Виховний захід для учнів 2-3 класів : "Писанка мальована"

Про матеріал

Цей матеріал з народознавства стане в нагоді при підготовці до проведення свята Великодня. Сценарій включає в себе вірші, легенди про писанки, виставку дитячих робіт, ескізи, цікаві історичні дані про свято, значення кольорів в орнаменті писанок.

Залишити відгук до розробки

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Кутняк Ірина Михайлівна
    Корисна робота для вчителів та вихователів початкових класів
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Перегляд файлу

Розробка виховного заходу містить цікавий матеріал з народознавства і стане у нагоді під час проведення виховних заходів до свята Великодня.

Тема. Писанка мальована.

Кабанова  Н. П..,  вихователь  Глухівської загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів

 ім.. М. І.  Жужоми, Сумської області

 

Мета. Узагальнити знання дітей про писанки як твори декоративно-прикладного мистецтва; розширювати і поглиблювати знання учнів про народну символіку, історію писанкарства; розвивати почуття композиції та учнівської творчості  здібності дітей; виховувати повагу до звичаїв, традицій народу.

Кімната прикрашена вишитими рушниками. На столі – виставка писанок, крашанок. На стенді – виставка малюнків, дитячих робіт,  вишиванок.

Ведуча.

А вже красне сонечко припекло, припекло,

Ясне – щире золото розлило, розлило.

Засиніли проліски у ліску, у ліску.

Швидко буде земленька вся  в вінку,

Настала весна , і саме на цю пору припадає одне з найбільших свят – свято Великодня або Пасхи. Упродовж багатьох століть українці шанують цей обряд, тому що він символізує перемогу добра над злом. Що є символом цього свята?

(Відповіді учнів)

писанки 3

 

Вихователь. Сьогодні наше свято належить маленькому диву – писанці, символу життя, оберегові.

Учень. О писанко! Ти символ України!
Любові й миру вірна берегиня!
Ти – воскресіння весняний цілунок!
Ти – мамин великодній подарунок.
Несеш ти людям радість веселкову,
Всміхаєшся крізь хмари Бога словом,
Й коли тобою хата наша сяє,
В душі у нас світанок розцвітає.
Учениця.  Тебе із нами разом убивали,
Підковами залізними топтали
Та смерті ти не віддала життя
В ім’я народу, правди й майбуття.
І згинуть всі, хто зло на світі сіє,
А писанка добром весь світ зігріє,
За нею вічність, небо, Україна.
Учень. Вона плекає в душі дитини,
Вона любові й миру берегиня,
І серця нашого поезія й святиня.
То й хай по світу символ України
Несе проміння сонячне людині,
Суцвіття веселкові всюди сіє,
І Землю всю теплом добра зігріє!

 

( Гурець А. Виконує пасхальну пісню)

DSC01695

Ведуча . Навесні, коли все оживає, як веселиться з синіми небесами і водами, зеленіє оновлена земля, приходять до нас Великодні свята! Ми христосуємося, зичимо один одному щастя, здоров’я і обмінюємося великодніми яйцями, цокаємося: чия витриваліше. З великоднім яйцем йдемо в поле - аби на полі був добрий пожиток, до худоби - аби худоба множилася, кладемо в дитячу купіль - аби дітки росли здоровими й розумними, ставимо на святковий стіл - аби в родині були спокій і добро, аби в кожній світлиці панувала злагода! Їх даруємо коханим, друзям на знак уваги й приязні, кладемо на могилки – аби душі близьких нам людей не почували себе самотньо.

 Ведуча : Звичай розфарбовувати яйця прийшов до нас з сивої давнини і втілює уявлення народу про єдність небесної і земної сфери, про красу нашої землі. Свій початок він бере з сивої давнини, від прадавніх вірувань нашого народу. Під час розкопок археологи знаходили розфарбовані й розмальовані глиняні яйця, історія яких вимірюється тисячоліттями. Пізніше почали виготовляти їх на яйцях лелек, бо вірили, що лелека приносить в дім радість, то й писанка на такому яйці буде оберігати оселю від злих духів.

  Невід’ємною частиною Великоднього свята є крашанки й писанки. Яйце — це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.

    В Україні існують два види фарбованих яєць: крашанки й писанки.

писанки 1

  1 учень. Крашанки — це варені яйця, пофарбовані природними барвниками одним кольором: жовтим, коричневим — від лушпиння цибулі, червоним — від соку буряка тощо. Крашанки їдять, коли граються діти у великодні ігри.

 2 учень.  Писанки — це сирі яйця з нанесеними на них символічними візерунками, В давнину писанки не варили, щоб не вбивати живу силу зародка. Сьогодні люди не надають писанкам такого значення, тому часто трапляються писанки з варених або видутих яєць.

Учні ( по черзі)

  1.  Писанка така барвиста,

Гарна, красна промениста,

Фарби всі неначе грають,

Бога славлять, величають.

  1. Писанка – це дивосвіт.

Цю красу шанує світ.

З року в рік і крізь віки

Всіх чарують писанки.

  1. Яєчко – розмальоване, барвисте.

Ним тішиться і старець і дитя.

Творіння людських рук святе і чисте,

Маленький символ нашого життя.

  1. Я – Писанка – красуня,

Вся в рисках і квітках.

Красу митців несу я ,

Їх славлячи в віках.

Мене кладуть у святої,

На пишному столі,

Щоби моїм убранством

Втішалися малі. 

Виставка дитячих робіт

DSC01720DSC01719DSC01721

 

 Ведуча.  У Велику Суботу батьки разом з діточками розфарбовують яєчка різними орнаментами, і під час Великодніх свят обдаровують один одного зі  словами: "Христос Воскрес!"

 Українські писанки розповсюджені по всьому світі, де перебувають українці. І ми знаємо, що українці в Канаді спорудили величний пам'ятник українській Писанці. Десятиметрова писанка красується багатьма барвами і нагадує поселенцям з України про свій далекий край.

   Бабуся. З давніх  давен яйце є символом весняного відродження  природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване  яйце вважається  оберегом,     намагаються його зберегти хоча б один рік, до наступного Великодня. З писанкою  зустрічають  весну.  

             Святковий великодній обід починали з того, що кожен у родині мав з'їсти хоч шматочок освяченого яйця.  Родина за столом збирається і святочне дійство так розпочинається: батько родини ділить свячене яєчко на стільки частин, скільки присутніх снідає (залишають на тарілці для тих, хто відійшов у вічність із сім'ї), зі словами благословення яєчка роздає й промовляє:

   - Щоб на ті свята нас Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров'ям на многії літа. Щоб нас усіх під свій покров взяла Божа Матінка Свята. Дай же Боже, ці свята щасливо відсвяткувати і других дочекати.

 Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце має чудодійну силу - зародка нового життя. Яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя. Після свяченого яйця всі їдять паску й усе, що приготували на свято.

 Ведуча : Існує багато легенд про писанки і крашанки. Хтось знає якусь із них?

 Учень : За одною з легенд, найперше яйце мало всередині не жовток із білком, а зародок цілого світу. Здавна вони були символом весняного відродження природи, зародження життя. З тієї хвилини, коли на яйце наносили орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало предметом магічного обряду, своєрідним оберегом. Наші предки вірили у чарівну силу писанки і крашанки. Їх клали на вікні, щоб не було пожежі в хаті; у воду при першому купанні дитини, щоб дитя здоровим росло; закопували у землю перед посівом і коли знаходили під час обжинків, то було доброю прикметою.

 Учениця : Інша легенда розповідає, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплі виникла червона крашанка. А сльози Матері Божої, яка стояла під хрестом, молилася і гірко плакала, капали на ті червоні крашанки і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Забравши всі писанки та крашанки у хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу за  свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі.

Бабуся. Діти, а що вам розповідали ваші рідні про свято Великодня?

1 учениця. Моя бабуся розповідала, що писанки  не лише захищають людину від зла, а й приносять добробут. Колись пасічники клали їх під вулик, щоб роїлися бджоли.

2 учениця. А моя бабуся мене вчила, що шкарлупи від писанок зберігають, а потім вивішують на городі на палицях, щоб у землі не водилися шкідники.

3 учень. А я від своєї бабусі чув , що коли садять часник , то шкарлупи , прикріплюють на двох устромлених у землю палицях, сподіваючись, що часник буде круглий, як яйце.

Бабуся. А чи знаєте ви які ігри існували з писанками та крашанками?

4 учень. Мені бабуся розповідала, що грали у «навбитки». Брали яйце і зі словами «Христос Воскрес» цокалися крашанками. Чиє яйце не розбилося – той вигравав і забирав собі яйце того хто програв.

( Проводиться гра).

5 учень.   А мене бабуся навчила грі «Чиє довше крутитиметься». Діти обирають по одній деревяній писанці. Одночасно закручують їх на деревяній підлозі. Чия писанка найдовше крутиться – той і перемагає.

( Проводиться гра).

 Діти  виконують пісню «Писанки» музика  В. Таловирі, слова С. Жупанина.

Ведуча.  А чи знаєте ви , що кожний колір мав певне значення. Учні гуртка «Умілі рученята» розкажуть вам і покажуть свої роботи. Ось послухайте їх.

DSC01700

 

1 учень. Орнамент писанки пов'язаний з оспівуванням землі, небесних світил, води, знарядь  праці, із звичаями та обрядами.

2 учень. Червоний колір – це  радість, життя і любов.

3 учень. Жовтий – уособлює Місяць і зорі, а у господарстві – врожай.

4 учень. Блакитний  колір – небо, повітря, простір. А ще це побажання здоров'я.

5 учень. Зелений колір – розмай весни, воскресіння природи.

6 учень. Чорний і білий – ушанування душ померлих, подяка ангелові за охорону від лихих сил.

Виставка дитячих виробів до Великодня.

Ведуча. Всі християни на земній кулі святкують Великдень. Це  одне з найбільших і найсвятіших свят. Бережіть же наші звичаї, бо в них душа народу. Христос Воскрес!

( Діти зі словами «Христос Воскрес» дарують гостям, один одному писанки)