Мандрівка сторінками Букваря у світ казки
Мета: створити атмосферу свята, радості від прочитання першої книги – Букваря; розвивати творчі здібності дітей; виховувати любов до книги, до української мови; залучати батьків до співучасті в проведенні свята.
Звучить пісня Н.Май «Шкільна пісня»
Ведучий
Дорогі друзі! Сьогодні ми зібралися, щоб вшанувати першу книгу в житті кожної людини – Буквар, який відкриває віконце у захоплюючий світ знань і у чарівний світ казки. Минуло 8 місяців відтоді, як учні 1 класу прийшли до школи. За цей час вони навчилися добре читати й писати і своїм умінням діти завдячують Буквареві.
Ведучий
Діти, а чи знаєте ви, як виникли перші книги, перші букварі? (перегляд презентації «Історія виникнення книги»).
Історія появи книги переконує нас, що книжка ще за часів Київської Русі були у великій пошані. Київський князь Володимир Святославович, який жив понад 1000 років тому відкривав школи, спеціальні майстерні, де переписували і розмножували книги. А в часи князювання Ярослава Мудрого була заснована перша в Київській Русі бібліотека.
Ведучий
Першодрукарем в Україні був Іван Федоров. За своє життя він видрукував лише кілька книжок, серед яких є і перший слов’янський «Буквар».
Тепер книжка завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник. Шануйте її та пам’ятайте, що перша навчальна книга це - «Буквар».
Діти
Є книг багато – радісних, печальних,
Товстих, тонких, барвистих, наче жар,
Але одна – усім книжкам начальник
І звуть її по-простому - Буквар!
Він нас повів по буквах, як по східцях,
Як по життю – по сходинках своїх.
І от привів, нарешті, подивіться,
У мудрий світ чудесних скарбів – книг.
Цілий рік Буквар вивчали,
Ми тепер письменні!
Допоміг він нам відкрити
Диво це чудове,
Як з маленьких зернят-літер
Виростає слово.
Спасибі тобі за добру науку
За паличку першу і першу букву.
За перше слово і першу казку,
Ми пам’ятатимем довгі роки
Мудрі й повчальні твої уроки.
Ми не забудемо ніколи
Першої в школі путі.
Зошит, Буквар свій у школі,
Першу пісню в шкільному житті!
Звучить «Пісня про Букварик» Н. Май, діти виконують танок.
Ведучий
- Захоплююча мандрівка сторінками Букваря, чарівний світ казки відкриває.
Давайте відгадаємо, хто із казкових героїв запрошує нас у світ казки? Кому належать ці слова?
- Тільки не я!
- І не я!
Ведучий
- А ось і телеграми! Але вони не підписані… Давайте відгадаємо, хто їх надіслав?
«Дорогі друзі! Не змогла завітати на ваше свято, бо висиджую золоте яєчко. Зі святом вас!» (Курочка Ряба).
«Почастую лисичку з глечика з вузенькою шийкою і примчу до вас» (Журавель).
«Із соломи дід зробив, бік смолою засмолив. Скоро прибрикаю!».
(Солом’яний бичок)
«Не полечу я з вами:
Як була я на лужку, виламала ніжку,
А ви полинули мене покинули. Чекайте на мене!»
(Кривенька качечка)
«Любі діти! Хотіла прийти до вас на свято, та загубила туфельку. Бажаю вам успіхів у навчанні!» (Попелюшка).
«Хотілося б почути, як ви швидко та вправно читаєте, але зламалася ступа, тому святкуйте без мене. Ваша…» (Баба Яга)
«Розумники й розумнички! Я кругленький, рум’яненький, через поле, через гай все крутився і котився, та й не прокотився мимо. Залишив вам цікаві завдання, справитесь з ними і дізнеєтеся, яке слово відкриває двері у чарівний світ країни Знань, тоді й побачимось. Бувайте! Успіхів вам!!!»
Розминка. Гра «Запитань і відповідей»
Зупинка «З Україною у серці»
1. Моя рідна Батьківщина
Має назву Україна.
В мене є земля своя –
Українець в мами я.
2. Є у мене й рідна мова,
Де вкраїнське кожне слово.
Моя рідна Батьківщина
Має назву Україна.
3. В мене й нація своя –
Українець в мами я.
Є у мене й рідна мова,
Де вкраїнське кожне слово.
4. Ми дуже любим весь наш край,
І любим Україну,
Її лани, зелений гай,
В саду — рясну калину.
5. Там соловейко навесні
Співає між гілками:
Та й ми співаємо пісні -
Змагається він з нами!
6.Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна.
Зупинка «Літературна морока»
З двох частин скласти прислів’я, пояснити їх зміст
(для виконання завдання можна об’єднатися в групи).
Книга вчить, як на світі жить.
Не кажи - не вмію, а кажи - навчуся.
Хто багато читає, той багато знає.
Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
Без верби і калини немає України.
Рідна сторона і в жмені мила.
Людина без Батьківщини, як соловей без пісні.
Та земля мила, де мати народила.
Будеш книги читати – будеш все знати.
Гра «Мозаїка». Скласти із розрізаних частин картину і охарактеризувати зображене. (Вишиванка, карта України, калина, гніздо і лелеки, барвінок, вінок та інш.)
Зупинка «Ігрова»
В нашім колі друзі всі.
Я і ти, і ми, і ви.
Добрий день тому, хто зліва.
Добрий день тому, хто справа.
Ми – одна сім’я.
В нашім колі друзі всі.
Я і ти, і ми, і ви.
Посміхнись тому, хто зліва.
Посміхнись тому, хто справа.
Ми – одна сім’я. (Підморгни, привітай, подякуй, обніми…).
Зупинка «Загадковий словознайко»
Гра «Збери літери»
Відгадати загадки і за першими літерами слів-відгадок скласти слово, яке відкриває двері у чарівнний світ Країни Знань.
Сніг для нього не страшний,
А коли весну стрічає,
Сині очі розкриває. (Барвінок)
Поле, річка, синій гай.
Любо стежкою іти.
Тут живемо я і ти. (Україна)
У червоному намисті,
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду. (Калина)
Зі мною в руках
Великдень зустрічають
У наших краях. (Верба)
Як одна міцна сім’я.
Варто всіх у цій родині
Знати грамотній дитині. (Абетка)
В’ється синя коса.
Вся рідна сторона
В цю косу вплетена. (Річка)
Діти викладають на магнітній дошці слово-відгадку – БУКВАР.
Зупинка «Театральна»
Ведучий 1
За лісами, за морями
Відчиняє сонце брами,
А за брамами отими
Чарівними, золотими
Диво- казка походжає.
Ведучий 2
Нас гостинно пригощає
До веселої господи,
Де від заходу до сходу
Щастям повняться простори,
Де зникають біль і горе,
Де чарівні-жар птиці,
З квітів п’ють нектар – водицю .
Ведучий 1
Де Телесика гусятко мчить додому на крилятках,
Де хитресенька Лисичка всім дарує небелички,
А розпатлана Яга всіх не любить, всіх страха.
Ведучий 2
Там маленька Мишка сіра
Ріпку витягти зуміла,
Мир богатирі пильнують,
Все за зміями полюють.
Диво – диво – дивина
Ця чарівна сторона!
Інсценізація казки
П’єса – казка «Кмітливий Півник»
(за мотивами української народної казки «Хитрий Півник»)
Дійові особи:
Заєць, Білочка, Їжак, Лисичка, Півник.
Ведучий
Якось йшла я через кладку
Та й зустріла панну Казку
«Почекай», - вона сказала,
Вузлик швидко розв’язала, -
Звідки казка виглядала,
Я для вас її забрала.
Звучить музика, на лісову галявину виходять Заєць, Білочка і Їжак.
Заєць. Я вухатий ваш дружок,
В мене сірий кожушок,
Куций хвостик, довгі вуса,
Я усіх-усіх боюся.
Білочка. Червонясту шубку маю,
По гілках добре скакаю,
Хоч сама мала на зріст,
Та великий маю хвіст.
Їжак. В мене шубка з колючок
В мене сіра спинка,
Ніс, як чорний п’ятачок,
Очі – намистинки.
Ведучий. Вмієте добре про себе розповідати: які ви красиві, дотепні, розумні. А тепер давайте послухаємо, як свою кмітливість проявив наш друг - півник «Голосисте горлечко».
На перелаз вилітає Півник і радісно стріпує крильми.
Півник. Ку-ку-ріку! Ку-ку-ріку!
Прокинься, Сонечку!
Жовта шия, хвіст зелений
Борода – як маків цвіт.
Я співаю на току у червонім чобітку!
Лунає музика. З лісу виходить Лисичка.
Лисичка. Я руда, низького росту,
Хитра я і довгохвоста.
На курей я вельми ласа –
В них така смачненьке м’ясо!
- Добрий день, Півнику! Почула, як гарно ти кукурікаєш. Чудовий у тебе голос! Тільки не знаю, чи вмієш ти так співати, як співав твій батько?
Півник. - А як співав мій батько?
Лисичка. – Ось так стояв на плоту твій батечко. Та так голосно кукурікав, що всі сусідські півні замовкали.
Півник. – І так зможу! (Хвалькувато) Ку-ку-ріку!
Лисичка. (Солодким голоском) – А чи зможеш ти стояти на одній нозі і, заплющивши обидва ока, співати?
Півник. (Гордовито) – Звичайно, зможу! Ось послухай!
(Він заплющує очі, але не встигає закукурікати. Лисичка схопила Півника і веде до лісу).
Півник. – Ой!
Лисичка. (Облизується) – Кажуть, з гарних співаків смачний борщ виходить!
Півник. (Оговтавшись) – Лисичко, але ж твоя мати не так робила!
Лисичка. (Насторожено) – А як же вона робила?
Півник. – Перш ніж Півника з’їсти, вона мала звичку протяжно співати.
Лисичка. (Хвалькувато) – А я вся у матір вдалася!
( Лисичка сідає на галявині. Високо задерши голову, починає виводити пісню. Півник злітає на дерево).
Півник. – Ку-ку-ріку! Ку-ку-ріку!
Лисичка. – І чого б це так високо забиратися, Півнику? Ще впадеш ненароком! Давай-но крильце, я тобі злізти допоможу.
Півник. – Е ні, Лисичко! Одного разу я вже тебе послухався!
Лисичка. – Ну, Півнику, ну голубчику… (Улесливо)
Півник. (Рішуче) – Не злізу!
Лисичка. (Сумно) – Ось тобі й маєш! Півень, а мене перехитрив!
Півник. (Голосно) –Ку- ку-ріку! Ку-ку-ріку! Тікай, Лисичко, до лісу!
Діти виконують пісню «А ми любимо читати…»,
слова М. Ясакової, муз. О. Янушкевича.
Вчитель. Діти, ви просто молодці! Ви довели всім, що казки – це ваші добрі друзі і порадники, а проявивши творчість, можна впоратись із будь-яким завданням. Вірте в казку і вона завжди житиме поруч з вами.
Ми всі бажаєм добре вчитись,
Писати в зошитах, читати книжечки,
Тепер ми вже не просто діти,
А учні школи – школярі!
Мріймо! Мріяти не рано!
Кажуть, роки швидко мчать.
Якщо будемо старанні,
В школі нас всьому навчать!
Діти запрошують батьків на танок «Раз, два, три на носочки…», звучить мелодія вальсу Євгенія Доги із к-ф «Мій ласкавий та ніжний звір».
Вчитель
Вже скінчилося свято,
І прощатись пора…
Ми бажаємо всім класом…
Діти хором. Щастя, миру і добра!
.