уроки узагальнення та систематизації знань з теми
Уроки узагальнення та систематизації знань
з української мови
у 7 класі
Вчитель: Пліхтяк В. В.
ТЕМА. Узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок учнів із
теми «Дієслово». Морфологічний розбір дієслів.
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів з теми «Дієслово»; удосконалювати вміння визначати морфологічні ознаки дієслова, його синтаксичну роль шляхом здійснення морфологічного розбору;
розвивати логічне мислення та творчі здібності школярів;
виховувати любов до рідного слова.
Обладнання: телевізор з картону, схема етапів уроку (програма телепередач), індивідуальні картки, підручник, таблиця-схема розбору дієслова як частини мови.
Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.
Форма проведення: програма телепередач.
Епіграф уроку:
В рідній мові своїй
Мусиш вивчити кожне слівце,
Доглядати його,
Як старий садівник деревце.
Б. Чалий
ХІД УРОКУ
І. Організація класу
Емоційна підготовка учнів до роботи на уроці.
ІІ. Повідомлення теми й мети уроку
Учитель. Дорогі діти, ми з вами вивчили дієслово. Сьогодні на уроці підсумуємо й повторимо вивчений матеріал.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Познайомтесь, будь ласка, з нашими гостями – Морфологією та її сином Дієсловом. Їм слово.
Морфологія (дівчинка)
Чи ти задумувавсь, відкіль оті
У нашій мові зливки золоті?
Як намистини, диво калинове –
Частини мови.
Дієслово (хлопчик)
Стрибати, бігати і гратись,
Радіти, думати, сміятись...
Якби не я, то як би всі
Виконували дії ці?!
Я що робити? завжди знаю,
Бо стан і дію означаю.
Якщо про мене вивчиш все,
Це успіх точно принесе.
Учитель. Я теж вам бажаю отримати сьогодні лише бали високого рівня, адже наш урок незвичайний. Це – програма телепередач. Зверніть увагу на анонс.
( Демонстрація по телевізору програми телепередач – таблиці з написом)
- Актуальне інтерв‘ю
- Подробиці
- Ключовий момент
- Служба розшуку
- Сміхопанорама
9.33 Контрольний пакет
9.40 Рейтингова система
9.43 Домашня школа
IV. Узагальнення й систематизація вивченого
1. Актуальне інтерв‘ю
Учитель. Слово «інтерв‘ю» походить з англійської мови й означає «бесіда».
( Робота в парах. Взаємозапитання. Учні ставлять запитання один одному з вивченої теми)
Подробиці
Учні колективно складають схему «Дієслово як частина мови». Один із семикласників зображає її на дошці. Складену схему зіставляють з алгоритмом розбору дієслова як частини мови (підручник, стор. 91).
2. Розбір дієслова як частини мови
Учні записують в зошит речення.
Ніжна душа українського народу розвивається в мові, тому вивчайте і плекайте дорогоцінний скарб.
Розбирають за схемою дієслова розвивається, вивчайте і плекайте.
Морфологічний розбір дієслів перевіряється вголос.
3. Тренувальні вправи
Ключовий момент
Робота в групах (5-6 учнів). Учні виконують вправи з ключем. Завдання повторюються для різних груп.
І група. Згрупувати дієслова за дієвідмінами у дві колонки.
Подумати, зрадіти, сходитися, стужитися, лізти, здужати, побачити, обкосити, знати, реготати, женити, озолотити, остерігатися, клювати, стелити, шелестіти, обгоріти, розуміти, селитися, зважати, володіти, ряхтіти.
Ключ: у кожному слові підкресліть другу літеру і прочитайте слова Дмитра Павличка про мову.
ІІ група. Згрупувати дієслова у колонки за способами: дійсний, умовний, наказовий.
Ущільнила, кохатиму, навчався б, цінуйте, екзаменуйте, оплакували, жевріє, адаптувались би, йорзайте, одягай, народився, образили, горітимуть, радів би, годуйте, обробляй, озлобились, одружився б, мовчіть, думав би, отаборіться, учились би, вийди, аплодуйте.
Ключ: підкресливши першу літеру кожного слова, прочитайте закінчення вислову Панаса Мирного: «Найбільше і найдорожче добро...»
Служба розшуку
Учитель. Загубились слова. Треба знайти їх і відправити назад, у їхню оселю. Завдання: згрупувати подані форми дієслів у колонки – інфінітив, дієприкметник, дієприслівник, особова форма.
Розподільний диктант.
Думаючи, чути, схотів, начищений, замести, чекавши, лежачий, знаючий, звелівши, вели б, перегорнувши, переймайтесь, з‘їсти, опрацьований, прикрасила, викладавши, знервований, ненавидіти, веселитись, переважатиме.
Служба розшуку
Індивідуальні завдання на картках
Картка № 1
Знайдіть і випишіть неперехідні дієслова.
Працювати, вмиватися, підходити, лягати, прибігти, писати, розказати, вважати, думати, схопити, стихнути, впасти, малювати, читати, радіти.
Картка № 2
Знайдіть і випишіть дієслова недоконаного виду.
Підрізати, підкоряти, в‘язати, лаяти, гадати, бути, полюбити, мріяти, стерпіти, розважатись, зупинятися, підтримати, падати, крутити, леліяти.
Картка № 3
Знайдіть і випишіть дієслова, які з не пишуться разом.
(Не)навидіти, (не)хтувати, (не)різати, (не)дотримуватися, (не)дочувати, (не)знати, (не)чути, (не)волити, (не)мати, (не)допрацювати, (не)дозволити, (не)заперечувати, (не)вважати, (не)лікувати, (не)додзвонитися.
Робота з класом
Виписати безособові дієслова.
Вибірковий диктант
...Світає, край неба палає. Не спалося, – а ніч, як море. Нічого такого не сталось, бо хто ти для мене? І досі думалось-гадалось. І од цього мені стало гірко-гірко. Мені хотілося повернутись у дитинство.
Одне з виписаних безособових дієслів увести в речення.
Сміхопанорама
Морфологія розказує смішинку.
Учитель до учня:
- Скажи-но, чому ти знову спізнився до школи?
- Самі ж казали, – промимрив хлопчик, – що вчитися не пізно ніколи.
Учні роблять морфологічнтй розбір дієслів:
спізнився (1 ряд), казали (2 ряд), промимрив (3 ряд).
Контрольний пакет
Семикласники виконують тестові завдання (див. додаток).
V. Підсумок уроку
Рейтингова панорама
Дієслово. Ось і уроку кінець,
Хто працював, той молодець!
Вчитель оцінює відповіді учнів, виставляє бали.
VI. Домашнє завдання
Домашня школа
Учитель. Остання наша передача – «Домашня школа».
