Проект-дослідження з історії рідного краю "Таємниці скіфських курганів". Територія дослідження - с.Саблине Знам"янський р-н, Кіровоградська обл. Проект цікавий учням 5-11класів.
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНЕ ОБ’ЄДНАННЯ” ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД І-ІІІ СТУПЕНІВ № 1 – ДИТЯЧИЙ ЮНАЦЬКИЙ ЦЕНТР „ПЕРЛИНКА” КІРОВОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ”Таємниці скіфських курганів(с. Саблино Знам’янський район)(Історико-краєзнавчий напрям. Давня історія та археологію краю)Автори: Рябченко Альона, Олійник Марія, Шевченко Олена. Керівник: Юхименко Ольга Петрівна
З історії краю. Село Саблине Знам’янського району Кіровоградської області розкинулося у широкій долині річки Бешки. Засноване воно у 1772 році вихідцем із Некрасівського хутора. Село відносилось до ранніх військових поселень. Історичні джерела підтверджують той факт, що спочатку воно називалося Некрасове, згодом Сабліне (за прізвищем військового намісника генерала Сабліна). Село поділяється річкою Бешкою на дві частини. Ця тиха хлюпотлива річка бере свій початок п’ятьма витоками, що колись були відрогами Чорного лісу, впадає на 53 км до р.Інгулець біля с. Новостародуб.
Невідомі факти. У XVII столітті село тримав пан Ф. Шимановський, не хто інший, як близький родич видатного польського композитора Кароля Шимановського. Маєток Ф. Шимановського знаходився біля самої річки, сходи вели аж до берега. На жаль, маєток було зруйновано під час Першої світової війни. До сьогодні ще збереглися уламки будинку, цеглу від фундамента можна знайти попід ставком.ppt_x
Цікаві знахідки. На місці маєтку пана Шимановського були знайдені монети різного номіналу, залізна печатка, годинник, ручка від самовару, яку, можливо, тримав у руках сам Ф. Шимановський. Пошуками таких ось речей займається місцевий житель А. Ярмошевич. Свою колекцію він із задоволенням показує історикам та краєзнавцям.
Невигадана історія. Жителька села Могильда Г.І. розповідає, що її прадідусь Красножон Є. В. 1871 р.н. багато знав про скіфські кургани, та переказував онуці деякі легенди. Ось одна з них. На початку ХХ ст. курган було пограбовано, “чорні” археологи знайшли поховання вочевидь молодої дівчини з конем. Довге чорне волосся, міцні білі зуби та золоті прикраси. Та шабля. Також було знайдено срібні вуздечки від коня, багато мідних грошей, два глиняні горщики – великий для коня, менший, вочевидь, для дівчини.
Курган до кінця розкопати не вдалося, бо з грабіжниками почали діятися дивні речі: дехто з них збожеволів, дехто помер за загадкових обставин. Вони почали бачити дівчину з кургану живою, а коли темніло, то вона “виловлювала” їх по одному, вистрибувала на плечі і їздила на бідоласі до самого світанку.