Виховний захід «Святий Миколай, ти, до нас завітай»
Виховний захід
«Святий Миколай, ти, до нас завітай»
Ведуча:
Добрий день шановні гості,
Добрий день, малята.
Закінчилась швидко осінь,
Лине зимнє свято.
Свято світле і барвисте,
Гостя, що із раю –
Завітав в село і місто
Празник Миколая.
Пісня «За вікном летять сніжинки»
Сьогодні, мої милі друзі, довгожданий день зустріч з мріями та подарунками. Свято дитинства й щедрості, на яку щорічно чекають наші вихованці. От і нині малеча з самого раночку виглядає візитера, аби отримати подарунки, але не тільки отримати, а й подарувати Миколаю щось незвичне. Довго й старанно готували діти для святого справжнісінький бал, аби показати як вони люблять його, які вони слухняні і талановиті.
- Свято лине Миколая –
Серденько радіє.
Йде святий до нас із раю
Принесе надію.
- Подарує віру в чудо
І любов велику.
Поклоніться, добрі люди,
Цьому чоловіку.
- Поклоніться і радійте
За його щедроти.
Як і він, прожить зумійте
В просвіті турботи.
- Поможіть і нам для нього
Влаштувати свято
Бо усмішка для святого
Коштує багато.
- Ми влаштуєм Миколаю
Бал – маленьку казку,
Хай у погляді заграє
Втіха й Божа ласка.
Ведуча: Гарна пропозиція – влаштувати бал для Миколая. Але ж він дуже зайнятий: ходить по садочках, школах – роздає малечі подарунки, як же Миколай побачить наш бал? А, придумала! Ми встановимо з ним супутниковий зв’язок і камерою будемо транслювати наше свято просто йому на телефон. Ну, як моя ідея? Отже починаймо.
(лунає музика, заходить Фея)
Фея:
Я – фея-чарівниця.
На мене подивіться:
Я можу так зробити,
Щоб стали в казці діти.
Лиш музика заграє –
На ляльок обертаю
Дівчаток-щебетушок,
Своїх малих подружок.
(лунає музика, Фея чарівною паличкою торкається по черзі дівчаток, вони підводяться)
- Я – малесенька актриса,
Звати лялечку Вероніка
Можу пісеньки співати,
Можу в піжмурки пограти.
- А я – Віка, ляля неньки,
Дуже добра і гарненька,
і весела і сумлінна,
Ще й хазяєчка відмінна.
- А я – лялечка-панянка,
Маю ім’ячко – Русланка
І прийшла до вас на свято,
Щоб гарненько танцювати.
(виконується танок лялечок)
Які милі лялечки, просто з казочки до нас на бал завітали, аби потішити діток, гостей, і звичайно, Миколая. Дякуємо, добра Феє, за таке диво. А, може, ти ще шось нам чарівне зробиш?
Фея:
Так, звичайно, дуже просто.
Будьте пильні, наші гості,
Буду зараз чаклувати,
Білосніжку викликати.
(лунає музика, з’являється Білосніжка)
Білосніжка: Білосніжку викликали? Це у вас сьогодні святковий бал для Миколая? А ви себе гарнесенько вели цілий рік, не бешкетували, слухняними були? Ну добре, погостюю у вас трішки, бо маю поспішати своїх гномиків шукати. Вони такі пустуни у мене, боюся, аби чого не наробили, бо ж подарунка від Миколая не отримають.
Ведуча: А ми й тобі, Білосніжко подарунок підготували.
Білосніжка: А який?
Ведуча: Ми твоїх гномиків у гості запросили, аби чарівна Фея їх умить на слухняних перетворила і навіть танцювати навчила.
Білосніжка: Та це ж просто чудово!
(Фея торкається хлопчиків, ті підводяться)
- Ми – веселі добрі гноми,
Невідома гномам втома.
Гноми все робити можуть,
У проблемах допоможуть.
- Гноми – дуже добрі друзі,
Знають це по всій окрузі.
Гноми мають власне братство,
Вірність – гномиків багатство.
- Знають гноми добру казку,
Бо відома гномам ласка.
Гноми щедрі і сміливі,
Дуже милі та грайливі.
В гномів радості багато,
Гноми люблять танцювати.
(пісня-танок «7 гномів»)
Ведуча: Неймовірно! Дуже мило, дуже приємно вас бачити на нашому балу. Ви подарували нам справжню казку.
Білосніжка: Але й ваша маленька країна теж казкова.
Ведуча: Не тільки маленька, але вся наша Україна – казка. Адже тільки в нас є такі добрі люди, щедрі, талановиті, тільки в нас дітки можуть до безкінечності співати про рідну землю гарних пісень. А які чудові віршики знають наші дітлахи! Навіть зовсім маленькі залюбки розповідають про Україну. Хочете послухати?
Білосніжка: Авжеж, хочемо.
- Я – козак-молодчина,
Дуже видний я мужчина.
Ось навколо озирнуся,
Й до обіду оженюся.
Буду їсти борщ, пампушки,
І вареники, й галушки.
Ну, кажіть мені, дівчата,
Хто вже вміє готувати?
- Хоч мені лише сім роки,
Козаченько я нівроку.
Підростаю на відмінно,
Стану гетьманом Вкраїни.
- Ви на мене поглядайте
Й президента упізнайте.
Я прийду до влади швидко,
Буде щастя нашим діткам!
Пісня «Приберу гарненько хату»
Ведуча: Жартували нашу парубки добряче, бо ж українці, бо ж козаки. А які у нас дівчата – диво, як вони танцюють гарно – замилуєшся.
(виконується пісня-танок «Рушничок»)
Білосніжка: Неймовірно, дуже весело і гарно. Пречудове свято ви влаштували для святого Миколая. Але де ж він до цієї пори, чому не приходить?
Ведуча: Він мандрує по школах, роздає дітям подарунки, має і до нас завітати, та щось забарився.
Колобок: Я по засіку метений,
Я на яйцях спечений.
Я від діда втік...
Я від баби втік...
Білосніжка: То сердега Колобок
Ледве по снігу котився,
За засніжений пеньок
На біду перечепи,
Гірко зойкнув та й замовк.
Колобок: Всюди холодно. Зима.
Снігом замело доріжки.
Ні хатинки, ні тепла...
Хоч би десь зігрітись трішки...
І чого від баби втік?
Біля печі б собі грівся...
Фея: Закотивсь по стежці в ліс
Та й у ньому заблудився!
Колобок: І куди тепер піду?
Де хатинку я знайду?
Білосніжка: Став сердешний, гірко плаче,
Коли тут назустріч Зайчик.
Зайчик: Е – ге – гей! А хто тут плаче?
Колобок: Послухай, зайче,
Ти врятуй мене з біди –
У хатинку заведи!
Зайчик: Ой, хатинки я не маю,
Сплю під кущиком в снігу,
Гарну теплу шубку маю,
То отак собі живу!
Колобок: То скажи хоч, як іти,
Діда й бабу щоб знайти?
Зайчик: Так стежинки замело...
Десь отам твоє село!
Ну прощай, я поспішаю,
Миколая я зустрічаю.
Фея: І побіг маленький зайчик,
Колобочок плаче, плаче,
Коли тут назустріч вовк.
Вовк: Хто тут плаче? Колобок?
Влітку ти був веселіший,
Гарну пісеньку співав,
І мене, старого вовка,
Навіть перехитрував.
А тепер черствий і мерзлий.
Хто ж тепер такого з’їсть?
Колобок: Влітку то не я був!
Білосніжка: Тільки вовк його не чув –
В ліс побіг собі вовчисько,
Ще гукнув йому « А – у –у -у!»
Колобочок покотився
Та й загруз в пухкім снігу...
Раптом сніг заворушився,
І з – під нього – от дива! –
Показалась голова!
Ведмідь: Хто кричить над головою,
Не дає мені спокою?
Гарні снились мені сни
Про малину і меди...
А тепер вже не засну...
От візьму і проковтну!
Колобок: Ой, простіть, я ненавмисне!
Тут зима морозом тисне,
Заблукав, загруз в снігу
І домівку не знайду...
Ведмідь: Кажеш, Миколая свято? Цікаво!
Погуляю я на славу,
Ще ніразу за свій вік
Не стрічав я Новий рік!
Взимку я в барлозі сплю...
Ну, а свята я люблю.
Фея: Виліз, крекчучи, з барлоги,
Розім’яв затерплі ноги
Та невже мене залишиш
Замерзать отут в снігу?
Пронеси мене хоч трішки,
Бо замерзну, пропаду!
Ведмідь: От мені іще морока,
Розбудив, тепер носи.
Як тобі важка дорога,
Чом було від баби йти?
Білосніжка: Ой, густа ведмежа шуба
Гріє Колобка, як груба,
Він незчувсь, як задрімав,
Та не втримався і впав!
Стрімко стелиться стежина.
Вже позаду скоро ліс...
Коли тут назустріч Лис!
Колобок: Заховатися кудись...
Фея: Та його вже вгледів Лис!
Лис: Що я бачу? Колобок?
Ну, котись сюди, дружок!
Мені мама говорила,
Що колись такого з’їла!
Білосніжка: І не довго думав Лис,
Ухопив його - та гризь!
Лис: Ой –ой –ой!
Жламав я жуба!
Що ж жі мною тепер буде?
Ще бежжубого такого
Вижене лишиця з дому!
Краще б ти був провалився,
Ніж отут тепер котився!
Фея: Пнув його ногою в ніс
Та й поплентався у ліс!
Колобок: Ху, здається пронесло!
Ген за полем вже село!
Доберусь, як сили стане...
Пісня «Під Новий рік»
(забігає дитина)
Дитина Фея, Білосніжка.
Ой біда, печаль велика,
Листоноша ось покликав,
Телеграму передав:
Миколай щось написав.
(віддає телеграму ведучій)
Ведуча: Так, подивимось, що тут. «Вибачте, любі друзі, але, на превеликий жаль, не можу приїхати до вас на свято – мене терміново викликали в лікарню до хворих діток. Дуже дякую за те, що були слухняними цілий рік, старанно вчилися, були ввічливими і добрими товаришами. Надсилаю вам своїх янголів – думаю, вони стануть гарною окрасою вашого свята». Ай-ай-ай, що ж ми будемо робити, де нам подаруночки для дітей взяти.
