історією рідного села. Повторення та узагальнення вивченого матеріалу про числівник.

Тема   Урок-знайомство з

       історією рідного села

               Повторення та узагальнення вивченого  

 матеріалу про числівник

 Мета. Повторити відомості про числівник, удосконалювати вміння

                правильно його відмінювати та вживати у різних стилях    

  мовлення; покращувати навички редагування текстів,

  виховувати любов до своєї землі, зацікавити учнів історією

  рідного краю.

Вчитель. Сьогодні у нас узагальнюючий урок по темі «Числівник». Проведемо ми його у формі знайомства з рідним селом. Але, перш ніж вирушити у незвичайну і захопливу мандрівку, давайте пригадаємо відомості про цю частину мови.

             -Яка частина мови називається числівником?

            -На які групи за значенням вона поділяється?

            -Які це прості і складені числівники?

            -Чи можемо ми у повсякденному житті обійтися без використання   

              числівників?

Тепер вирушаємо у дорогу. Бо саме вона зможе найбільше розкрити людині таємниць і пробудити в душі найрізноманітніші почуття.

«Дорога! Як багато вона може розповісти допитливому серцю, навіяти і радість, і журу, воскресити в пам’яті давні легенди та бувальщини», - говорив відомий український письменник І.С. Нечуй-Левицький. Погляньте уважно на карту. Ось дорога, яка змією в’ється зі славного міста Кобеляки. Як ви гадаєте, куди вона нас приведе?

Так, ви не помилилися, ця дорога тягнеться до чудового села Солошиного, яке розкинулося «мило, недбало»  на берегах сивого дідуся Славути.

             -Яка віддаль від Солошиного  до райцентру?

(близько 40 км. Що ви знаєте про відмінювання цього числівника?)

Сьогодні ми повернемося у славне минуле нашого села, пройдемо його стежками і розмитими дорогами, воскресивши в пам’яті давні легенди. А допомогти нам у цьому зможе саме Село, яке завітало на нашу зустріч. Ви уважно слухайте його розповідь і у зошити запишіть почуті числівники.

«…Я точно  не знаю, коли народилося: згадка про це загубилася в нетрях століть. І тільки сивочолий батько-Дніпро може згадати, як ще у 15-16 столітті, коли Україна знаходилася під владою Польщі, король Сигизмунд   дозволяв козакам заселяти його смарагдові береги. І тому першою датою мого народження вважають 1679 р., але за іншими офіційними документами мою появу на світ пов’язують із 1784 роком, коли у селі була створена церква. На той час на моїй території проживало 900 чоловік. Звідки я отримало ймення, точно невідомо. А ви не можете мені підказати?

( Діти пригадують відомості про історію виникнення села).

Так, якщо вірити усним переказам, свою назву я успадкувало від козака Солохи. Говорять, що й до цього часу існують вуличні прізвиська «Солохъ» для найдавніших моїх мешканців. Отже, мені, якщо заглянути в історичне свідоцтво, виповнилося приблизно 327 років.

( Учні зачитують виписані числівники, пояснюють правопис).

До підсумкового уроку у нас працювала пошукова експедиція «Краєзнавча мозаїка» у складі літературознавця, географа, археолога, біолога, історика. Вони підготували усний журнал «Чи знаєте ви, що…».

Літературознавець. Чи знаєте ви, що саме у нашому селі малим хлоп’ям бігав по росі і зустрічав рожеві світанки відомий український письменник П.А. Загребельний? Народився він   24 серпня 1924 року. У своєму відомому творі «Розгін» так згадував про Солошине: «Це було село з мрії, воно відкривалося, щойно ти переїхав через Просяниківську гору, довкола розливався широкими хвилями степ, який далі обривався, а село лежало в степу…»

Від 1960 по 1980р.р. він написав 16 романів. Найвідоміші з них «Євпраксія»(1975), «Роксолана»(1980),»Я, Богдан»(1983), «Тисячолітній Миколай»(1999).

               -Які числівники запам’ятали? Числівник 24 поставити в О. в.

