Йому вдалося створити потужну, добре навчену та озброєну арм ю, яка протягом 20 рок в п дпорядкувала соб сус дн м ста-держави.
В результат склалася єдина сильна держава -
Вавилон. Її назвали головним м стом держави — Вавилону (у переклад «Брама бога»).
М сто було захищене довгими ст нами славилося своєю красою. Вавилонськ м ськ ворота - «Брама богин
Іштар», фанерован син ми кахлями з зображеннями тварин - вражали своєю величчю мандр вник в, що
вступають у м сто. Саме у Вавилон було створено одне з семи чудес св ту — висяч сади Сем рам ди.
У пер од правл ння Хаммурап багато було зроблено у розвиток землеробства. По всьому царству в
порядок були приведен зрошувальн канали, а також розчищено русло Євфрату, що запоб гло
повен призвело до зб льшення врожайност на полях.
Щоб у держав дотримувався суворий порядок,
Хаммурап видав перше в стор ї письмове зведення закон в, що торкнулося все населення його держави.
Закони були вис чен клинописом на двометровому чорному кам'яному стовп , що стояв на головн й
площ Вавилону, тому будь-коли грамотна людина могла ознайомитися з їх текстом.
У верхн й частин лицьової сторони стели були вир зан дв постат , що зображують царя Хаммурап , що стоїть перед богом сонця, покровителем
правосуддя, Шамашем. У цьому рельєфному
зображенн Шамаш, що сидить на трон , вручає царев Вавилона знаки влади над п дданими — судд вський жезл к льце.
Наприклад, щоб д знатися, чи чинила людина злочин, за законами Хаммурап п дозрюваного
потр бно було кинути у р чку. Якщо кинутий у воду тонув, значить таке було р шення бога р чки,
людину визнавали винною. Якщо ж людин
вдавалося виплисти, то в н був чистий невинний перед богами.
Злочинц в у Вавилон зазвичай змушували випробувати те саме, що вони робили своїй жертв , — так працював принцип «око за око, зуб за зуб».
Коп ї закон в Хаммурап були у вс х м стах
Вавилонського царства. Вони стали енциклопед єю життя стародавнього Вавилону багато рок в ув йшли до правову систему цього царства.
Однак не вс у Вавилон мали р вн права за законом — коли в кодекс Хаммурап вживалося поняття
«людина», то мали на уваз лише в льн люди. Раби у
Вавилон ї за людей не вважалися: їх можна було продавати чи м няти, як
св йських тварин чи ншу власн сть.
У країнах Межир ччя була поширена легенда: «Якийсь сад вник був досв дчений працьовитий, але вс його
зусилля були марними. Хоч би як в н поливав св й сад, той
засихав його рослини гинули. Тод в н звернувся до бог в ,
зв вши оч до з рок, вивчив знаки та закони бог в. З новими
знаннями в н посадив у себе в саду нове дерево, яке своїм широким листям вкривало в т н весь сад. З того часу врожай став великим незм нним».
Як факти з життя людей в дображає ця легенда?