Урок "Звертання непоширені і поширені. Риторичне звертання. Розділові знаки при звертанні."

Тема. Звертання непоширені і поширені. Риторичне звертання. Розділові знаки при звертанні.

Мета:  повторити і поглибити знання про звертання, удосконалювати вміння визначати непоширені і поширені звертання в реченнях, правильно інтонувати речення зі звертаннями в реченнях з риторичними звертаннями, вживати розділові знаки в реченнях зі звертаннями; розвивати увагу, логічне мислення, емоційну сферу; виховувати шанобливе ставлення до рідного слова, любов до України.

Тип уроку:         урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

1. Організаційний момент
2. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Мова наша багата, розмаїта й невичерпна. То неоціненний скарб, яким потрібно вміло користуватись.

Нам часто доводиться звертатись до людей, знайомих чи незнайомих, з різними питаннями й пропозиціями, з викладом своїх думок і почуттів. Часто результат залежить від того, як ми звертаємось до співрозмовника та чи дотримуємося правил етикету. Звертання має магічну силу.

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

Вчитель. Тема нашого уроку «Звертання непоширені і поширені. Риторичне звертання. Розділові знаки при звертанні». На сьогоднішньому уроці ми закріпимо знання про звертання, удосконалимо пунктуаційні вміння щодо правильної розстановки розділових знаків у реченнях зі звертаннями, розвиватимемо творчі вміння трансформувати прості речення на речення із звертаннями, навчимося правильно інтонувати речення зі звертаннями в реченнях з риторичними звертаннями.

        ІV. Актуалізація опорних знань.

Пригадайте відмінки. Який з них не відповідає ні на яке питання? Для чого використовується форма кличного відмінка іменника?

А зараз спробуйте звернутися до сусіда по парті по імені, але обовꞌязково у кличному відмінку.

        V. Вивчення нового матеріалу

Вчитель. А ми перед початком роботи проведемо «Мозковий штурм».

 «Мозковий штурм».

1. Що таке звертання?

(Звертання – це слово або група слів, що називають особу, а іноді неживий предмет, до якого звертається мовець. Наприклад:)

2. Які звертання називаються непоширеними?

    (Звертання, виражені одним словом. Наприклад:)

3. Які звертання називаються поширеними?

    (Звертання, виражені групою слів, називаються поширеними. Наприклад:)

4. Якими частинами мови виражаються звертання?

(Звертання виражається іменником у кличному відмінку або у називному у значенні кличного. Інколи в ролі звертання виступають слова інших частин мови вжиті в значенні іменника. Наприклад:)

5. У якому відмінку найчастіше ставляться іменники,  котрими виражені звертання?

    (У кличному відмінку. Наприклад:).

6. Які розділові знаки ставляться при звертанні?

    (На письмі звертання виділяється комами. Коли вони  стоять на    початку речення і вимовляються окличною  інтонацією, після звертання ставиться знак оклику, а  наступне слово пишеться з великої літери. Наприклад:)

7.  Чи є звертання членом речення?

(Звертання членом речення не виступає і не утворює з іншими членами речення словосполучень).

Вчитель. Розрізняють власне звертання і риторичне звертання.

Власне звертання називає конкретну особу чи осіб, увагу яких привертає мовець до свого висловлювання: Тепер скажи мені, Оверку, за що ти воюєш: за славу, за віру, за гроші чи все-таки за Вітчизну-Україну-Неньку? (В. Кожелянко). Таке звертання вимагає певної реакції названої ним особи на сказане.

Риторичне звертання не розраховане на безпосе­редню реакцію тих, кому воно адресоване. Воно стосується відсутніх осіб, тварин або неживих предметів: Бідна волошко, чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости? {М. Рильський)..

Робота з підручником або опрацювання таблиці «Звертання»

№	Позиції	Приклади	Схеми
1	На початку речення кома ставиться після звертання	Україно моя, Україно, я для тебе на світі живу (Д. Павличко).	[Зв, зв,...].
2	У середині речення – з обох боків	Здрастуй, мій сонячний краю, ти снишся мені і  тут (Олесь Гончар).	[...,зв,...].
3	У кінці речення – перед звертанням	Встає Кобзарева зоря над тобою, моя Україно! (Я. Ярош).	[...,зв!]
4	Якщо речення зі звертанням окличне, то в кінці нього ставимо знак оклику.	З твого цвіту і грому я на світ народивсь, Україно! (А. Демиденко).	[...,зв!]
5	Якщо звертання на початку речення вимовляється з окличною інтонацією, то після нього ставимо знак оклику.	Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил (В. Баранов).	[Зв!]
6	Поширені звертання виділяються комами разом із залежними словами	Червона калино, чого в лузі гнешся? (І. Франко).	[Зв,...].
7	Якщо перед звертаннями є підсилювальні частки о, ой, то після них кома не ставиться	О хмарко грайлива, яка ти щаслива! (І. Гнатюк)	[О зв,...].

