Виховний захід різдвяної композиції Цінівскої ЗОШ І-ІІІст. «У ніч святу, у тиху ніч…»
Пісня: «Як у нас на Україні» На сцену виходять двоє ведучих. Ведучий 1. У веселий, новорічний та різдвяний час. До нашого села запрошуємо вас! Ведучий 2. Хутір наш кругом далеко знають. Добрі люди до Диканьки завітають. Ведучий 1. Стоїть Диканька під горою в долині, У вишневому садочку у калині. Ведучий 2. Сьогодні до нас в гості завітайте. І разом з нами свято зустрічайте. Ведучий 1. Розповімо, якщо цікавить вас, Які пригоди трапились у нас. Ведучий 2. У зимовий, тихий час Темна ніч зійшла до нас. В небі місяць пропливає Та зірки яскраві сяють. Ведучий 1.Ласкаво просимо до нас Різдво святкувати!
Виховний захід
різдвяної композиції
Цінівскої ЗОШ І-ІІІст.
«У ніч святу, у тиху ніч…»
с.Цінева 2019
Пісня: «Як у нас на Україні»
На сцену виходять двоє ведучих.
Ведучий 1. У веселий, новорічний та різдвяний час.
До нашого села запрошуємо вас!
Ведучий 2. Хутір наш кругом далеко знають.
Добрі люди до Диканьки завітають.
Ведучий 1. Стоїть Диканька під горою в долині,
У вишневому садочку у калині.
Ведучий 2. Сьогодні до нас в гості завітайте.
І разом з нами свято зустрічайте.
Ведучий 1. Розповімо, якщо цікавить вас,
Які пригоди трапились у нас.
Ведучий 2. У зимовий, тихий час
Темна ніч зійшла до нас.
В небі місяць пропливає
Та зірки яскраві сяють.
Ведучий 1.Ласкаво просимо до нас Різдво святкувати!
Автор (за кулісами)
- Минувся останній день перед Різдвом. Прийшла зимова ясна ніч. Зазорилося. Місяць пишно виплив на небо посвітити добрим людям та всьому мирові, щоб весело було всім колядувати та Христа прославляти. Мороз брався дужче, зате кругом було так тихо, що за півверстви чулося, як рипить мороз під чобітьми. Ще жоден гурт парубоцький не проявлявся попід вікнами; тільки місяць зазирав крадькома до хат, мовби виманював дівчат, які прибиралися та чепурилися, щоб хутчій повибігати на рипучий сніг. Аж ось в одній хаті з комина посунув дим і хмарою пішов по небі, а разом із димом верхи на мітлі вилетіла відьма.
Українська хата, Солоха накриває на стіл.
СОЛОХА
Ой, мете сніжок, бо святки,
Будуть веселі колядки.
Стіл накрию я багатий,
Бо чекала на це свято.
Тут чого тільки не має,
«Наша Ряба» пригощає.
Курочка ніжна, соковита,
Печінка соусом полита,
Гомілочки смачні рум’яні,
Серця тушковані в сметані,
А крильця золоті, духмяні,
З філе – котлети незрівняні,
Салат із шлуночків смачненький,
Ніжки в глазурі – все свіженьке.
Забула це усе приправить,
І кетчуп, й майонез поставить.
Підійде Торчин, точно знаю,
Давно уже його купляю.
Дивиться на стіл і любується.
СОЛОХА
От господиня я яка,
А, ще ж цукерки АВК!
Ну все, бо треба й відпочить,
Та у Фейсбуці посидіть!
Сідає за комп’ютер.
Ану, хто комент написав?
Хто повідомлення послав?
Скільки мущин просились в друзі?
Фотку стола пошлю подрузі. (Встає фотографує стіл)
Дорослі знають хай й малі,
Солоха – краща у селі!
Стукіт з печі.
СОЛОХА
Забула ще деякі речі,
Це що іще за стукіт з печі.
ЧОРТ
Ой, дорогесенька моя,
Летів тебе вітати я.
СОЛОХА
Чи маєш доларів багато?
Що даруєш ти на свято?
Я відпочинок дуже хочу,
Єгипет, Турцію пророчу.
ЧОРТ
Поїздку треба нам відкласти,
Бюджет такий – нічого красти.
А ти хочеш як депутати,
Байдики бити й усе мати!
Солоха засмутилась.
ЧОРТ
Не сердься, це ж бо не кінець,
Є Миргород, є Трускавець.
Закрий, Солохо, усі двері,
Й давай швиденько до вечері!
Давно не звала ти до хати,
Ану, чим будеш пригощати?
СОЛОХА
Коханню нашому кінець,
За Миргород і Трускавець.
Слину ковтай, дивись на вроду (показує на себе)
І пий лиш мінеральну воду.
Стукіт у двері.
ЧОРТ
Ой, хто це там? Це дяк прийшов,
Швидше сховай, щоб не знайшов.
СОЛОХА
Ти хутко до мішка ховайся,
Тихо сиди й не висувайся.
Солоха відкриває двері.
СОЛОХА
Ой, хто це там прийшов до нас?
У завірюху, в пізній час!
ДЯК
Солохо, мила, та це ж я,
Не ждала, святість це ж моя.
Дяк дає їй цукерки.
ДЯК
Цукерочки тобі миленька,
Щоб зустрічала солоденько.
СОЛОХА
Що Домінік мені приніс?
Цей пластилін ти сам би й гриз.
Ти бачиш цяця я яка,
люблю Рошен чи АВК.