Напевно, ви всі звернули увагу, що на нашому телебаченні зовсім не було реклами. А як же без неї? Вдома вам потрібно буде придумати і записати в зошитах, використовуючи дієслова, рекламу підручника з української мови. Запишіть, будь ласка, завдання в щоденник: повторити теоретичний матеріал про дієслово, скласти рекламу, зробити морфологічний розбір одного з «рекламних» дієслів.
Додаток
Тест
І варіант
- Виділіть рядок, у якому всі дієслова належать до ІІ дієвідміни.
а) Солю, стоїмо, посушимо, кричать;
б) білимо, варю, ходиш, співає;
в) веземо, робимо, шиє, печеш;
г) принесу, косять, топлю, лазиш.
- Виділіть рядок, у якому всі слова утворені префіксальним способом.
а) Перемотав, ловилися, принести, з‘їхати;
б) привітати, доводити, примножив, виїхали;
в) змістити, допомагали, насміхалася, квітував;
г) забігає, дзеленчить, завіяло, приказувати.
- Виділіть рядок, у якому всі дієслова теперішнього часу.
а) Мовчать, приносить, шукаю, зроблю;
б) робиш, мріємо, діждуся, замітає;
в) плачу, любить, морочать, бачите;
г) пробігав, кричить, шелестять, несе.
- Найчастіше дієслово в реченні виступає:
а) підметом; в) додатком;
б) присудком; г) обставиною.
- Визначте речення, у якому вжито безособове дієслово.
а) Не спалося, а ніч – як море ( Т. Шевченко).
б) Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля ( М. Коцюбинський).
в) А Віталик спить після втоми та виснаги ( О. Гончар).
г) Поля починаються за Мокрою Долиною і тягнуться на північ аж до лісу ( Ю. Мушкетик).
- Виділіть речення, у якому вжито дієслово складеної форми майбутнього часу.
а) Месники дужі приймуть мою зброю, кинуться з нею одважно до бою ( Леся Українка).
б) Довго чаруватимуть своєю піснею бурхливі карпатські потоки
( Ф. Мамчур).
в) Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої...
( А. Малишко).
б) Буде в домі твоя правда, твій закон і заповіт ( О. Лупій).
ІІ варіант
- Позначте рядок, у якому всі слова – дієслівні форми на -но, -то.
а) Зорано, засіяно, спечено, вибито;
б) зоряно, змелено, отримано, надламано;
в) розглянуто, сито, вишито, вимито;
г) радісно, важено, ділено, ліплено.
- Визначте рядок, у якому всі дієслова І дієвідміни.
а) Приходить, ростуть, повтікали, допомогла;
б) живе, копали, каже, біжить;
в) мостить, реве, перекине, спускається;
г) повертає, здається, грітися, животіти.
- Виділіть рядок, у якому всі дієслова дійсного способу:
а) Привітай, прилетіли, жнуть, валять;
б) кріпитимуть, роздав би, фотографує, мріють;
в) закидають, пропливали, співала, згорить;
г) чарують, веселійте, любити, живіть.
- Виділіть вядок, у якому всі дієслова недоконаного виду.
а) Стрепеніти, втомився, перебіг, повзають;
б) набирає, перечитував, регоче, знаходять;
в) красуються, прибив, віддають, жнеш;
г) розбіглися, цвіте, дав, попередило.
- Виділіть речення, у якому дієслово виступає підметом.
а) Люблю я слухати у полі пісні дівочі на зорі ( В. Сосюра).
б) В душі незнана сходила зоря ( Народна творчість).
в) Співати – не ціпом махати ( Народна творчість).
г) Ти гомони, джерельце, гомони блакитними устами ( А. Малишко).
- Виділіть речення з дієсловом наказового способу.
а) Ниви шумлять навколо й заважають ( М. Коцюбинський).
б) Світла зоря водить нами, промінь мужності дає ( П. Грабовський).
в) Та не забудьмо почування, що нас єднало до борні ( П. Грабовський).
г) Сил здобуде думка скута, загартується душа ( П. Грабовський).
ТЕМА. Узагальнення й систематизація вивченого з теми
«Дієприкметник». Морфологічний розбір дієприкметників.
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про дієприкметник як особливу форму дієслова, удосконалювати навички визначення граматичних ознак дієприкметників, морфологічного розбору дієприкметників;
розвивати творчі вміння вживати дієприкметники у власних висловлюваннях;
виховувати повагу до роду, родоводу, родини, любов до рідної землі.
Обладнання: картки-завдання, підручник, сигнальні картки.
Інтерактивні технології: робота в малих групах, «Мікрофон».
Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.
Епіграф уроку:
В щасливі і сумні години,
Куди б не стелився нам шлях,
Не згасне вогнище родинне,
В людських запалене серцях.
Д. Білоус
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Оголошення теми й мети уроку
Учитель. Дорогі семикласники, ми завершили вивчення дієприкметника як особливої форми дієслова. Сьогоднішній наш урок – узагальнення вивченого про дієприкметник, підготовка до тематичної контрольної роботи.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Лінгвістичний двобій
Два учні почергово дають запитання один одному по темі «Дієприкметник». Решта слідкують за відповідями, доповнюють їх і оцінюють відповіді товаришів.
ІV. Робота над темою
- Вибірковий диктант
Виписати дієприкметники, визначити тип і стиль мовлення.
Наспівана серцем мамина колискова, збудована з турботою батькова хата, навіяна дитинством дідусева казка, вигаптувана та вимережана бабусина вишиванка – це наші символи, своєрідні талісмани, без яких не може себе уявити жоден українець. Возвеличена в піснях, оповита легендами та переказами, опоетизована майстрами слова та пензля, завжди буде теплим спогадом у серці рідна домівка. Кожен із нас йде у велике життя, наповнене бурхливими подіями, з отчого дому.
Людина не має права бути безбатченком, відірваним листочком, відчахнутою гілкою міцного родовідного дерева. Коли в корінні зеленіючого дерева – сік землі, то коріння дерева роду живиться немеркнучою пам‘яттю родоводу.
Завдання:
І варіант – визначити вид дієприкметників.
ІІ варіант – визначити стан дієприкметників.
- Робота в малих групах
Утворити від дієслів дієприкметники, скласти і записати речення, використовуючи подані іменники. Визначити вид, час, стан, число і відмінок дієприкметників.
Картка 1
ТРУДИТИСЯ БАТЬКО РУКИ
Картка 2
ПРИСВЯТИТИ МАТИ ПОЕЗІЯ
Картка 3
ПОСИВІТИ ДІДУСЬ СКРОНЯ
Картка 4
УСМІХАТИСЯ БАБУСЯ ОЧІ
Картка 5
ЗЦІЛЮВАТИ РОДОВІД ПАМ‘ЯТЬ
Картка 6
ОСПІВАТИ КРАСА ПОЕТИ
- Гра «Мікрофон»
Вправа «Приховані дієприкметники»
За початком і закінченням утворити якомога більше дієприкметників. З гри вибуває той, хто за три секунди не називає придумане слово.
