Н.В Куца
Вище професійне училище №11 м. Вінниці
ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ СПІЛКУВАННЯ ПІДЛІТКІВ
Обладнання: ПК, проектор, музичні файли, фонограми, костюми для дійових осіб, пам'ятні сувеніри для учасників конкурсу, серветки, скатерки, чайний сервіз, склянки, квіти.
Приміщення прикрашене плакатами з висловами: «Нічого не обходиться нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість» (М. Сервантес), «Ввічливість нічого не коштує, але приносить багато» (М. Монтегю), «Гарними манерами володіє той, хто найменшу кількість людей ставить в незручне становище» (Дж. Свіфт)
Звучить музика. На сцену виходять ведучі
Звучить музика. Виходить Фея Ввічливість
Фея. Доброго дня, друзі! Будемо знайомі. Я – Фея Ввічливість. Я почула, що ви розмовляєте про правила гарного тону і вирішила завітати до вас.
Фея. Колись давно, кілька століть тому, вважали, що закони етикету були настільки важливі, як і державні закони. Правил етикету дотримувались дуже суворо, їх не виконання було рівноцінним порушенню норм суспільної моралі.
Сьогодні етикет не закон, а порада, правила, яких слід дотримуватися, якщо хочеш бути вихованою людиною. Але для цього недостатньо лише ввічливо поводитися. Поняття «вихована людина» передбачає не лише гарну поведінку, а дещо більше. Ось подивіться і послухайте двох дівчат та зробіть висновки.
Ведучі
– Зустрілися якось подруги Катя і Оля
Оля. Знаєш, Катю, щось мені нудно товаришувати з Оксаною. Вона якась така мовчазна, гуляти, на дискотеку її не витягнеш – сидить то в гуртожитку, то в бібліотеці з книжками, конспектами і вчить, вчить… Тож я вирішила більше з нею не спілкуватися.
Катя. Можливо, ти права. До речі, завтра у нас контрольна. Ти підготувалась?
Оля. Уявляєш, я й забула! Гаразд, мені треба терміново поспішати.
Катя. Зачекай, ти куди?
Оля. Побіжу до Оксани. Вона така розумничка, і, напевно, усе вивчила, то й мені допоможе, адже ми – подруги!
Фея. Отже, ви правильно зрозуміли, дійсно вихована людина ніколи не дозволить собі принижувати іншого, тим більше, подругу, в очах інших людей, лицемірити заради власної вигоди. І ще варто запам’ятати: вихованою є та людина, яка не тільки сама нікого не ображає, але не дозволяє робити це іншим.
Ведучі
Фея. «Поводься з іншими так, як хочеш, щоб вони поводилися із тобою». І, дійсно, із ввічливою людиною приємно спілкуватися, з нею можна поділитися радістю чи труднощами, попросити поради. Лише виховану людину поважають і ставляться до неї доброзичливо.
Ведучі
На сцені з’являються пажі
1 Паж. Увага! На свято Дня ввічливості завітав його Величність король Етикет!
2 Паж. А разом з ним її Величність королева Шляхетність, її високість принцеса Чемність та його Високість принц Порядок!
Етикет. Я вітаю вас, дорогі друзі! Ми дуже раді бачити вас у нашому палаці!
Шляхетність. І дуже сподіваємось, що вам у нас сподобається. Отож запрошуємо вас на наші гостини!
Звучить вальс. Танцюють пари
Етикет. А тепер настав час познайомитися нам ближче. Я – король Етикет, володар країни Ввічливості. Прославився світом я своїми мудрими законами гарної поведінки.
Шляхетність: – Я – королева Шляхетність, пильно стежу, щоб усі мешканці нашої країни дотримувалися цих законів.
Чемність. Я – принцеса Чемність. Хто зі мною потоваришує, той ніколи не знатиме прикрощів, адже я володію чарівними словами, які завжди допомагатимуть вам у будь-яких справах.
Порядок. Я – принц порядок. Без мене ніколи б не було злагоди в нашім королівстві, адже я проголосив чарівні правила, якими слід завжди і у всьому керуватись. Ось послухайте їх.