ДЯК
Оце прийшов тобі сказати,
Я мрію про Айфон десятий,
І грошики уже коплю,
Ще трішки й я його куплю.
СОЛОХА
Мені цукерки Домінік,
А гроші на Айфон беріг?
Айфон мені ти подаруєш?
ДЯК
Ой, любонько, ти що жартуєш?
Тебе пофоркаю ним я,
Губки не дуй, краса моя.
Швиденько до стола сідай,
Давай мене вже пригощай.
О, тут і курочка й котлети.
СОЛОХА
Тобі, любчик одні – прівєти.
Коли айфон мені ти купиш,
Тоді оце усе пригубиш.
А поки, що сам приберіг,
Куштуй цукерки Домінік.
Стукіт у двері.
ДЯК
Ой, голова сільради йде,
Що буде як мене знайде?!
Дяк бігає розгублено по хаті, лізе під стіл, Солоха його звідти витягує.
СОЛОХА
Ти хутко до мішка ховайся,
Тихо сиди й не висувайся.
ГОЛОВА
Довго чого не відкриваєш?
Може уже кого ховаєш?
СОЛОХА
Ну, що Ви, пане Голова,
Лише для Вас любов моя.
ГОЛОВА
Візьми чудове це намисто,
Обрав для тебе особисто.
І будеш в ньому ти красуня,
Солохо, ти моя, манюня. (надіває на Солоху намисто і хоче її поцілувати)
Солоха увертається від нього.
СОЛОХА
Це ж біжутерія дешева,
А ти прийшов до Королеви.
Приніс би перстень золотий,
Чи ланцюжок, коханий мій (останні слова каже крізь зуби).
ГОЛОВА
Поглянь, но на мої колоші,
Ну де ті гроші, де ті гроші?!
Хотів тобі я похвалитись,
І новиною поділитись.
Що я в комп’ютері не вмію,
Шукати основні події.
Такий про мене ходить слух,
Я ж заказав собі Макбук.
СОЛОХА
Новини, звісно, ж це хороші,
Ну де ті гроші, де ті гроші?!
ГОЛОВА
Та ти не сердься, не сварися,
Тобі я теж, дам подивиться.
Трохи не тямлю в цій науці (показує на комп’ютер)
Навчиш сидіти у Фейсбуці?
Ну, а тепер, що ж наливай,
І щедро мене пригощай.
СОЛОХА
Не пада мені манна з неба,
А біжутерія дешева,
Буде Вам гарно до лиця, (одіває намисто на ГОЛОВУ)
Оце і пісенька уся.
ГОЛОВА
Ну що ти мила, дорогенька,
Для мене ти така рідненька,
Розмови в тебе не хороші,
Ну де ті гроші, де ті гроші?!
Стукіт у двері.
ГОЛОВА
Вакула, чую в двері б’є,
Сховай, бо він мене уб’є.
СОЛОХА
Ти хутко до мішка ховайся,
Тихо сиди й не висувайся.
Солоха відчиняє двері, до хати заходить Вакула.
ВАКУЛА
Я в хаті чув чужі слова,
Ти що тут, мамо, не сама?
СОЛОХА
Здалося це усе тобі,
Сиджу я тут сама в журбі.
Духи собі я обираю, (підходить до комп’ютера)
Сама з собою розмовляю.
Чи Оріфлейм чи Ейвон взяти?
Не можу синку я обрати.
ВАКУЛА
Не лізу я в жіночі справи,
Мені вистачить і Оксани. (зажурено)
СОЛОХА
А що цій дівчині не так?
З кришталю туфлі, вищий знак!
ВАКУЛА
Туфлі ці не в моді нині,
Кокошник подавай дівчині.
Такий як в Поляковой Олі,
Скільки мені ще жить на волі?
Піду, мабуть, втоплюся я,
Така вже доленька моя. (Іде зажурений і спотикається об мішки)
А що оце за клунки в хаті?
Треба негайно їх прибрати.
СОЛОХА
Ти винеси оці два клунки,
Бо там смачненькі подарунки (Показує на мішки в яких Голова і Дяк).
А цей іще хай залишиться,
Бо він мені тут пригодиться.
Стукіт у двері.
СОЛОХА
О колядники до хати,
Треба мені зустрічати.
КОЛЯДНИКИ №1
Наша пісня не проста,
Бо ми славимо Христа!
Ми співаємо тут з Вами,
Небо сповнилось зірками.
Яскрава зірка сповіщає,
Що Христос ся рождає.
Славімо його,
Спасителя свого!
КОЛЯДНИКИ №2
Будем вас з Різдвом вітати,
Дозвольте заколядувати!
СОЛОХА
Ми давно уже чекали,
Щоб ви нам колядували.
КОЛЯДНИКИ №3
Коляд, коляд, колядниця, широка в баби спідниця,
Самогон ховає, дід про це не знає.
Коляд, коляд, колядин, дід удома не один,
Кум он виглядає на бабу моргає.
Ви ворота відчиняйте, колядників в дім пускайте,
Накривайте стіл багатий, хай у домі буде свято.
Коляд, коляд, колядин дайте руб і не один.
Для людей хороших не жалійте грошей.
Коляд, коляд, коляда, добробуту цій оселі на довгії літа!!!!!!!!
КОЛЯДНИКИ №4
Коляд, коляд, коляда, баба з печі вигляда,
А дід у хатинці ховає гостинці.
Ви гостинці не ховайте, а гостей мерщій стрічайте!
А то наша коляда, в кожен кут позагляда!
