Виховна година на тему: "Зустріч з Королевою книг"(посвята в читачі) 1 клас

«Зустріч з Королевою книг»

Мета: викликати в учнів почуття поваги і любові до книги; прищеплювати знання та вміння бережливого поводження з нею; розвивати спостережливість, увагу, пам`ять, логічне мислення; виховувати згуртованість, вміння поважати.

Вчитель.Ми раді зустрічі з вами. Сьогоднішні  ми побуваємо у дивовижному королівстві, познайомимося із його жителями. А хто живе у цьому королівстві, ви скажете, коли відгадаєте загадку .

         Бачити – не бачить, чути – не чує.

 Мовчки говорить, добре мудрує.

 Часом захоче – правди навчає.

 Іноді бреше, всіх звеселяє.

 Люба розмова ,- будемо, діти,

 З нею довіку жити – дружити.

 Хто ж то такая в світі щаслива,

 Мудра, правдива і жартівлива?

 Як не вгадали, стану в пригоді:

 Річ коротенька - … , тай годі.

- Як звати жителів цього королівства?

- Отож ми побуваємо у :

— «Королівстві кривих дзеркал»; (ні)

— «Королівстві  Кощія Безсмертного »; (ні)

— «Підводному королівстві  Нептуна»; (ні)

— чи «Книжковому  королівстві»? (так)

Вчитель. А чи знаєте ви, що книги мають назви? Як кожне місто чи село, вулиця чи площа, деревина чи травичка мають назви, так і книги мають свої назви. З якою найпершою книгою ви познайомилися 1 вересня? Підказка: ця книга навчає вас читати. (з Букварем)

Є книг багато — радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар,

Але одна — книжкам усім начальник,

І звуть її по-простому - Буквар.

Він нас повів по буквах, як по східцях,

Як по життю, по сторінках своїх.

І от привів нарешті — подивіться —

У мудрий світ чудесних скарбів -книг.

Пісня про Буквар.

Мій Букварик мій букварик  він накращий друг

Прокидаюсь посміхаюсь  і беру до рук

Буква А на зірку схожа. Буква О проста

Гарно вчитись допоможе книжка золота

П-в

Завдання просте АБВГД

Хто такий букварик має

Той не пропаде

Треба всім старанно вчитись знати головне

Книжка ця найкраща в світі виручить мене

Буква А на зірку схожа. Буква О проста

Гарно вчитись допоможе книжка золота

П-в

Вчитель.  - Що ж то за королівство, в якому немає королеви? Діти, а чи хочете ви познайомитись із королевою Книг?

Діти Хочемо. (Тиха мелодія, з'являється королева Книг).

Королева Книг. О! Мої маленькі друзі! Я дуже рада зустрічі з вами!   Так, я – Королева-книга – володарка книжкової країни Читалії. А історія мого царства дуже давня і цікава.

Вчитель. Давним-давно на землі взагалі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. „Сторінками” найдавніших книжок були камені, стіни печер. Згодом люди додумались писати на глині, яку потім сушили й випалювали на вогні. Та хіба на глиняних сторінках-цеглинках багато напишеш? А щоб взяти в дорогу дві-три такі книги, потрібен був віз. Із часом люди навчилися робити книги з тонкої козячої або телячої шкіри. Але ці книги були дуже дорогі. У далекій Африці на берегах повноводних річок простягнулися нескінченні зарості болотяної рослини – папірусу. Писали на сухих стеблах папірусу. Писати було зручно, але такі книги швидко ламалися і розсипалися.

Сучасна книга  – зшиті чи склеєні  аркуші , які легко перегортаються, завдяки чому можна швидко відшукати потрібну сторінку.

Справжній папір, що на ньому пишуть зараз люди, навчилися робити дві тисячі років тому. Тоді книги писали вручну. А це було дуже довго і важко – одну книжку переписували іноді кілька років.

Минуло ще багато часу, поки з’явилися друковані книжки. Іван Федоров був першим російським друкарем. Він друкував перші книги, серед яких „Апостол”, „Буквар”. Тепер книга всюди поруч із нами. Вона – наш друг і порадник.

Королева.    Ви хочете стати читачами мого королівства?

