Відкрите заняття «Сценічне спілкування. Взаємодія з партнером"

зі збірника «Акторська майстерність».

Відкрите заняття керівника театрального  колективу (студії , гуртка)

Тема 3.  «Сценічне спілкування. Взаємодія з партнером »

Мета: розкриття, розвиток та вдосконалення акторських здібностей.

Завдання:

навчальні: закріплювати вміння помічати зміни в поведінці партнера і відповідно змінювати свою поведінку;

розвиваючі:

- формувати навик груповий творчої діяльності;

- розвивати увагу, уяву, акторську сміливість;

- розвивати навички комунікативної культури студійців.

виховні:

- виховувати у дітей працьовитість і цілеспрямованість;

- виробляти навички колективної дії і почуття взаємодопомоги.

Тип заняття: закріплення знань.

Хід заняття.

1. Організаційний момент.

Педагог: вітається та включає вихованців у пізнавальну діяльність та налаштовує на сприйняття матеріалу. Сьогодні у нас важлива тема заняття «Сценічне спілкування. Взаємодія з партнерами». На початку мені хочеться провести з вами невелику, але цінну вправу «Подарунок».

Вправа «Подарунки»

Педагог: Кожен з учасників має піднести якийсь символічний  подарунок. Для цього, на аркушах паперу, ви записуєте назву подарунку для кожного учасника. Потім кожному вручається його набір «подарунків». Таким чином, кожен з вас отримує певну кількість аркушів з назвами подарунків. Дарувати можна все, що завгодно, як матеріальні речі, так і риси характеру, особистісні властивості. Потім кожен учасник вибирає (не більше 3 подарунків) за значущістю для себе. Й оголошує, чому саме цей подарунок для нього цінний.

Потім ви покладете свої «дарунки» й в кінці заняття, ваше завдання - показати всім, що цей дарунок в вас в руці, душі і т.п. й ми визначимо ієрархію цінностей наших акторів.

ІІ Основна частина.

Педагог: Дякую вам. Тепер переходимо до основної частини нашого заняття.

Чи знаєте ви що таке спілкування? Чи можемо ми спілкуватися без слів? Що допомагає нам зрозуміти один одного, якщо ми спілкуємося мовчки? (Відповіді дітей).

Вірно. Складно уявити день людини без хоча б якогось виду спілкування. Адже це не тільки потрібно для вирішення питань, досягнення цілей, виконання потреб людини.

Спілкування - це зв'язок між людьми, під час якої з'являється психологічний контакт. Він проявляється у взаємовпливі, розумінні, переживанні, і в обміні інформацією, думками, ідеями, емоціями.

Взаємодія з партнером га сцені - основний вид сценічної дії.

І головним в цьому є - процес орієнтування. Тому, що зорієнтувавшись в обстановці, знайшовши партнера, зрозумівши, чим він зайнятий, в якому стані знаходиться і т.п. можна зрозуміти, як в цій ситуації діяти вам (де стати, як відреагувати  і т.п.)

Сьогодні на занятті ми будемо вчитися помічати зміни в поведінці партнера і відповідно до його змін, міняти свою поведінку  в запропонованій обставинах.

Для початку проведемо розминку на розігрів суглобів та м’язів.

Вправи на розігрів. Додаток.

Педагог: Дякую. Зараз пропоную вам, відтворити процес орієнтування в запропонованих обставинах та пристосування до партнера.

Спочатку проведемо практичну вправу серед бажаючих, а потім прилучаться всі.

Вправа «Мамина ваза»

Ситуація: Ваша мама миє посуд на кухні. Вам, просто терміново, потрібно повідомити їй, що ви необачно розбили вазу в кімнаті. Ви кілька разів заглядаєте до кухні…

Варіант 1 - але мама надто заклопотана, чимось засмучена. Тому ви так і не наважуєтесь звернутися до неї.

Варіант 2 – мама весела, слухає музику й прибирає на кухні. Ви приєднуєтесь до прибирання. Розповідаєте, щось веселе й говорите мамі правду про розбиту вазу.

Хвилина – оцінка ситуації. Але все вирішується позитивно.

Варіант 3 – ваша фантазія і уява.

Але за будь-яким сценарієм (варіантом) ми просліджуємо, як ваші дії звелися до процесу орієнтування.

Виконання вправи.

Дякую., давайте збільшимо кількість учасників наступної вправи.

Вправа «Рятівник – порушник»

Педагог: На папірцях написані ролі, які не оголошуються нікому, по типу гри «Мафія».

Ситуація: Учнівський клас. Продзвенів дзвінок. До класу заходить педагог і повідомляє, що йому стало відомо, ніби один із учнів зробив мужній вчинок: врятував бабусю від шахраїв, але не побажав відкрити свого імені. А два інших кидали камінням в прив’язану біля магазину собачку.

