Цікава гра "Хронологічне відтворення тексту" допоможе учителю цікаво та змістовно провести опитування учнів.
Перегляд файлу
ВІДТВОРЕННЯ ПОДІЙВ ХРОНОЛОГІЧНІЙ ПОСЛІДОВНОСТІ ТВОРУ «ХЛОПЧИК-ЗІРКА» ОСКАРА ВАЛЬДА
Двоє бідних Лісорубів поверталися додому, коли побачили, як яскрава зірка впала.
Дивовижний золотий плпщ і бурштинове намисто з шиї дитини Лісоруб і його дружина заховали у велику скриню як згадку про появу хлопчика.
Коли проходила селом жебрачка, ХЛОПЧИК-ЗІРКА почав знущатися з неї, кидати камінням.
Якщо це правда, що ти моя мати – сказав він, - то краще б ти не приходила сюди й не ганьбила мене, адже я гадав, що моєю матір’ю була ЗІРКА.
Я відмовився від рідної матері й прогнав її геть, я посоромився її і вчини жорстоко з нею.
Ніхто не міг допомогти ХЛОПЧИКУ-ЗІРЦІ в пошуках матері….
Люди, яких ХЛОПЧИК-ЗІРКА зустрів на своєму шляху, глузували й потішалися з його горя.
Отак три роки блукав хлопчик по світу і ніде ніколи не зустрів ні любові, ні доброзичливості, весь світ повівся з ним так само жорстоко, як він чинив у дні своєї гордості.
Я не гідний бути вашим королем, бо я зрікся матері, що породила мене, і я доти не матиму спокою, доки не знайду її і не випрошу в неї пробачення.
Серед людей, що товпилися довкола сторожі, він побачив жебрачку, яка була його матір’ю.
Мамо моря! Я зрікся тебе в дні своєї гордині. Не відштовхуй мене в годину мого смирення!.Даруй же мені любов.
Виявилось, що жебрачка і прокажений – перевдягнуті КОРОЛЬ і КОЛЕВА.
Отак три роки блукав хлопчик по світу і ніде ніколи не зустрів ні любові, ні доброзичливості, весь світ повівся з ним так само жорстоко, як він чинив у дні своєї гордості.
Коли проходила селом жебрачка, ХЛОПЧИК-ЗІРКА почав знущатися з неї, кидати камінням.
Двоє бідних Лісорубів поверталися додому, коли побачили, як яскрава зірка впала.
Мамо моря! Я зрікся тебе в дні своєї гордині. Не відштовхуй мене в годину мого смирення!.Даруй же мені любов.
Я відмовився від рідної матері й прогнав її геть, я посоромився її і вчини жорстоко з нею.
Ніхто не міг допомогти ХЛОПЧИКУ-ЗІРЦІ в пошуках матері….
Люди, яких ХЛОПЧИК-ЗІРКА зустрів на своєму шляху, глузували й потішалися з його горя.
Дивовижний золотий плпщ і бурштинове намисто з шиї дитини Лісоруб і його дружина заховали у велику скриню як згадку про появу хлопчика.
Я не гідний бути вашим королем, бо я зрікся матері, що породила мене, і я доти не матиму спокою, доки не знайду її і не випрошу в неї пробачення.
Виявилось, що жебрачка і прокажений – перевдягнуті КОРОЛЬ і КОЛЕВА.
Серед людей, що товпилися довкола сторожі, він побачив жебрачку, яка була його матір’ю.
Якщо це правда, що ти моя мати – сказав він, - то краще б ти не приходила сюди й не ганьбила мене, адже я гадав, що моєю матір’ю була ЗІРКА.