Діти. Так!

Королева. Тоді вирушаймо в путь! Я познайомлю вас із жителями свого королівства.  А щоб не заблукати в широких коридорах , ви повинні назвати  чарівне слово. Нехай цим чарівним словом будуть вірші про книгу.

Як краплин у Дніпрі,

Як зірок угорі,

Як листви на гіллі,

Стільки книг на землі!

Є великі і малі,

Є легкі і важкі.

На полицях, в столі —

Наші друзі книжки.                                                                           

Книги дружать з дітворою,

Полюби їх у житті —

І улюблені герої

Будуть друзями в путі.

Сторінки книжок завітних

Всіх нас доброму навчать —

Працювати і учитись,

І Вітчизну шанувать.

Вчитель .  Королево,можна, я розповім прикру пригоду, яка сталася з однією  книгою? Це дуже сумна історія, аж хочеться плакати.

 Книжка скаржилась Мар'яні:

«Я у тебе не в пошані.

Звідкіля це на мені

Плями сині та масні?

Подивися, от сторінка:

Намальована хатинка.

Під хатинкою маля

І написано: «Це я».

А за дві сторінки далі —

різні звірі небувалі:

сині, жовті та рябі,

що й не снилися тобі.

Люди кажуть: «Ой, чия ти?

Як тебе тепер читати?

Скільки ми читали книг,

а не бачили таких».

Вчитель. Дуже сумна історія, але я знаю і запевняю, що дітки 1-А та 1-Б класів  ніколи не скривдять  книг, бо вони люблять читати і знають правила поводження з книгою. (Звертається до дітей). Любі першокласники, розкажіть ці правила нашій королеві.

1. Книгу потрібно брати тільки чистими руками.

2. Коли перегортаєш сторінку, не можна слинити пальці.

3. Для кращого збереження книги необхідно обгорнути її обкладинкою.

4. Щоб з книги не випали листочки, не перегинай її.

5. Бережи книгу від води та сонячного проміння — вони шкодять книзі.

6. Під час читання не загинай кутики аркушів, а користуйся закладинкою.

7. Не читай під час споживання їжі.

Королева. Молодці, першокласники! Ви добре пам'ятаєте правила.

Вчитель. Наші учні знають багато казок, оповідань, загадок і навіть прислів'їв про книгу.

1. Книга — міст у світ знань.

2. Знання — сонце, книга — вікно.

3. Навчання – сонце, а книга – віконце.

4. Книга вчить, як на світі жить.

5. Прочитав добру книгу — зустрівся з другом.

6. З глибини моря дістають перли, а з глибини книги — знання.

7. Читання — ось краще навчання.

Вчитель. До сьогоднішнього свята наші учні підготували дуже багато гарних малюнків. Чи впізнала ти, Королево хто зображений на них?(Казкові герої) Так, правильно, адже усі діти дуже люблять казки. І зараз ми проведемо вікторину   «Загадки казкових героїв»

 Уявіть, що відому вам казку розповідає один із казкових героїв. Вам потрібно назвати героя казки, від імені якого ведеться розповідь та назву казки.

 Казка 1

 «Я вирішив просто подорожувати світом і не знав, що все так станеться. Я гадав, що всі так само добрі, як мої Дідусь та Бабуся. Але виявилося, що у цьому світі мешкають і злі, і жорстокі, і хитрі…» ( Колобок , «Колобок»)

 Казка 2

 «Оце так хвіст у цієї Мишки! Не зрівняти його ані з кулаком Дідуся, ні з кулаком Бабусі. Й треба ж було цій Мишці вибігти у найнеслушніший момент. Зараз би усі дивувалися з мене. Лежало б я на видноті… »  (Яйце , «Курочка-Ряба»)

 Казка 3

 «Мені приємно знаходитися на голівці цієї Дівчинки. Вона мені подобається. Завжди охайна. Мені подобається разом з нею подорожувати лісом, навідуватися до бабусі. Але є єдина вада: моя хазяйка занадто довірлива. Тому з нею трапляються різні негаразди…»

 (Червона шапочка, «Червона Шапочка»)