ЗАЧ.........
ВІДГ.......
ПЕРЕВ.... ......ИЙ
ЗН............
СПИ........
- Дослідждення-відновлення
Диктант з коментуванням
Записати речення, розкриваючи дужки та узгоджуючи дієприкметники з іменниками. Поставити розділові знаки, пояснити їх (усно).
Дієприкметникові звороти записані на дошці.
Великою трагедією нашого народу (відірваний в різні часи і за різних обставин від свого коріння) була примусова і добровільна еміграція.Мільйони українців (загнаний в різні куточки планети) тужили і тужать в далеких краях за близькими і рідними. Ніякі статки і навіть визнання на чужині не можуть замінити живого спілкування з родиною (покинутий на батьківщині).
Учитель. Так, справді, дуже важко мандрувати світ за очі у пошуках кращого життя, залишивши рідних – батьків чи дітей. Хвилюючі слова українського поета-емігранта Олександра Олеся підкреслюють всю глибину почуттів і переживань людини, яка опинилася далеко від рідного дому.
- Робота на дошці
Як пес голодний, кинутий і гнаний,
Блукаю я по вулицях чужих...
Сміється з мене жах, глузує, невблаганний,
З думок сполоханих моїх.
Зробити синтаксичний розбір речення.
- Робота з підручником
За схемою морфологічного розбору дієприкметника (ст. 131) розібрати дієприкметники:
1 ряд - кинутий
2 ряд - гнаний
3 ряд – сполоханих
- Гра «Світлофор»
Вчитель називає словосполучення, учні піднімають сигнальні карточки: якщо не з дієприкметником пишеться окремо – зелені, якщо разом – червоні.
Не дочитаний до кінця роман, підлога не вимиита, не вивчений, а вгаданий, незаплетене волосся, коса не заплетена, невиконане завдання, не зроблений вчасно висновок, недоведена теорема, не підтверджене вченими припущення, незапланована поїздка, не вивчений учнями параграф, джерельце не замулене, нерозгадане плетиво, не розквітлий навесні бутон, зерно не зібране, незаймана краса лісу, не залишений, а забутий.
V. Підсумок уроку
Оцінювання відповідей учнів, коментування виставлених балів.
VI. Завдання додому
Учні отримують різнорівневі завдання.
Низький і середній рівні: виписати з повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» п‘ять речень з дієприкметниками, визначити вид і стан дієприкметників.
Достатній і високий: написати твір-мініатюру «Моя родина», використовуючи речення з дієприкметниковими зворотами.
Зробити морфологічний розбір одного з використаних дієприкметників.
ТЕМА. Узагальнення й систематизація вивченого з теми
«Дієприслівник». Морфологічний розбір дієприслівників.
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про дієприслівникник як особливу форму дієслова, удосконалити навички визначення граматичних ознак дієприслівників;
розвивати творчі вміння вживати дієприслівники у власному мовленні;
виховувати прагнення здорового способу життя.
Обладнання: картки-завдання, підручник.
Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.
Форма проведення: урок-естафета.
Епіграф уроку:
Бережи одяг, доки новий,
А здоров‘я – поки молодий.
Народна творчість
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Оголошення теми й мети уроку
Учитель. Дорогі семикласники, сьогодні на уроці ми повторимо й узагальнимо вивчене про дієприслівник як особливу дієслівну форму. Наш урок буде не зовсім звичайним. Він проходитиме у формі змагання. Переможців чекають призи – бали високого рівня. Кожен з вас, учні, вестиме підрахунок власних досягнень на уроці. Не забувайте, що тільки чесна перемога приносить справжнє задоволення, тому не помиляйтесь у підрахунку набраних вами балів. Прошу записати в зошитах тему уроку і накреслити таблицю, яку заповните протягом уроку.
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
ВСЬОГО |
|
|
|
|
|
|
|
ІІІ. Актуалізація опорних знань
- Скільки є повнозначних частин мови?
- Чим відрізняються повнозначні частини мови від службових?
- Які з них ми вже вивчили?
- Яке місце займає дієприслівник в ієрархії частин мови?
IV. Робота над темою
Першу клітинку турнірної таблиці ви зможете заповнити після наступного завдання.
(За кожну правильну відповідь учень отримує один бал, виправлення і доповнення – 0,5 б.)
1. Розминка перед стартом
Бліц-опитування
- Що називається дієприслівником?
- Які ознаки дієслова має дієприслівник?
- Які ознаки прислівника має дієприслівник?
- Що таке дієприслівниковий зворот?
- Навести приклад речення з дієприслівниковим зворотом?
- Навести приклад речення з одиничним дієприслівником?
- Як утворюються дієприслівники доконаного виду? Навести приклади.
- Як утворюються дієприслівники недоконаного виду? Навести приклади.
- Коли не з дієприслівниками пишеться окремо? Проілюструвати прикладами.
- Коли не з дієприслівниками пишеться разом? Проілюструвати прикладами.
- Яку синтаксичну роль виконує дієприслівник?
2. Піднімись на вершину
Від поданих дієслів утворити дієприслівники:
І варіант - доконаного виду,
ІІ варіант – недоконаного виду.
Підкресливши третю літеру утворених дієприслівників, прочитати вислів.
Позбавити –
Подовжити –
Здобувати –
Зарости –
Стомитися –
Повернутися –
Пояснити –
Зацвісти –
Скерувати –
Посилити –
Започаткувати –
Пробити –
Народитися –
Затулити –
За кожен правильно утворений прислівник учні отримують один бал. Максимальний бал за друге завдання – 14.
3. Вправний голкіпер
Впіймай дієприслівник
Виписати дієприслівники.
Здоров‘я – одна з найбільших цінностей людини. Його не купиш ні за які гроші, здоров‘я можна лише оберігати, зміцнюючи шляхом напруженої праці над собою, набуваючи валеологічних знань. Завдання кожної людини полягає в тому, щоб, навчившись зберігати здоров‘я, розумно ставитись до нього. Щоб досягти успіхів у цій справі, необхідно навчитись правильно використовувати засоби впливу на організм, підбираючи для себе індивідуальний режим праці й відпочинку, виконуючи гігієнічні правила догляду за своїм тілом.
Фізичною працею і спортивними іграми треба займатись систематично, поступово збільшуючи навантаження. Готуючи організм до високих фізичних навантажень, ми забезпечуємо себе міцним здоров‘ям до самої старості.
(За кожен виписаний дієприслівник – 1 бал. Максимальна кількість балів – 7)
Тайм-аут
Робота з підручником
Учні самостійно опрацьовують схему морфологічного розбору дієприслівника (стор. 143).
