Виховний захід до тижня української мови та літератури Квест за поемою «Енеїда» І.Котляревського. Відображення національного характеру в усній творчості, народних повір’ях, вірува

Виховний захід до тижня української мови та літератури

Квест за поемою  «Енеїда» І.Котляревського

Тема. Відображення національного характеру в усній творчості, народних повір’ях, віруваннях, літературі.

Мета: з’ясувати особливості життя і побуту, взаємин і звичаїв українців XVІІІ — XІX ст.; розвивати в учнів уміння порівняльного аналізу, критичне мислення і життєві компетентності; уміння самостійно знаходити і виділяти головне; розвивати увагу,мовлення; виховувати почуття поваги і любові до духовних надбань, культури і традицій українського народу.

Форма проведення: квест

Обладнання:маршрутні листи,  картки із завданнями, уривки з поеми, фразеологічний словник, музичний супровід.

 Технічні засоби : комп’ютер, проектор, екран

                                       ХІД ЗАХОДУ

І. Організаційний момент

Учасники об'єднуються у дві групи, обирають капітана, отримують маршрутні листи (додаток 1)

ІІ. Основна частина

Ведуча.  «Енеїда» І. Котляревського - справжня енциклопедія народознавства. Народні гуляння, свята, ігри, танці, звичаї і повір’я, народний одяг і хатня обстановка; з щирим замилуванням описано святкові розваги, сцени вечорниць і ворожіння та ін. Дослідження лише кількох граней «українського світу» в поемі переконливо доводять, наскільки твір національний.

Сотні списків твору передавалися з рук в руки ще до першого видання, його читали багаті й бідні, над «Енеїдою», кажуть, реготав сам імператор Микола І і назвав поему «умной шалостью», а Наполеон вивіз її як варту уваги пам`ятку, коли повертався зі свого невдалого походу в Росію.

Отже, ми сьогодні пригадаємо деякі фрагменти твору і поринемо в захоплюючу мандрівку https://www.youtube.com/watch?v=t_lpsaLHuUU

Зупинка «Фразеологія»

Ведуча. Фразеологія – це скарбниця народу, здобуток його мудрості й культури, що містить багатий матеріал про його історію, боротьбу з ворогами, про звичаї, ідеали, мрії й сподівання . Пригадаємо, що таке фразеологізми?

Фразеологізм – це стійке словосполучення, що являє собою змістову цілісність і відтворюється в процесі мовлення. Отже, ваше завдання: виписати з поданих уривків фразеологізми, пояснити їх значення, скориставшись фразеологічним словником(додаток 2)

Завдання: з поданих уривків виписати фразеологізми і пояснити їхнє значення ( за кожну правильну відповідь – 1 б., якщо робота виконана частково – 0,5 б.)

І група:

Він, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
П'ятами з Трої накивав.
Він, швидко поробивши човни,
На синє море поспускав,
Троянців насажавши повні,
І куди очі почухрав.
Но зла Юнона, суча дочка,
Розкудкудакалась, як квочка, —
Енея не любила — страх;
Давно уже вона хотіла,
Його щоб душка полетіла
К чортам і щоб і дух не пах.
Еней був тяжко не по серцю
Юноні — все її гнівив;
Здававсь гірчійший їй від перцю…

ІІ група:

Куди йому уже до Риму?

Хіба як здохне чорт в рові!

Як вернеться пан хан до Криму,

Як жениться сич на сові…

Заїде до Дідони в гості

І буде там бенькетовать;

Полюбиться її він мосці

І буде бісики пускать…

Дали нам греки прочухана

І самого Енея-пана

В три вирви вигнали відтіль…

Чи бачиш, як ми обідрались!

Убрання, постоли порвались,

Охляли, ніби в дощ щеня!

Кожухи, свити погубили

І з голоду в кулак трубили,

Така нам лучилась пеня …

Зупинка  «Національний одяг»

Ведуча. Український національний костюм є багатогранним явищем. В його образі поєднані такі риси, як слов’янська душа, східна любов до яскравих кольорів та західна нотка витонченої елегантності. Процес створення кожного елементу вбрання українців був не тільки кропіткою працею, а й ритуалом самовираження майстринь. Використання спеціальних знаків та дотримання ритуалів сприяє тому, що готовий предмет одягу стає носієм потенційної енергетики, яка вивільняється при створенні певних обставин.

Перегляньте відео і виконайте завдання «Лото»

https://www.youtube.com/watch?v=5M0UyBGyOZ8

Гра «Лото» ( додаток 3)

Завдання : знайти ілюстрації українського національного вбрання, співвіднести фото з назвою

І група – жіноче вбрання:    

Сховала під кибалку мичку,

Щоб не світилася коса;

Взяла спідницю і шнурівку…

Взяла очіпок грезетовий

І кунтуш з усами люстровий…

В червоній юпочці баєвій,

В запасці гарній фаналевій,

В стьонжках, в намисті і ковтках…

ковтки                  кибалка              намисто               

очіпок                    спідниця           запаска

ІІ група – чоловіче вбрання

Штани і пару чобіток;

Сорочку і каптан з китайки,

І шапку, пояс з каламайки,

І чорний шовковий платок…

Була на йому біла свита

Із шаповальського сукна,

Тясомкою кругом обшита,

Сім кіп стоялася вона.

