Уроки літ. читання (продовження) 3 клас

Літературне читання 3 клас

Тема   Вадим Скомаровський «Чому в морі вода солона?» . Залізо іржа роз’їдає, заздрісний від заздрощів погибає.

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити аналізувати прочитане, характеризувати дійових осіб твору; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення учнів; виховувати негативне ставлення до жадібності, скнарості.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

III. Перевірка домашнього завдання

Гра «Ти — мені, я — тобі»

Учні в парах розповідають одне одному складену вдома розповідь-міркування за темою «Для чого людині серце».

IV. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми і мети уроку

— Відгадайте загадку.

- Дивовижні там тварини,

Гори, рифи і долини,

Сховані від нас з тобою

Під солоною водою. (Море)

— Що сказано в загадці про морську воду?

— Сьогодні ми прочитаємо казку Вадима Скомаровського «Чому в морі вода солона?».

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Опрацювання казки Вадима Скомаровського «Чому в морі вода солона?» (с. 67–71)

1) Комбіноване читання казки (вчитель, учні).

— Хто є головними персонажами казки?

2) Словникова робота.

Гра «Блискавка»

На дошці написані тлумачення слів. Учитель на картках-блискавках показує слова, пояснення яких діти добирають з дошки. Учитель прикріплює слово на дошці поряд із тлумаченням.

Фелюга — невеличке парусне судно.

Баклан — водоплавний птах з чорним оперенням.

Баркас — велике судно з веслами.

Барак — дерев’яний будинок для тимчасового житла.

Волати — кричати, голосно кликати.

Крокви — два бруси на яких тримається дах.

Ятрити — переживати щось важке, неприємне.

Сваволя — схильність діяти на власний розсуд, незважаючи на волю й думку інших, самовілля.

Фізкультхвилинка

3) Робота в групах.

Читання казки «ланцюжком».

4) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.

— Прочитайте зачин казки.

— Якими росли брати?

— Що сказано про молодшого брата? про старшого?

— Яке горе трапилось у сім’ї?

— Як переживав трагедію молодший брат? А старший?

— Як далі склалося життя братів?

— Яка знахідка трапилася на шляху молодшого брата?

— Чому він їй не зрадів?

— Яку народну мудрість пригадав?

— Як молодший брат використав жорна?

— Чому старший брат завітав до нього?

— Як він використав жорна?

5) Характеристика дійових осіб казки.

— Які риси притаманні кожному з братів? молодший брат     старший

не пустун,  заздрісний,  жадібний,  лагідна душа,  не плаксун, щедрий      працьовитий,  підступний,   брехливий

6) Гра «Доповни рядки вірша».

Молодший — лагідно...,

Віддасть останнього...,

Розділить радощі і...,

Окраєць..., дріпку.

7) Коли так кажуть?

В такого не випросиш узимку снігу — ... (жадібний).

Ні вісточки, ні слуху — ... (пропав).

Похнюпив ніс — ... (засумував).

Промимрив невпопад — ... (сказав неправильно).

2. Цікаво знати!

Чому в морі вода солона?

Коли йде дощ, він розчиняє частинки солей, що містяться в ґрунті і кам’янистих породах. Струмочки дощової води потрапляють в річки. Течія річки переносить солі в моря. Вода під дією сонця випаровується і випадає на землю у вигляді опадів, але сіль залишається в морі. За мільйони років там її накопичилося достатньо.

VІ. Підсумок уроку

— Яку казку ви читали на сьогоднішньому уроці?

— Чого вчить ця казка? Що в ній засуджується?

VII. Домашнє завдання.

Виразно читати казку. Знайти прислів’я, приказки, які використав автор.

 

Літературне читання 3 клас

Тема. Не смійся з другого, щоб тобі не було того.

           Леонід Глібов «Чиж та Голуб» (байка)

Мета. Спираючись на знання дітей, отримані на попередніх уроках, продовжити знайомство учнів з особливостями байки. Вчити виразно читати байки, передавати в інтонації характери дійових персонажів.

Розвивати уміння визначити головну думку байки, її ідейну спрямованість, спостережливість, визначаючи характери  героїв, пізнавальний інтерес. Спонукати учнів до творчої діяльності.

Сприяти формуванню інформаційної, загальнокультурної компетентностей учнів. Спонукати до самостійної творчої діяльності.

Виховувати почуття порядності, милосердя, співчуття.

Тип уроку. Комбінований.

Обладнання. Комп’ютерна презентація до байки «Чиж та Голуб»,портрет Л.І.Глібова,  творчі завдання для учнів, ілюстрації птахів, які дібрали учні, творчі роботи дітей, виставка книг поета.

 

Хід уроку.

Організація класу. (1 хв.)

Мотивація навчальної діяльності.

Давайте налаштуємось на плідну роботу, повернімося до свого сусіда по парті, подаруємо одне одному найтеплішу свою посмішку і почнемо працювати.

Актуалізація опорних знань учнів.(10 хв.)

Фронтальне опитування.

Як називається розділ, який ми почали читати? («Байки»)

Що таке байка? (Байка – невеликий, найчастіше віршований твір пізнавального змісту.)

Хто найчастіше буває героями байки? (У байках в образах тварин, рослин, різних предметів зображено людей.)

З творчістю якого байкаря почали знайомитися? (Леоніда Івановича Глібова.)

Де народився Л.І.Глібов? (На Полтавщині.)

Що ще він писав, крім байок, яких у його доробку було аж 10? (Загадки і відгадки у віршованій формі, вірші, казки, акровірші.)

Індивідуальне опитування.

На сьогоднішній урок було підготовлено індивідуальне творче завдання, а саме знайти інформацію про Леоніда Івановича Глібова. Давайте заслухаємо інформацію і дамо відповідь на запитання: який псевдонім використовував байкар?

Прочитати виразно байку «Лебідь. Щука і Рак». Які слова байки звучать як прислів’я?  Чого вони нас навчають?

Повідомлення теми уроку. (3 хв.)

Тож, прочитавши декілька байок Глібова, ви зможете висловити своє відношення, продовжити речення:

Мені подобаються байки тому що… (вони навчають нас, як не треба робити, вони дотепні, вислови з байки можна використовувати при оцінюванні роботи, застерігають нас бути учасниками подібних дій. )

А сьогодні ми продовжимо знайомство з байками дідуся Кенара – Леоніда Івановича Глібова. А от яку байку будемо вивчати, ви зараз дізнаєтеся з повідомлень наших груп. Одне скажу, це байка про птахів.

Вивчення нового матеріалу.(10 хв.)

Робота по групах.

 Тож, 1 група підготувала загадки про птахів, з яких ви дізнаєтеся, про  яких саме птахів йдеться у байці, 2 і 3 групи підготували описи цих птахів, 4 група підготувала малюнки птахів.

Починаємо і запрошуємо 1 групу (діти зачитують загадки).

Запрошуємо 2 групу розповісти про птаха, якого ви визначите за описом і вкажете на малюнках, підготовлених 4 групою (діти зачитують опис чижа).

Запрошуємо 3 групу розповісти про другого птаха і ви знайдіть його на малюнках (діти зачитують опис голуба).

Слухання байки.

Нова байка називається…  («Чиж та Голуб»). На наш урок виразне читання цієї байки напам’ять підготував учень. Послухайте і скажіть чи сподобалася вам байка?

Учень читає байку напам’ять. Чи є ще дійові особи, крім Чижа та Голуба?

Словникова робота (слова записані на дошці або виведені на екран).

Сильце                              гульк

Піддурили                       лихові

Проворненький             молоденький

Прочитайте, що таке сильце (після байки у підручнику).

Доберіть слова, близькі за значенням до слів піддурили(обманули, перехитрили), проворненький(швидкий, спритний), гульк (раптово, несподівано), лихо(біда).

Повторне читання байки мовчки.

Коли і де відбулися події?

Робота над змістом байки.

Яким був Чиж? Що з ним трапилось? Як він на це зреагував? Прочитайте. А чому Чижик попав у сильце? (Бо був дуже неуважний.)

Які почуття переживав він в цей час? (Це для нього було несподіванкою, тому він дуже злякався і розгубився.)