Етикет. Перше правило: вчитись треба «на відмінно»! Друге правило: трудитись треба неодмінно!
Шляхетність. Бути чесним і правдивим – третє правило у нас! Бути другом незрадливим, дружна група – це вже клас!
Чемність. Мудре правило четверте знай і друзям розкажи!
Порядок. Гарні звички та манери на практиці покажи!
Ведучі
До зали забігає хлопець
Хлопець. Усім привіт! Я запізнився! Про що ви тут розмовляєте?
Ведучий. Ми говоримо про хорошу поведінку, ввічливість.
Хлопець. Як цікаво! А я дуже ввічливий!
Чемність. Ти не вмієш вітатися.
Хлопець. Я? Не вмію? Я ж сказав «Привіт», не правильно? Ну, тоді, «Здоровенькі були!».
Чемність. Та хіба ж так вітаються чемні люди?
Порядок. Ти припустився жахливих помилок!
Хлопець. Яких?
Чемність. По-перше, ти не постукав, а це не ввічливо. По-друге, ти не попросив дозволу увійти.
Хлопець. Зараз, зараз я все зроблю, як слід.
Чемність. По-третє, ти не дослухав і це не ввічливо. І ти не правильно привітався.
Хлопець. Вибачте мені, я розпочну знову (звертається до присутніх). Добрий день, друзі! Вибачте, що я запізнився. Дозвольте увійти?
Шляхетність. Ось зараз ти чемний. А тепер запам’ятай!
Етикет. «Доброго ранку!» – мовлю за звичаєм.
Шляхетність. «Доброго ранку!» – кожному зичу я.
Порядок. «Доброго дня, вам!» – людям бажаю.
Чемність. «Вечором добрим!» – стрічних вітаю.
1 ведучий. І посміхаються у відповідь люди!
2 ведучий. Добрі слова ж бо Для кожного любі.
Звучить пісня з мультфільму «Песня про кота Васю и охотничью катавасию» під назвою «День добрый, леса и поля!»
Фея. Сказати «Добрий день» так просто,
І так приємно чути нам,
Коли ровесники й дорослі
Бажають нам на день добра.
І «До побачення» як зайве,
Сприймають люди – теж бува…
Або нічого на прощання,
Або «Ну я пішов, пока!».
Порядок. Отже, ти зрозумів, як потрібно вітатись?
Хлопець. Так, слід завжди казати привітні слова: «доброго ранку», «доброго дня», «доброго вечора», або просто схилити голову.
2 ведучий. Дійсно, вітання бувають різні. Але, чи то уклін, чи лагідна усмішка, спільне в них те, що привітання означає «Ти для мене приємна людина. Знай, що я тебе поважаю. Я тобі бажаю всього найкращого: здоров’я, миру, радості , щастя».
1 ведучий. Вітання, безперечно, – найпростіша і найважливіша річ у людських взаєминах. Від того, як людина вітається, складається перше враження про неї.
2 ведучий. На жаль, гарних манер вітатися дотримуються далеко не всі і не завжди. Важко вибачити неввічливість молодика, який, підійшовши до гурту людей літнього чи середнього віку, «тицяє» кожному, не кажучи й слова, руку.
1 ведучий. Буває, дехто вітається з компанією голосним «Прівєт!», штурхає кулаком одного, другого в груди…
2 ведучий. У сільській місцевості не розуміють, як це можна не привітатися з людиною на вулиці. Безапеляційно засуджують «забудьків»: «Пройшла свиня і навіть не хрюкнула».
1 ведучий. Викликають зрозумілий протест і надмірно галасливі вітання. А також вітання, мовленні «крізь зуби» з похмурим обличчям.
2 ведучий. Народ існує, якщо береже предковічні чесноти й традиції. Як зневажання розцінюється «Здорово, старий», жаргонні або перекручені «прівєтік», «салют», «пока»… Навіть, якщо вони адресуються найліпшому другові.
