Відкритий урок (урок-подорож), 6 клас

Відкритий урок (урок-подорож)

6 клас

Тема: Узагальнення і систематизація знань з теми «Іменник».

Мета: Перевірити рівень знань, умінь і навичок, здобутих при вивченні теми «Іменник»; навчити застосовувати теоретичні знання на практиці при розпізнаванні іменника, визначення його граматичних ознак; правильно вживати іменник у мовленні, знаходити вивчені орфограми та пояснювати їх; розвивати пізнавальний інтерес до історії свого народу, його традицій; виховувати почуття поваги до своєї країни, народу.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.

Обладнання: кодоскоп для проектування діалогу-гуморески; ілюстрації; запис пісні «Від Києва до Лубен»; картки з програмованим завданням; барабан для розігрування карток; коробочки для гри «Подарунок для друзів»; таблиця-схема до теми «Іменник»

Хід уроку

І. Мотивація учбової діяльності

      Бесіда.

• Чи знаєте ми що таке ярмарок?
• Як можна перевірити чи правильно ми пояснили значення цього слова?
• Який словник для цього знадобиться? (учень знаходить це слово в тлумачному словнику і зачитає пояснення його значення.)
• Хто з вас був на ярмарку? Де?
• До якої частини мови належить це слово?
• Що таке іменник?

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

1. Слово вчителя.

• Ми вже вивчали тему «Іменник» з великого розділу мовознавчої науки. Якого? (морфологія)

А сьогодні урок узагальнення і систематизації знань з теми «Іменник». Ми повторимо, закріпимо все, що вивчили про іменник як частину мови. Спробуємо практично розпізнавати іменники, визначати їх граматичні ознаки, правильно використовувати іменники в мовленні, продовжимо знайомство з історією свого народу, його традиціями.

Отож, якщо не всі з вас відвідували ярмарок, то прямо зараз ми туди поїдемо. Поїдемо скупитися.

(читання тексту Остапа Вишні)

2. Бесіда.

• Назвіть іменники, які вам запам’ятались.
• А який заголовок дібрали б ви до тексту? (якщо «Дорога до ярмарку», то додаткове питання. – Чому до ярмарку, а не до ярмарка?)
• Давайте пригадаємо морфологічні ознаки іменника.

ІІІ. Закріплення матеріалу

1. Колективна робота

(на дошку спроектовано на кодоскопі діалог-гумореску.)

• Гей, дядьку, куди їдете?
• На ярмарок, куди ж іще?
• А звідки ви?
• З Ковалів.
• Та я не питаю, якого ви роду. Село ваше як зветься?
• Та й кажу Ковалі
• А самі ви хто будете?
• Коваль.
• Хе-хе… щось ви, дядьку, маленький та плохенький, як на коваля.
• Та я не коваль, а Коваль. У нас в Ковалях усі Ковалі, а ковалів тільки троє.

Завдання

• Скільки дійових осіб потрібно для читання діалогу?
• Прочитайте за особами.
• Запишіть останню репліку, визначте власні та загальні назви, поясніть їх написання.

2. Слово вчителя

От і приїхали ми нарешті на ярмарок. І кого ж тут немає. І чого ж тут тільки не побачиш! І не протовпишся: той торгує, той купує, той божиться, той прицінюється. Але ми з вами якось проберемось крізь натовпи і все розгледимо. А дорогою ще й запишемо, кого і що продають.

3. Диференційоване завдання

За ілюстраціями на дошці записати, кого і що продають на ярмарку.

Група 1. Записати іменники ІV відміни. З одним іменником скласти речення про своє враження від побаченого.

Група 2. Записати іменники – назви істот із пестливими суфіксами.

Група 3. Записати іменники – назви істот.

4. Робота з текстом

А тепер давайте ознайомимось із звичаями, які були на ярмарку, та знайдемо у тексті іменники спільного роду і виділимо їх прямо в тексті. (учні працюють з розданими друкованими текстами, підкреслюючи олівцем іменники спільного роду.)

 На ярмарку кожен має своє місце. Он натовп зібрався: божого старця слухають. Сидить сивий дід-каліка та й на кобзі грає. А поруч нього маленьких хлопець-сирота, худий та босий, шапчину тримає для мідяків. А он далі циган до дядька причепився, божиться, шельма, і жінкою, і дітьми та проколина свою душу, і батька, і матір, щоб стару кобилу продати замість молодої, здорової. А отам знову галас учинився: якийсь волоцюга потяг у баби мішок з грушами.

