Відокремлені члени речення

Відокремлені члени речення 8 клас Презентацію підготувала вчитель української мови та літератури Берлюк Юлія Володимирівна

Порівняйте речення в обох колонках. Чим вони відрізняються між собою? Яке речення несе більше художнє навантаження? І солов’ї, сполохані грозою, змовкають понад смутками трави. (М.Руденко) І сполохані грозою солов’ї змовкають понад смутками трави. Речення в першій колонці ускладнене дієприкметниковим зворотом, зміст і значення якого посилюється завдяки відокремленню.

Відокремлення — це смислове та ритмічно-інтонаційне виділення другорядних членів речення для посилення їхнього значення у структурі речення. В усному мовленні відокремлені члени речення виділяються паузами, на письмі - КОМАМИ, рідше ТИРЕ. Відокремленими можуть бути тільки ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. Наприклад: Балка, ВКРИТА САДКАМИ, вилася попід горою (І.Нечуй-Левицький).

Відокремленими можуть бути Означення: Із самого малечку в словах рідної мови людина відкриває для себе світ життя, великий і чарівний (Е.Чак). Додатки: Не бійся нікого, за винятком підступного друга (Народна творчість). Обставини: Не взявши книги в руки, не опануєш науки (Народна творчість).

Означення відокремлюються, якщо вони: стосуються члена речення, вираженого особовим займенником: Дніпро! Ти тихо в день ясний пливеш, заглиблений в минуле...(О. Олесь). стоять після слова-іменника, особливо, якщо перед ним уже є означення: Сивий полин п'янив повітря гіркими пахощами, густими і задушливими (М.Коцюбинський).

Означення відокремлюються, якщо вони: виражені прикметниковим або дієприкметниковим зворотом, який стоїть після означуваного слова: Рука, засмагла від роботи, нам сіє благодатний мир (М. Рильський). виражені дієприкметниковим зворотом або одиничним дієприкметником, який стоїть перед означуваним словом, але має обставинно-причинове значення: Скроплений живлющою росою, росток пробився на безмежжі нив (пробився (чому?), бо був скроплений)(П. Дорошко).

Не відокремлюється означення, якщо: воно, виражене дієприкметниковим зворотом, який стоїть перед означуваним словом (тоді речення називається ускладненим невідокремленим означенням) Порівняйте: ОПОВИТИЙ ТИШЕЮ степ спить (означення невідокремлене). Степ, ОПОВИТИЙ ТИШЕЮ, спить (відокремлене означення).

Увага! Якщо перед означуваним іменником немає означення, непоширені означення, що стоять після нього, можуть відокремлюватись або не відокремлюватись - за бажанням автора. Порівняйте: Ідуть дощі легкі й прозорі (А.Малишко). Промерзло небо, місячне і тихе. (М.Сингаївський)

Неузгоджені означення відокремлюються комами: 1. Коли означення пояснює власні назви: І Галя, З ЧУДОВИМИ ОЧИМА, З НАРОДНОЮ ПІСНЕЮ, дуже підходила під його ідеал (І.Нечуй-Левицький) 2. Коли означення відноситься до займенників: Вони, У ШАПКАХ , У ПІДЖАКАХ, сиділи за книжками. 3. Коли стоїть означення в одному ряду з узгодженим означенням: Над ставком стояла Довбишева хата, ВСЯ В ЧЕРЕШНЯХ (І.Нечуй-Левицький). 4. Означення, виражене порівняльним зворотом, відокремлюється завжди: Стукнувшись об пом'яті, НІБИ ПОШМАТОВАНІ ЗУБАМИ, дошки помосту, паром зупинився.

Неузгоджене означення, виражене неозначеною формою дієслова з роз'яснювальним значенням відокремлюється тире: Великій меті - ПІДНІМАТИ НАРОД З ВІКОВІЧНОЇ ТЕМРЯВИ – служив і Шевченків талант художника.

Відокремлення прикладок Відокремлюватися можуть поширені й непоширені прикладки, виражені іменником або іншою частиною мови у значенні іменника. Прикладку відокремлюють, якщо вона стосується: власного імені і стоїть після нього: Цим полком командував Василь Назарович Боженко, КИЇВСЬКИЙ СТОЛЯР (О.Довженко). власного імені, стоїть перед ним, але має додаткове обставинне значення: ТОНКИЙ ЗНАВЕЦЬ ФОЛЬКЛОРУ, Максим Рильський записував і зберігав його для історії (З підручника).

Прикладку відокремлюють, якщо вона стосується: загального іменника, стоїть після нього і є поширеною: Мій син, ГРИБОК НА ДВОХ ТОНЕНЬКИХ НІЖКАХ, у перший раз пішов сьогодні в школу (М.Рильський). особового займенника: Я, МАЙБУТНІЙ АБІТУРІЄНТ , добре знаю правила вступу. означуваного слова і приєднується за допомогою слів: АБО,ЧИ,ТОБТО, ЯК, НАПРИКЛАД, А САМЕ, ЗОКРЕМА, ОСОБЛИВО, НАВІТЬ, НА ІМ'Я, НА ПРІЗВИЩЕ, ЗА ПОХОДЖЕННЯМ, РОДОМ: Польові квіти, В ТОМУ ЧИСЛІ Й СОН-ТРАВУ, треба оберігати (З газети).