Географ. Чи знаєте ви, що наше село охоплює площу 96 га, а найдовшою вулицею є  вул. Леніна , довжина якої сягає 2 км. Наш мальовничий куточок розташований за 40 км від райцентру і за 54 км від залізничної станції Кобеляки. Чудова річка Дніпро протікає на віддалі 5 км від села. За 2 км від Солошиного знайдено давнє поселення черняхівської культури. А ще я дізнався, що наша сільрада займає у районі 3 місце за величиною. Площа сільради становить аж 133 кв. км.

             -Поставте числівник 96 у Д.в.

Біолог. Чи знаєте ви, що коли вийти ген за село, перед очима відкриється незвичайної краси краєвид – повноводий Дніпро в замріяних очеретах котить свої хвилі під пильним наглядом високих(подекуди близько 80 м) схилів. На території лісових угідь нараховується до 900 видів рослин, 12 з яких  занесені до Червоної книги: карликові півники, ломиніс  цілолистий, тюльпан дібровний та ін. Багатою і різноманітною є фауна, особливо виділяється пташиний світ, який налічує більше 100 видів, серед яких – орлан-білохвіст, скопа, кулик-сорока, занесені до Червоної книги.

                Який багатий світ навколишній!

               Яка моя уява бідна! Тому готова стать навколішки

               Перед тобою, земле рідна!

            -Числівник 100 поставити в М.в.

Історик. Чи знаєте ви, що в селі школа існує з 1 вересня 1878 року? Утримувалася вона на кошти поміщика А.А.Дейнеки і тому мала назву «Солошинсько-Дейнеківська». На той час вона мала 6 кімнат:дві – для навчання, третя була водночас бібліотекою і вчительською, одна кімната для вчителя, а також кухня і прихожа. Спочатку дах школи був покритий очеретом, а з  1887 – залізом. Знаходилася школа в центрі села на підвищеному місці, «вдали от питейных заведений».

(Додому давалося завдання: від дідуся та бабусі дізнатися рік навчання у школі та кількість учнів. Також демонструються фотографії старої школи).

Археологи.Чи знаєте ви, що територія нашого краю тісно пов’язана з існуванням пізньої трипільської культури(3050-2750р.) В урочищі Солошине- Колони археологами виявлено пізньотрипільський ліпний кубок, який у 1983 році передано на зберігання до Полтавського краєзнавчого музею.

                           (Діти розглядають ілюстрації).

           -Поставити числівник 1983 у Р.в.

Редагування тексту

Церква Пресвятої Богородиці була куплена в Переволочно за кілька четвертин гречки і дев’яте травня тисячу семисот вісімдесят другого року була перенесена в Солошине. Присадибної землі церква не мала. Але рішенням Кременчуцько- Кобеляцької межевої комісії їй було виділено у тисячу вісімсот семи десяти першому році близько тридцять три десятин.

Як ви зрозуміли, наше сьогоднішнє завдання – використати на уроці якомога більше числівників, пов’язаних з історією рідного краю. Цим ми потішемо і його величність з країни Морфології Числівника. Сьогодні до нас на урок завітав його перший радник Кількіс Порядкович, який візьме інтерв’ю у гостей, присутніх на уроці. Їх завдання – використати якнайбільше числівників у розмові.

Діалог з директором шкільного музею.

       -Скільки експонатів у музеї?

       -Коли заснований музей?

          -Як довго ви очолюєте музей?

          -Як давно було останнє поповнення?

Справді, багатьма числівниками ми поповнили скарбницю його величності. Але він ще хоче переконатися у ваших знаннях і тому запропонував ряд цікавих завдань.

1.Пригадати прислів’я або назви художніх творів з числівниками.

(«Семеро одного не ждуть», «І один у полі воїн», « Два капітани» та ін..)

2.Правильно записати словосполучення з числівниками.

Мати справу з 123 опонентами, спілкуватися з 346 співробітниками, навчатися у 777 фахівців.

3. Кубик з цифрами.

(Провідміняти цифру, яка випаде учаснику).

4. Відгадати загадки.

-Яке жіноче ім’я складається з 30 однакових літер?

-Які два займенники псують шляхи?

-Як з трьох сірників зробити чотири?

Отже, як бачите, без числівників нам ніяк не обійтися у мовленні.

( Діти роблять висновок про важливість числівників, використовуючи метод

« Мікрофон»).

Домашнє завдання: написати твір-мініатюру «За що я люблю своє село».