Виховний захід на тему : "Свято писемності"

Про матеріал

Даний виховний захід мовного свята до Дня писемності поглибить знання учнів з історії української мови, а також прищепить патріотизм та важливість того. що рідна мова - це дорогоцінний скарб, який молоде покоління повинно оберігати і відшліфовувати.

Перегляд файлу

                             « Хто ми в світі без рідного слова?...»

                   Свято писемності й української мови (09.11.2015)

(На сцені  збоку стіл, прикрашений  скатертиною, на столі стоїть каламар, чорнильниця з пером, книга лежить)

 

Звучить пісня «Моє ім*я Україна»

 

(Під звуки музики в записі звучать слова)

І йшли віки,

І були українці,і сотворилося слово

українське,

і як сталося так,

то  сказало собі слово

по- свойому

і благословилося,

і прилетіли птиці,

і вродилася калина,

і було солодко,

і було гірко,

і стало все називатися:

і земля, і матір,і Вітчизна

по-вкраїнському.

Мудрий Нестор в літо 1037р.писав:(На сцену піднімається Нестор)

Нестор

«Велика бо користь буває людині од вчення книжного. Книги ж учать і наставляють нас на путь покаяння. І  мудрість бо, і стриманість здобуваємо ми із словес книжних, бо се є ріки, що напоюють Всесвіт увесь. Се є джерела мудрості, бо є в книгах незмірна глибина»(Сідає за стіл)

Вед.1  Рідна мова! Мудра берегиня! Присвята Богородиця! Судилася їй терниста доля. Вона, як і Україна , дивиться в душі кожного із нас очима рідної мами, батьківським словом промовляє до нашого серця.

Вед.2  Мова….Вона існує, живе, бореться незалежно від того, думаємо ми про неї чи ні, турбуємося чи забуваємо, шануємо чи зраджуємо. Слово безсмертне. Адже ніхто не заперечить прадавню біблійну істину: «Спочатку було Слово…»

Вед.1  А як же виникла наша мова, яка історія виникнення письма? Сьогодні, 9 листопада, - День української писемності й мови.

Вед.2   Колишній президент України Л.Д.Кучма на пропозицію демократичної громадськості 6 листопада 1997р. підписав Указ, за яким 9 листопада, у день Преподобного Нестора літописця, встановлюється свято української писемності.

Вед.1  Тож звернемося до історії писемності.

 

Нестор    (Встає зі столу, виходить на середину сцени)

Я, Нестор літописець, прийшов до Києво-Печерської лаври 17-літнім юнаком і назавжди залишився тут, щоб стати не лише монахом-чорноризцем, а й батьком укр.історії.Ще застав я тут славетного Феодосія Печерського, мені пощастило на розмови з великим Старцем.

Вед.2  Нестор літописець у « Повісті минулих літ писав»: «Був єдиний народ слов*янський: і ті слов*яни, які сиділи на Дунаї і яких підкорили угри, і морави, і чехи, і ляхи, і поляни, яких називають нині Руссю, і єдиною писемною мовою усіх слов*ян  була старослов*янська мова, яку створили брати Кирило і Мефодій.(Сходять зі сцени).

(Кирило і Мефодій виходять із-за сцени)

-Кириле, оскільки ми добре знаємо слов*янські мови, то отримали запрошення від слов*янських князів.

- Яке?

-Скласти азбуку слов*янську і перекласти із грецької мови Апостола і Євангелію.

-А хіба вони не мають мови?

-Мають, але вона обмежена.

-Добре, але,мабуть, потрібно іще започаткувати і основні принципи орфографії та основне - вивести слов*янську мову на міжнародну арену.

-Гаразд, ходімо.(Сходять зі сцени)

Вед.1   Так, брати  Кирило і Мефодій склали слов*янську абетку. Вона виявилася простою і легкою для написання. Це все дало поштовх для розвитку літератури. Виникнення письма має  надзвичайно важливе значення в історії народу. Письмо - одне з найістотніших знарядь, яке розширює функціонування мови.

Вед.2  Справжньою енциклопедією народного життя називають «Енеїду» І.Котляревського,а твір «Наталка –Полтавка» названо праматір*ю укр..театру.

Вед.1  Історична заслуга Котляревського полягає в тому,що він першим серед укр.письменників заговорив  на повний голос живою народною мовою.

(Інсценізація уривка з п*єси «Наталка-Полтавка»)

Терпелиха  Воля Ваша , добродію! Що не зробите, все буде хороше: Ви у нас пан письменний.

Возний  Добрий Петре і бойкая Наталко! Приступіть до мене!(Бере їх за руки і підводить до матері) Благословіть дітей своїх щастям і здоров*ям.  Я одказуюсь од Наталки і уступаю Петру во вічноє і потомствєнноє владєніє. І заповідаю всім: «Гдє два б*ються- третій не мішайсь!».

