Усний твір-опис пам’яток історії та культури за картиною в публіцистичному стилі

Тема. Усний твір-опис пам’яток історії та культури за картиною в публіцистичному стилі

Мета. формувати мовленнєво-комунікативні вміння складати твір-опис пам’ятки історії та культури за картиною в публіцистичному стилі з дотриманням норм мовленнєвої культури, розвивати естетичний смак шляхом удосконалення розуміння учнями змісту художніх полотен;сприяти збагаченню словникового запасу школярів; розвивати спостережливість, логічне й образне мислення, пам'ять; навчати висловлювати власну думку; виховувати любов до рідної мови як засобу формування ціннісної позиції щодо поваги до історії, культури й історичних пам’яток рідного краю.

Обладнання: репродукції картин Миколи Григоровича Олійниченка, його портрет, мобільні телефони з підключенням до Інтернету.

Тип уроку: урок розвитку мовлення.

  Картини живуть своїм власним життям,

 народженим душею художника.”

                                                                                                              Вінсент Ван Гог

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда.

1.           Яку роль відіграють описи пам’яток історії та культури в художніх творах?
2.           Чи доводилося вам читати твори, у яких описувалися пам’ятки історії?
3.           У якому стилі, крім художнього, можна зустріти опис пам’ятки історії та культури?
4.           .Чи можете пригадати полотна відомих вам художників, на яких зображено пам’ятки історії та культури?
5.           Що таке публіцистичний стиль?

Публіцистичний стиль – один з найбільш дієвих, широковживаних з-поміж інших. Основною функцією цього стилю є повідомлення певної інформації, вплив за допомогою неї на свідомість читача.

Цей стиль поєднує в собі точність висловлення. Логічність доведень з відкритим вираженням експресії та емоційним забарвленням окремих фраз. Тому поряд з викладеними фактами можна нерідко зустріти авторську думку, роздуми чи враження.

ІІІ. Мотивація навчання

1.Поясніть епіграф до уроку.

2. Чи можна словами передати красу пам’ятки історії та культури?

 Сьогодні ми спробуємо зрозуміти  це зробити, висловити свої почуття, роздуми про твір мистецтва.

 IV. Повідомлення теми й мети уроку                               

V. Опрацювання навчального матеріалу

            1. Розповідь вчителя про художника.

Микола Григорович Олійниченко народився 7 січня 1952 року в с. Михайлівка Мурованокуриловецького району. З дитинства хлопець любив малювати, перші професійні навички здобув в художній школі м.Сороки (Молдова). Згодом талановитий юнак вступив у Вижницьке художнє училище, по закінченню якого в 1976 році працював у Вінницьких художніх майстернях Худфонду України. У 1977 році Микола Олійниченко переїхав до Могилева-Подільського, де став працювати художником-оформлювачем на заводі. Будучи невгамовною творчою особистістю, він ініціював створення художньої студії і очолив її.

    . За роки діяльності художньої студії вихованці Миколи Григоровича неодноразово ставали переможцями на різних виставках-конкурсах образотворчого мистецтва. У 1980 році студія була удостоєна почесного звання «народна». За вагомий особистий внесок у розвиток і популяризацію образотворчого мистецтва та великі організаторські здібності і талант педагога Миколі Григоровичу було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України» (1988 р.). Наряду з організацією діяльності художньої студії, Микола Олійниченко постійно вдосконалював свою майстерність, працюючи над написанням все нових і нових картин. В творчому доробку митця нараховується більше 1000 картин та безліч персональних виставок у різних містах нашої області та за її межами.         

 2. Демонстрація та обговорення репродукцій картин замків Хмельниччини.

         Кам’янець-Подільський замок                                           Хотинська фортеця

       Меджибізька фортеця                                  Старокостянтинівський замок князів Острозьких

Зразок твору-опису

2. Робота із зразком

Золоті ворота

(зразок усного твору рпису пам’ятки)

Багато цікавих історичних пам'яток знаходиться в столиці України Києві. Особливе місце серед них займають Золоті ворота, збудовані в 1037 році за часів правління Ярослава Мудрого.

