Виховний захід "Святкування Великодня"

Святкування Великодня

 

Поздоровляти зі святами і христосатися починають уже після Богослужіння! . Повернувшись додому із свяченим, вся сім'я тричі промовляла:

 

Батьки:

Христос воскрес!

 

Діти:

Воістинну воскрес!

 

Заходячи в хату:

Мати, батько. 
Свята паска у хату.(тричі)

Дочка, син. 
Вся нечисть із хати.

(У череп 'яну миску кладе три червоні крашанки, наливає холодну воду. Першою вмивалась дівчина, потім хлопець, мати і батько. За кожним разом воду міняли. Крашанки залишались ті самі).

Мати. 
Перед тим, як сісти за стіл, потрібно вмитись. Іди, доню. Дівчина має вмитись першою. Тепер я, а тепер ти, чоловіче.

Поставивши паску на стіл, господар торкався нею всіх, хто був в хаті:

Батько:

Щоб так вас люди чествували, як паску чествують!

Якщо в родині є дівчина на виданні, то паску кладуть їй на голову і промовляють:

Батько:

Аби була людям така велична, як ця паска пшенична!

Уся родина молиться Богові  і сідає за стіл.

Благальна молитва

Ти, Боже миру,

Благодаті,

Радості,

Спасіння

І любові,

Схиляємось

Перед Тобою

І просимо:

Благословення

Та прощення

Гріхів

Сущим людям

І для всіх віків!

 

Господар обходить тричі навколо столу, потім стає обличчям до образів, бере паску, хрестить її ножем  і відрізає з чотирьох боків шматочки для худоби, розрізає  декілька крашанок, шматочки яких дає кожному членові родини зі словами:

 

Батько:

Дай, Боже, ще й на той рік дочекатися світлого празника – Воскресіння Христового у щасті й здоров’ї.

Всі:

Дай, Боже!

 

Настає момент, який у народі називають «христосування». Члени родини вітали один одного з Воскресінням Христовим.

 

Для тих, хто знаходився у дорозі й не сидів за великоднім столом разом із родиною, господиня відрізала шматок паски і, загорнувши його в рушник разом із трьома крашанками, клала на покуті. На Вознесіння, як подорожні ще не вернулись, гостинець оддавала жебракам.

 

Мати: А це гостинець тим, хто сьогодні в дорозі і не може з нами святкувати. Як до Вознесіння не повернеться, віддамо жебракам.

 

Після того, як поснідали свяченим, виходили на вулицю і співали гаївки.

Жінки співають:

Село, наше село. Чого не весело?
Нема кому вийти село розвеселі(т).
Стари баби погорбатілі, молодички пощербатілі,
А девочкі замуж пошлі.
Нема кому вийти село розвеселі(т).
 

Бо дівоньки заміж вийшли -

Нема кому на село вийти

 

Нема кому на село вийти

Да село звеселити.

 

Да виходьте, селянки,

Заспіваємо веснянки.

 

Зимували, на печі спали -

Сорочок не напрали.

 

Ой, ти, бузьку-пташе, розвеселі село наше.
Щоб гралі да вискакалі,
Щоб співалі да не плакал(і.).

 

Виходять дівчата

• А давайте веснянку співати!

«Ой весна, весна, днем красна»

Або «Ой піду я на полянку»

 

Ой піду я на полянку,

Заспіваю я веснянку.

Цілу зиму шила-пряла

Весняночки не співала.

Годі тепер йти до Китаю,

Весняночки заспіваю.

 

Весняночко-паняночко,

Де ти зимувала?

У садочку на кілочку

На сорочку пряла.

Весняночко-паняночко,

Де ти забарилась.?

Ще у лісі на горісі

хвостом зачепилась.

Закопали горщик каші,

Ще й кілком забили,

Щоб на нашу на вулицю

Парубки ходили.

 

Дівчина:

• Чуєте, дівчата? Гуси кричать, з вирію летять!

Друга:

• А давайте в сіру гусоньку пограємось!

 

Ой сєра гусонька,

Ой де ж ти була?

За морем, за морем,

За Чорним морем.

 

Ой сєра гусонька,

Що ти там робила?

Жиру жирувала,

Діток годувала.

 

Ой сєра гусонька,

Да й ми хоть одно.

Бери собі чорне,

Котороє он.

 

Ой сєра гусонька,

Ой де ж ти була?

За морем, за морем,

За Чорним морем.

 

Дівчина:

• Прийшла пора в ігри –забави грати, весну красну величати! Давайте ще в «Зайчика» пограємо!

 

Ой, на горі жито, сидить зайчик,

Він ніжками чеберяє.

 

Коли б такі ніжки мала,

То я б ними чеберяла,

Як той зайчик, як той зайчик.

 

Ой, на горі гречка, сидить зайчик,

Він ніжками чеберяє.

 

Коли б такі ніжки мала,

То я б ними чеберяла,

Як той зайчик, як той зайчик.

 

Ой, на горі просо, сидить зайчик,

Він ніжками чеберяє.

 

Коли б такі ніжки мала,

То я б ними чеберяла,

Як той зайчик, як той зайчик.

 

Жінка:

• От молодь веселиться, аж собі захотілося. Давайте молодість пригадаємо!

 

ГАЇВКА

У тій гаївці беруть участь одружені пари, старші люди.

(Усi беруться за руки і утворюють коло - разом жінки і чоловіки. В коло стає один чоловік. Він ходить у колі сам, а всі ведуть коло в один бік, потім в другий і так далі, за кожним куплетом)

Чоловік:

"Хто видав, хто слихав
мою жону на торзі?

Всі (хором):

А ми її виділи та і собі сховали.

Чоловік:

А я вам гроші дам
й свою жону візьму сам!
Всі (хором):

А ми гроші візьмемо,
а вам жони не дамо.

Чоловік:

А я вам годинник дам
й свою жону візьму сам.

Всі (хорам);

Ми годинник візьмемо,
а вам жони не дамо!

Чоловік:

А я вам шалик дам
й свою жону візьму сам.

Всі (хором):

А ми шалик візьмемо,
а вам жони не дамо.

Чоловік:

А я вам перстень дам
й свою жону візьму сам.

Всі (хорам):

Добре, перстень зніміть
й свою жону заберіть."

(Чоловікові віддають його жінку й дальше продовжується гаївка-гра. Стає другий чоловіку коло, третій і т.д., а слова ті самі).

Веснянка

Жінки з полотном:

Ой ти весно весниця, ой ти весно весно весниця
А ти Василько женися
Там дівчата гуляють, ой там дівчата гуляють
В решето пісні складають
Де взялися журавлі, ай де взялися журавлі
Скинули решето до землі
Ой ти весно весниця, ой ти весно весно весниця
А ти Василько женися

1. Ой вийду я на веснянку а веснянка грязька 
Я-ж думала то мій милий – то соломи в’язка 2р.
Запалю я куль соломи, горить не палає
Біжить-біжить Галочка, бо Василь вмирає 2р.
Закопаю горщик каші ще-й живого півня
Щоб на нашу на веснянку збиралося збірня 2р.
Перегра:
2. Весняночка-паняночка, хто-ж по тобі ходить
Ой там Василь тай Галочку за рученьку водить 2р.
Весняночка-паняночка, де-ж ти зимувала
У садочку на пеньочку, сорочку напряла 2р. 
Запалю я куль соломи, горить не палає
Біжить-біжить Галочка, бо Василь вмирає 2р.

Ой вийду я на веснянку а веснянка грязька
Я-ж думала то мій милий – то соломи в’язка