4. Командний забіг
Робота у групах
Учитель. На картках записані правила, дотримання яких стимулює надходження енергії з Космосу. Виконуючи їх, ви перебуватимете у фізичній та духовній рівновазі, житимете у гармонії з собою і світом.
Записати речення, утворивши від дієслів, поданих у дужках, дієприслівники. Зробити морфологічний розбір дієприслівників. Завдання оцінюється від 1 до 12 балів. Бали виставляє капітан команди – найсильніший учень у групі.
Картка 1
Приділяти своєму тілу увагу, любити його, (піклуватися) про нього і (розвивати) його за допомогою вправ.
Картка 2
Розвивати свій інтелект, (навчатися) новому і (оточувати) себе тим, що стимулює нашу розумову діяльність.
Картка 3
Розвивати наші відчуття, навчитися піклуватись про органи чуття, (використувувати) їх як дорогу життя, (поєднувати) наш внутрішній і зовнішній світ.
Картка 4
(Навчитися) гармонійно розв‘язувати різні проблеми, успішно виходити з конфліктних ситуацій, (розвивати) чесне і здорове ставлення до людей.
Картка 5
(Вивчити) свої фізичні потреби, навчитись їх задовільняти, (пам‘ятати), що кожен людський організм – винятковий.
Картка 6
(Створити) для себе комфортний простір зі звуків, світла, кольорів, тепла, повітря, насолоджуватися життям, (почуватися) добре і затишно.
5. Фінішна пряма
Диктант-гра «Добери антонім»
Учні записують дієприслівники з протилежним значенням. Кожен правильно дібраний антонім – 1 бал.
Згадавши (забувши), забороняючи (дозволяючи), сідаючи (встаючи), заперечивши (ствердивши), нагріваючи (охолоджуючи), заснувши (прокинувшись), наблизившись (віддалившись), забуваючи (пам‘ятаючи), плачучи (сміючись), заговоривши (замовчавши).
Творче конструювання
Скласти і записати речення за схемою, використавши один із дієприслівників, визначити час і вид дієприслівника.
І варіант
____ , дієприслівниковий зворот, ____ ____ ____ .
ІІ варіант
Дієприслівниковий зорот, ____ ____ ____ ____ .
ІІІ варіант
____ ____ ____ ____ , дієприслівниковий зворот.
V. Підсумок уроку
Учитель. Як і кожне змагання, наш урок закінчується нагородженням найкращих і найсильніших. Нагородою для переможців є бали високого рівня. Того, хто набрав найбільшу кількість балів, чекає ще один приз: він не буде писати тематичну контрольну роботу, оцінку за тему отримає автоматично.
Учні підраховують набрані бали.
Оцінювання роботи учнів на уроці.
VI. Завдання додому
Учитель. Щоби досягти хороших результатів у спорті, необхідно багато тренуватися. Щоб мати добрі знання, треба працювати у школі та вдома.
Низький та середній рівні. Виписати із преси 6 речень з дієприслівниками, зробити морфологічний розбір двох дієприслівників (на вибір).
Достатній та високий рівні. Використовуючи дієприслівники, написати твір-мініатюру на одну із тем: «В здоровому тілі – здоровий дух», «Мій улюблений вид спорту».
ТЕМА. Узагальнення та систематизація вивченого про
прислівники. Морфологічний розбір прислівників.
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про прислівникник як частину мови та його правопис, формувати вміння розпізнавати прислівники серед інших частин мови;
розвивати творчі вміння вживати прислівники у власному мовленні, вміння аналізувати, робити висновки;
виховувати любов до усної народної творчості, захоплення фольклорними перлинами, бажання берегти свою національну культуру.
Обладнання: картки-завдання, підручник, кросворд «Народ скаже, як зав‘яже».
Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.
Епіграф уроку:
Немає
Мудріших, ніж народ, учителів:
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
М. Рильський
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Сьогодні на уроці, шановні семикласники, ми повторимо вивчене про прислівник, узагальнимо знання про цю частину мови, торкнувшись самобутніх перлин українського фольклору. М. Горький писав: «Український народ проніс через століття рабства і неволі дорогоцінне багатство свого генія». Тому ми з вами повинні збирати, вивчати різні жанри усної народної творчості, щоб передавати наступним поколінням.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
- Яка частина мови називається прислівником?
- Чим прислівник відрізняється від інших самостійних частин мови?
- На які розряди за значенням поділяються прислівники?
- Якими способами творяться прислівники?
- Яку синтаксичну роль можуть виконувати прислівники?
- Чи всі прислівники можуть утворювати способи порівняння?
- Як творяться прислівники вищого ступеня порівняння? Навести приклади.
- Як творяться прислівники найвищого ступеня порівняння? Навести приклади.
- Від чого залежить написання букв и та і в кінці прислівників?
- Які основні правила правопису не та ні з прислівниками?
- Які прислівники пишуться через дефіс? Навести приклади.
- Які прислівники пишуться разом? Навести приклади.
- Як відрізнити прислівники від прислівникових сполучень? Пояснити на прикладах.
IV. Робота над темою
- Вибірковий диктант
Загадаю загадочку
Відгадати загадки (усно), виписати прислівники, визначити розряд за значенням.
Що росте догори коренем? (Бурулька)
Навкруги вода, а з питвом біда. (Море)
Чим більше з неї береш, тим більшою вона стає. (Яма)
Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, взимку гріє. (Дерево)
По краях гладенький, а всередині солоденький. (Кавун)
Під землею вогонь горить, а зверху видно. (Морква)
Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько. (Суниця)
Зранку ходить на чотирьох, удень на двох, а ввечері на трьох. (Людина)
Ніг багато, а додому на спині йде. (Борона)
Що це за дорога? Вгору йде похило, що не крок – то ярок. (Драбина)
- Робота в парах
А ми удвох...
Учні отримують індивідуальні завдання по варіантах. Після виконання завдання обмінюються зошитами і виконують взаємоперевірку.
Записати прислівники разом, окремо чи через дефіс. Два прислівники ввести в речення.
І варіант
Не/спроста, по/людськи, не/раз, на/перекір, з/дня/на/день, сяк/так, не/забаром, по/друге, не/далеко, по/вашому, на/вмання, що/хвилини, не/відь/де, ні/в/року, не/близько, рано/вранці, що/миті, на/сам/перед, не/озоро, по/хорошому, ні/коли, без/ліку, ані/скілечки, чи/мало.
ІІ варіант
Вряди/годи, до/віку, по/заду, на/в/перебій, в/далині, кінець/кінцем, віч/на/віч, на/завжди, в/троє, по/третє, у/трьох, в/осени, по/маленьку, сам/на/сам, по/дружньому, по/одинці, з/рідка, на/в/шпиньки, не/часто, часто/густо, на/марно, без/результатно, під час.
