Виховний захід "Український народний танець".
Подорож у минувшину: український народний танець.
Мета заходу: розширити знання учнів з історії українського танцю; донести до учнів необхідність збереження культурної спадщини Батьківщини, важливість збереження патріотичного духу у кожного громадянина; виховувати культуру взаємовідносин між людьми у щоденному житті, повагу до традицій і звичаїв; сприяти розвитку пізнавального інтересу.
Обладнання: презентація «Український народний танець», відеозапис «Гопак», фонограми пісень, музика до танців, картки.
Ведучий 1. Доброго вечора, шановні друзі! Хто з нас не любить танцювати. Напевно, серед вас не знайдеться байдужих до танців. Жодне свято не обходиться без них. І хай не всі вміють танцювати, але безумовно одне: краса танцю зрозуміла всім.
Ведучий 2. Танець – хвилюючий і найпрекрасніший вид мистецтва, бо не тільки відображає життя, а й сам є життям. А ще він виховує, вчить культури поведінки.
Ведучий 1. Танці – це емоційна насолода. Вони розвивають почуття ритму, виробляють правильну поставу, піднімають настрій.
Ведучий 2.Танець виник в глибоку давнину. Як пісня, він сильно пов'язаний з побутом. Танці відображають життя народу, його думки та почуття, звичаї та традиції.
Ведучий 1. Традиції… Це саме вони передають з покоління в покоління те саме найкраще, чого досягли наші предки.
Ведучий 2. Завдяки традиціям не загубився такий вид мистецтва як танець. Танці кожного народу володіють виключною красою та неповторністю.
Ведучий 1. І наша сьогодні зустріч, як ви здогадалися, присвячена теж танцям.
Ведучий 2. Що виникло раніше – танок чи музика – не знає ніхто, але добре відомо, що танцює людство з давніх-давен під супровід пісні, музики.
Ведучий 1. Фольклорний танець має певні традиційні для даної місцевості рухи, ритми, костюми. Серед народних танців світу можна відзначити такі як жок, класичні індійські танці, краков’як, лезгінка, болеро, фламенко та інші.
Гра «Танці світу»
Ведучий 1. Український народний танець народився разом із піснею, разом з нею він зростав, збагачувався.
Ведучий 2. «Пісня і танець – це рідні брат і сестра – слушно відзначив відомий фольклорист і хореограф Василь Верховинець – в танцях є весняний подих вітру, тепле лагідне літо, багата осінь і холодна зима».
Ведучий 1Наш народ ще від віків зжився з незайманою чистотою природи, передає в танцях усю її незрівняну красу..
Виступ учнів.
1. Перші танці виникли як прояв емоційних вражень від навколишнього світу.
Танцювальні рухи розвивалися також і внаслідок імітації рухів тварин, птахів, а пізніше — жестів, що відображали певні трудові процеси(напр., деякі хороводи).
Найдавнішими слідами танцювального мистецтва в Україні можна вважати малюнки трипільської доби, де зображені фігури людей, котрі одну руку кладуть на талію, а другу заводять за голову. Такі рухи зустрічаються в сучасних танцях. (Слайд 1)
Зображення танцюристів і музикантів є на фресках Софіївського собору в Києві 11 століття. (Слайд 2)
На думку деяких дослідників срібні фігурки чоловічків з Мартинівського скарбу 4 століття передають один з танцювальних рухів: напівприсядку з широко розставленими ногами і покладеними на стегна руками.(Слайд 3)
2. Писемні повідомлення про давні танці дають нам літописці, які називають їх «скакание и топтание», «гульба и плясание», «хребтом вихляние», «плясание и плескание».