 

 

Власне звертання	Риторчне звертання
Називає конкретну особу і спонукає її до дії, відповіді: Дякую, тобі, Житяно, за пораду. Але то справа не київського Подолу, а моя. Ні, княгине, ти наша володарка. Мені час іти. Дякую, Житяно, що турбуєшся про мій дім. Е-ге-ге, добра княгине. Не про твій дім і не про тебе мій клопіт – про спокій і мир нашої Руси мовлю... (Р. Іванченко)	Називає неживий предмет, явище природи, тварини, міфічну істоту тощо і не спонукає до дії, відповіді. Риторичне звертання – це стилістичний прийом, який відтворює емоційний стан мовця: О Господи! Така журба. О Боже, змилуйся над нами. Вчися чекати, друже, вчися чекати. Киш-киш – за ким ти ходиш, пташко?

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Творче конструювання

Поставити у формі кличного відмінка Марія Степанівна, Сергій Петрович, Ігор, Олег, козак, друг, використовуючи формули мовного і мовленнєвого етикету: шановний, вельмишановний, любий, дорогий, поважний  і скласти речення, щоб

звертання були в середині, на початку і в кінці речення.

2. Метод « Розумовий штурм »

Перебудувати речення так, щоб підмети стали звертаннями. Схарактеризувати речення за метою висловлювання. Виділити граматичні основи.

Діти не повинні відповідати образою на образу.

Школярі дотримуються правил дорожнього руху.

Люди оберігають навколишнє середовище.

Восьмикласники цікавляться новинами художньої літератури.

Учні старанно готуються до уроків.

3. Лінгвістичне дослідження з прийомами взаємоперевірки.

Переписати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділити звертання.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу.

Спи ж ти, малесенький, пізній – бо час.

Відроджуйся й розквітай, рідна мово.

Ти постаєш в ясній обнові, як пісня линеш, рідне слово.

4. Подані іменники постав у кличному відмінку. Підбери до них прикметники, таким чином утвориш поширені звертання. Зверни увагу, що прикметники при звертанні стоять у називному відмінку.

  Калина, тополя, вишня, мрійниця, товаришка, Дніпро, Київ, Павло, Юрій, коник, киця, пташка, поезія, Марія, Ярина, земля, Україна, друг, сестра, брат.

   5. Розкрий дужки, щоб утворити звертання, іменники поставте у потрібній формі. Поясніть, для яких іменників форма кличного відмінка-звертання омонімічна з називним відмінком.

   1. Чи ти  вже (Ярина), змайструвала нам що-небудь? «Уже (таточко)!» - озвалася із хати Яринає. 2. Такеє-то скоїлось на світі, мої любі (дівчина), рожевії квіти. Такеє-то. Одружились мої молодії. (Серце) моє, (серце) моє! Тяжко тобі битись одинокому. 4. «Ні, (Марко), ніяко мені матір’ю сидіти: то багаті люде, а я наймичка...» 5. Прилітайте, сизокрилі мої (голуб’я), із-за Дніпра широкого у степ погуляти... 6. Умийся, (серденько)! 7. Дивітесь, (око) молодії, як зорі божії встають, як сходить місяць, червоніє... 8. (Гора) мої високії, не так і високі, як хороші, хорошії, блакитні здалека. 9. Ой, ой, (пан), (пан) християне!

   6. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Пояснити вживання розділових знаків. Звернути увагу на те, що вигуки о, ой перед звертаннями комою не виділяються.

1. О пісне! Ти – плескіт рік, ти – переливи мідні... 2. О мово, ноче колискова! Прийми мій радісний привіт. 3. Обнімає землю небо голубе. О моя вітчизно, я люблю тебе! Ой сніги, мої сніги, срібні та пухнасті, наче все, що навкруги, потонуло в щасті. 4. Ой жалю, мій жалю, гіркий непомалу!

7.    Дослідження-спостереження з елементами трансформації. Записати речення, змінюючи місце звертання. Пояснити особливості інтонації кожного речення.

   Тату мій, прийми щирі побажання. Відроджуйся і розквітай, рідна мова. Колего, почнемо нашу роботу. Будьте чуйними, дорогенькі сини мої, один до одного і до навколишніх. Сестро рідненька, давай станцюємо. Весняна природо, дай людям усіляких гараздів.

VІІ.  Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

- Продовжіть речення: «На уроці я дізнався.., навчився…»,  «Мені було важко…»

Тести з теми «Звертання»

1.                Звертання

а)      називає того, до кого звертаються;

б)      називає того, хто звертається;

в)      виражає ставлення мовця до висловлюваного.

2.                У реченні звертання

а)      є головним членом речення; 

б)      є другорядним членом речення;

в)      не є членом речення.

3.                На письмі звертання виділяються

а)      лапками; 

б)     тире;

в)      комами або знаком оклику залежно від інтонації.

4.                За будовою звертання бувають:

а) прості і складні;

б) односкладні і двоскладні;

в) поширені і непоширені.

5.                Знайдіть речення із поширеним звертанням:

а) Візьміть мене хмари на крила свої.

б) Не шуміть ліси зелені! Спати йдіть вітри студені!

в) Не шуми ти луже.

6.                Знайдіть речення, в якому звертання стоїть в середині:

а) Дзвінко бийте, ковалі!

б) Мовчи, язичку, дістанеш паляничку

в) Нарешті я догнав тебе, царівно!

VІІІ.  Домашнє завдання

   Виписати з творів художньої літератури 5 речень зі звертаннями. Вміти пояснити розділові знаки.