Що там у печі печеться, що в хліві у вас ведеться,
Що лежить у вас в коморі, що стоїть у вас на дворі?
Не жалійте грошей, для людей хороших!!!
КОЛЯДНИКИ №5
Коляд, коляд, колядниця,
Хай усім Вам здоровиться.
Добру бути у цій хаті.
Будьте щедрі та багаті,
Що би жито колосилось,
І худоба щоб водилась.
Комори сповнились зерном,
Зігрілись душі, щоб теплом.
Жила щоб пісня у серцях,
Без перешкод, щоб на шляхах.
Хай радують сини і дочки,
Квітнуть як сад, ваші квіточки.
Любов була щоб у родині,
Хай Бог пошле мир Україні.
СОЛОХА
Пригощайтесь, дорогенькі,
Дякую, мої рідненькі.
Так світло стало у хатинці,
Любі, мої, візьміть гостинці.
Колядники беруть гостинці та йдуть.
СОЛОХА
Нумо, із мішка вилазь,
Але до печі уже зась.
Мені мусиш послужити,
Треба дечого зробити.
ЧОРТ
Що зробити?
СОЛОХА
Не вгадаєш!
Олю Полякову знаєш?
ЧОРТ киває головою.
СОЛОХА
Почаклуй і щоб вона,
В мене в хаті, тут була.
Чорт водить руками і щось про себе промовляє. Разом з Солохою дивляться у скляну кулю або у миску з водою.
ЧОРТ
Он Оля, вся на позитиві,
Співає на корпоративні.
СОЛОХА
Ну мо, часу не втрачай,
І сюди її давай.
ЧОРТ
Трах тібі дох,
Олю Полякову – на мій порог.
З’являється Оля Полякова і співає пісню «Королева ночи».
Можна сама співає, або ввімкнути фонограму.
ПОЛЯКОВА
Що це тут за маскарад?
ЧОРТ
Я зустрітись очень рад.
ПОЛЯКОВА
Може випила багато,
У гримерці перед святом?
Уже чудиться мені,
На яву я чи у сні?
СОЛОХА
Ану брись із відсіля,
Не лякайсь це цуценя.
ЧОРТ стає на четвереньки і гавкає.
СОЛОХА
Ти сідай і не стидайся,
Бери все і пригощайся.
ПОЛЯКОВА
Може я із дуба впала,
Як же я до Вас попала.
В мене там корпоратив,
Всі танцюють, позитив.
Там усі уже хороші (показує),
А які там платять гроші.
Ану рот не роззявляйте,
Назад мене повертайте.
СОЛОХА
Слухай, я тебе люблю,
І сама як ти пою.
Тільки діло в мене є,
Треба коє шо твоє. (показує на кокошник)
Будуща невістка хоче,
Сину лиш про це тороче.
ПОЛЯКОВА
Мій кокошник – не проблема,
Мене на бал, я ж Королева.
СОЛОХА
Ну мо, песику вставай,
Назад її вже повертай.
ПОЛЯКОВА
Бувай, Солохонько, здорова,
Була в вас Оля Полякова.
Оля крутиться навколо себе і виходить із залу.
СОЛОХА
Що за кокошник? Що за мода? (приміряє кокошник)
Й без нього в мене гарна врода.
Сюди Оксану і Вакулу,
От сміхота, болять вже скули. (знімає кокошник)
Сам щезни й більше не з’являйся,
На очі більш не попадайся.
Заходять Оксана і Вакула.
ОКСАНА
Чого позвав мене до хати?
Ти щось хотів мені сказати?
ВАКУЛА
Хотів сказати, що кохаю,
Чи любиш ти мене не знаю?
ОКСАНА
Якби кокошник ти дістав,
То враз для мене любим став.
ВАКУЛА
Коли каприз оцей мене,
За що ж ти мучиш так мене?
ОКСАНА (побачила кокошник)
Ой, любчику, сюрприз який,
Кокошник ти дістав таки.
Люблю тебе, правда твоя,
Тепер – як Королева я. (одягає кокошник)
Чого стоїш посеред хати,
Побігли й ми колядувати.
Вибігають з хати.
|
Ведуча. |
Нова радість стала, яка не бувала: |
|
Ведучий. |
Запрошуємо вас у щедру хату на хліб, на сіль, на Святу вечерю. Разом з вами пригадаємо призабуті звичаї наших дідів-прадідів — святкування Різдва. |
|
Ведуча. |
Згадаймо ж нині всі |
Сцена святково прибрана, фон української хати, рушники, піч…
Звучить музика ( «Тиха ніч»), а за сценою ведуча говорить слова:
Зірки посипались додолу,
Цілують Ангели сніги.
І заквітчавши душу кволу,
І затопивши береги,
Благословенна Небесами
Велика радість, мов ріка,
Тече Господніми світами –
В свічках,в молитвах і зірках…
Сніги…Дороги…Мрії сині…
Святиться звіздами Різдво…
В сяйві зір кришталевому, ніжному,
Поспішаючи в кожну оселю,
Принесуть на крилах білосніжних
Добру Казку Різдвяні Ангелики.
Під музику входять Різдвяні Ангелики.
1. Ось ми прилетіли. Запитаєте звідки? Із небесної країни Ангелят.
2. Всі знають, що Ангелята – найкращі помічники і друзі.
3. А нам маленьким Різдвяним Ангеликам дуже пощастило
4. Наш небесний Учитель доручив нам прилетіти сюди на біленькій хмаринці
5.І принести Вам чарівну казку.
