Презентація підготовленя для учнів/студентів 10 - 11 класу.
Метою дослідження є розгляд комунікативно-прагматичних особливостей вигуків сучасної англійської мови, їхнього місця в дискурсі, а також показ збагачення лексико-граматичного класу вигуків за рахунок одиниць різної структури, що в мовленні є вигуковими висловленнями.
Об'єктом дослідження є вигуки англійської мови, що використовуються в англомовній комунікації.
Предметом дослідження є комунікативно-прагматичне значення вигуків та їхні особливості.
Методи дослідження. Методи, що використані в роботі, зумовлені природою аналізованого об'єкта та предмета дослідження. В основу було покладено індуктивно-дедуктивний метод, спрямований на накопичення мовного матеріалу – вигуків, використання яких у конкретних висловленнях є прагматично обумовленим, і їх аналізу.
Актуальність дослідження зумовлена відсутністю системних досліджень прагматичних особливостей вигуків сучасної англійської мови, які відіграють значну роль у вираженні індивідуального, суб’єктивного ставлення мовця до ситуації, до об’єктивного світу, у вираженні почуттів та волевиявлень мовця. Наявні описи вигуків сучасної англійської мови недостатньо виявляють їхню специфіку і роль у комунікації, не дають повної уяви про особливості їхнього функціонування, закономірність вживання і місце в дискурсі. Актуальність дослідження полягає і в тому, що наочно підтверджується теорія безперервності розвитку мови і відкритості частин мови як граматичних класів, які постійно поповнюються новими одиницями не тільки за рахунок різних словотворчих процесів, а й за рахунок збагачення новими значеннями уже існуючих мовних одиниць.
Завдання: розглянути дискусійні питання, пов’язані з природою вигуків та їхнім статусом у граматичній системі сучасної англійської мови; проаналізувати специфіку вигуків з конвенційно-обумовленим та контекстуально-обумовленим прагматичним значенням; описати вигуки у контексті мовленнєвих актів та дискурсу, виявити притаманні їм значення; виявити наявність/відсутність прагматичного варіювання та прагматичного синкретизму вигуків; охарактеризувати відношення прагматичного узгодження та прагматичного неузгодження вигуків, враховуючи особливості інтеракціональних ходів комунікантів, що має важливе значення для виявлення закономірностей міжособистісного спілкування.
Методи дослідження Методи, що використані в роботі, зумовлені природою аналізованого об’єкта та предмета дослідження. В основу було покладено індуктивно-дедуктивний метод, спрямований на накопичення мовного матеріалу – вигуків, використання яких у конкретних висловленнях є прагматично обумовленим, і їх аналізу.
Природа й статус вигуків: 1) вигуки перебувають поза поділом слів за частинами мови, оскільки є різнорідними за своїм складом синтаксичним класом; 2) вигуки є частиною мови, але посідають в системі частин мови особливе місце; 3) вигуки є частиною мови, але належать до “часток мови” поряд з прийменниками й сполучниками; 4) вигуки входять до кола частин мови, до розряду повнозначних слів, всередині яких посідають особливе місце, здатні номінувати, мати лексичне значення і виконувати певні синтаксичні функції; 5) вигуки є реченнєвими дейктичними одиницями, емоційними відповідниками судження, відображенням емоційної реакції мовця на позамовну ситуацію і є периферією мовленнєвої системи.
Вигуки не мають спеціальних морфологічних показників, крім незмінюваності. Структурно вони є різнорідними і генетично пов’язані з: 1) короткими емоційними викриками, що супроводжуються реакцією індивіда на зовнішні підразники різного характеру (ah, oh, alas, eh, heigh); 2) повнозначними частинами мови (good, come, look, well); 3) словосполученнями (good morning, thank you, excuse me, so long); 4) різними реченнями фразеологізованої структури (how do you do).
Серед вигуків виділяються дві структурні групи: 1) однослівні вигуки, до яких входять первісні, непохідні вигуки типу bah, chut, ouch, tut, й непервісні, похідні вигуки типу cool, bet, damn, greetings, indeed; 2) вигуки, що складаються з двох і більше слів типу my God, blast it, see you, good egg, catch me doing that.