Наталка (Підходять із Петром до матері) Мати наша рідна, благослови нас!

Терпелиха  Бог з*єднав вас чудом, нехай і благословить.

Микола  От такі-то наші полтавці! Коли діло піде,щоб добро робити,то один перед другим хватаються. 

Виборний  Наталка- по всьому полтавка, Петро- полтавець, та й возний, здається, не з другої губернії.

Петро  Наталко, тепер ми ніколи не розлучимось. Бог нам поміг перенести біди й напасті, він поможе нам вірною любов*ю і поряд очною жизнію бути приміром для других і заслужить прозвище добрих полтавців. Заспівай  же, коли не забула, свою пісню, що я найбільше люблю.

Наталка   Коли кого любиш, того не забудеш.

(Співає пісню « Ой я дівчина Наталка»)

Вед.2 Цю справу продовжив наш безсмертний Кобзар - Тарас Шевченко.

Вед.1 «Кобзар»- це народна етика. Його думи ані вітер не розвіяв, ані лихо не приспало.

(Монолог Шевченка)

«Невже все увірветься? Що ж буде? Що буде? Ні, не прощатися з усіма…Все мине, все мине. Я ще повернусь.

 А скільки можливостей відкривалося…І робота в університеті, і поїздка за кордон, і…не встиг я зробити нічого.

 Коли б знати було…Коли б знати… Не так би повернув свою долю! Не так! Тепер уже не напишеш та й не намалюєш. Що мені робити з вами, «думи мої, думи мої»?(Іде зі сцени)

Вед.1  Протягом кількох століть жорстоко знищувалась  культура укр. народу. Особливої наруги зазнала наша мова, оскільки саме вона була, є і буде коренем роду українського.

Вед.2 ЇЇ забороняли, ігнорували, принижували, охрестивши «холопською».

(Звучить мелодія, на сцену виходять 6 дівчат)

      1.1720-рос.цар Петро І заборонив друкувати книги укр..мовою.

1796-видано розпорядження рос.церкви про вилучення у населення України укр.. букварів та укр..текстів із церковних книг.

 

2.1775-зруйновано Запорізьку Січ і закрито укр.. школи при полкових козацьких канцеляріях.

1862- закрито укр.. недільні школи,які безкоштовно організовували видатні діячі укр..культури.

 

3.1863- указ рос. міністра  Валуєва про заборону видання книжок укр..мовою.

1876-  указ рос. царя Олександра ІІ про заборону друкування нот укр.пісень.

 

4.1884- закрито всі укр.. театри.

1908- вся культурна і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою.

 

5. 1914- рос. цар Микола ІІ ліквідовує укр.. пресу- газети і журнали.

1938- сталінський уряд видає постанову про обов*язкове вивчення рос.мови, чим підтинає коріння мові українській.

 

6.1938- видано постанову про так зване посилення вивчення рос.мови у школах і поділ класів на 2 групи - рос.та укр., що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.

1989- видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну, чим українську мову було відсунуто на другий план.

 

(Із-за сцени виходить учениця і читає «Молитву до мови» К.Мотрич)

 

Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему , з любистку, м*яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена.

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу….

Стаю перед тобою на коліна і за всіх благаю: прости нас грішних й не ховайся за чорнобильську межу, а повернися до нашої хати, вернися до нашого краю.

 

(Виходить мати і дитина)

 

Мати  Хай це, можливо ,і не найсуттєвіше,

Але ти,дитино,

Покликана захищати своїми

долоньками

Крихітну свічечку букви і,

А також,

Витягнувшись на пальчиках,

Оберігати місячний серпик

Букви є, що зрізаний з неба

Разом з ниточкою.

Бо, кажуть, дитино,

Що мова наша солов*їна.

Дитина

 Буду я навчатись мови золотої

у трави- веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого,що зросте смерічкою.

Буду я навчатись мови-блискавиці

В леготі шовковому пісні колискової,

Щоб людському щастю дбанок свій надбати,

Щоб раділа з нами Україна-мати.

 

1уч. Мово рідна! Красо моя! В тобі мудрість віків і пам*ять тисячоліть.

2уч. В тобі неосяжна душа народу.

3уч. Скарбе мій єдиний! З тобою я найбагатший і найщасливіший у світі.

4уч.  Мово рідна! Ти, як море, безконечна, глибинна, могутня.

5уч. Ти є вічність.Ти є правда, добро і краса нашого народу.

6уч. Тож такою і будь вічно, мово рідна!

 

(Всі сходять зі сцени)

Звучить пісня «Мова єднання». 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
27 жовтня 2018
Переглядів
222
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку