Виховний захід "Писанкові кольори".

                         Ліцей «№243 Подільського району м. Києва

 

                              (Виховний захід для учнів 3 класу) 

 

 

 

 

 

                                             Писанкові кольори

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бірчак Оксана Олександрівна  

 

 

 

                                                            2024р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: Ознайомити учнів із святом Великодня, із звичаями та традиціями українського народу, пов’язаного з писанкарством; розкрити учням значення писанкарських символів та кольорів; розвивати творчість учнів, уміння працювати в групах; виховувати шану та повагу до українських традицій.

 

Обладнання: запис «Веснянки» у виконанні Н. Матвієнко; фарби, фло­мастери, декоративні стрічки, набір для оздоблення писанки; фольга, бісер; дерев'яні писанки для великодніх ігор; тематичні дитячі малюнки; ілюстра­ція Г. Доре «Вознесіння Ісуса Христа».

 

 

Учитель. Кожен народ має чим пишатися у своїй історії. І найго­ловніша гордість будь­якого народу — це його мистецтво. За весь період іс­нування людства кожна нація створила щось своє — неповторне і незрівнян­не.

Приміром, у японців — це нецке, українці таким символом можуть вважати писанку.

 

Сьогодні, порушуючи питання духовності в нашому суспільстві, давай­те поговоримо про одне з найважливіших свят весняного циклу — Велик­день. Відтворимо звичаї й обряди цього свята, дослідимо історію писанкарства та спробуємо виготовити власну писанку.

 

(Учні заздалегідь об'єдналися у групи: «Літературознавці», «Дослідники»,

«Мистецтвознавці».)

 

«Дослідники» про історію свята

 

Великдень — найурочистіше свято православної церкви, воно відзна­чається після того, як місяць уперше весною показав світові своє повне обличчя. На цю пору колись припадали весняні урочистості стародавніх слов'ян, під час яких вони вітали сонце і поминали предків. Сонце повер­тало на літо, продовжуючи день,— воскресала природа, а з нею і Син Бо­жий, Ісус Христос.

 

Неможливо уявити Великдень без пшеничного великоднього хліба, який українці називають «паскою» або «бабою». В Україні відомо до півсо­тні різновидів пасок. У старовину часто пекли білі, жовті і чорні паски. Білі призначалися покійникам і повітрю, жовті — сонцю й небу, чорні — людям і родючій землі.

 

— Давайте звернемось до пасхальних традицій різних народів.

 

Великодні традиції

 

На Заході обов'язковий пасхальний персонаж — кролик, символ родю­чості.

У багатьох країнах пасхальний кролик напередодні свята прихо­дить до дітей, які добре себе поводили, і підкидає у гнізда кольорові яйця. Гніздо або кошик треба приготувати заздалегідь і сховати у затишному місці.

 

У Німеччині великодній кролик ховає у саду подарунки для дітей, а дітлахи на Великдень із задоволенням шукають сюрпризи!

 

В Україні символами Великодня є писанки. Це символізує весняне відрод­ження природи, зародження життя, продовження роду.

 

Великодній звичай христосатися й одаровувати один одного фарбовани­ми яйцями походить з апостольських часів. Радісне великоднє привітання ми перейняли в учнів Христових, які ненароком дізналися про Воскресін­ня його, і тоді вони радісно питали один одного: «Христос Воскресе?» й від­повідали: «Воістину воскресе!» Взаємне чмокання — в пам'ять прощення, вираження любові.

 

Звичай дарувати яйця існував у глибокій давнині, задовго до Різдва Хрис­тового. У античному світі дарували яйця на знак привітання на день народ­ження, на Новий рік з побажанням благополуччя. У іудеїв і язичників було прийнято, приходячи до поважної персони, приносити їй щось у подару­нок на знак поваги. Люди багаті приносили золото і прикраси, бідні — яйця домашніх птахів, плоди.

 

Саме цей простий іудейський звичай і виконала рівноапостольна Марія Магдалина, проповідуючи про Воскресіння Христове, коли прийшла до рим­ського імператора Тиберія.

 

Вона подала йому яйце зі словами «Христос Воскресе!». Імператор за­сумнівався у можливості для смертного воскреснуть з мертвих: «У це так важко повірити, як в те, що біле яйце може стати червоним!» І в ту ж мить біле яйце стало червоним!

