Виховний захід до Дня Писемності і мови

Тема. Мовознавча година.

«Рідна мова- чисте джерело»

(до Дня української писемності та мови)

Мета: ознайомити учнів з виникненням писемності;

            розкрити учням красу і багатство української мови,       

           сприяти збагаченню словникового запасу школярів,  

           розвитку творчих  здібностей;

           виховувати любов до рідної мови, бажання її вивчати

           та спілкуватися нею.

Обладнання: слайди про Україну, відео про Нестора 

            Літописця, вірші, прислів’я про мову.

Хід заходу

Учениця.

(на фоні слайдів про Україну)

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

Оці степи, це небо, ці ліси –

Усе так гарно, чисто, незрадливо.

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє – все зветься Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

Що хоч спинись і з Богом говори.

Вчитель.

Доброго дня, діти!

9 листопада ми святкуємо

День української писемності та мови.

Вимовляти звуки і записувати їх буквами для

нас настільки звично і буденно, що ми, навіть, не замислюємось над тим, чи так було завжди.

Давайте вслухаємось у ці звуки.

(звучить фонограма)

• Що ви чули?

Вчитель.

Так, правильно. Це все звуки природи. І були вони на Землі ще задовго до того, як виникла людська мова.

Так, так, були прадавні часи, коли люди зовсім не вміли не лише писати, а й розмовляти. Вони тоді жили в кам’яних печерах племенами. Чоловіки здобували їжу, а жінки оберігали вогонь та ростили дітей. Спілкувались між собою жестами, і мімікою.

Давайте і ми спробуємо поспілкуватись мовою жестів і міміки.

Гра «Поясни жестом».

(Дітям пропонується дібрати жести, що мають передавати зміст поданих слів)

«Чудово!» (Пальці в кулаку, великий палець піднятий вгору.)

«От дивись мені!» (Погойдування вказівним пальцем.)

«Увага! Всі прислухалися!» (Підняти вгору нерухомий вказівний палець.)

«От лишенько!» (Похитування головою, долоні на щоках.)

«У жодному разі!» (Заперечне похитування головою та рухи руками.)

«Що-що?» (Нахил голови трохи в бік.)

«Іди сюди!» (Закличні рухи кистями.)

«Я радий тебе бачити!» (Дружні обійми.)

Вчитель.

Ось бачите, як непросто розуміти один одного лише за жестами.

Людство розвивалося, працювало над собою, і в цьому процесі зародилась мова. Ніхто не знає, як і коли це сталось, але всі розуміють: з’явившись одного разу, вона стала найбільшим надбанням людини.

Вчитель.

День української писемності та

мови був створений на честь

вшанування пам’яті Нестора-літописця.

(перегляд відео)

Учень.

Велична, щедра і прекрасна мова!

Прозора й чиста, як гірська вода,

Це України мова барвінкова.

Така багата й вічно молода.

Учениця.

Мовою рідною я розмовляю,

Вільно живу я у ріднім краю.

І Україну мою прославляю,

Вірність і серце я їй віддаю.

Учениця.

Рідну мову я вивчаю.

Її люблю, не забуваю.

Рідну мову буду знати,

Берегти і шанувати.

Вчитель. Та на жаль, не всі бажають вивчати рідну мову, не кожен її шанує. Небажання вивчати українську мову, спілкуватися нею призводить до ситуацій, які й кумедними назвати важко.

Гумореска Павла Глазового  «Турок»

Збирається мій знайомий

В далеку мандрівку.

Придбав собі в Туреччину

На тиждень путівку.

Костюм купив елегантний,

Вчить турецьку мову.

Уже знає, як звуть турки

Свиню і корову,

Як спитати по-турецьки,

Почім у них шуби,

Де купити мило й пасту,

Яка чистить зуби.

Голова тріщить у нього

Від отих уроків...

Він, до речі, в Україні

Живе тридцять років.

Ходить всюди, як хазяїн,

Аж дверима гурка,

Хоча мову українську

Знає гірше турка.

Учень.

Тож мову вчи і прислухайся

До того, як вона звучить,

І розмовляти так старайся,

Щоб всім її хотілось вчить.

Вчитель.

Послухайте, які прислів’я складено про нашу українську мову.

(прислів’я)

Але навіть в найскрутніші часи, коли українська мова була заборонена, українці стояли на сторожі українського слова, аби тільки відстояти право говорити і писати рідною мовою. То ж давайте будемо вивчати українську мову. Бо неподоба цуратися свого рідного слова.

Учениця.

Раз казала мені мати:

«Можеш мов багато знати,

кожну мову шанувати.

Та одну із них усіх

Щоб у серці ти зберіг.»

В серці ніжну і погідну

Збережу я мову рідну.

(Лунає пісня «Українська мова» https://www.youtube.com/watch?v=ZFcbJEVmk4g )