Ті, кому будуть доручені ці ролі, не повинні нічим видавати себе. Присутнім же надається вирішити, хто з їхніх друзів  порушники, а хто рятівник.

Вправа «Яблуко»

Вправа з'єднує тренування взаємодії партнерів з пам'яттю сприйняття.

У вас в руці яблуко. Велике, стигле, запашне. Розгляньте його, яке воно апетитне! Згадайте його вагу (пам'яттю м'язів), його глянсову шкірку (пам'яттю пальців), його запах (пам'яттю нюху). Всі ці спогади, будуть весь час пов'язані і з зоровою пам'яттю.

Завдання:

1. Не випускаючи з рук яблука, виберіть собі партнера очима, мовчки, непомітно для інших. Переконайтеся, що партнер зрозумів вас.

2. Кому не вдалося вибрати партнера, підніміть руки. Побачили, хто без партнера? Ось і домовтеся між собою - але ні слова, ні руху!

3. Тепер, коли всі з партнерами, можна так само мовчазно домовитися, хто з вас кому подарує яблуко. Досягніть того, щоб партнер зрозумів - це ви йому кинете яблуко, а він нехай ловить його. Підморгувати забороняється, тільки трохи щось невловиме роблять очі і губи, непомітно для оточуючих. Перевіримо, чи правильно ви зрозуміли одне одного.

4. Кидаємо яблуко партнеру. Треба побачити, як воно летить в повітрі. Не пропустіть його!

5. Тепер у деяких з вас по два яблука. Розгляньте, яке з них більш апетитне. Вирішіть, яке залишите у себе, а яке кинете партнеру. Кидайте!

6. Треба звернути увагу учасників цієї вправи, який міцний зв'язок з партнером виходить у них (і вони не можуть її не відчувати), коли вони домовляються один з одним і обмінюються яблуками.

Педагог: На основі цих практичних вправ ми можемо зробити висновок, наскільки важлива взаємодія з партнерами та  пристосування до партнерів.

Характер прибудови (або пристосування) залежить від багатьох обставин: хто ваші герої на сцені, як вони відносяться один до одного, їх поведінка, умови в яких ви знаходитесь та інші обставини.

У вправах можна поставити задачу:  прилаштуватися до партнерів на сцені, бути органічними з ними, не забуваючи, що у кожного актора є своя задача  взаємодії (ваші герої - дружать, перебувають в конфлікті, знайомі - незнайомі тощо)

Якщо взаємодія героїв на сцені – природна, то на сцені актори виглядають правдиво. І глядач не бачить гри, а переживає з героями всі ситуації так, ніби це є насправді.

Тому вправи для сценічного спілкування та взаємодії партнерів  дуже важливі.

Пропоную продовжити.

Вправа «М'яч - насос»

Вправа виконується в парах, один учасник - м'яч, інший учасник  - насос. «М'яч» «здувається» - сидить навпочіпки, видихнувши і розслабившись. «Насос» «надуває» «м'яч» повільно із зусиллям відпускає корпус вниз, вимовляючи звук «с». «М'яч» «надувається», потім «здувається» зі звуком «пш». Потім партнери міняються містами

Вправа «Заєць»

Всі учасники сідають в коло на стільці, ведучий в центі. Учасникам необхідно мінятися місцями, але вони не домовляються про це вголос і жестами, використовують тільки очі. Домовившись між собою поглядами учасники мінятися місцями, в цей час ведучий повинен встигнути зайняти вільний стілець. Не можна міняти з учасниками, які сидять поруч. Хто не встигає змінитися, стає ведучим

Вправа на спілкування з партнерам. «Тінь»

Актори навчаються доповнювати дії один одного в запропонованих обставин. Один учасник тінь, інший головний герой. Можна дати 2 хв. на підготовку:

- крадеться по кімнаті і розмовляє сам з собою;

- втратив річ і шукає її в квартирі;

- збирає урожай яблук або ягід;

- місимо тісто і ліпимо пиріжки;

- ніяк не можемо всунути нитку в голку і т.п.

Парні вправи «Де ми були - ми не скажемо,а що робили - покажемо»

Час на підготовку - 5 хв. Пари показують задумані етюди. Завдання інших вихованців - вгадати де була пара, чим займалася.

ІІІ. Підведення підсумків і домашнє завдання.

Педагог: Сьогодні ви зробили багато, як ви вважаєте, що у вас вийшло? Над чим треба попрацювати? Чи вдалося вам впоратися з поставленими завданнями?

На закінчення заняття ми згадаємо наші «подарунки» та заберемо їх собі.

Ваше завдання - показати всім, що цей дарунок в вас в руці, душі і т.п. й ми визначимо ієрархію цінностей наших акторів, які з «подарунків» мають особистісні властивості, а які  матеріальні предмети.

Дякую вам. Нехай духовні цінності будуть в вашому житті на вищому рівні, ніж матеріальні. До зустрічі.