- Розгадування кросворду
Народ скаже, як зав‘яже
Відновити пропущені у прислів‘ях прислівники.
- Хто (пізно) встає, у того хліба не стає.
- Посієш вчасно – вродить (рясно).
- Хто влітку працює до поту, (взимку) поїсть в охоту.
- Хто (навесні) не хоче орати, той буде взимку голодний спати.
- Учися (змолоду) – на старість як знайдеш.
- Глибше орати – (більше) хліба мати.
- Не відкладай на (завтра) те, що можна зробити сьогодні.
- Не лінися (рано) вставати та замолоду більше знати.
- (Тихо) їдеш – далі будеш.
- Як (мілко) орати, краще випрягати.
|
|
П |
|
|
|
|
|||
|
Р |
|
|
|
|
||||
|
|
3 |
|
И |
|
|
|
||
|
4 |
|
|
|
С |
|
|
||
|
|
5 |
|
|
Л |
|
|
|
|
|
6 |
І |
|
|
|
|
|||
|
7 |
|
В |
|
|
|
|||
|
|
8 |
|
Н |
|
||||
|
|
9 |
И |
|
|
||||
|
10 |
|
|
К |
|
||||
- Робота з підручником
Опрацювати схему розбору прислівника як частини мови (стор. 166).
- Робота на дошці
З давніх-давен український народ славився багатою фольклорною спадщиною. Стільки мудрості та повчального змісту містять у собі лаконічні прислів‘я. «Говори мало, слухай багато, а думай ще більше», – вчить один із народних афоризмів. Сказано коротко, але влучно, бо у прислів‘ях та приказках – досвід багатьох поколінь.
Зробити морфологічний розбір прислівників з давніх-давен, більше, влучно.
- Знайди синонім
Подані фразеологізми замінити синонімічними прислівниками. Ввести один прислівник у речення і зробити його морфологічний розбір.
Хоч греблю гати (багато), як кіт наплакав (мало), хоч голки збирай (місячно), голкою ніде ткнути (тісно), зуб на зуб не попадає (холодно), за царя Гороха (давно), за синіми морями (далеко).
- Диктант із завданням
Утворити від прислівників просту форму вищого ступеня порівняння.
Погано – , довго – , глибоко – , сильно – , стримано – , добре – , багато – , цікаво – , цінно – , голосно – , легко – , тихо – , молодо – , просто – .
Чи можна визначити, до якої частини мови належать слова більше, довше, глибше та ін. поза контекстом. Скласти пари речень так, щоб вони виступали
а) прикметником;
б) прислівником.
- Прийом «Мікрофон»
Учні називають прислівники з орфограмою -н- і -нн- .
V. Підсумок уроку
Оцінювання роботи учнів на уроці, коментування виставлених балів.
VI. Завдання додому
Повторити теоретичний матеріал по темі «Прислівник» (стор. підр. 153-190).
Виписати із повісті Б. Харчука «Планетник» 6 речень з прислівниками, зробити морфологічний розбір прислівників.
Сильніші учні отримують індивідуальне завдання – уривок легенди, текст якого треба доповнити прислівниками та закінчити 5-6 реченнями з прислівниками.
Спроба пера
У наших горах ... жили люди. Вони ... будували собі пристанівок у поточинах, де шуміла вода і не дуло вітром. ... ці землі почала ... плюндрувати татарва. ... наші гори кишіли втікачами. ... їх ховалося від біди біля найвищої гори, яка була чорною для втікачів і чорніла для ворогів. Так і ... називають її Чорногорою. Втікали ... люди навіть з Києва. Навіть і ті, хто ... мріяв повернутися ... , залишалися в горах ... .
ТЕМА. Узагальнення та систематизація вивченого про
прийменники. Морфологічний розбір прийменників.
Мета: узагальнити знання учнів про прийменники, способи їх творення, формувати загальнопізнавальні вміння відрізняти похідні прийменники від співзвучних слів;
розвивати поетичні здібності, творчі вміння вживати прийменники у власному мовленні;
виховувати любов до поезії, захоплення кращими зразками української поетичної творчості.
Обладнання: картки-завдання, індивідуальні картки, підручник.
Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.
Епіграф уроку:
Поезія – це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі.
Л. Костенко
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Оголошення теми і мети уроку
Учитель. Дорогі семикласники, сьогодні у нас підсумковий урок за темою «Прийменник». Ми повторимо та узагальнимо вивчене про цю службову частину мови, підготуємося до тематичної контрольної роботи.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
- Яка частина мови називається прийменником?
- Чому прийменник належить до службових частин мови?
- З якими самостійними частинами мови вживаються прийменники?
- На які види за походженням поділяються прийменники? Навести приклади.
- Які прийменники можуть виступати в ролі префіксів?
- З якими відмінками прийменники не вживаються? Чому?
- Які смислові відношення можуть виражати прийменники разом з відмінюваними словами?
- Які прийменники пишуться через дефіс? Навести приклади.
- Які прийменники пишуться разом? Навести приклади.
- У яких випадках похідні прийменники пишуться окремо? Навести приклади.
- З якою метою використовуються прийменники в мовленні?
- Чи можуть бути прийменники синонімічними й антонімічними? Навести приклади.
- Які прийменники-синоніми виступають як засіб милозвучності мови. Назвати правила їх вживання.
IV. Робота над темою
- Розподільний диктант
Записати словосполучення у три колонки залежно від того, як пишуться прийменники:
а) разом;
б) через дефіс;
в) окремо.
Підкресливши останню букву в останньому слові кожного словосполучення, прочитати закінчення вислову Ціцерона: «Треба не тільки опанувати мудрість, а й ... (уміти користуватися нею)».
Заради миру, наперекір незгодам, з-поза хат, із-за лісу, назустріч бурі, посеред жит, з-за дерев, залежно від обставин, з-перед носа, попід вікнами, наприкінці відпусток, з-попід воріт, з-над річки, поза село, у напрямі до мене, під час бою, внаслідок чвар, з-під коліс, понад хмари, задля вас, з-поміж гілля.
- Робота в групах
Подані слова ввести в речення так, щоб вони спочатку виступали прийменниками, а потім – прислівниками чи іменниками. У реченнях з прийменниками визначити смислові відношення, виражені за допомогою прийменників.
Група 1 Група 2
Край, близько Неподалеку, коло
Група 3 Група 4
Впоперек, шляхом Довкола, кінець
- Вибірково-розподільний диктант
Виписати у дві колонки похідні і непохідні прийменники. Прийменники, які повторюються, писати тільки один раз.