Білосніжка: Не сумуйте, в вас є Фея, яка неодмінно щось вигадає.
(лунає музика «Янголята», забігають кілька янголів, виконується таночок)
Фея: Розведу вашу біду,
Миколайчика знайду.
Гарне свято наше буде,
Є ще в світі добрі люди.
Грає весела музика. Виходять янголи, у їхніх руках маленькі дзвоники.
Перший янгол: Хуртовина виє, плаче,
Ліс закидала сніжком. (Дзвонить)
Що там? Сани… Коні скачуть…
Хтось на санях із мішком.
Другий янгол: Що за пан там? Хто побачить?
Хто махає із саней?
То святий Микола скаче
Покровитель всіх дітей.
Перший янгол: Хто він? Що він?
Звідки взявся?
Дітям радість він приніс,
Роздає дарунки щиро,
Цілу купу їх привіз.
Другий янгол: Усіх чемних, не сварливих,
І слухняних і дбайливих.
Тих що старших поважають,
Малюків не ображають.
Перший янгол: Хто до діла тягне руки,
Хто охочий до науки –
Всіх дарунком привітає,
Радо всіх благословляє.
Другий янгол: А ледачим, неслухняним,
Хто робив комусь погане –
Тільки різочку - і все –
Він сьогодні принесе
З кутка вилізає Ябіда.
Ябіда: Привіт! На Ябіду чекали?
Це ж ви мені аплодували?
Усе про вас я розповім (погрожує пальцем)
І Миколаю доповім. (дістає список)
Хто дівчат хапав за коси,
Стукнув хто кого по носі,
Хто в час тихої години
Їв під ковдрою насіння…
Треба кращими ставати,
Годі вам байдикувати. (трясе списком)
Кожному отут готове
Справедливе чесне слово.
Хто на стіл компот розлив,
Шибку сніжкою розбив,
На заняттях замість вправ
На стільці тихенько спав.
Перший янгол: Досить, не треба продовжувати. Зараз сюди прийде Святий Миколай, він сам розбереться, хто що робив.
Другий янгол: Раз на рік ми завжди йому допомагаємо роздавати дарунки дітям.
Ябіда: (з кутка): Усі дарунки – тільки мені, а більше нікому. Вони (вказує на дітей) не заслуговують! Святий Миколай прийде, я йому, звісно, все розповім.
Перший янгол: (дітям): Ви що розгубилися?
Другий янгол: Перелякалися?
Перший янгол: Та не бійтесь ви, Святий Миколай дуже любить дітей.
Другий янгол: Він завжди шукає в дитини щось добре, хороше.
Пісня «Зіроньки на небі»
Ведуча: Любі сніжинки, А чи не зустрічали ви по дорозі до нас Святого Миколая?
Сніжинки: Бачили, бачили, їде на санчатах до нас у гості.
В небі метушня і рух.
Янголята працю мають:
Білий тріпають кожух
Для Святого Миколая.
Сів у санки Миколай
В шубі, в теплих рукавицях.
Янголятка, підганяйте,
Щоб на землю не спізнитися.
Маємо чого радіти.
Добре знаєте всі, діти!
Долетіла до нас вість,
Що до нас в дорозі гість.
Хто це? Кожен пам’ятай –
Це святий наш Миколай.
Діточок він всіх згадає,
Їм дарунки посилає.
Він вже близько, вже іде.
Наша пісня хай гуде.
Пісня «Для Святого Миколая»
1.Святий, щедрий Миколай
Йде щороку в рідний край
В кожну хату, в кожен дім
І несе дарунки всім.
2 учень: добрим є він для людей
Для усіх, усіх дітей!
І його щедрота й ласка
Для нас є як справжня казка!
3 учень: бо приходить він тоді,
Коли темно на землі.
Тихо-тихо в дім прийде,
Подарунки покладе.
4 учень: Навіть сліду не лишає,
Хоч і кожен із нас знає
Що відвідує всяк раз.
Миколайко усіх нас.
5 учень: Каже так мій любий дід,
Що це свято з давніх літ
В Україні вже існує,
Радість людям всім дарує.
6 учень: Тож Його усі славімо,
В добрі, мирі всі живімо!...
О, все щедрий Миколай,
Нам в усьому помагай!
7 учень: Святий отче Миколаю
Молитву цю прийми!
Щедрий дар для України
Для на з небес пришли.
8 учень:Святий отче Миколаю
Я тебе благаю!
Зішли спокій, мир, злагоду
Для рідного краю!
9 учень:Нехай радість і довіра
Буде в кожній хаті,
Хай заживуть в мирі люди,
Хай будуть багаті!
10 учень Хорони нас від наруги,
З неба дар зішли!
Від народу України,
Молитву прийми!
11 учень:Святий отче Миколаю,
Щедрий будь до нас!
Нехай буде благодатний
Для нас Твій із неба глас!
Пісня «Вже сніжок летить-кружляє»
про публікацію авторської розробки
Додати розробку