6. Летить сніжок легесенький, кружляє,
Безшумно осідає він на все,
І килими гладенькі простеляє
Та стільки щастя й радості несе!
7. Боже поле стало чисте та цнотливе,
На ліс пухнасту шаль вдягла зима.
У цілім світі раптом побіліло –
Ні сірого, ні чорного нема.
8. Летять сніжинки, наче біле диво,
Мете пороша, бо її пора,
У лісі, полі стало так красиво
І казці цій радіє дітвора.
10. Нехай різдвяне диво дарує мить щасливу,
І як у добрій казці, незнане, тихе щастя у кожен дім назавжди увійде.
11.За святковим столом зустрічається
Знову вся українська родина.
Хай бажання і мрії збуваються
В день народження Божого Сина.
12. І,озвавшись різдвяною згадкою,
У душі залишаючи слід,
Лине пісня дзвінкою колядкою,
І підспівує нам цілий світ!
Пісня «Колядуй»
1. Згадаймо ж нині разом всі
Різдвяні свята чарівні.
Щоби в Святвечір скрізь лунали
Колядки давні голосні,
А в Щедрий вечір засівали
Зерном,світлиці нам усім.
2. Щоб за врочистими столами
Раділи святом і зимі,
Щоб люди завжди шанували
Звичаї рідної землі.
3. Хай стелить зима білий сніг по стежках,
Прикрасить нам землю на свята.
Хай прийдуть з колядками в хату до нас
Веселих нам свят побажати.
4. Тіштесь, тіштесь і радійте нинішньої днини,
Ангели принесли веселі новини.
В Вифлеємі нині зірка весело сіяє
Народився там Син Божий, що всіх оживляє!
До життя і вас він кличе, в чудесну годину,
Щоб ви разом прославили Небесну дитину.
Пісня «Надворі Різдво»
|
(Ведучі виходять під звуки колядки. Входить дівчинка, прикрашає ялинку, |
|
|
Оксана. |
Чому люди говорять, що я гарна? Брешуть люди: і зовсім я не гарна. |
|
(Входить мати разом із сином. Несуть у руках горнятка з їжею. Ставлять на стіл.) |
|
|
Оксана. |
Матусю, подивіться, чи гарно ми прикрасили ялинку? |
|
Мати. |
Гарно, гарно. Молодці, діти. Але чи знаєте, звідки прийшов цей звичай? |
|
Оксана |
Розкажіть, матусю! (Сідають біля столу). |
|
Мати.
|
Коли народився Ісус, усі приходили до нього з поклоном і приносили дарунки. Лише ялинка не мала що подарувати. Вона тільки сказала: (Заходить батько із сокирою в руках.) |
|
Батько. |
Я ходив у сад обстукувати дерева, щоб добре на другий рік родили. |
|
Мати. |
Неси, батьку, дідуха в хату. До куті будемо сідати! |
Оксана: Ой радуйся, Україно,
Небо засвітилось.
То дитятко, наш Спаситель
В яслах народилось.
То Пречиста Діва - Мати
В пелени повила.
Люляй, люляй мій синочку.
З Богом говорила.
Засвітила в небі зірка,
Дала усім знати, Помагайте, люди добрі,
Бога віншувати.
Син:Ми без золота і срібла
Зайшли всі до хати,
Щоби Бога прославляти
Тай колядувати.
Просим Бога най рятує
Вас і всю родину.
Хай рятує землю рідну, нашу Україну.
Тож віншуєм Божим словом
У ці свята нині,
Щоби Бог дав усім волю,
Й нашій Україні.
(Господар заходить до хати, знімаючи шапку, вносить «дідуха», вітається)
Господар: Дай Боже здоров'я!
Господиня: Помагай Бог. А що несеш?
Господар: Злато, щоб жили багато цілий рік! (зупинившись посеред хати хреститься та віншує усю родину):
Віншую вас з цими святами,
з Рождеством Христовим,
Щоб ви дочекали до Нового року,
Від Нового року до Богоявлення,
Від Богоявлення, до Воскресенія,
Від Воскресенія, до Вознесенія,
Від Вознесенія, до ста літ,
Допоки вам Пан Біг призначив щастя,
Здоровя і довгий вік!
(Мати встає та йде до печі, виймає голубці і говорить):
Господиня: Ой ґаздині, аж три у нас у хаті, а голубці не прикурились.
Наталка: Та добре, мамо, що подивились.
Господиня: Ганнуся, не облизуй макогона, бо будеш мати лисого чоловіка.
Наталка: Такого, мамо, як Павло з-за ріки?
Ганнуся: Ти пильнуй своїх вареників, а я мак і ложкою попробую.
Господиня: Не говори мені зараз більше такого слова. А коли й насіння їстимеш, а ще й плюватимеш, то блохи заведуться у хаті.
Господар: Ґаздині! Вже скоро перша зірка на небі зійде, а ви ще не готові. Дайте хоч паляницю, а ти, Миколо, візьми свічку, посвіти мені, та підемо до стайні, обійдемо худобу. Бо сьогодні такий вечір, що худобина між собою говорить.
Господиня: (дає паляницю) На бери, трохи медом помасти. Ідіть з Богом та принесіть доброго сіна на стіл та ладної соломи на підлогу,а я кутю заправлю. ( Гануся підходить до мами і хоче лизнути куті. Мама гримає на неї.)
Господиня: Не хапай нічого до вечері, бо будеш голодна цілий рік.