Майже два століття ця споруда мала не тільки оборонне значення, а була символом політичної незалежності і могутності Київської Русі як держави і Києва як її столиці.

Свою назву ворота дістали за аналогією до константинопольських Золотих воріт, що також були парадним в'їздом до міста. Як могутня фортифікаційна споруда, Золоті ворота наводили жах на завойовників своєю неприступністю. Навіть монголо-татари у 1230 році не подужали взяти їх штурмом за допомогою своїх стінобитних машин. Ворота зруйновані тоді, коли було вже захоплено Київ.

Напівзруйновані Золоті ворота аж до середини XVIII століття були в'їздом до центральної частини Києва. В 1648 році, після перемоги під Жовтими Водами через них тріумфально в'їхав до столиці Богдан Хмельницький.

Та час дедалі більше руйнував залишки старовинної пам'ятки, незважаючи на спроби її врятувати.

У 1972-1973 роках київські вчені старанно дослідили пам'ятку і вирішили збудувати павільйон-реконструкцію, який не тільки б захищав рештки Золотих воріт, а й відтворював їх імовірний вигляд.

Із зовнішнього боку в'їзні металеві ворота зроблені за зразком стародавніх врат. Від міста ворота перекриваються на всю висоту арки підйомними дерев'яними ґратами, обкованими металом.

Пам'ятка «Золоті ворота» поєднує в собі риси оборонної і культової архітектури. Надбрамний храм невеликий. Це чотиристовпна споруда з однією позолоченою банею.

Фасади церкви оздоблені орнаментами із цегли. Підлога в ній викладена мозаїкою за зразком давньої підлоги Софії Київської.

Щоб правдивіше відтворити первісний вигляд валу, що в давнину прилягав до ворітної вежі, над нею зроблені дерев'яні забрала.

З оглядового майданчика Золотих воріт, до якого наверх ведуть сходи, відкривається прекрасна панорама Києва.

Павільйон-реконструкцію «Золоті ворота» було відкрито до 1500-річчя столиці в травні 1982 року, і зараз він є візитною карткою столиці незалежної України.

3. Поділ на групи. (За допомогою спеціальних патичків із написами прізвищ учнів). Розподіл обов’язків між членами групи.

4. Робота з планом, опорною схемою та аналіз ключових слів.

I. Живий  свідок історії України.

II. … – пам’ятка архітектури Хмельниччини.

1. Матеріал, з якого збудовано храм.
2. Стиль будівництва.
3. Особливості архітектури пам’ятки.
4.  Велична споруда, що височіє.
5. Стан, у якому пербуває замок (фотеця) у наші дні.
6. Мої враження від огляду пам’ятки. 

5.  Складання в групах усного твору-опису  замків за картиною в публіцистичному стилі

(потрібні для складання твору відомості про історію пам’ятки та її особливості учні шукають в Інтернеті за допомогою мобільних телефонів).

6. Виступи груп та аналіз представлених творів.

VІ. Підсумок уроку

 Інтерактивна вправа «Мікрофон». Продовжіть фрази.

• Сьогодні на уроці мені вдалося (не вдалося)…

• Одержані знання допоможуть мені…

VІІ. Домашнє завдання

Скласти письмовий твір-опис місцевої пам'ятки культури в публіцистичному стилі.  

Усний твір-опис пам’ятки історії та культури

I. Живий  свідок історії України.

II. … – пам’ятка архітектури Хмельниччини.

1.              Матеріал, з якого збудовано храм.
2.               Стиль будівництва.
3.               Особливості архітектури пам’ятки.
4.               Велична споруда, що височіє.
5.               Стан, у якому перебуває замок (фортеця) у наші дні.
6.               Мої враження від огляду пам’ятки. 

Опорна схема

Ключові слова: баталія, пагорб, оборонна споруда, краєвид, кремезна фортеця, вежа, бійниця, бойовий коридор, знищували, пагорб, круті скелі, бурхлива вода, народна пам'ять, згадка, велична споруда, державний історико-культурний заповідник, нащадки, таємниче, незвідане, дух стародавніх легенд, безцінний скарб, величні мури, загадкове, захоплюють, вражають, надихають.