 Казка 4

 «Відверто кажучи, неприємно, коли тебе взуває Кіт. Бо в нього кігті. Він іздряпав і розірвав усі мої устілки. Я, звичайно, розумію, що уся ця біганина заради хазяїна, але дуже вже боляче…» (Чоботи, «Кіт у чоботях»)

 Казка 5

 «Безперечно, ми б не хотіли її підводити. Ми б могли відстати, вся ця історія закінчилася б там, на балу. Але ми не маємо права ні поспішати, ні відставати…» (Годинник, «Попелюшка»)

 Казка 6

 «Для мене дуже шкідливо стільки часу знаходитися у воді… Дякую цьому допитливому й неслухняному хлопчикові. Якби не він й не черепаха, скільки б це довелося мені лежати на дні?..» (Золотий ключик, «Пригоди Буратіно»)

 Казка 7

 «Я, звичайно ладна була виконати всі її побажання. Бо її чоловік врятував мені життя. Але, кінець кінцем, я зрозуміла: чим більше людині давати, тим більше вона хоче. Ось і доводиться таким людям залишатися у розбитого корита…» (Золота рибка, «Казка про рибака та рибку»)

 Казка 8

 «Ви гадаєте мені приємно жити з такою хазяйкою? Моя біда(а можливо й не біда) в тому, що я не можу брехати. Завжди їй всю правду розповідаю, за це мені й дістається: вона або кричить на мене, або кидає, або погрожує, що розіб'є. Але коли їй подобається, що я кажу, вона погладжує мою ручку і довго-довго дивиться у мене…» (Дзеркало, «Спляча красуня»)

Вчитель. А зараз запрошую усіх послухати пісеньку про улюблені дитячі книги.

Пісня «Мої казки»

Ось книжечка маленька, в ній - схованка чудес.

Там виріс біб великий аж до самих небес.

Рій казочок веселий живе на сторінках.

Я скарб такий чудовий тримаю у руках.

Приспів:

Казки мої улюблені, улюблені казки.

Хоч їх напам'ять знаю, читаю залюбки.

Казки мої улюблені, улюблені казки.

Хоч їх напам'ять знаю, читаю залюбки.

Ось їде Попелюшка в кареті з гарбуза

І роги наставляє Коза їй Дереза.

Юнак Котигорошко врятує цілий світ,

Царівна-несміяна усіх нас розсмішить.

Приспів.

Ось море синє-синє, там - рибка золота

І біла скатертина чарівна, непроста.

Тікає від бабусі маленький Колобок.

Замовкли всі звірята - напевно, близько вовк.

Приспів.

Королева Книг. Молодці. Ви добре підготувалися до сьогоднішнього свята, адже зустріч з книгою — це завжди свято. Але щоб стати справжнім читачем, ви ще повинні відгадати загадки.

Коли хочеш ти читати,

То мене повинен знати.

А коли мене не знаєш,

То нічого не вгадаєш.

(Буквар)

Паперовий кораблик щодня

 Перевозить у трюмах знання,

 Після плавання цей корабель

 Повертається в рідний портфель.

(Книга)

Дуже я потрібна всім

 І дорослим, і малим.

Всіх я розуму учу,

 А сама завжди мовчу.

(Книга)

Букви в книжці цій вивчай

Та докупи їх складай.

Як їх гарно поскладаєш –

Що завгодно прочитаєш!

(Буквар)

Королева. Молодці! Ви дуже розумні, кмітливі і добрі діти Ви мені сподобались. І тому я надаю вам право користуватися книгами з мого Книжкового королівства, а для цього посвячую вас у читачі. (Королева роздає медалі «Юний читач»)

Багато мусиш знати

Про все, що є навкруг,

Тож слід книжки читати,

Бо книга – вірний друг.

Вона всім допоможе

Обрати вірний путь.

Де б ти не був, мій друже,

Про книгу не забудь.

• Вчитель. Ось ви і стали справжніми читачами. Ласкаво прошу всіх вас, любі першокласники, у чарівний світ книги. Шануйте, бережіть, любіть книжки! І тоді весь розум, мудрість і людська доброта переходитимуть до вас через книги. Читайте! Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з нової книги! Запам’ятайте: «Книга – джерело знань»!