По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу. Гайдамаки встали, помолились, кругом мене стали, сумно, сумно, як сироти, мовчки похилились (Т. Шевченко). Не промовить та могила, стоїть нежива; а круг неї степ широкий, як воля сама, ліг, простягшися в просторі, і краю нема... (Б. Грінченко). Сидить батько кінець стола, на руки схилився; не дивиться на світ Божий: тяжко зажурився (Т. Шевченко). А від хати через сіни до хати поміж гості ходять батько і мати (Б. Лепкий). Котились хмари понад полем (М. Філянський). Серед гаю, під горою, старий дуб стоїть; з-під кореня того дуба криниця дзюрчить (П. Куліш). Дуб зелений у літню годину не гада про сніги й хуртовину (Б. Грінченко).
- Робота з підручником
Учні опрацьовують алгоритм розбору прийменника як частини мови (стор. 208).
- Робота на дошці
Відновлення тексту
Кілька учнів по черзі працюють біля дошки з картками-завданнями, коментуючи речення.
Відновити віршовані рядки Т. Г. Шевченка, замість крапок вставляючи потрібні прийменники. Визначити, з яким відмінком вживається кожен з прийменників. Вказати, які смислові відношення виражають прийменники у словосполученнях.
Вітер ... (з) гаєм розмовляє, шепче ... (з) осокою, пливе човен ... (по) Дунаю один ... (за) водою. Аж ось ... (з) хлопцем старий кобзар ... (в) село шкандибає: ... (в) руках чоботи, ... (на) плечах латана торбина ... (у) старого; а дитина! Сердешна дитина! ... (В) гаю сонце сходить, ... (у) гай і заходить. ... (По) долині увечері козак смутний ходить.
- Робата з індивідуальними картками
Учитель. Ви, напевно, звернули увагу, що епіграфом нашого уроку є слова неперевершеної української поетеси Ліни Костенко. Поезії Ліни Василівни глибоко проникають у серце, ніжно торкаються душі. В одному зі своїх віршів сама поетеса стверджує: «Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох!». Ці слова стосуються великого Кобзаря, проте їх авторку без перебільшення можна назвати поетесою епохальною.
Зараз кожен із вас отримає індивідуальні картки з поетичними рядками Ліни Костенко.
Завдання: зробити морфологічний та синтаксичний розбір речення (речень); розібрати прийменник (прийменники) як частину мови. Слабші учні виконують тільки другу частину завдання (див. додаток).
- Творче конструювання
Учитель. Я певна, шановні учні, що в багатьох із вас є поетичний талант.
І зараз ми самі спробуємо трішки повіршувати.
За поданими римами скласти двовірші, використовуючи різні прийменники.
струни – луни
приховано – зачаровано
радіє – жевріє
звідусюди – люди
Найбільш вдалі поетичні рядки автори пишуть на дошці, інші учні записують у зошити.
IV. Підсумок уроку
Оцінки за урок будуть виставлені після перевірки індивідуальних завдань.
V. Завдання додому
Виписати з «Кобзаря» Т. Шевченка вірш (3-4 строфи на вибір).
Зробити морфологічний розбір двох прийменників.
Учням, які претендують на високий бал і мають творчі здібності, пропонується написати власну поезію, в якій використати прийменники. Два з них розібрати як частину мови.
Додаток
- Ой ні, ще рано думати про все.
Багато справ ще у моєї долі.
Коли мене снігами занесе,
Тоді вже часу матиму доволі.
- Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув.
В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин.
Розбився корабель. Горять Галапагоси.
І сходить над Дніпром гірка зоря-полин.
- Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
- А це уже віки. Ніхто уже й не зна,
в туманностях душі чи, може, Андромеди –
я в мантіях дощу, прозора, як скляна,
приходжу до живих і згадую про мертвих.
- Шукайте цензора в собі.
Він там живе, дрімучий, без гоління.
Він там сидить, як чортик у трубі,
і тихо вилучає нам сумління.
- Я скучила за дивним зойком слова.
Мого народу гілочка тернова.
Гарячий лоб до шибки притулю.
Я вранці голос горлиці люблю.
- Над світом білим, світом білим хтось всі спіралі перегрів.
А хмари бігли, хмари бігли і спотикалися об грім.
Гроза погримувала грізно, були ми з нею тет-а-тет.
Тремтіла річечка рогізна, човни ховала в очерет.
- Ще пароплавчики чаділи, наче праски,
ще ми шукали крем‘яхи в піску, –
на пограниччі дійсності і казки
стояв той дім за хмарами бузку.
- Усмішкою дитячої фортуни
було для нас потрапити в той дім.
Там все було блискуче і латунне,
і на роялі гномик там сидів.
- Нове століття вже на видноколі,
і час новітню створює красу.
А ритми мчать – як вершники у полі.
А рима віршам запліта косу.
- Я хочу на озеро Світязь,
в туман таємничих лісів.
Воно мені виникло звідкись,
у нього сто сот голосів.
- Наснився мені чудернацький базар:
під небом, у чистому полі,
для різних людей,
для щедрих і скнар,
продавалися різні долі.
- Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться –
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці.
- Над шляхом, при долині, біля старого граба,
де біла-біла хатка стоїть на самоті,
живе там дід та баба, і курочка в них ряба,
вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.
- Дорога і дорога лежить за гарбузами.
І хтось до когось їде тим шляхом золотим.
Остання в світі казка сидить під образами,
навшпиньки заглядають жоржини через тин.
- Мене ізмалку люблять всі дереав,
і розуміє бузиновий Пан,
чому верба, від крапель кришталева,
мені сказала: «Здрастуй!» – крізь туман.
- Чому ліси чекають мене знову,
На щит піднявши сонце і зорю.
Я їх люблю. Я знаю їхню мову.
Я з ними теж мовчанням говорю.
- Багряне сонце сутінню лісною,
у просвіт хмар показує кіно,
і десь на пні під сивою сосною
ведмеді забивають доміно.
- Стоять мости над мертвими річками.
Лелека зробить декілька кругів.
Очерети із чорними свічками
ідуть уздовж колишніх берегів...
- Стоять жоржини мокрі-мокрі.
Сплять діамантові жуки.
Під грушею у дикій моркві
До ранку ходять їжаки.
- Співає ліс захриплими басами,
веде за повід стежечку худу.
І це вже, певно, зветься небесами,
бо я уже над хмарами іду.
- Строкаті ритми вулиць і юрби,
дахів похилих старовинні плечі.
Над містом розмовляють голуби.
Про що, не знаю. Про цікаві речі.
- Звичайні норми починають старіти,
тривожний пошук зводиться в закон,
коли стоїть історія на старті
перед ривком в космічний стадіон.
- Сосновий ліс перебирає струни.
Рокоче тиша на глухих басах.
Бринять берези. І блукають луни,
людьми забуті звечора в лісах.
- І знову тиша. Лиш блукають луни.