Літописці-християни називають такі дії «бісівськими», або «поганськими». Це дає певні підстави вважати, що первісні танці були тісно пов'язані з прадавнім богослужінням.(Слайд 4)
3. Про один із залишків такого язичницького обряду, який побутував у церковному богослужінні на Волині (1582), писав Ян Ласіцький. Він повідомляє про вінчання, яке відбувалося близько одинадцятої години ночі. Молодих до церкви супроводжували сопілкарі. Після здійснення церковного обряду священику подають чашу з медовим напоєм, він надпиває її за здоров'я молодих, потім передає нареченим, щоб вони допили священний напій. Далі з голови нареченої знімають зелений вінок і починають його топтати — це означає прощання з дівоцтвом. Тоді священик бере молодих за руки і веде в танець, а всі інші, взявшись за руки, довгим рядом танцюють за ними. Цей своєрідний ритуал, завершується загальними піснями і танцями з плесканням в долоні. Як видно, до нас дійшов запис дивовижного поєднання християнського обряду з прадавнім народовірським звичаєм, який ще пам'ятали в 16 століття. Вірогідно, в старіші часи таку ж роль виконували служителі язичницьких культів.(Слайд 5)
4. Ритуальні танці досі ще побутують в деяких регіонах України. Наприклад, гуцульські танці «Кругляк» і «Освячення зерна». За своєю символікою вони подібні. Танець «Освячення зерна» виконувався на Різдво сильними, здоровими чоловіками: на білій плахті лежить зерно, навколо нього, взявшись за руки, танцюють в напрямку руху сонця ритуальний танок, який надає зерну магічної сили плідності. Далі освячене таким чином зерно висипають в поділ господині. Символіка танцю передає уявлення про чоловічу запліднюючу силу і жіночу — народжуючу. Навесні це освячене зерно, перемішавши з іншим посівним зерном, господар посіє на ниву.
Танець «Кругляк» виконується також одруженими чоловіками при освяченні пасіки. Топірці кладуть по колу, у вигляді сонця, зерно освячують в шапках, потім висипають господині в запаску. Цей ритуальний танок має сприяти здоров'ю бджіл, доброму медозбору. Співається пісня, «щоб бджоли були веселі». (Слайд 6)
5. Українські народні танці, як і всі інші, беруть свій початок у хороводах. В давніх народних танцях всі рухаються по колу, формуючи єдине ЦІЛЕ-CELLA-CHEILE-CEILI-CEILIDH-КЕЛИХ-КОЛЯДА-WHOLE-КОЛО-COLO-SOLO-SOLE-СОЛНЦЕ-СОНЦЕ.
Рух по колу в хороводі символізує обертання Кола – молодого сонця, що вічно перероджується та оновлює все живе. Розпадання великого кола на групи по 12, 8, 4, 2 танцюристи символізує зоряне небо – Колесо Сварога, яке провертається навколо стожара; зодіакальні сузір’я, що повільно змінюються. (Слайд 7)
Прохід під аркадою з’єднаних рук відображує морські хвилі (вшанування водної стихії) або густий ліс (вшанування дерев), з’єднані у зірочку праві або ліві руки чотирьох танцюристів відтворюють ‘хрест’ – поділ на пори року.
Серед давніх танців Європейських народів є Відкрите коло – наприклад, ‘Кривий танець’ у слов’ян, ‘An dro’ та ‘Farandol’ у бретонців. Хвиляста лінія без початку і кінця — безконечник — мотив, який зустрічаємо часто в інших галузях народного мистецтва.
(Слайд 8)
(Виконання «Кривого танцю»)
Учениця. Побутові і сюжетні танці
1. Побутові танці беруть свій початок у хороводах, які є основою української народної хореографії. Побутові танці є невід'ємною частиною щоденного життя народу. їх виконують на масових вечорах, гулянках тощо.
До жанру побутових танців належать метелиці, гопаки, козачки, коломийки, гуцулки, верховини, польки і кадрилі.
У побутових танцях тепер немає тексту, залишилися лише окремі вигуки, слова чи строфи-триндички, які проказують виконавці в кульмінаційні моменти танцю.
2. В сюжетних відображаються конкретні явища навколишнього життя і природи. Назва танцю визначається його змістом. Наприклад, танець «Лісоруби» дістав таку назву тому, що сюжетом його є трудовий процес рубання лісу.
Щодо тематики сюжетні танці можна розподіляти на групи, де основною темою є:
праця («Шевчик», «Коваль», «Косар»,);
народна героїка («Опришки» «Аркан»);
народний побут («Катерина», «Горлиця»);
окремі явища природи і зображення виробничих знарядь селянина в дії («Гонивітер», «Зіронька», «Віз» та ін.);
звички птахів і тварин («Гусак», «Бичок» та ін.).
Під пісню « Цвіте терен…» заходять дівчата
Вчитель. Ось так збирались на посиденьки та вечорниці хлопці та дівчата. Пісень співали, розважались та й про гумор не забували: що не слово, то прислів’я , що не жарт, то приказка…
Приказки в інсценізації.
- Аби танцювати умів, а робити і лихо навчить.
- В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе втрутять — а все наб’єшся.
- Гуляй душа в тілі, коли сорочку воші з’їли. Гуляє, як сірко на ярмарку.
- Грай Юрію, танцюй дурню! мені мука, тобі пух — щоб виперло з тебе дух.
- Гуляла середа, як ще була молода.
- До роботи плачучи, а до танців скачучи.
- Учився читать та писать, а вивчивсь співать і танцювать.
- Козак танцює, як на коні гарцює
- Заграйте мені, цимбали, щоби ніженьки дримбали!
- Танець не робота, а хто не вміє, то срамота.
- Кіт за пліт, а миші в танець.
- До роботи недужа, а до танцю, як ружа
- До роботи без охоти, а на танці хоч ввечері, хоч вранці
- Пішов старий у танець, як мокрий горобець.
-
Дудка знає нащо грає, Ноги знають як стрибають.
Вчитель.
Хлопці! Поспішайте,
У рядок ставайте
І завзято й весело
Танець починайте!
Хлопці. Просимо, дівчата,
в танок з нами стати
Дуже хочемо із вами
ми потанцювати!
Виконуються танці «Картопля», «Горлиця», «Карапет»
Учень. Гопак
Виникнення гопака пов'язують із козаками Запорізької Січі у XVI—XVIII ст. Тому, спочатку у ньому брали участь виключно чоловіки. Танець виконувався козаками, які танцювали переважно у парах. Їхній танець - своєрідний діалог, в якому вони демонстрували свій характер, а також силу, мужність. Козаки-танцюристи ставали в коло виконуючи довільні рухи, а їхні товариші підтримували їх вигуками "Гоп!" та "Гей!". Вважається, що звідси і походить назва танцю.
Згодом, після знищення Січі, гопак почали виконувати і дівчата в парі з хлопцями. З плином часу танець вже виконувався групами, в яких були і хлопці і дівчата. Важливо, що цей танець ніколи не виконується наодинці.
Відео «Гопак»
Сценка
Сидять козаки на сцені, займаються кожен своєю справою.
1 козак: Батьку ! А чому турки сміються, що в нас шаровари ширші?
Батько: Не знаю. В моїх он тільки кусень сала, торба з пшоном, діжа з вином, п'ять гарбузів, сто кавунів, два вози разом з волами, (один з сіллю, другий з огірками) й велика ложка, щоб їсти потрошку.
Дозорні: Батьку ! Дівчат знайшли !
Кошовий: Як потрапили до розташування нашого табору ?
Дівчата: Квіти збирали, заблудили ! Проводіть нас !
Кошовий: Чи так дівчат відпустимо ?
Хлопці: Ні ! Викуп ! Викуп !
Дівчата: А у нас грошей немає.
Хлопці: То нехай пісню заспівають і затанцюють !
Дівчата: Вам якої ?
Хлопці: Веселої…
(дівчата співають «Гарний танець гопачок»)
1 козак: Гнате, ти видів як чеберяють?
2 козак: (кривиться) Чок, чок, гопачок.. Тьфу… Це що танці? От у нас танці… Ану , браття, покажемо як танцювати треба..
Є в коші у нас козацькім
Хлопці і до танцю хвацькі
Якщо є то хай до мене
свиснуть голосно з-за сцени.
1 козак:
Гей! Зіграй, музико, так,
Аж щоб світ увесь тремтів!
Бо козак пішов в гопак,
Трохи чуба не згубив!
2 козак:
Нам вже досить воювати -
Най сьогодні розважаймось!
Нумо, браття, танцювати
І до скону не спиняймось!
