Виховна година до Шевченківських днів

Виховна година до Шевченківських днів

 

Вихователь: Кравченко С. В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховна година до Шевченківських днів

Мета: розкрити велич і безсмертя українського поета, світового генія, неперевершеного майстра слова Т.Г. Шевченка.

Наочне оформлення: портрет Т. Г. Шевченка, виставка книжок, репродукцій художніх творів, збірники творів.

Музичне оформлення: пісні на слова Т.Г. Шевченка.

Обладнання: мультимедійна презентація, книжковий стелаж, портрет Тараса Шевченка, рушники, свічки.

Епіграф:

І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій,

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом.

Звучить пісня на слова Т. Шевченка "Думи мої".

Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ставить на столик біля портрета Т. Шевченка. До неї підходить хлопчик.

Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

Мати: Так, синочку, правда.

Хлопчик: А чому так багато зірок на небі?

Мати: Це, коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

Хлопчик: Бачив, матусю, бачив. Матусечко, а чому одні зірочки ясні, ве­ликі, а інші ледь видно?

Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло.

Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила.

Мати: Старайся, мій хлопчику.

Ведуча: В історії кожного народу є імена, які він береже в своїй пам’яті і з великою любов’ю та шаною передає з покоління в покоління. Є таке ім’я і  в українського народу - Тарас Шевченко.

 9 березня 1814 року в с. Моринцях на Київщині в сім'ї селянина-кріпака народився Великий  Кобзар. Була тоді панщина. Панськім невільником, або-як тоді називали - кріпаком, був Тарасів батько; то й син теж мусив бути кріпаком. Тяжко жилося маленькому поету. Хлопчик ріс мовчазний, замислений. Не тримався хати, а все блукав десь за вигоном. Батько й мати його завжди були на роботі, не знаючи спочинку і ясної години, а проте дуже бідували, бо вся та праця йшла на пана.

Ведуча: Восьмилітнього Тараса батьки віддали до дяка в "науку". За найменшу  провину карав він своїх учнів різками.

Учень: Ти взяла мене,

 Маленького, за руку

І в школу хлопця одвела

До п'яного дяка в науку.

"Учися, серденько, колись

З нас будуть люде", - ти сказала.

Ведуча: Та недовго тривала Тарасова "наука". Несподіване горе випало
на долю маленького хлопчика. Замучена важкою працею, померла мати.

Учень: Там матір добрую мою

Ще молодую - у могилу

Нужда та праця положила.

Ведуча: Незадовго після смерті матері в 1825р. помер і батько. Смерть батька приголомшила малого Тараса.

Учень: Там батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині!. А ми

Розлізлися межи людьми,

Мов мишенята. Я до школи –

Носити воду школярам.

Ведуча: Тарас наймитує в школі, а потім пасе громадську череду. Мине 20 років, і він з болем згадуватиме своє дитинство у вірші "Мені тринадця­тий минало".

 вірш ''Мені тринадцятий минало"

Оксана: Чом же плачеш ти! Ох, дурненький Тарасе. Давай, я сльози ви­тру. Не сумуй, Тарасику, адже кажуть, найкраще від усіх ти читаєш, найк­раще за всіх співаєш, ще й, кажуть, малюєш. От виростеш і будеш малярем.

Тарас: Еге ж, малярем.

Оксана: Розмалюєш нашу хату.

Тарас: Атож. А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний. Ні, я не ледащо. Я буду таки малярем.

Оксана: Авжеж, будеш!

Ведуча: Незважаючи на те, що народився поет у бідній кріпацькій сім'ї і дитинство його було тяжким та безрадісним, малий Тарас ріс допитливим та розумним хлопчиком.

Ведуча: Тарас наймитує, а випаде вільна часина - читає і малює. Вечора­ми, щоб ніхто не бачив, плаче з горя. Але думка навчитися малювати у маляра не покидає хлопчика. Так він потрапляє до хлипківського маляра. Згодом пан Енгельгардт забирає його до себе в Петербург, і Тарас стає козачком.

Учні:

1. Хоче малювати,

Прагне він до знань,

Та за це багато

Зазнає знущань.

 2. Нишком він малює

Статуї в саду,

Вночі пише вірші

Про людську біду.

Інсценізація вірша «На панщині пшеницю жала…»

Ведуча: Зустріч у Петербурзі із земляком-художником Сошенком, байка­рем Гребінкою, художниками Брюлловим, Венеціановим, поетом Жуковським круто змінила долю Шевченка. Вони побачили великі здібності юнака і вику­пили його з неволі.

Учень: Так в людському морі
Стрілися брати,
Що зуміли в горі
Щиро помогти.
Викупили друзі,
Вільним став Тарас!
Чом же серце в тузі?
Біль чому не згас?
Сміливий і щирий
Був Тараса спів.
Він гострить сокири,
Кличе на панів.

Ведуча:. Почалось недовге вільне життя поета. Він навчається в Академії мистецтв, пише свої перші вірші, які увійшли до збірки Кобзар. Він багато і плідно працює як поет і художник. Усе своє життя Тарас Шевченко сумував за краєм, де народився. Ось як він згадує хату, де пройшло його дитинство:

Учень: Не називаю її раєм
Тїї хатиночки у гаї
Над чистим ставом край села.
Мене там мати повила
І, повиваючи, співала,
свою нудьгу переливала
В свою дитину… В тім гаю,
У тій хатині, у раю,
Я бачив пекло…там неволя,
Робота тяжкая. Ніколи,
І помолитись не дають.