Крізь день, крізь мить, крізь душу, крізь віки
сосновий ліс перебирає струни
над берегами вічної ріки.
ТЕМА. Узагальнення та систематизація вивченого про
сполучники. Морфологічний розбір сполучників.
Мета: узагальнити знання учнів про сполучники, їх правопис, удосконалювати вміння знаходити в реченні різні за будовою сполучники, робити їх морфологічний аналіз;
розвивати вміння розмежовувати складні сполучники і співзвучні з ними слова, вживати сполучники у власному мовленні;
виховувати інтерес до надбань українського народу, повагу до його звичаїв і традицій.
Обладнання: картки-завдання, сигнальні картки, підручник.
Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.
Форма проведення: урок-конкурс
Епіграф уроку:
Учітеся, ...читайте:
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Т. Шевченко
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Учитель поділяє клас на 5 команд таким чином, щоб у кожній групі були сильніші та слабші учні. Кожен учень отримує сигнальну картку певного кольору, отже, команди формуються за кольорами.
Команди обирають свого капітана.
Члени журі – батьки та запрошені вчителі, вони ведуть підрахунок балів кожної команди.
Група учнів, яка набере найбільшу кількість балів, має право на автоматичне зарахування тематичної оцінки. Капітан команди оцінює роботу кожного учасника своєї групи, члени команд виставляють оцінку лідерові.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Шановні учні, сьогодні у нас підсумковий урок за темою «Сполучник». Ми повторимо та узагальнимо вивчене про цю службову частину мови, підготуємося до тематичної контрольної роботи.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1 тур. «Мозковий штурм»
Учні отримують картки з однаковими запитаннями. По порядку на одне запитання відповідає один учасник команди. Правильна відповідь – 1 бал, доповнення – 0,5 бала, неправильна відповідь – втрата можливості відповісти. Право відповіді переходить до наступної команди.
Картка 1
- Яка частина мови називається сполучником?
- У чому полягає службова роль сполучників?
- На які розряди за значенням поділяються сполучники? Навести приклади.
- Назвати групи за значенням сурядних сполучників.
- Ввести в речення єднальний сполучник.
- Ввести в речення протиставний сполучник.
- Ввести в речення розділовий сполучник.
- Назвати групи підрядних сполучників.
- Як поділяються сполучники за способом уживання?
- Як поділяються сполучники за будовою?
- Навести приклад простих сполучників, придумати речення з простим сполучником.
- Навести приклад складних сполучників, придумати речення зі складним сполучником.
- Навести приклад складених сполучників, придумати речення зі складеним сполучником.
- Як відрізнити складні сполучники щоб, якби, проте, зате від однозвучних сполучень слів? Проілюструвати прикладом.
IV. Робота над темою
2 тур. Вибірково-розподільний диктант
Максимальна кількість – 15 балів (один сполучник – 0,5 бала). Після взаємоперевірки лідери виставляють бали кожному члену команди і оголошують результати. Команда отримує середній бал.
Записати сполучники у три колонки:
а) прості;
б) складні;
в) складені.
Щоб, але, немовби, як тільки, зате, як, доки, якби, так що, коли б, незважаючи на те що, проте, і, та, адже, для того щоб, з тим що, або, неначе, якщо, бо, також, тобто, однак, немов, нібито, а, коли, через те що, чи.
3 тур. «Доміно»
Використовуючи набір карток, на яких записано частини народних висловів, скласти і записати їх. Визначити вид і групу за значенням виділених сполучників.
Максимальна кількість – 8 балів.
Перша команда
Березень сухий, а мокрий май – буде каша й коровай.
Мартове тепло, як мачушине добро.
Прийшов марець – кіт, як старець: вдома не ночує, бо весну чує.
Вночі блищить, тріщить, а вдень хлюпотить.
Друга команда
Квітень з водою, а травень з травою.
Квітень-переплітень, бо переплітає зиму й літо.
Журавлі прилетіли і полудень принесли.
Трапляється такий год, що на день по сім погод.
Третя команда
У маю і баба в раю: як не затанцює, то хоч порадіє.
Місяць травень хоч теплий, та голодний.
Дуб у травні листя набирається, а скотина трави наїдається.
Якщо сухий май, то гроші на хліб дай.
Четверта команда
У червні на полі густо, а в коморі пусто.
Тоді просо засівається, як дуб розвивається.
Коса любить брусок і сала шматок.
У червні таке сіно, що й сама попадя їла б.
П‘ята команда
Липень не тільки полудень літа, але й року.
Погане літо буває, як сонця немає.
Чого липень і серпень не доварять, того й вересень не досмажить.
У липні в засіках пусто, зате на городах густо.
4 тур. Творче конструювання
За поданими схемами скласти речення про звичаї та обряди зимового циклу.
Підкреслити граматичні основи, визначити розряди за значенням сполучників.
1 група 2 група
_____ , і _____ . ______ , але ______ .
_____ , бо _____ . Якби _____ , ______ .
3 група 4 група
_____ , аби _____ . Як _____ , ______ .
_____ , зате _____ . _______ , та _____ .
5 група
Щоб ______ , ______ .
Чи ______ , чи ______ .
Робота з підручником
Опрацювати алгоритм розбору сполучника як частини мови (стор. 230).
Робота на дошці
5 тур. Конкурс капітанів
Капітани почергово отримують картки із завданням і працюють біля дошки.
Записати речення, розставивши розділові знаки. Зробити морфологічний розбір виділених сполучників.
Максимальна кількість – 12 балів.
- Кожна нація кожен народ і навіть кожна соціальна група має свої звичаї та дотримується їх бо вироблялися вони протягом століть і освячені віками.
- Звичаї це ті неписані закони що ними керуються в найменших щоденних та найбільших всенаціональних справах.
- Звичаї як і мова об‘єднують окремих людей в один народ в одну націю тому дотримання їх святий обов‘язок кожного.
- В усіх народів світу існує повір‘я за яким той хто забув звичаї своїх батьків блукає світом наче блудний син оскільки він загублений для свого народу.
- Наш український народ вірить що від тих батьків які не дотримуються звичаїв народжуються не діти а вовкулаки.
6 тур. «Наздоганялки»
Учитель. Зараз, шановні учні, буде останній тур нашого конкурсу. Це шанс будь-якої з команд випередити інших.
Закінчитити речення, використавши сполучники (усно).
Про придумане речення капітан дає сигнал карткою кольору своєї команди.
За кожне правильно придумане речення – 2 бали.
Українці здавна вірили в різні прикмети, бо ... .
тому що ... .
оскільки ... .
дарма що ... .
незважаючи на те що ... .
Наші предки жили в гармонії з природою, і ... .
але ... .
щоб ... .
хоча ... .
як ... .
якщо ... .