Наталка: А я вже один голубець з'їла і ніхто не бачив.
Господиня: Та кажуть, так, що як ніхто не бачив, то будеш відгадувати чужі думки. - Наталюсю! Принеси гарний обрус! Ганнусю! Насип у сільничку солі, принеси пшениці під хліб та по кутах столу постав зубку часнику (часник відганяє злих духів). (Господар вносить солому та сіно до хати, а Миколка дрова кладе біля печі).
Господар: На щастя, на здоров'я, зі святами, з колядою.
Дай, Боже, щасливо впровадити та других дочекатися.
Христос Рождається!
Всі: Славімо Його!
Господар: А чи хата метена дванадцять раз щоби я солому стелив?
Гануся: Стеліть, стеліть. Метена.(квокають)
(Господар розстеляє солому, мати несе дві хлібини круглої форми та калач. Дівчата інші страви та кладуть їх на стіл).
Співають коляду «Надії час»
Господар: (засвічує свічку). Давайте всі помолимося, та приступаймо до вечері.
Господиня: Зачекай ще хвилинку, замкну двері на ключ, аби про нас люди не брехали. (Закриває). А ти, Ганнусю, візьми Миколову шапку та сідай на неї, аби скоріше заміж узяли. (Всі клякають на коліна та моляться).
Господар: Просимо, тебе Боже, щоб і тих душ до вечері допустив, що ми про них знаємо: що в лісі заблудилися, у водах утопилися, в темних нетрях заблудилися. Молимось тобі Боже, за тих, що ніхто про них не знає. Лягаючи і встаючи та йдучи дорогою ніхто не згадає. А вони, бідні душі, гірко в пеклі перебувають і цього святого вечора чекають. Від нас у цей вечір молитви йдуть і мертві душі спом'януть! Господи! Захисти худобу мою від звіра, а мене грішного від віри поганої, та від безвір'я - на росах, на водах та тяжких переходах.
Разом: Дякуємо Богові святому, що поміг нам дочекатися у мирі і спокої цих Божих свят.
Та поможи, Боже, їх у радості відправити і від цих за рік других дочекатись. Амінь. (Всі стають та за стіл, а Миколка говорить вірш).
Микола: Вже Різдво надходить,
Свіжий хліб печеться,
Побачила кутя і собі сміється. . .
А на тую радість свіже сіно каже: нині Боже Тіло
Тай на мене ляже,
Так я заслужило ще з першого віку,
Як Господь родився в виді чоловіка.
Він лежав на сіні, сіном укрився,
Сіно його гріло, а Господь всміхався!
Христос народився!
Разом: Славімо його!
Господар: Ну то подивіться чи є дванадцять страв на столі, щоб вже ні за чим не вставати та щоб нас того року не бракувало.
Господиня: Діточки! Не нахиляйтеся близько до столу, аби збіжжя не падало та не гнило влітку.
Наталя: А я вже куті хочу.
Господар: (Встає, набирає куті в ложку і кидає вверх).
Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця, на новий врожайний рік. (Всі їдять кутю)
Господиня: Дівчата! Збирайте ложки та йдіть на двір ними калатати. Прислуховуйтесь добре, з котрого боку собаки гавкатимуть, щоб ми знали, звідки зять буде.
(дочки виходять, чути стук в двері заходять дівчата разом з колядниками)
Звучить віночок колядок
Господар: (перехід до повчальної притчі)
Сценка «Прийми Ісуса»
Звучить музика фортепіано,на фоні музики говорить Одарка
Одарка: ( Входить до хати)
От і добре, що заметіль вщухла на дворі, адже сьогодні велике і дуже радісне свято - Святий вечір, (знімає кожушок) Незабаром і перша зірочка визирне - тоді й до Святої вечері всі сядуть. А отець парох на проповіді казали у церкві, що сьогодні в часі Святвечора до кожного завітає найбільш жаданий гість - Ісус Христос. Так що треба швиденько накривати на стіл, адже у мене все готове: і кутя з маком, медом і горішками, і пампушки, і варенички, і голубці, і узвар. Всі дванадцять страв як і годиться. В першу чергу треба накрити стіл гарним обрусом. (накриває). Тепер поставлю всі зготовані страви (ставить). От і добре, все ніби готове. Хоч би скоріше прийшов довгожданий гість. Ой! Треба причепуритись трішки, коралі начепити чи що? Ой, хтось ніби іде, чую сніг скрипить під ногами. Ой, та це напевно Ісус вже прийшов. (Входить солдат) Солдат: Добрий вечір вам у вашій хаті. Пустіть, будь-ласка, переночувати до Вашої хати. Я добираюся додому, уже добре стомився, а додому ще дуже далеко. Хотів би відпочити з дороги. Можливо, знайдеться у Вас для мене куточок. Я трішки відпочину і піду далі.
Одарка: (в сторону) А як же мій гість? Що подума Ісус, коли прийде? (голосно до солдата) Не можу, голубе, не можу. У мене і хата маленька, і вечеря бідненька. Іди до сусідів - вони багатше живуть. '
Солдат: Ну що ж, пробачте. Бувайте здорові.
Одарка: (сіла) Іди з Богом. Чому Він так довго не йде? Вже і зірочка зійшла на небі, а його все нема...
Ой! Хтось стука. Це напевне Він. (Входить жебрак з торбою)
Жебрак: Зглянься, сердешна жінко, пусти в хату погрітися. Надворі холодно, я вже геть промерз. У людей вечеря свята, кутя, а я бідний, сам-самісінький. Отак ходжу від села до села й прошу кусень хліба, щоб з голоду не вмерти. А сьогодні хотів би повечеряти як усі люди, адже це Святвечір.
Одарка: (до людей) Чи не напасть сьогодні? Чекаю такого гостя, такого гостя! А тут ще той жебрак, от горе мені, (до дідуся) Та що в мене є, в бідної самотньої жінки? А в хаті самій повернутись нема де. Іди собі дідусю до сусідів - там просторіше. І погрієшся, і повечеряєш.
Жебрак: шкода, дуже шкода. Ну що ж, піду дальше.
Одарка: (коло столу) Вареники уже вистигають, пампушки холонуть, і борщ з вушками вже не так смачно пахне... А гостя бажаного і дорогого все нема. Де ж він забарився? Я його так чекаю, так чекаю! (Стукіт у двері)
Од арка: Оце неодмінно Він! (Входять діти)
Діти: Ми так замерзли, тітонько, так замерзли. Пальчики на руках аж посиніли, а ніг майже не чуємо. А їсти так хочеться, тітонько!
Одарка: Ось нате вам по пиріжку та йдіть собі, дітки, йдіть, бо до мене гість має прийти. Мені зараз не до вас, йдіть собі. (Випроваджує їх. Сідає.) І чому його так довго нема? Де він забарився?
Ангел: Одарко, Одарко! Ти чом Ісуса до себе не пустила?
Одарка: Та як же так! Весь вечір його виглядаю, не приходив...
Ангел: Приходив, Одарко, приходив. Аж три рази приходив до тебе, а ти не пустила.
Одарка: Три рази, як три рази?
Ангел: Перший раз приходив в образі воїна, втомленого і голодного. Ти йому місця на лаві пожалкувала. Вдруге - в образі старця нещасного приходив, а ти йому у Святвечір навіть хліба шматок не дала, а третій раз - Ісус приходив в образі діток голодних, безпорадних та замерзлих. І не знайшлося в тебе до них ні любові, ні щирої помочі... Одарко, Одарко! Пригадай собі науку Христа, Щиро покайся.
Одарка: О Боже мій милий! Що я наробила? Чому така жорстока? Аж тепер я пригадала слова Ісуса зі Святого Письма: «По правді каже вам: що тільки одному з найменших зробили, це ви мені зробили».
(Чути стукіт і дзеленчання дзвіночка, звук сопілки
До хати заходять віншівники одягнені в зимовий одяг.
Дівчата пов 'язані великими шаляновими хустками).
Звучить коляда «А ми люди подорожні»
Господар дякує колядникам
Заходить вертеп
Вертеп
Звучить коляда « Добрий Вечір тобі»
Звіздар: ( Стукає тричі палицею із зіркою)
Агов, господарю! Чи пустите вертеп у хату?
Слава Богу! Добрі люди з Віфлеєма ми ідемо звістку радісну несемо.
Пастушок 1: Добрий вечір, мир тій хаті!
Ми пастушки небагаті.
Прийшли у вашу господу
Щоб розказати про нашу пригоду.
Пастушок 2: Гуртом у саду ягняток пасли,
Втомились,позасинали,
Раптом зірка засіяла,
Наші душу звеселила.
Пастушок 1: Полинули ніжні дзвони
Попід небесами,
Опустились херувими
Й встали поміж нами.
Пастушок 2:Ми вночі при стаді спали,
І не знали й не гадали, що коїться в небесах
Аж тут раптом серед ночі протираєм сонні очі
І почули – хтось співає, а на небі зірка сяє.
Пастушок 1: Ми почули спів ангелів,
Спів веселий , спів веселий,
Що в вертепі, у яснині,
Божий Син родився нині!
Коляда:
Ангел 1: Не бійтесь люди чесні,-
Ми з до вас посли небесні,
Принесли радісну новину,
Що Пречиста Божа Матір
Породила сина
Не в палатах породила
На м’якій постелі,
А на сіні у вертепі,
У бідній оселі.
Там син Божий народився ,
Сіном був прикритий.
Замість того, щоб скупатися,
Сльозами був вмитий.
Цар 1: Сотні років ми страждали
На Месію всі чекали.
Цар 2: Врешті зірка засіяла
Нам дорогу показала.
Цар 3: У далекім Вифлеємі
Ми оце дарами йдемо.
Входить жид.
Я щиро вас радий вітати,
Я вам прислужитьсь готовий
Щось можу в дорогу продати.
Звіздар:Забирайся, Мошку, з хати,
Бо торгу не буде.
Нині хочуть святкувати усі чесні люди.
Жид: Ну, що купіть собі краму
У моїй крамниці.
Як вам будуть тішитися файні молодці!
А як грошей забракує,
То Мосій Якович заборгує.
Пастушок 1: Ти наразі заборгуєш,
А потім не даруєш,
Людей з хати виганяєш
І маєтки забираєш.
Пастушок 2: Спровадьте жидів з хати
Ми не хочем торгувати.
Жид: Що?! Жида гнати?
Жида з хати випихати?
Щоб до вас біда прийшла,
Щоб вам Циган коні вкрав,
Щоб вас Чорт у пекло взяв.
Чорт: Хто мене поминає,
Хто мене не забуває,
Там де бійки, сварки, крики,
Там мої грають музики!
Де нишпорять шахраї,
Там товариші мої.
А де всякі чарівниці.
Там мої рідні сестриці.
Бо я жвавий і моторний,
Тілько що я трохи чорний.