 

З того часу існує традиція фарбувати яйця на Великдень і дарувати їх. І це не випадково, оскільки яйце у світобаченні древніх символізувало Всесвіт. У християнстві яйце набуло нового символічного значення: червоне яйце — символ Воскресіння, символ Великодня. Як із яйця виникло жит­тя, так світ наново народився через Воскресіння Христове.

 

«Літературознавці»

 

Тема одного з найбільших християнських свят присутня у творчості ук­раїнських письменників.

 

Виводить мама дивним писачком

 

по білому яйці воскові узори.

 

Мандрує писанка по мисочках

 

із цибулинним золотим узваром,

 

з настоями на травах і корі,

 

на веснянім і на осіннім зіллі —

 

і писанка оранжево горить

 

у філіграннім сплеті ліній.

 

То вже вона, як дивовижний світ,

 

то вже дзвенить, як згусток сонця,

 

буяють буйно квіти у росі,

 

олені бродять в березневім соці.

 

І стилізовані сплітаються сади

 

у маєві густих обрамлень,

 

мереживом найтоншим мерехтить

 

геометричний космацький орнамент.

 

І я поплив у світ дитячих мрій

 

на білі колискові оболоні...

 

Котились писанками ізгори,

 

ясні сонця у мамині долоні.

 

(І. Калинець)

 

(Учні читають поезії Я. Стельмаха «Писанки», В. Крищенка «Вдягла весна ме­режану сорочку...», Т. Шевченка «На Великдень на соломі».)

 

На Великдень не змовкають святкові церковні дзвони, лунають цілий день, будять у людських душах радість, надію. На Великдень і сонце грає, і радіє все — і на землі, і на небі.

 

На Великдень сонце грає,

 

В серце двері відчиняє,

 

І думки — пташині зграї

 

Линуть в простори безкраї.

 

Там, в блакитнім безбережжі,

 

Бог стає до охорони.

 

Переходить серце межі,

 

Пролітає крізь кордони.

 

Чуєш, як співають звідти?

 

То святкує Україна!

 

Перший дощик, перші квіти,

 

Перша пісня солов'їна...

 

З вами разом ми сьогодні

 

В воскресіння наше вірим.

 

Ваші співи Великодні

 

Відчуваєм серцем щирим.

 

На Великдень, кажуть люди,

 

Можуть здійснюватись мрії:

 

На Великдень можна чути

 

Дзвони славної Софії.

 

(Г. Черінь)

 

Аукціон епітетів

 

(Назвати епітети, які характеризують свято Великодня. Хто скаже ос­таннім — отримає приз.)

 

Буйне, величне, велике, вічне, довгождане, знаменне, пишне, світле, шумне, нечуване, нове, народне ...

 

«Мистецтвознавці»

 

Великдень — це не тільки радісне свято воскресіння, а ще свято доброти, милосердя, всепрощення. Саме тому воно знайшло відображення у творчості великих художників. Усім відомі картини Леонардо да Вінчі, а також Поста­ва Доре, чудові ілюстрації якого ми бачили у «Біблії для дітей».

 

(Демонстрація ілюстрацій.)

 

— А зараз завітаймо до нашої мистецької галереї і погляньмо на вели­кодні малюнки ваших друзів.

 

(Перегляд тематичних дитячих малюнків.)

 

У невеликому прикарпатському місті Коломия, що на Івано­Франківщині, розташовано унікальний, єдиний у світі музей «Писанки», в якому зібрано більше 12 тис. писанок з різних країн світу.

 

Музей «Писанка» — унікальна споруда у вигляді яйця заввишки 13 мет­рів з каменя і бетону, з кольористим фасадом, оформленим в гуцульських традиціях.(Додаток1)

 

Перший музей «Писанка» було створено у 1987 році.

 

Музей писанки став культовим місцем України.

 

Музей приймає 135 тис. відвідувачів на рік.

 

Збереження писанки — справжнє мистецтво. В 1973 році коломийчанка Марія Боледзюк, художник­реставратор музею, винайшла унікальний спосіб обробки внутрішньої поверхні яйця, який сьогодні як найнадійні­ший використовується усіма реставраторами.

 

Звичай писати писанки існував ще у поганські часи, а з середини IVстоліт­тя церква ввела обряд освячення яєць.

 

Традиція фарбувати і розписувати яйця до Великодня є у багатьох на­родів, але тільки в Україні вона набула особливого змісту.

 

Кожний колір є символом

 

Жовтий — символ місяця, зірок, це колір хлібного лану, жита, життя.

 

Блакитний — уособлення неба, вітру, здоров'я.