Хто бачив ці муки Чижика? (Голуб, напевне давно спостерігав за муками бідного Чижика, а потім наблизився до нього, згорда поглядав і сміявся.)

Прочитайте, у яких словах виявляється ця самовпевненість і безсердечність Голуба. Передайте під час читання пихатість, байдужість Голуба. («А що? Попавсь? От тобі й на! Вже, певно, голова дурна…».)

Прочитайте слова Голуба, де він хвастається. Виставляє себе, свій розум. Передайте голосом його зрозумілість і чванливість. («Не бійсь, мене б не піддурили…».)

Які почуття викликає у вас поведінка Голуба?

В яких рядках виражена основна думка твору? Який рядок звучить як прислів’я? («Чужому лихові не смійся».)

Як ви думаєте, ці слова стосуються птахів, чи автор мав на увазі когось іншого?

Які риси людського характеру засуджує поет? (Байдужість, зарозумілість, пихатість, безсердечність, самовпевненість, хвалькуватість).

Релаксаційна пауза. (1 хв.)

Заплющуємо оченята й уявляємо: літо, ліс, пташки співають, ваших долоньок торкається сонце. А тепер торкніться долоньок свого сусіда, поділіться з ним теплом і скажіть, спів якого птаха ви почули?

Закріплення вивченого матеріалу.(9 хв.)

Робота над виразністю читання байки: читання за вчителем (діти намагаються повторювати всі особливості мовлення за вчителем по рядках – інтонації, тон і темп.)

Робота в парах: доберіть рими (учні шукають слова, що римуються: кожна пара учнів повинна назвати свою риму.)

Вправи на вдосконалення техніки читання (різні види читання).

Конкурс читців: з кожної групи обирають одного представника, який намагається найкраще прочитати байку перед класом, передаючи в інтонації характери дійових персонажів.

Підсумок уроку.(5 хв.)

Що підвести підсумок уроку, я підготувала вам невеличкі творчі завдання для кожної групи (дітям роздаються конверти із запитаннями).

1 група – складіть народні прислів’я. З якими байками Л.І.Глібова вони схожі за змістом?

Тяжко тому жить,                       / а незгода руйнує.

Згода дім будує,                         / щоб тобі не було того.

Не смійся з другого,                  / хто не хоче робить.                        

2 група – подумайте і закінчіть, будь – ласка, речення:  Тепер я знаю, що байка завжди закінчується.. (повчальним висновком, в якому щось схвалюється, або засуджується).

3 група – подумайте і продовжіть:

Я зрозумів, що в образах тварин, рослин у байках … (зображуються люди, їхні недоліки або достоїнства).

4 група – байки були написані більше ста років тому, але й досі ми читаємо їх з інтересом.

Байки заслужили таку шану тим, що… (на прикладах героїв байок ми навчаємося бути справжніми людьми).

Домашнє завдання. (1 хв.)

Виразне читання байки Л.Глібова «Чиж та Голуб».

Творче завдання: висловити своє відношення до поведінки головних героїв байки (5 – 6 речень).

Додаток

Індивідуальне повідомлення

ЛЕОНІД ІВАНОВИЧ ГЛІБОВ   (1827 – 1893 рр.)

     Народився Л.Глібов у с. Веселий Поділ на Полтавщині 5 березня 1827 р. його батьки були добрими, освіченими, культурними людьми. Батько поета працював управителем маєтку поміщиків Родзянків, а мати стала першою вчителькою своєму синові.

     У дитинстві Льолик, як усі його звали, був веселим і жвавим. Йому подобалося усе красиве. Але найбільше він любив доглядати за квітами. Знайомі і родичі, вітаючись з ним, казали:  «Здоров був, Льолику, квітчастий королику!». Любив слухати народні пісні, зачаровувався народними звичаями і обрядами.

         Коли настав час здобувати освіту в гімназії, 13-річний хлопець так засумував за рідною домівкою, що всю тугу вилив у своєму першому вірші «Сон». 

         Глібов любив дітей. Якийсь час працював учителем історії і географії. Свої твори для дітей він друкував у журналі «Дзвіночок» та «Зоря» під псевдонімом дідусь Кенар. Розповідають, що його батько купив колись собі такого великого кенара, що через нього сусіди прозвали його «Кенар». Мабуть, про це і згадав Глібов, віддаючи до друку свого першого вірша для дітей.

Завдання для груп

1 група -  загадки про птахів.

Вони бувають сизі, білі,
Воркують, в парку проживають.
Вважають їх птахами миру,
На щастя в небо випускають.
І линуть в сині голубій
Птахи чудові — ...

 

По асфальту чимчикує,
Із людьми про щось воркує...
Сизокрилий, добрий птах,
Знається він на листах!

 

Невеличка, сніжно-біла, що її
в небесну шир
Люди радісно пускають,
сповістити всіх про мир.
Кожний з нас цю пташку знає,
її назву відгадає.

 

2 та 3 група – описи птахів.

У цього птаха задняя і верхняя частина спини жовто – зелена, а нижняя частина грудей – біла. Він відрізняється відносно довшим, тонким дзьобом, гострими крилами і короткими кігтиками на пальцях ніг. (Чиж)

Це птах середньої величини, з невеликою головою, короткою шиєю, дзьоб короткий з невеличким гачечком, короткі ноги закінчуються чотирма пальцями з короткими загнутими кігтями. Ці птахи мають забарвлення білого, сірого, коричневого тонів. (Голуб)

4 група – ілюстрації птахів.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Творчі завдання у конвертах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 група – складіть народні прислів’я. З якими байками Л.І.Глібова вони схожі за змістом?

Тяжко тому жить,                       / а незгода руйнує.

Згода дім будує,                         / щоб тобі не було того.

Не смійся з другого,                  / хто не хоче робить.  

 

2 група – подумайте і закінчіть, будь – ласка, речення:  тепер я знаю, що байка завжди закінчується.. (повчальним висновком, в якому щось схвалюється, або засуджується).

 

3 група – подумайте і продовжіть: я зрозумів, що в образах тварин, рослин у байках … (зображуються люди, їхні недоліки або достоїнства).

 

4 група – байки були написані більше ста років тому, але й досі ми читаємо їх з інтересом. Байки заслужили таку шану тим, що… (на прикладах героїв байок ми навчаємося бути справжніми людьми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Літературне  читання. 3 клас.
Тема: Василь Сухомлинський « Кінь утік...».
Мета. Сприяти засвоєнню головної теми оповідання, удосконалювати уміння виразного читання тексту,  залучати дітей до міркування щодо проблем дружби
Формувати уміння висловлювати власні оцінні судження  про вчинки героїв. Виховувати потребу справжньої дружби.
Обладнання.Портрет В.О. Сухомлинського.Виставка малюнків на тему «Мій друг». Капелюхи, фішки. Мікрофон.  Картки для словникової роботи.Картки для групової роботи  «Склади прислів’я», «Інтерв’ю», «Сенкан».

                          Хід уроку
1.Організація учнівського колективу. 
2. Перевірка домашнього завдання.
Тест «Красиві слова і красиве діло» (учні сигналізують правильну відповідь пальчиками) :
-Хатинка стояла серед :
1.поля; 2. лісу; 3.села.
-Її побудували, щоб у ній :
1.жили люди; 2.пересиділи у негоду; 3.сховались від звірів.
-Дощ пішов серед :
1.осіннього 2.літнього 3.весняного
дня; дня; дня.
-В хатинці сховались:
1.2 хлопців; 2. 4 хлопців; 3. 3 хлопців.
-Незнайомець був :
1. хлопцем 2.хлопцем 3. хлопцем з міста.
з їх села; з іншого села;
-Мовчки зняв з себе сорочку і віддав змоклому хлопчикові:
1.третій 2.перший 3.другий
хлопець; хлопець; хлопець.
Вибіркове читання оповідання.
Прочитайте епізод , зображений на малюнку.
В яких словах тексту висловлена головна думка?
Творче завдання. ( власна розповідь «Добра справа»). 
3. Актуалізація опорних знань учнів.
Робота в групах.
Завдання на картках: Скласти прислів’ я.
Друга шукай а колючку впустив.
Справжній друг а знайдеш- тримай.
Здається, і друг, довіку тобі добра бажатиме.
Перевірка.( учні зачитують складені прислів’я).
Якою темою можна об’єднати ці прислів’ я?
*Складання «асоціативного куща» до слова дружба.
 4. Повідомлення теми уроку.
Робота над заголовком.
Прогнозування.
-Чому кінь міг утекти, як на вашу думку?
5.Робота над оповіданням В. Сухомлинського «Кінь утік».
Метод керованого читання з передбаченням.
Читання вчителем 1 і 2 абзаців, діти слідкують. За командою відривають очі від тексту.
- Уявіть себе письменниками. Спробуйте продовжити оповідання.
Продовження читання тексту на ст. 67 вчителем.
-Чиї думки збіглись з авторськими?
Читання тексту до кінця.
-Чому в класі запанувала тиша ? Чи насправді кінь утік ? 
* Словникова робота.(індивідуальні картки ).
запанувала подив
вогнегривий вчинив
почервонів вчинок
розголошуєш тиша
обурення таємниця
Читання «луною» за вчителем.
Добір синонімів, антонімів. 
*Повторне читання окремими учнями.
*Осмислення прочитаного.Бесіда з учнями.
-Чи зазначено в тексті напряму, що Петрик і Віталик товаришували?
-Знайдіть речення, де є слово вчинив, зачитайте. Як це, на вашу думку, «негарно вчинив»? 
-Діти, а чи можна сказати напевно, кого з хлопців підтримав клас? Кого засудив?
*Гра «Кримінал».
- Чи засуджуєте ви вчинок Віталика? З’ ясувати нам допоможуть 2 капелюхи: світлий – захист, темний – осуд.
(діти кладуть фішки у відповідний капелюх)
Зачитайте слова Івана Петровича. Чи можна їх вважати повчальними?
*Висновок.
-Чи можна за оповіданням визначити, хто вчинив правильно?
*Робота за ілюстрацією.
-Спробуйте розпізнати на малюнку дійових осіб.Хто з них Віталик, а хто Петрик? Чому Петрик заховав малюнок з коником за спину?Чому Віталик простяг руку?Подивіться на обличчя дітей на задньому плані. Що можете сказати про їх ставлення до ситуації, що склалася?
* Виразне читання епізоду, що відповідає малюнку.
* Робота в парах.Читання діалогу в особах.
-Що значить « кінь утік «? Як ви гадаєте, чи будуть надалі стосунки хлопців добрими?
* Висновок.
- У взаєминах Петрика і Віталика склалася незвичайна ситуація. Вони ніби і не сварились,але Петрик образився на Віталика.
- Невже вони ніколи не стануть друзями? Давайте допоможемо хлопцям. Як би ви замінили слова: «Давай коня»? Про що мав сказати під час перерви Віталик?
* Робота в парах.Озвучення оновленого діалогу.
* Технологія «Інтерв’ ю».
- Уявіть, що до Віталика і Петрика приїхав кореспондент. Він поставив такі запитання:
1 кореспондент-Петрику.
-Як тебе звуть?
- В якому класі навчаєшся?
-Як звати твого вчителя?
- Для чого ти написав записку Віталику під час уроку?
-Як би ти вчинив зараз?
2 кореспондент-Віталику.
-Як тебе звуть?
- В якому класі ти навчаєшся?
-Як звати твого вчителя?
- Для чого ти розповів вчителеві про записку Петрика?
* Колективне творче завдання.
Технологія «Сенкан»
1. Тема (іменник)- - дружба.
2. Опис (2 прикметника)-- ... , ... .
3. Дія (3 дієслова )- - ... , ... , ... .
4.Відношення (фраза з 4 слів )- ___ ___ ___ ___ .
4. Перефразування суті -  .
6. Підсумок уроку.
*Визначення головної думки твору.
- Чого вчить нас оповідання В. Сухомлинського?
-Прочитайте прислів’я на ст.69.
- Яке з них може стати порадою Віталику?
- Кому може стати порадою вислів (на плакаті ) : « Роби не те, що хочеться, а те, що треба »?
* Висновок.
7. Домашнє завдання.
Читати  і детально переказувати оповідання.
В «Щоденнику розвитку особистості» написати 
Міркування «Друг – це той, хто...».