Тому й ім’я таке маю –
Чортом мене називають.
Біда: А я – ваша Біда,
Я вас всіх віддавна знаю!
Я вас мучу проклинаю,
Відбираю ваші статки,
Не лишаю на вас й латки!
Сію вам у душу страх!
Сила в мене є в руках!
Циган: Я є Циган щедрий,
Умію робити , кую, дую та й краду,
Вмію ворожити.
Можу навіть жінку вкрасти,
У кого є файна.
Можу коника гнідого
Вивести зі стайні
Можу ложку підгострити,
Голос підкувати.
А як дасте кусень сала –
На скрипці заграти.
Чорт: Добре, Цигане і Жиде
Так треба робити,
Я подбаю, щоб вам в світі
Було добре жити.
Ану, Цигане, заграй
Хоч би на гармошці,
А я з мошком та Бідою
Погуляю трошки.
Звучить «Циганочка»
(Чорт, Жид, Біда танцюють «Циганочку»)
Пастушки: Боже, Боже, поможи
Позбутися цієї сатани.
Ангел1: Мир вам, браття мої милі
Тут слабкі пекельні сили.
Нічого ся не лякайте,
Тільки віру в Бога майте
А хто Бога споминає,
То там місця Чорт не має.
Ангел2: Бог мене сюди послав ,
Щоб я вас охороняв.
Стеріг і в хаті, і на полі
Людей від всякої недолі.
Хто вина не буде пити,
Бари буде оминати,
Жінку, дітей шанувати –
Той завжди щасливий буде,
Й любитимуть його люди.
Жид (до Цигана )
Чуєш, що воно сказало?
Щоб хлоп пити перестало!
А як хлоп не буде пити,
З кого Мошко буде жити?
Чорт ( до Мошка)
Не журися, любий свате,
Я буду людей цькувати,
Щоб на нашу йшли дорогу,
Один одного щоб били,
Добре щоб горілку пили,
Отоді ми будем жити.
Ангел1: ( До Чорта)
Йди геть від них нечисто сило!
Жид: Ну-Ну-Ну! Я вам, гайдамаки ще свого докажу,
Я про вас усіх Іроду розкажу!
Воїн: Чого тут шум, чого всім треба?!
Ірод: Що за крики тут у хаті?
Я вас хочу запитати?
Жид: Яснійший царю,
Вони слугу твого
Вірного тут зневажають!
Кажуть, що іншого царя мають.
Пастушок 1: Ти є цар, та тільки земний,
А родився Цар таємний,
Що буде над царем,
Над землею, небесами.
Пастушок 2: То не цар, то Вічний Бог,
Що панує без тривог!
Ти боїшся того бога,
Бо лиха твоя дорога!
Ірод: (грізно) Що?!!
Жид: Мій царю, вони тут повідають такі вісті,
Що цар світу народився у Вефлеємі місті!
Ірод (до воїна) Який там цар?!
Що він плете?
Воїн: Мій царю, кажуть, що новина – зродила Діва сина.
Месію начебто – царя усього світу,
Обіценого в заповіті.
Ірод: Воїни! Всіх дітей в краю зібрати,
Всіх дволітніх постинати!
Кожен хлопчик до двох літ
Хай загине! - Так скажіть
А між ними, певно, й Він,
Знайде свій смертний згин.
Воїн: Твій наказ святий для нас,
Мусите знайти ще нині!
Бо інакше – всім вам смерть!
Смерть: О! Хтось закликує за мною,
Готова я усіх стинать косою!
Ірод: Смерте люба, смерте мила,
Ти завжди мені служила.
Всіх косила ворогів ,
Всіх – кого я повелів.
А тепер коси отого,
Що в вертепі народився,
З Пречистої воплотився
(до воїна) Гей, солдати мої вірні!
Воїн: Ми тут Царю!
Ірод: Ну, то що? Всі діти вбиті?
Воїн: Так, мій царю!
Ангел 1: Не тішся, Іроде лукавий,
Нажився ти лихої слави.
Ніщо безкарно не минає,
Ніщо безслідно не зникає,
І над катом кожним лютим
Меч долі нависає.
Ангел2: Знай же, Іроде, лукавий,
Ось тобі новина:
Межи дітьми не убили ви Божого Сина!
Ірод (з розпачем) Що?!! Бунт, зрада!!!
О смерти, Смерте моя мила,
Ти всякий бунт ущент душила!
Прилинь, махни косою раз і в друге,
Нехай згинуть з світу усі добрі люди!
Смерть: О-го-го! Ні, синку, нам їх не зламати.
Тож зупинись й ходи зі мною
У мертві і вічності палати.
Бо мале дитя в яскині
Має владу в світі нині,
Мушу я йому служити,
А тебе я маю вбити.
Чорт: О, тут чую грішну дуду !
Із з собою взяти в пекло мушу!
Ірод: Гей, сторожа!
Смерть: Вона вже не поможе.
Ірод: О Смерте, Смерте моя мила!
Застав мене, я жити хочу – Усю тебе озолочу!
Смерть: Від мене не відкупишся
Ти злотом, вражий сину,
Пішли зі мною в домовину!
Чорт: Ходім, ходім мій любий царю,
Тебе в смолі я покупаю!
Ходім зі мною в пекло,
Там нам з тобою буде тепло!
Ангел1: Поборемо зло, лютий цар відступив,
Звалив його спільний до волі порив.