Набакир шапочка стриміла,

Далеко дуже червоніла,

В руках же довгий був батіг…

Пошили сині всім жупани,

На спід же білії каптани, —

Щоб був козак, а не мугир.

жупан                        чоботи               сорочка

батіг                            шапка                         пояс

Зупинка  «Національна кухня»

Ведуча. Перелік страв та напоїв, що їх вживали троянці, свідчить про надзвичайну обізнаність автора щодо народного побуту та української національної кухні зокрема. Цікавий факт: дослідники встановили, що в «Енеїді» згадано більше українських став, ніж у спеціальній праці Миколи Маркевича, виданий 1860 року.

Пили на радощах сивуху

І їли сім'яну макуху,

Покіль кликнули їх за стіл.

Тут їли рознії потрави,

І все з полив'яних мисок,

І самі гарнії приправи

З нових кленових тарілок:

Свинячу голову до хріну

І локшину на переміну,

Потім з підливою індик;

На закуску куліш і кашу,

Лемішку, зубці, путрю, квашу

І з маком медовий шулик.

І кубками пили слив'янку,

Мед, пиво, брагу, сирівець,

Горілку просту і калганку,

Куривсь для духу яловець…

Завдання: «Обрядові страви української кухні» https://www.youtube.com/watch?v=pMHE0BCLIEo

Зупинка  «Народні розваги»

Ведуча. У різних місцях тексту «Енеїди» І.Котляревського названо двадцять народних ігор і майже стільки ж пісень і танців. До вашої уваги народний танець гопак :https://www.youtube.com/watch?v=z6a3TgbD_Ks

Завдання:  встановити відповідність між виділеними поняттями та їх видовою групою (додаток 6):

1. Бандура горлиці бриньчала,                                   А народні ігри

     Сопілка зуба затинала,                                            Б народні пісні

А дудка грала по балках;                                        В предмети побуту

Санжарівки на скрипці грали…                            Г народні танці

2. І пред Енеєм вихилясом                                          Д ворожіння                                     

Під дудку била третяка…

Вистрибовавши гоцака.

Еней, матню в кулак прибравши

І не до соли примовлявши,

Садив крутенько гайдука.

3. Тут інші журавля скакали,

А хто од дудочки потів.

І в хрещика і в горю дуба,

Не раз доходило до чуба,

Як загулялися в джгута;

В хлюста, в пари, в візка…

4. А в комин сужених питали,

У хатніх вікон підслухали,

Ходили в північ по пусткам;

До свічки ложечки палили,

Щетину із свині шмалили…

Зупинка «Магічні рослини»

Ведуча. І.Котляревський з етнографічною точністю описує вечорниці в пеклі, куди Анхіз привів Енея, щоб тут поворожили юнакові, яка доля його спіткає. Так само точно описано обряд ворожіння.

Завдання : зібрати зілля з названих видів рослин (додаток 7)

І зараз в горщечок наклала

Відьомських разних-всяких трав,

Які на Костянтина рвала,

І те гніздо, що ремез клав:

Васильки, папороть, шевлію,

Петрів батіг і конвалію,

Любисток, просерень, чебрець;

І все се налила водою

Погожею, непочатою,

Сказавши скількось і словець.

Зупинка  « Народні розваги»

Ведуча. Українці завжди відрізнялися  веселим характером. Народні гуляння – це не тільки їжа та напої, а ще й співи, танці та рухливі ігри. Одна з найпоширеніших розваг – це «В хрещика» або «В горюдуба». Тож пропоную вам пограти.

Народна гра « В горюдуба»

Хід гри: Діти шикуються парами і стають одне за одним. Одна дитина стає на 2–3 кроки попереду всіх на визначеній лінії або накресленому колі. Це — «горюдуб».

Горюдуб:          

Гори, гори, ясно,

Щоб не погасло.

Раз, два, три,

Остання пара, біжи!

За командою «Біжи!» діти в останній парі розбігаються вздовж колон (одна дитина з правого, друга — з лівого боку), щоб попереду «горюдуба» взятися за руки. «Горюдуб» намагається спіймати одного з них, поки вони не з’єднали руки. Кого «горюдуб» спіймає, той стає на його місце. Гра триває, поки всі пари не перебіжать із кінця колони. Пара, яка утворилася, стає попереду, решта — відступає назад. Гра завершується, коли всі діти пробіжать по одному разу.

Рекомендації до гри

Якщо «горюдуб» не спіймає будь-кого з першої пари, він залишається в цій самій ролі. Якщо не зловить жодної дитини з двох пар, то вихователь обирає нового «горюдуба» з останньої пари, яка бігала.

ІІІ. Підсумок заходу

Ведуча.  Ви переконалися, що “Енеїда” І.Котляревського – унікальний твір, де з особливою повнотою і майстерністю передані звичаї, побут – взагалі життя українського народу. Я гадаю, що ця поема житиме ще багато століть, розповідаючи усьому світові про славних українців-запорожців, про славний український народ.

Підводять підсумки гри, Оголошують переможців.