Ведуча:. Любов до рідного краю наштовхнула Шевченка на створення цілої серії картин під назвою «Живописна Україна».

Показ презентації «Картини Шевченка»

Слайд 1. Ось вона та «Батьківська хата» у селі Кирилівка, де пройшло дитинство Тараса.

Слайд 2. На картині «Селянська родина» бачимо частину убогої хатини, молодих батьків, їх синочка та дідуся. Неважко здогадатись, як живуть селяни: працюючи з раннього ранку до смеркання, вони ледве існують.

Слайд 3. Поряд з мальовничими краєвидами Т. Шевченко зображав на картинах історичне минуле України. На картині «Чумаки серед могил» зображена сцена з життя чумаків.

Слайд 4. Картина «Катерина». Зневірена, зраджена, опустивши голову, йде сумна Катерина. Співчутливо дивиться на неї селянин-ложкар. Картина викликає жаль і співчуття до знівеченого молодого життя.

Слайд 5. Перебуваючи на засланні, Тарас Шевченко пише «Автопортрет». Невпізнанно змінилося обличчя поета-художника. Тяжкі випробування наклали на нього свій відбиток – суворо насуплені брови, сумний і допитливий спідлоба погляд очей.

Слайд 6. Щирий жаль і співчуття до нужденної долі дітей-жебраків виявив художник на малюнку «Байгуші під вікном».

Творчість Шевченка – художника мала велике значення для наступних поколінь українських митців.

 Учениця: Я, маленька українка,

Вісім років маю.

Про Тараса Шевченка

Вже багато знаю.

Він - дитя з-під стріхи,

Він — в подертій свиті,

Він здобув нам славу,

 Як ніхто на світі.

А та наша слава

Не вмре, не загине.

Наш Тарас Шевченко –

Сонце України.

 

 Ведуча: Багато пісень склали сучасні поети на вірші Т. Г. Шевченко. Відомі з них:  «Реве та стогне Дніпр широкий», «Зоре моя вечірняя», «Думи мої, думи мої», «Садок вишневий коло хати».

Учні виконують пісню «Садок вишневий коло хати»

Ведуча: 9 березня 1861 р. Шевченку минуло 47 років. Привітати поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А 10 березня перестало битися серце великого українського Кобзаря. Тіло Т. Шевченка було перевезено в Канів і поховано на Чернечій горі. Так заповідав великий поет.

І дорослі, і діти шанують геніального українського поета, ху­дожника, борця за волю народу і завжди пам'ятатимуть його заповіти.

Вірш «Заповіт»

 (Звучить фрагмент пісні "Реве та стогне Дніпр широкий").

Ведуча: Діти, чию пам`ять ми з вами сьогодні вшановували? Ким він був? Так, це був борець за правду.

 Бесіда «Дерево життя і творчості Т. Шевченка».

Тарас Шевченко – наша національна гордість. Українці називають його своїм Кобзарем.

• Коли народився поет? (9 березня 1814 р.)
• Ким є Т.Г. Шевченко для України (Великий поет і художник)
• Як його називають в народі, чому? (Кобзарем, бо основна книга його віршів – «Кобзар». Як кобзар піснями, так поет віршами уславив український народ).
• Де і в якій сім’ї народився Тарас? (Сьогодні Черкаська область (раніше Київщина), село Моринці. У кріпацькій сім’ї, був власністю пана).
• Хто допоміг поетові визволитися з кріпацтва? (Російські діячі культури В. Жуковський, К. Брюллов, укр. байкар Є. Гребінка).
• Коли помер поет? (10 березня 1861 р.)

 

Бліц – турнір

1. Назвати псевдонім Шевченка? (Кобзар)
2. Коли народився Т.Г. Шевченко? (9 березня 1814р.)
3. Де народився Т.Г. Шевченко? (У с. Моринці Звенигородського повіту на Київщині)
4. Що означає ім’я Тарас? (Тарас у перекладі з грецької – бунтівник, непокірний, безстрашний)
5. Як називається перша книжечка віршів поета? (Кобзар)
6. Хто такі кобзарі? (Колись кобзарями називали сліпих дідусів, що ходили від села до села і, граючи на кобзі, розповідали людям про долю України)
7. У якому селі проходило дитинство Т.Г. Шевченка? (У с. Кирилівці)
8. Де художник здобув художню освіту? (У Петербурзькій Академії мистецтв)
9. Де похований Т.Г. Шевченко? (У Каневі, на високій горі, яка називається Тарасовою)
10.  Скільки років прожив Т.Г. Шевченко? (47 років)

Ведуча. Ні, не помер Тарас. Він з нами. Зайдіть у будь-яку хату в Україні й в більшості з них ви побачите прикрашений вишитим рушником портрет Кобзаря. Він, як член сім’ї, як найдорожча людина. Про нього складають пісні, йдуть до його пам’ятника, щоб покласти квіти, його ім’ям названо вулиці, парки, театри, його вірші знають і дорослі, й діти.

Мені б хотілося, дорогі діти, щоб ви вчилися говорити українською мовою за допомогою чудової поезії Тараса Шевченка. Я вдячна вам за те, що ви були активні, уважні, за ваші добрі слова та теплі обличчя.