Хай згода і любов поміж вами панує,
Хай злоби і заздрості отрута,
Хай справами вашими серце керує,
Щоб Ірод ніколи не зміг повернутись
А нині ми разом Ісуса вітаємо
І славу во віки йому заспіваймо.
Слава Богу!.
Ангел 2: Прощавайте добрі люди,
Вам спокій від нині буде,
Щиро Господа благайте, Своїх діток научайте,
Щоб до церкви всі ходили,
Щиро Богу ся молили,
Здержуйтеся від пустоти,
Не робіть батькам гризоти.
Ангел1: В хаті клопіт не ведіть,
Із сусідами, звичайно,
Не сварітеся, бо не файно,
Кожен з вас запам’ятав,
Як гірко Ірод помирав.
Він не хотів по правді жити,
Бога не хотів любити,
Все в гріхах бенкетував,
Чорту душу продавав.
Ангел2: Шляхом Ірода не йдіть,
До бога ся поверніть -,
То вас Бог буде любити,
Буде вас благословити,
Пошле вам щасливу долю,
І дома, і на полю.
Пастушок1: Добре сталось, Слава Богу,
Тка збираймося в дорогу!
Пастушок2: Але поки вийдем з хати, Треба щастя побажати.
Пастушок1: Всіх добром обдарувати.
Пастушок2: Вінчуєм вам нині, усі добрі люди,
Нехай поміч Божа завжди з вами буде.
Хай кожної днини, кожної години Бог благословить вас,
Бувайте здорові разом з діточками
Хай смутку і горя не буде між вами,
Худібка і бджілка нехай виростає,
А град, вогонь, туча – нехай вас минає.
Нехай добре родить жито і пшениця
Усяке збіжжя, усяка пашниця
Хростос ся рождає!
Жид: (вбігає захекано)
Я вінчую вам як жид:
Хай ся гріш у вас держит,
Нехай від вас уся біда біжить.
Най сі дає молоко
Від корови й бико.
Хай ся кури вам несут,
Хай яйце знесе когут.
А зо тую коляду – дайте щось, бо я вже йду.
Ангел1: Прощавайте, мир в цій хаті,
Щасливі будьте і багаті,
Майте волю добру, гожу
Тільки вірте в ласку Божу.
Звіздар: Ми на тому, добрі люди, Коляду кінчаєм,
Щастя – долі цьому дому
Щиро всі бажаєм!
Звучить коляда «Во Вефлеємі»
Заходять віншувальники:
- Дзень- дзелень сьогодні свято
Заливаються дзвінки
На подвір'ї в кожну хату
Вже ідуть колядники.
2. Починають вінчувати
І так складно до ладу
Не скупись господар хати,
Подавай на коляду.
3. Дай вам, Боже,
В щасті і здоров'ї
Дочекатись від Різдва
До нового року до Богоявлення,
Від Богоявлення до Воскресіння
Від цього року до ста літ З року на рік
Доки Господь назначив вік.
Щедрівка «Щедрий вечір, добрий вечір Україно моя»
Господарю, прощавайте! В гаразді проживайте.
Хай минає вас лихо, хай сидить біда все тихо.
Щоб біди ви більше не мали, недостатків вже не знали
Щоб в усьому вам щастило, щоб вам жити було мило!
Всім дорослим і маленьким зичу: живіть здоровенькі
На потіху всій родині. І на славу Україні.
Заходять вчителі. Звучить коляда «Добрий вечір тобі…»
Заходять сівачі
Засіваю вчителів в Цінівській школі
Щоб старанних, добрих учнів, мали всі доволі,
Щоб збитошники малі не мотали нерви,
Щоб і кава, і до кави було щоперерви.
Щоб поменше перевірок, побільшу зарплату,
Щоб і в школі, і удома хтілося співати.
Засіваю Вас здоров’ям, засіваю щастям
На 100 років, а там далі – скільки кому вдасться!
Засіваю щасним зерном наших методистів,
Бо уся їх плідна праця –школам для користі!
Засіваю Вас і житом, і пшеницею
Щоб добро Вам поверталося сторицею!
Засіваю Вас і ярою, й озимою,
Аби щастя Вам лилося зливою!
Сію щедро навкоси і у рядочки,
Щоб здорові Ви були й міцні як огірочки!
Засіваємо по вінця школу рідну
Знов на працю клопітку та плідну!
Хай добро в ній сіється і жнеться,
Хай успішно рік шкільний ведеться!
Хай майбутнє тут росте й мудріє,
Хай Вам щастя-доленька поспіє!
Нехай вітер Галичини розвиває нині
Зерна Правди і Гідності по всій Україні!
Звучить коляда «Різдвяні свята»
Із святом величним
Із святом урочистим
Вас вітаєм милі
Ми на Україні!
З ними приходить радість
В кожну хату – всюди,
Як в часи минулі
Знов святкують люди.
Святкують, радіють,
Що Христос родився,
Що в яслах на сіні
Він для нас явився.
В святковий цей вечір,
В щасливу цю годину
Вітають старших, молодших,
Усю нашу родину.
1. Ми ще раз усіх вітаєм,
Цілуєм міцно, обнімаєм,
І хай цей вечір пам’ятається:
Ісус Христос рождається!
2. Щоб не раз ви нас чекали,
Щоб не раз ми святкували
І хай ця радість пам’ятається
Ісус Христос Рождається!
3. Хай виростають діти –
Летять в широкий світ,
А старші живуть довго
Ще многа – многа літ
Звучить пісня «Україна колядує»
-
Чудова розробка! щиро дякую !
про публікацію авторської розробки
Додати розробку