Іноді для відокремлення поширеної прикладки замість коми вживається ТИРЕ. Це буває: якщо треба підкреслити її смислове навантаження, особливо, коли вона стоїть в кінці речення; якщо прикладок кілька і стоять вони перед іменником, щоб встановити межу між прикладками й означуваним іменником; якщо виникає потреба виділити прикладку, щоб не сплутати її з однорідними членами речення: У викупі Т. Шевченка брали участь Сошенко - художник-земляк, Брюллов і Венеціанов – відомі художники, Жуковський, Гребінка – поети, Григорович – секретар Академії мистецтв. Урочисто вишикувалась проспектами зелена варта каштанів – почесна варта весни (О.Гончар).

ВІДОКРЕМЛЕНІ ОБСТАВИНИ Відокремлені обставини, зазвичай, пояснюють дієслово-присудок і можуть стояти в різних позиціях стосовно нього. Відокремлюються: поширені обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, що стоїть у будь-якій позиції щодо пояснюваного слова (дієслова-присудка): Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині (М.Рильський). непоширені обставини, виражені одиничними дієприслівниками, якщо вони вказують на додаткову дію або час, причину, умову тощо: Усяка пташечка, радіючи, співала (Л.Глібов) поширені обставини, виражені іменниками зі словами незважаючи на, на випадок, залежно від, згідно з, відповідно до та ін.: Незважаючи на пізній час і негоду, на вулицях міста купчились юрби молоді.

НЕ ВІДОКРЕМЛЮЮТЬСЯ: одиничні дієприслівники, що означають спосіб дії: Остап стояв вагаючись (М.Коцюбинський) обставини, виражені дієприслівниковими зворотами, що є фразеологізмами: Працювати не покладаючи рук. Сидіти склавши руки. Бігти не чуючи ніг

Додатки, виражені іменниками або займенниками із прийменниками крім, окрім, опріч, за винятком, на відміну від, поряд з або словами замість, зокрема, навіть, включаючи, наприклад, можуть відокремлюватись: ВІДОКРЕМЛЕНІ ДОДАТКИ Замість майстерні художника, Тарас опинився на панській кухні (П.Федченко).

ВІДОКРЕМЛЕНІ ДОДАТКИ означають предмет, який чимось відрізняється від інших названих у реченні предметів( вони приєднуються прийменниками крім, опріч, на відміну від, за винятком) Черниш уже не бачив нічого, крім протилежного берега, завихреного вогнем ( О. Гончар). вказують на заміщення предмета ( приєднуються прийменником замість): Багато казок, зокрема про тварин, виникло в дуже давні часи. конкретизують зміст сказаного (приєднуються прийменниками наприклад, зокрема, навіть): У його дворі, замість похилої хатини, стояв веселий будинок (Панас Мирний).

Не відокремлюють додаток, якщо прийменник ЗАМІСТЬ можна замінити прийменником ЗА (=ВЗАМІН): Я це зроблю замість (за) тебе.

Вправи на закріплення Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки. 1.Нащо мені женитися? Нащо мені братись? Будуть з мене молодого козаки сміятись. (Т.Шевченко.) 2.Переповнений любов’ю я відкрив кохання книгу. (П.Тичина.) 3.Приголомшений картиною намальованою в уяві я мимоволі зронив скупу чоловічу сльозу. Змучений і щасливий я снував солодкі гадки. (Є.Гуцало.) 4.Лиш осліплені болем ми вчимося прозрівати. (Т.Севернюк.) 5.Зголоджений я падав серед лісу. (Л.Костенко.)

ПЕРЕВІР СЕБЕ 1.Нащо мені женитися? Нащо мені братись? Будуть з мене, молодого, козаки сміятись. (Т.Шевченко.) 2.Переповнений любов’ю, я відкрив кохання книгу. (П.Тичина.) 3.Приголомшений картиною, намальованою в уяві, я мимоволі зронив скупу чоловічу сльозу. Змучений і щасливий, я снував солодкі гадки. (Є.Гуцало.) 4.Лиш осліплені болем, ми вчимося прозрівати. (Т.Севернюк.) 5.Зголоджений, я падав серед лісу. (Л.Костенко.)

Знайти відповідність між прикладом і правилом про відокремлення 1 Стрепенулися темні ліси і, розправляючись, підставили своє загоріле листя під дрібні дощові краплі (Панас Мирний). 2 Вітер, скотившись з гір у долину, ховався по темних ярах і щось глухо бубонів високим скелям та глибоким ярам. (Панас Мирний.) 3 Ні птиць, ані людей, окрім ясної зірки в високості. (А.Малишко) 4 Урочисто вишикувалася проспектами зелена варта каштанів – почесна варта весни. (Олесь Гончар.) 5 Осяяні місяцем, гори блищать. (Олександр Олесь.) 6 Низькими хмарами підперта, не спить Говерла. (П.Перебийніс.) А Прикладка, що стоїть після загальної назви. Б Означення, що стоять перед пояснюваним словом і мають обставинне значення. В Додаток з прийменником окрім. Г Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом. Д Поширене означення, що відноситься до власної назви. Е Обставина виражена одиничним дієприслівником. Відповідь: 1-Е, 2-Г, 3-В, 4-А, 5- Б, 6-Д

Інтернет-ресурси https://mirpps.ru/shablony-dlja-prezentacii/shkolnyie/ukrainskij-ornament.html https://ppt-online.org/131420 https://svitppt.com.ua/ukrainska-mova/vidokremleni-chleni-rechennya.html https://kartinki-vernisazh.ru/photo/kompjutery/ kompjuter_s_vozdushnym_poceluem/42-0-15197