Виділяються мовленнєві акти, яким властива контекстна незв’язність. Прагматичне значення такої одиниці є конвенційно-обумовленим. Але якщо мовленнєва інтенція виражається контекстуально, а семантика висловлення і його інтенціональний смисл розрізняються, то прагматичне значення такої одиниці є контекстуально-обумовленим (oh!, ah!, wow!).
3) спортивні команди (ready, steady, go); 4) команди й розпорядження, що використовуються в деяких професійних жаргонах і під час спільної трудової діяльності: а) у кіно й на радіо (action); б) у цирку (allez); в) під час спільної праці, піднятті вантажів тощо (heave ho); г) під час спільного співу, танців тощо (all together now).
1)стверджувальна відповідь, позитивна реакція на певну ситуацію, дозвіл (May I borrow your paper? – By all means); 2) вираження взаємної домовленості, згоди (I’ll handle it. – Okay); 3) вираження однаковості думки, одностайності (You do not usually take this class? – Quite correct). 1. Вигуки, що виражають заперечну відповідь на прохання, пропозицію, ввічливу й емфатичну відмову, заборону (Will you lend me Ј5? – Nothing doing). 2. Вигуки, що виражають незгоду, розбіжність, несходження думки мовця з думкою співрозмовника (What kind of someone else? – Some kind of fink. – Rubbish).
Вигуки-експресиви 1. Вигуки-привітання [greeting]: hello, hi, how do you do 2. Вигуки-привертання уваги [attention attractant]: hey, hi there, attention, I say 3. Вигуки-заповнювачі пауз [pause filler]: m…er… 4. Вигуки-прощання [farewell]. Серед них виділяються вигуки, які безпосередньо вживаються під час прощання: bye, і вигуки, які є одночасно і привітаннями, і прощаннями hello, hi. 5. Вигуки-вибачення [apology]: I’m sorry, pardon me, excuse me 6. Вигуки-подяка [gratitude] 7. Привітання [congratulation] й такі ритуалізовані жанри, як тости, подяки, співчуття, запрошення тощо: Merry Christmas, Happy birthday (to you), welcome
Вигуки з контекстуально-обумовленим значенням, виражаючи майже увесь спектр людських емоцій, поділяються на дві великі групи: 1. Вигуки, що виражають позитивні емоції. My! Don’t they look nice! … he rubs hands gleefully. “Hooray!” Wow! Of course that would be marvelous! Oh – lovely, lovely. Oh, very well, very well. 2. Вигуки, що виражають негативні емоції.
2. Негативні емоції й переживання. “Well, we were civilized and happy once.” Phew! I say, this is awful, hell! … nervously: “Ah! Yes, I know…” Hell! What a policy? My God! I’ve been screaming with boredom at you for months and months By Jove! That fellow smells a rat! Ugh! I’d just as soon
Розмикання Є ритуалізованою фазою мовленнєвого спілкування з своїм набором стереотипних конвенційних одиниць. Воно нерідко складається з двох актів: передзавершуючого метакомунікативного висловлення й самої формули прощання. all done, all right, okay, thank you, see you, all the best
Висновки Результати дослідження можуть слугувати для подальшого аналізу вигуків, їхнього місця у дискурсі англійської мови, а також для вивчення їх як об’єкта лексикографії; взаємодію вербальних і невербальних засобів у формуванні прагматичних значень вигуків, сприйняття і розуміння значень вигукових висловлень у міжкультурній комунікації.
Література: 1. Використання вигуків в організаціїї мовленнєвої діяльності//Іноземні мови. – 1997. – №2. – С.49-51. 2. Комунікативноорганізуюча роль вигуків англійської мови//Мова у соціальному і культурному контексті: Зб. наук. праць. – К.: Логос, 1997. – С. 43-48. 3. Прагматичні значення вигукових висловлень англійської мови//Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. – К.: Логос, 1998. – С. 57-62. 4. Роль англійських вигуків у прагматичній організації дискурсу//Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. – К.: Вид-во Київ. націон. ун-ту імені Тараса Шевченка. –2004. – №10. –С. 290-295. 5.Прагматичні зв’язки вигукових висловлень з іншими компонентами дискурсу//Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. – К: Видавн. дім Дмитра Бураги, 2004.– Випуск 14, кн. 1. – С. 164-171. 6. Прагматичне варіювання та прагматичний синкретизм вигуків//Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. – К.: Видавничо-полігр. центр “Київський університет”. – 2005. – №12. – С. 188-194.