V. Підсумок уроку
Журі підводить підсумки, визначає команду-переможця. Капітан цієї команди дає оцінку роботи всіх членів своєї групи, вчитель, враховуючи думку капітана, оцінює кожного члена команди, що перемогла. Якщо когось із переможців не влаштовує оцінка за тему, то він писатиме тематичну контрольну роботу.
VI. Завдання додому
Використовуючи різні за значенням сполучники, написати твір-мініатюру «Звичаї і традиції в нашому селі». Зробити морфологічний розбір трьох сполучників.
ТЕМА. Узагальнення та систематизація вивченого про частки й вигуки. Морфологічний розбір часток і вигуків.
Мета: повторити й узагальнити знання учнів про частки й вигуки, їх правопис, удосконалювати вміння вичленовувати їх у реченні, робити морфологічний аналіз цих частин мови;
розвивати творчі вміння використовувати частки та вигуки у власних висловлюваннях, вміння інтонаційно виділяти вигуки;
виховувати любов, бережливе ставлення до природи.
Обладнання: таблиця «Схема розбору частки як частини мови», картки із завданням, підручник.
Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.
Епіграф уроку:
Любіть травинку, і тваринку,
і сонце завтрашнього дня,
вечірню в попелі жаринку,
шляхетну інохідь коня.
Л. Костенко
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
- Яка частина мови називається часткою?
- На які розряди за значенням поділяються частки?
- Навести приклади формотворчих часток?
- Яка роль словотворчих часток у мові? Проілюструвати прикладами.
- Яка роль модальних часток у мові?
- Коли частки пишуться окремо? Навести приклади.
- Коли частки пишуться через дефіс? Навести приклади.
- З‘ясувати правопис часток не, ні з різними частинами мови.
- Чим відрізняються вигуки від інших частин мови?
- На які види за походженням поділяються вигуки?
- Навести приклади емоційних вигуків.
- Навести приклади етикетних слів. Довести їх важливість у спілкуванні.
ІІІ. Оголошення теми і мети. Мотивація навчальної діяльності.
ІV. Робота над темою
- Розподільний диктант
Записати слова у три колонки:
а) модальні;
б) заперечні;
в) формотворчі.
Ні, ледве, не, аж, тільки, справді, ані, будь, хоча б, казна, аби, от, це, та, що, еге, ж, ото, атож, ось, хай, би, до того ж, мало не, годі, лишень, якраз, бо, он, но, майже, ген, хіба, авжеж, б, мовляв, нехай.
- Пояснювальний диктант
Записати речення. Виділити частки і пояснити, яких відтінків значення вони надають реченням.
Де б я не був, що б не робив, з ким би не зустрічався, завжди з теплотою згадую щемливі миті свого дитинства. Хіба хтось пояснить, чому ж оце небо в дитинстві таке синє-синє і лагідне сонце аж ніяк не хоче лягати у свою полум‘яну колиску. Здається ж бо, що ця казка триватиме завжди, що не буде кінця-краю щасливим хвилинам. Навіть птахи тоді здавалися не звичайними, а немов з казки. Так, все-таки є рай на землі!
3. Робота з таблицею і на дошці
Опрацювати таблицю «Схема розбору частки як частини мови».
Записати речення, зробити морфологічний розбір часток.
Нехай же буйно квітне калина, нехай дарує радість усім.
Аж ген у лузі запломеніють кетяги, щастя нестимуть у дім.
4. Вибірковий диктант
Виписати вигуки.
Ой, ти, краю, наш краю, ти зелений розмаю (М. Сингаївський). Ах, скільки радості, коли ти любиш землю (П. Тичина). Ху, душно як. Треба походити (Леся Українка). Добривечір тобі, зелена діброво! (Нар. творчість).
Гей, вставаймо, єднаймося, українські люде! (І. Франко). Ех, і дихатимемо ж ми легко та радісно (Остап Вишня). Качка нагогошувалась, починала вибивати ногами сердиту плетеницю і застуджено репетувати: «Ках-ках-ках!» (М. Стельмах). В саду кувікає порося: «Куві! куві!». «Цюк! Цюк! – вицюкує дідова сокира. Рипить віз: «Ри-ип!» (М. Хвильовий). «Гу-гу-гу-у!» – застогнав пугач серед лісу (Панас Мирний).
- Робота з підручником
Опрацювати алгоритм розбору вигуку як частини мови (стор. 270).
- Робота на дошці
Записати речення. Назвати частки, зробити морфологічний розбір вигуку.
Ой що ж бо то та й за ворон, що по морю крякає? Ой що ж бо то за бурлака, що всіх бурлак збирає?
- Робота в групах
«У муках творчості»
Написати продовження (4-5 речень), використовуючи частки та вигуки. Зробити морфологічний розбір частки та вигуку.
Картка 1
Я виходжу на лісову галявину. Яка ж краса навколо! ...
Картка 2
Ранок справді був незабутній. Сонце лише показалось на горизонті, ніде нікого не було видно. ...
Картка 3
Внизу голубою стрічкою задеркувато вилась річка. Не тільки вона, а й усе навколо раділо, мінилось, усміхалось. ...
Картка 4
Снігу випало аж вище колін. Він іскрився на сонці, мерехтів різнобарв‘ям, сліплячи очі. ...
Картка 5
Тільки травневі ночі бувають такими чудовими. І не хочеться спати – до ранку слухав би музику травня.
Картка 6
Якими красивими були гори! Здавались вони немов голубувато-сизими велетнями, що підпирали небо звідусіль.
- «Нехай зазвучить пісня»
Вчитель зачитує рядки народних пісень, випустивши вигуки. Учні відновлюють текст і, якщо знають цю пісню, проспівують запропоновані рядки.
(Ой) на горі та женці жнуть, а попід горою яром-долиною козаки йдуть. (Гей), долиною, (гей), широкою козаки йдуть.
(Ой) у вишневому садочку там соловейко щебетав. (Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох, ай-я-я, ох-ох-ох), там соловейко щебетав.
(Гей, нуте), косарі, бо нерано почали, хоч нерано почали, та багато утяли. (Добривечір), дівчино, куди йдеш? Скажи, скажи, серденько, де живеш?
Та орав мужик край дороги, (гей, цоб)! (Цабе), рябий, (тпру)! Край дороги. (Гоп), мої гречаники, (гоп), мої милі, чогось мої гречаники на скоринці сіли. Пливе човен, води повен, та все (хлюп-хлюп-хлюп-хлюп) ...
V. Підсумок уроку
Оцінювання відповідей учнів, коментування виставлених балів.
VI. Завдання додому
Написати твір-мініатюру «Люби природу не для себе, люби для неї», використовуючи частку не з різними частинами мови.
Учням, які не претендують на бали високого і достатнього рівня, виписати речення про природу, в яких є частки і вигуки. Зробити морфологічний розбір трьох часток.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку