Відкрите заняття " Дія в умовах вимислу. Уява. Фантазія"

зі збірника «Акторська майстерність».

Відкрите заняття керівника театрального  колективу (студії , гуртка)

Тема 2. Система роботи з розвитку акторських здібностей

Дія в умовах вимислу. Уява. Фантазія.

Мета заняття:

Навчальна: вчитися азам акторської майстерності: розкріпачуватись та управляти своїми рухами, тілом та емоціями.

Розвиваюча: Розвивати творчі здібності, уяву, фантазію, пам’ять. Створити ігрову, невимушену атмосферу заняття.

Виховна: Виховувати сценічну культуру, культуру поведінки з партнерами. Прищеплювати любов до театру.

Завдання: закріпити отримані знання в практичній роботі за темою заняття, проконтролювати ступінь засвоєння основних умінь і навичок, а також вивчених і сформованих на попередніх заняттях.

Методи:

• словесні (пояснення);

• практичні (навчальні вправи, ігрові вправи).

Тип заняття: застосування практичних умінь та навичок.

Форма заняття: групова.

Вид заняття: взаємо - навчання, закріплення вивченого та отримання нового матеріалу.

Обладнання: стільці, м’яч.

Хід заняття

1.Організаційний момент

Педагог: Доброго дня, діти. Я знову рада вас бачити. Американський винахідник Генрі Форд сказав:

Зібратися разом - це початок,

Триматися разом - це прогрес,

Працювати разом - це успіх!

Ми з вами, як завжди, зібралися своєю творчою групою, завжди тримаємося разом, працюємо, як одне ціле, тож до справи.

Перевірка готовності студії та вихованців до заняття.

Ознайомлення вихованців гуртка з метою та метою заняття.

2. Основна частина

Педагог: Продовжуємо працювати, використовуючи метод акторської техніки за «Системою Станіславського», вдосконалювати на практиці теорію сценічного мистецтва.

«Уява веде за собою артиста. ... Уявляти, фантазувати, мріяти означає, перш за все, бачити внутрішнім зором те, про що думаєш. ... Кожен наш рух на сцені, кожне слово має бути результатом життєвої правди... »(К. С. Станіславський)

Педагог: Що таке уява?

Відповіді: Уява - здатність уявляти, творчо мислити, фантазувати; мати уявне представлення.

Педагог: Уява має бути і у актора, і у режисера, і у глядача. Без уяви немає театру. І саме актору треба так передати свій внутрішній стан, свої переживання та почуття, щоб і актор і глядач пережив одні й ті ж відчуття.

Найпростіша вправа, з метою  розвитку довільної уваги.

Вправа «Повтори».

Всі, рухаючись по колу, точно виконують різні рухи, показані  «командиром». Під час виконання вправи «командири» можуть мінятися.

Це можуть бути рухи різними частинами тіла, так і обличчям, зупинки та повороти.

Педагог: Дякую. За допомогою цієї вправи ми й розігріли наше акторське тіло й зосередили  вашу увагу.

Для того щоб повірити в запропоновані обставини, поставитися до них, як до реальних життєвих умов потрібно розвивати уяву. Хто мені підкаже, як допомагає уява актору?

Відповіді: За допомогою уяви можна поставити себе на місце героя, перенестися в будь-яку обстановку, уявити собі, що сталося б, якби я опинився дійсно в тих обставинах, які пропонуються мені на сцені.

Педагог: Правильно. Уява не тільки дозволяє повірити в запропоновані обставини, але й володіє даром пробуджувати в нас активність, викликати порив до дії. Справді, якщо пропоновані обставини «заживуть» для нас, то відразу виникає мета та  потреба діяти, добиватися здійснення цієї мети. Вправи на розвиток уяви тісно пов'язані з фантазією.

«Уява створює те, що є, що буває, що ми знаємо. Фантазія - то, чого немає, чого в дійсності ми не знаємо, чого ніколи не було. Та наша фантазія може все. Фантазія, як і уява, необхідна актору», - вислови за К. С. Станіславським.

Вправа «Мій герой»

Діти по черзі дістають картки, на яких зображений предмет якогось казкового героя (мітла Баби Яги, чарівна паличка феї, ковпачок гнома, черевичок Попелюшки і т.п.)

Вихованцям потрібно придумати якусь нову історію про цього героя, використовуючи в розповіді предмет.

Педагог: Дякую діти. Такі вправи розвивають вашу уяву та фантазію.

Вправа «Імпровізація»

Задача – імпровізація на тему : Якби ви гуляли в лісі, що б ви там робили?

Варіанти дітей : збирав гриби, зустрів ведмедя, заблукав, тушив багаття і т.п.

Задача – імпровізація на тему : Якби ви були в класі на контрольній.

Варіанти: писав, підглядав до сусіда, чекав шпаргалку, відволікав вчителя і т.п.

Педагог: Дякую вам. Тепер ви розумієте, що актор повинен розвинути свою уяву настільки, щоб весь організм звик відразу відгукуватися на заклик «якби».

В таких вправах ми випробовуємо свою психодинаміку, вчимося акторській майстерності. Тому актор повинен, навіть поза заняттям, придивлятися до навколишнього світу, подій й фіксувати в своїй пам’яті, як художник, а потім на своєму «театральному полотні» відображати для глядача.

В нас на кожному занятті є місце для імпровізації. Тож хто сьогодні поділиться своїм новим враженням, які ви почерпнули з повсякденного життя.

Покази дітей. (Це можуть бути безсловесні етюди з життя: на зупинці, в школі, в транспорті тощо).

Педагог: Дякую. Розвивайте свою спостережливість та уяву й надалі. Уява може успішно розвиватися лише в процесі активної творчої роботи. Актор надихається новими завданнями і враженнями, збагачується знайомством з новими творами мистецтва. Все це дає поштовх уяві.

Допомагають розвинути уяву вправи типу:

Вправа «Скульптор та глина».

Діти поєднуються в пари. У кожній один - скульптор, іншої - глина. Необхідно зліпити із глини скульптуру за завданням.

Вправа «Заморожений».

У кожній парі один учасник відіграє роль "замороженого", а другий – "реаніматора". За сигналом тренера "заморожений" завмирає, а "реаніматор" упродовж хвилини має "оживити" його, не торкаючись, не звертаючись до нього словами. Можна діяти тільки за допомогою рухів, погляду, міміки, рекомендується користатися засобами веселої, смішної пантоміми. Критерій "розморожування» – зміни виразу обличчя, посмішка, особливо ціно, якщо буде викликано сміх "замороженого".

Вправа «Перевтілення».

(в тварин, комах, риб і ін.) Але в цих вправах потрібно домагатися від вихованців справжньої правди.

3. Заключна  частина

Педагог: Дякую вам за змістовне заняття. Вправи вивчені сьогодні на занятті ми будемо використовувати й надалі.

Ваше домашнє завдання: спостерігати за побутовими ситуаціями в житті й відтворювати їх, за допомогою вправ, на занятті.

А зараз пропоную оцінити наше заняття за допомогою вправи:

Вправа «Три обличчя (смайлики)»

Перед вихованцями картки із зображенням обличчя (веселого, нейтрального (позіхаючого), розумного( в окулярах з книгою ). Дітям пропонується вибрати зображення, яке відповідає темпоритму та настрою заняття.