А он, дивіться, поспішають перекупи з паляницями, з бубликами, з пиріжками, з печеним м’ясом. А перед веде Явдоха Колунайчиха – мордата, рум’яна молодиця.  А балакуча яка вона! Над усіма бабами верховода. І всі її слухають. Та нехай би не послухала її яка, зараз же нещастя на бідолаху нашле: або свиня бублики похвата, або собака м'ясо викраде, або п’яниця якийсь спіткнеться та олію виверне, а вже даром не пройде. От Явдоха взяла з чужої торби паляницю й кинула проти сонця. Котилася та паляниця, котилася, а де впала, там Явдоха сама з своїм товаром сіла, а молодиць розсадила. Де якій по черзі припало. А чужу паляницю, що нею ворожила, Явдоха тихцем підняла та між свої булки положила…

(Г. Квітка-Основяненко)

• Що ж це за іменники спільного роду?
• З якими звичаями ви ознайомилися?

5. Вибірково-роздільний диктант

Так багато всього на ярмарку, і не перелічиш! До речі,деякі іменники –назви великої кількості предметів хоч і означають, що цих предметів багато, однак вживаються не у множині, а в однині. Як вони називаються? (збірні)

-А які іменники вживаються тільки в множині?(множинні)

Виписати іменники у дві колонки:

У перші – збірні, а в другу – множинні.

(один учень працює біля дошки, а інші – в зошитах.)

   Ярмарок починається ще за воротами, продається тут усе: коні, корови, вівці, кози, сани, горшки, миски, хустки, спідниці, гвіздки, молотки, ножиці. І таке все свіже, гарне та смачне на ярмарку: свинина, городина, ковбаса, риба, мед. Аби ваші гроші!

  А гомін який стоїть! Такого ніде непочуєш, тільки на ярмарку. Жіноцтво щебече, усі разом розказують і ні одна не слуха. Собаки скавучать, музики грають. Парубоцтво витина гопака. Малеча, погубивши матерів, пищать, мабуть. І на тому світі той галас чути!

• А чому і нам не повеселитись?

6. Фізкультхвилинка 

Але фізкультхвилинка у нас буде сьогодні незвичайна. Ми не лише порухаємось, відпочинемо,а й подумаємо над завдання з теми. То ж давайте уважно послухаємо пісню.

(під пісню «» Від Києва до Лубен» діти виконують танцювальні рухи.)

7. Завдання учням

1. Відновити текст пісні по пам’яті (одне речення).
2. Виділити іменники та визначити їх рід, число, відмінок (взаємоперевірка).

Виконуючи це завдання, що ми пригадали? (граматичні ознаки іменника)

8. Розіграш завдань.

Треба спробувати свого щастя в грі. Зараз візник з кожного возу підійде і розіграє «Подарунок для друзів».

(розігруються індивідуальні програмовані завдання для кількох учнів (5-6).)

9. Творче завдання

Використовуючи іменники, скласти невеликий діалог гумористичного змісту між покупцем і продавцем.

10.  Диктант

Ярмарок закінчувався. Хто спрадався, хто скупився – всім час додому. Ми з вати теж скрізь побували, всього скуштували, а тепер час написати невеличкий диктант.

Завдання. Назвати розділові знаки у тексті. Визначити, якими членами речення виступають іменники.

 (один учень біля дошки розбирає іменник «з ярмарку» як частину мови)

Диктант

Повертався Петро додому з ярмарку. Попродав горобину, добрі гроші вторгував. Не пропив, накупив усього! Господині купив гарну хустку, молодій доньці везе корали та червоні чобітки, а меншим – солодкі цукерки «від зайчика». Хай дітвора радіє! Поволі бредуть воли, поринує віз, а Петро пахкає люлькою та посміхається у вуса.

VI. Підбиття підсумків

     Бесіда

• Чи вдалося вас скупитися? З чим ви повернулися з ярмарку?
• Чи досягли ми поставленої мети на уроці, впоралися з усіма завданнями? Все згадали про іменники чи може щось забули? (користуючись навчальною моделлю, учні підсумовують все, про що згадувалось з теми «Іменник»)
• А що ви дізнались про ярмарок в Україні?

VII.  Домашнє завдання

І-ІІ рівень – синтаксичний розбір 1-го речення з тексту класного диктанту; морфологічний розбір всіх іменників з 4-го речення.

ІІІ-IV рівень – продовжити текст диктанту, зробити синтаксичний розбір одного з речень, морфологічний – 7-ми іменників.