1 ведучий. Тим часом уклін (ще кажуть – бити чолом) з побажанням успіху в роботі, в якій-небудь справі, слова «Бог вам на поміч», усмішка, кивок головою, жести більш промовисті, ніж гучні, удавано поштиві, мовлені «Здраствуйте!», «Привіт!», «Добрий день!».
2 ведучий. До речі, однією з порад відомого прихильника природного оздоровлення людини Порфирія Іванова є: «Вітайся з усіма і скрізь, і всюди, особливо з літніми людьми. Хочеш мати здоров’я – здоровайся з усіма».
1 ведучий. Яким же має бути вітання, аби воно не виходило штучним, силуваним, а було по справжньому щирим, природним?
2 ведучий. Передусім, тому, з ким здороваються, люб’язно дивляться у вічі. Чоловік виражає свою доброзичливість легким поклоном, жінка – плавним нахилом голови.
1 ведучий. Близьких чи приятелів вітають щиріше, тепліше, ніж малознайомих. Дещо фамільярне «Добридень, Петре!» або «На добраніч, Тетяно!» дозволяють собі тільки друзі.
2 ведучий. Правилами ввічливості , шанобливості передбачається, що юнаки встають, коли здороваються із значно старшим чоловіком чи жінкою, які проходять поруч.
1 ведучий. Поважного віку чоловік вітає тих, хто проходить повз нього, сидячи.
2 ведучий. Хто вітається першим? Обов’язково молодший зі старшим, підлеглий з керівником. І, загалом, відповіддю на це питання може бути параграф із французького військового статуту минулих літ: «З двох офіцерів, які мають однакове звання, першим вітається той, хто більш ввічливий».
1 ведучий. Зазвичай, чоловік вітається з жінкою першим, навіть якщо сам він в цей час перебуває в компанії інших жінок. Першим він вітає і свого знайомого.
2 ведучий. Жінка вітається першою із жінкою, старшою від себе, або з тією, яка іде самотньою, якщо сама перебуває в товаристві чоловіків.
1 ведучий. В жодному разі не слід вітатися сидячи, а потискаючи руку потрібно дивитися в очі тому, з ким вітаєшся.
2 ведучий. А перед тим, як тиснути руку, обов’язково слід зняти рукавичку.
1 ведучий. Кожен має керуватися таким нескладним правилом: «У всіх сумнівних випадках здоровайся першим!».
Хлопець. А коли слід казати «ви» або «ти»?
Чемність. Раніше звертатися до батьків на «ти» означало порушувати мудрий старовинний звичай, оскільки вважалося, що кожна людина — Божа дитина, а тому її слід ушановувати й на «ви» називати.
Повага до людей — це, в першу чергу, повага до себе. Між іншим, тоді не тільки до батька, матері, діда, баби, а навіть до старших братів і сестер, їхніх дружин і чоловіків зверталися на «ви». Ґречним є звертання на «ви» до юнаків і дівчат, яким за 16 років.
Кажуть, «ти» — сердечніше ніж «ви». Власне, нічого поганого немає в тому, коли сини та дочки говорять батькам «ти». Можна так звертатися до друга, соратника, однодумця, що означає високий ступінь довіри, близькості. Цією формою звертання послуговуються зазвичай при спілкуванні брати і сестри, батьки і родичі зі своїми дітьми та молодшими родичами, при розмові одне з одним діти та підлітки, при бесіді – старші із молодшими.
Шляхетність. Немає «крамоли» коли родичі, близькі друзі, однокласники звертаються одне до одного на «ти». Інша річ, коли «тикання» переходить межу пристойності. Правила етикету застерігають, що на людях воно може не сподобатись тому, з ким у вузькому колі спілкувалися на «ти».
Не схвалюється поведінка людей, які, тільки-но познайомившись з ким-небудь, обмінявшись кількома словами, починають казати співрозмовнику «ти».
Порядок. Між іншим, в англійській мові «ти» майже не вживається. У Великій Британії так звертаються лише до Бога, тільки у виняткових випадках — у Франції. Щоправда, у Польщі вважають не зовсім ввічливим звертання до незнайомих, а надто до старших і керівників на «Ви», тому й уживають, як компромісний варіант третю особу, наприклад: «Чи дозволить пані її провести?», «Чи бажає пан залагодити справу?»
У нас «Ви» кажуть старшим, поважним людям, просто знайомим і малознайомим. Буває, начальник і його співробітник, давно знайомі, говорять один одному «ти» в приватній розмові віч-на-віч. Але на роботі, за присутності інших працівників, підлеглий має звертатися до керівника на «ви», бо «тикання» колеги можуть сприйняти, як намагання засвідчити дружні зв'язки з шефом.
Чемність. Водночас, начальник, який полюбляє звертатися на «ти» до підлеглого, має замислитися, як це сприймає людина, котра за своїм службовим становищем не може йому відповісти тим же. Навмисне чи мимоволі підкреслення нерівності сторін аж ніяк не вдовольняє одну з них і не йде на користь справі, яка їх об'єднує. З цього погляду залишається слушним й досі давнє народне тлумачення: «Ви» казати — челядника поважати.
Шляхетність. У західній Україні кажуть: «То погані отець-мати, що не навчили дитину «ви» казати», а щоб привчити синів і доньок до цієї форми звертання, батьки навчають їх: «Викання — Боже покликання, а тикання веде до гиркання». На Поліссі, та й не тільки, старша людина присоромлює молодшу: «Ти мені не тикай, бо я з тобою свиней не пас». Підкреслюється, що тільки свинар, може допускати «тикання».
1 ведучий. Тож чи варто дивуватися, що нерідко підлітки, молоді люди звертаються до батьків «батя», «папаша», «старий», «маманя», або позаочі, а то й в очі називають «мужчина», «женщина», тощо. Як тут не згадати слова Джонатана Свіфта про те, що «гарними манерами володіє той, хто найменшу кількість людей ставить у незручне становище. Певна річ, звертатись на «ти» чи на «ви» вирішує кожен особисто. Але все таки, пам'ятаймо народну мудрість: «Де люди звикли «викати», там легше дихати».
2 ведучий. Ви ніколи не замислювались над тим, навіщо люди ходять у гості? На це, мабуть, є чимало причин. По-перше, дуже приємно, коли, побачивши тебе, друг зрадіє і посміхнеться. По-друге, у гостях збираються різні люди, щоб поговорити, розповісти щось цікаве одне одному.
1 ведучий. Оточення будь кого з нас — це родина, друзі, знайомі. І спілкування з ними здійснюється у різних формах: у телефонній бесіді, листуванні, відвідуванні одне одного та навіть просто під час випадкової зустрічі на вулиці. Проте найулюбленішою формою спілкування у всі часи було і залишається досі гостювання.
2 ведучий. Існують загальні правила гостинності, яких дотримуються усі виховані люди. Ці правила визначають, як слід поводитися господареві і гостю.
1 ведучий. Отже, дзвоник у двері, ви відчиняєте — на порозі гість! Як поводитись? Зараз усе докладно з'ясуємо!
2 ведучий. Запрошуючи гостей до оселі, широко розкрий двері, адже ти маєш дати зрозуміти їм, що радієш їхньому приходу.
1 ведучий. Ну, ти відчинив двері. Гість увійшов. Що робити далі? Бути гостинним господарем не просто.
2 ведучий. Отже, давайте розберемо кілька життєвих ситуацій на тему гостинності. Для цього запрошуємо на сцену трьох учасників.
1 ведучий. Ситуація 1. Сьогодні в Ані день народження. Гості були запрошені на 6 годин. Але трапилося так, що Микола, не дочекавшись визначеного часу, прийшов раніше. Аня відчинила двері.
– Ну ти даєш, прийшов так зарано, ще нічого не готове. Гаразд, зачекай у коридорі, або прийдеш як всі! — сказала вона й поспішила на кухню.
Що в цій ситуації не відповідає правилам гостювання?
Учасник. Приходити раніше за вказаний час не ввічливо. Але, якщо так сталося, господар має чемно запросити гостя до кімнати, розважити його: запропонувати йому подивитись журнали або альбоми, послухати музику.