 

Зелений — колір весни, воскресіння природи, надії, радості буття.

 

Червоний — вогонь небесний, колір життя, колір крові, колір дня, радість життя й любові.

 

Коричневий — земля­матір.

 

Чорний пов'язується з богом потойбічного світу, це дух померлих, пам'яті про них, про своє коріння.

 

Білий — пошана духів

 

4—5 кольорів одночасно — родинне щастя, мир, любов.

 

(Далі підготовлені учні розповідають про різновиди писанок: крапанка, мальо­ванка, бісерка, дряпанка...)

 

У процесі розвитку культури людства виникали різні способи письма, тобто графічної фіксації інформації. Це могло бути піктографічне письмо, коли думка висловлювалась за допомогою ряду малюнків, що пояснювали конкретну дію. З часом вони почали відігравати роль знаків, що передава­ли певні поняття: дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків.

 

Зараз ми пояснимо значення деяких символів. (Додаток 2,3)

 

(Створюється карта писанкових традицій орнаментування в етнографічних районах України.)

 

Хрест — символ Всесвіту, 4 сторін світу.

 

Тригір — символ порядку.

 

Цяточки — небесні світила, сльози матері Ісуса.

 

Півень — охоронець дому.

 

«Божа ручка» — рука — символ влади, дарували тим кого любили (Бу­ковина).

 

«Хмелик» — символізує довголіття, дарували з побажанням здодов'я (Полтавщина).

 

«Ромб» — символізує засіяне, зоране поле. Дарували господарям.

 

«Зірка» — писанка із зображенням сонця. Символ життя. Дарували жін­кам, батькам {Центральна Галичина).

 

«Сороки» — птахи — символ пробудження природи. Дарували всім (Пол­тавщина).

 

«Три листи» — трійця є знаком триєдності світобудови. Дарували хре­щеним батькам (Київщина).

 

«Трав'янці» — писанки із зображенням квітів, дарували малечі (Чернігів­щина).

 

«Сосна» — символ здоров'я, витривалості. Дарували хворим, з побажан­ням здоров'я.

 

«Дуб» — симзол сили, захисту, божої справедливості. Дарували чолові­кам.

 

«Риби» — символ води, життя, щастя, здоров'я. Дарували із побажан­ням добробуту (Південне Поділля).

 

«Олені» — олень — символ благородності, довголіття. Дарували чолові­кам (Гуцульщина).

 

Подарунок на пам'ять Завдання:

Розмалюйте (декоруйте) писанку, використовуючи кольори і візерунки, які мають свою магічну символіку і про які ми сьогодні з вами говорили.

 

Отже, писанка — це не просто гарно декороване яйце, а предмет куль­ту, предмет, який формує бачення довколишнього світу (це мініатюрна бу­дова Всесвіту).

Це цікаво!

Пам'ятник першим українським емігрантам у вигляді писанки знахо­диться у Канаді (Вегревіль, провінція Альберта). Але найцікавіше, що цей пам'ятник з'явився на декілька років раніше, ніж Коломийський музей. (Додаток4)

 

Підсумки

 

Учень

 

Вдягла весна мережану сорочку,

 

Умившись і звільнившись від турбот,

 

І підіймає волошкові очі

 

До віщих, до церковних позолот.

 

Душа стає в цю днину молодою,

 

Забувши, що слова бувають злі,

 

І повняться старання добротою

 

На ранньому скоромному столі.

 

Великдень всіх нас на гостини просить,

 

Малює сонце полотно небес,

 

І крашанку, як усмішку, підносить

 

Христос воскрес!

 

Воістину воскрес!

 

І дзвони засріблилися завзяті.

 

І ніби покотилось між людьми:

 

Христос воскрес!

 

Чи, може, на цім святі

 

Із бездуховності воскресли ми?

 

 

 

 

 

 

Література

1.  Популярна дитяча енциклопедія.­ Харків: «Сінтекс», 2005.­ с.116­118

 

2.  Писанка/ Всеукраїнський культурно­мистецький етнографічний журнал.­ 1994,

№10.­ с.12­16.

 

3.  Качан Ольга Від щедрівочки до гаїв очки.­ Тернопіль, 2008.­ с.28­29

 

4.  Сумарак В.О. Писанки.­ Народне мистецтво, 1991.­ с.20­22

 

5.  Клід І. Від одного до десяти.­ Тернопіль: «Підручники і посібники»,2002

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

 

 

Додаток 3

 

Додаток 4