Виховна година на тему: "Свято вручення свідоцтв. 9кл"

Виховна година  на тему:

«Свято вручення свідоцтв» ,  9 клас.»

МЕТА:  Створити емоційно – психологічний клімат; сприяти розвитку естетичного смаку; формувати в учнів моральні чесноти: взаємодопомогу, взаєморозуміння, дружелюбність, виховувати дружелюбні стосунки між однокласниками, батьками.

ОБЛАДНАННЯ: святково прикрашений клас, музичне оформлення

Звучить пісня

Ведучі.

1.     Сьогодні музика лунає гучно в школі,

       Але затримавши  свій подих і свій крок

       Притихли голоси в 9-В класі

       Бо  на останній ми прийшли урок.

2.     У кожного в пам'яті школа –

        Єдина, неповторна, своя.

        Вона не забувається ніколи,

        Куди б не   бігла течія.

             Вона зігріє на усіх дорогах,

             І сяє зіркою із самих юних літ.

             Вона для нас у щасті чи тривогах

             Теплом дитинства зігріває світ.

1      В житті шкільному все бувало!

         Уроки часто пропускали,

         Вчителі моралі нам читали

         І на педраду викликали.

               Сьогодні скажем  їм спасибі,

               Що підняли, зростили нас,

               І просто всіх учили жити

                І хвилювалися весь час.

2.      Спасибі щире вам сьогодні,

         Низький, аж до землі, уклін.

         За створене щоденне диво,

         Дзвінка шкільного передзвін.

Пісня

Вед. Сьогодні ми зібралися з вами на наше останнє родинне свято в 9 класі. Шкільні роки – це 3000 днів. Більше 20 тисяч дзвінків ми почули за 9 років. Ми чули їх по-різному. Тоді, коли з букетом квітів для першої своєї вчительки йшли на перший урок в перший клас. І тоді, коли немов би обривав цікаво проведені 45 хвилин нашого любимого уроку. І був це довгоочікуваний дзвінок на канікули. А дзвінок на останньому дзвонику сповістив, що позаду – 9 років навчання. Позаду, можливо, якісь розчарування. Позаду мовчання біля дошки і блискуча відповідь, і контрольна на «відмінно». В минулому предмети, перерви, виступи на шкільних святах.                                            А що попереду? А попереду іспити,. Попереду - літо. Попереду – юність. Попереду – ціле життя…

    То ж сьогодні давайте всі разом -  учні,  вчителі, батьки – пригадаємо ці 9 років, які так швидко промайнули. Тож наша «Подорож країною дитинства» розпочалася.

Перегляд презентації «Подорож країною дитинства»

Вед:  Сьогодні, як ніколи, ми відчули, що школа – це наш рідний дім, адже тут ми виросли, тут ми навчилися дружити. Дружба однокласників  буде довіку. Школа зібрала нас, поєднала, подружила.  Дев’ять  років ми прожили  єдиними надіями, єдиними турботами і радощами.

Вед: Найкращим вчителем – щирим, ніжним, добрим, - назавжди буде для вас Перший вчитель. 9 років тому ми всі вперше прийшли до школи. Усіх нас – несміливих, боязких, - вона зустріла і повела стежкою в казкову країну знань.                            З Тетяною Миколаївною  ми зросли і залишили в початковій школі своє дитинство, а з собою забрали назавжди її щиру посмішку, ніжний погляд, лагідний голос і її материнську любов. Тетяно Миколаєвно ми хочемо знов вас почути.

Слово вчителю початкових класів.Вед:  Юність – найкраща пора життя і вона приходить в школі. Юність захоплює дружбою, мріями, першим коханням…

Вед: Не один рік ми прожили єдиними надіями, турботами, радощами і печалями, перемогами та поразками, але разом з нами завжди була, як кажуть наші батьки, наша «класна мама».

Вед: Кожного дня вона вела  цю невгамонну дітвору на вищі сходинки пізнання, віддавала частинку свого серця кожному з нас. Не раз ми пустували, не раз боліла від нас голова, але все одно, з посмішкою до нас поверталася наша Людмила Анатоліївна 

Слово класному керівнику                                                                              Шановні батьки! Ось і зібрались ми з вами на останні батьківські збори в 9 класі. Для декого з вас вони дійсно останні: останні невивчені уроки, останній запис у щоденнику. Але для багатьох попереду ще 2 роки навчання, тож наберіться терпіння, витримки, а батьківської любові, гадаю, вистачить, щоб терпляче довчити своїх дітей.

           І сьогодні я хочу подякувати вам , батьки, за те, що ви були хорошими батьками, за те, приходили на батьківські збори, за те, що завжди були готові допомогти словом і ділом, за те, що вболівали і жили проблемами своїх дітей.

Сьогодні ми  всі разом, великою дружною родиною, запалимо вогонь материнської та батьківської свічки.
Материнську свічку прошу запалити ___________, батьківську ________
Хай її полум’я завжди освітлює вашу життєву дорогу, як символічний факел життя. І де б ви не були, пам’ятайте, що в її полум’ї – вогонь любові материнського серця і батьківського благословення. Знайте, доки живі ваші батьки – доти цей благословенний вогонь супроводжуватиме і оберігатиме вас по житті. Живіть, любіть, даруйте добро і тепло іншим.

Вед: Розпочати нову сторінку життя непросто, але поряд з нами будуть люди, які готові прийти на допомогу, підтримати і порадити. Це наші батьки. Кожному з нас вони подарували найцінніше – життя, домашній спокій, підтримку. Сьогодні вони  з нами , щоб розділити ці урочисті, хвилюючі миті.

Слово для привітання надається батьківському комітету.

Вед: Сьогодні всі ми стали свідками важливої події: ми закінчили дев ять класів.Частина з них продовжить навчання у 10 класі, інші ж – навчатимуться в технікумах, коледжах.

У нашому житті – вагома нині дата,

І це сьогодні вже незаперечний факт,

Хвилюється директор, мама й тато,

Бо час найурочистіший настав!
Отже, настала довгоочікувана мить вручення свідоцтв про неповну середню освіту.

   В завершення хотілось би  сказати наступне : «Ми так спішимо подорослішати, а подорослішав, хочемо знову повернутися в дитинство». Тож не поспішайте !!!