2 ведучий. Ситуація 2. Після занять Антон сказав Жені:
— Слухай, приходь сьогодні до мене о 5 годині, послухаємо диски.
– Гаразд, — відповів Женя, — я прийду.
Але о 5 годині Женя не прийшов, не було його і о 6, 7 годині. Антон зібрався повечеряти.
Раптом у двері хтось подзвонив. Антон відкрив — на порозі стояв Женя.
– Привіт, — сказав хлопець, ну, показуй свої диски. Ого, який комп! Слухай, скільки коштує? А які ігри! Друже, а ти ще не вечеряв? Я дуже зголоднів. Може пригостиш? — натякнув Женя.
– Гаразд, проходь на кухню.
Антон запросив Женю на вечерю, напоїв чаєм із печивом. Добре поївши, Женя раптом глянув на годинник.
– Ой, уже майже 10! Мені час додому. Вибачай, друже, довше залишатися не можу.
Антон втомлено проводив Женю та пішов збирати диски та мити посуд.
Поведінка кого з хлопців викликала у вас обурення. Чому?
Учасник. Женя повівся не ввічливо. По-перше, прийшов набагато пізніше визначеного часу, коли Антон уже перестав чекати на нього. Таким чином, Женя із запрошеного перетворився на небажаного гостя. По-друге, Женя напросився на частування. По-третє, пішов додому залишивши в кімнаті та кухні Антона безлад.
1 ведучий. Ситуація З. Тетяні сьогодні виповнилося 16 років. До цього свята вона готувалася дуже ретельно: спекла з мамою великий торт, купила морозива, цукерки, фрукти, тощо. На свято запросила всіх своїх друзів.
Усі прийшли вчасно. Іменинниця особисто зустрічала кожного гостя, але чомусь по різному.
– Проходь, Світлано! — раділа вона подрузі, яка подарувала їй великого гарного ведмедя.
Віка принесла в подарунок книгу-енциклопедію.
– Що це, книжка? У мене вже є така. Гаразд, проходь якщо вже прийшла.
Оля принесла Тетяні набір косметики.
– Яка краса, Олю! Дякую!
Сергій приніс велику коробку цукерок.
— Хіба ти не знаєш, що я не люблю такі цукерки? — пхикнула Тетяна. Тож доведеться їх на стіл поставити, для гостей.
Після гостювання усі чомусь занудьгували. Трохи посидівши, гості швидко розійшлися.
Чи сподобалось вам, як вела себе Тетяна? Чому її день народження виявився нудним?
Учасник. Не можна кривдити гостя нехтуванням його подарунку. Тетяна мала ставитися до всіх ввічливо, дякувати за кожен подарунок. Крім того, дівчина, як господиня свята, мала подбати про розваги для своїх гостей.)
1 ведучий. Ось які ситуації трапляються. Тож треба завжди пам'ятати, що слід бути завжди ввічливим.
2 ведучий. Сьогодні ми навіть не помічаємо, що кожен день діємо за правилами гарного тону. Просто сьогодні вони називаються одним словом — вихованість.
1 ведучий. Ось і все. А на запитання, чи варто дотримуватись правил етикету і як він може вплинути на ваше життя, ми відповімо словами Вільяма Теккерея: «Посійте вчинок - зіжнете звичку, посійте звичку - зіжнете характер, посійте характер - і ви зіжнете долю»
2 ведучий. Тож нехай чемність і вихованість стануть вашою гарною звичкою.
1 ведучий. Тоді доля ваша буде прихильною до вас! На все добре!
Висновки. Головним завданням закладів професійної (професійно-технічної) освіти є надання майбутнім фахівцям системи знань, умінь та навичок, які гарантують виконання ними на виробництві своїх функціональних обов’язків, що безпосередньо залежить від підготовленості молодої людини до спілкування в колективі, знайомства, комунікації з керівними кадрами тощо. Отже, лише забезпечення культурного і духовного розвитку особистості кожного учня, виховання підлітків у дусі найкращих людських цінностей сприятиме формуванню цих найнеобхідніших людських якостей.
Список використаних джерел
1