3 козак:
Щоб відчув не лиш цей світ,
А й на тому друзі вмерлі
Щоб тримались так як слід,
Хай в танок ідуть веселі!
4 козак:
Най здригнуться рай та пекло,
Бо козак і мертвим, знайте,
Танцюватиме запекло,
Тож, музики, дужче грайте!
5 козак: Хай йому грець! Танцюємо «Повзунець»!
(хлопці виконують танець «Повзунець»)
Демонстрація основних рухів українського народного танцю.
Опис основних рухів українського народного танцю
Вихиляси
Простий вихиляс (колупалочка) (спільний для жінок і чоловіків). Вихідне положення — третя або шоста позиція ніг.
На «раз» — легенький підскік на лівій нозі, одночасно праву ногу, трохи зігнуту в коліні, вивернути п'яткою догори і поставити на носок праворуч від себе. Корпус трохи повернути вперед правим плечем. Можна також нахилитися вперед;
на «два» — знову легенький підскік на лівій нозі, а праву ногу поставити на каблук носком догори на те місце, де стояв носок. Корпус вирівнюється.
На наступний такт все повторюється з другої ноги (рис. 75). Вихиляс з вигинанням ноги (жіночий). Вихідне положення — третя або шоста позиція ніг.
Варіант вихилясу-—чобіток (жіночий). Вихідне положення — третя або шоста позиція ніг. На «раз-два» першого такту — «простий вихиляс». Руки — див. положення" 1.
На «раз» другого такту — робочу ногу піднімають трохи догори. Одночасно руки злегка розводять в сторони, начебто показуючи на чобіток (звідки походить назва руху), а корпус нахиляють донизу;
на «два» — повернутись у вихідне положення цього руху (рис. 77)
Вірьовочка (спільна для жінок і чоловіків).
Вихідне положення — третя позиція ніг, права нога попереду.
На затакт «і» з ледь помітним підскоком прослизнути вперед на низьких півпальцях лівої ноги, коліно вільне. Праву ногу, зігнуту в коліні, підняти попереду лівої і перевести назад за ліву ногу; коліно спрямувати вбік і трохи вперед, підйом витягнути, але не напружувати;
на «раз» опустити праву ногу на низькі півпальці позаду лівої в третю позицію; коліно вільне або злегка зігнуте;
на «і» з трохи помітним підскоком прослизнути вперед на правій нозі. Ліву ногу підняти вперед і перевести назад за праву ногу, як на затакт «і»;
на «два» опустити ліву ногу на низькі півпальці позаду правої, як на «раз» (рис. 78).
Голубець (спільний для жінок і чоловіків). Вихідне положення — шоста позиція ніг.
На «раз» — крок правою ногою вперед всією ступнею, злегка присідаючи; носок спрямований вперед. Ліву ногу підняти ліворуч, коліно й підйом вільні; на «і», підскочивши на правій нозі, легко підбити нею в повітрі ліву, яка відскакує трохи вище в сторону. Удар робиться внутрішньою стороною ступні об ступню, коліна вільні;
на «два» опуститися з підскоку на всю ступню правої ноги, злегка присідаючи. Ліва нога залишається піднятою вбік; на «і» — пауза. Так само рух виконується з другої ноги. Голова трохи повертається в сторону піднятої ноги, корпус злегка нахиляється у протилежному напрямку .
Доріжка (припадання)
Проста доріжка (спільна для жінок і чоловіків). Вихідне положення — третя позиція ніг.
На «раз» — невеликий злегка «виворітний» боковий крок правою ногою праворуч на всю ступню, трохи присідаючи. Ліву ногу відірвати від підлоги і наблизити ступню ззаду до правої, трохи нижче кісточки; коліно злегка зігнути і спрямувати вбік, підйом вільний;
на «і» ліву ногу опустити позаду правої на півпальці, злегка випрямляючи її в коліні.
Тинок
Малий тинок (спільний для жінок і чоловіків).Вихідне положення — третя позиція ніг, права нога попереду.
На затакт «і» злегка присісти на ліву ногу, піднімаючи невисоко вперед праву, вільну в коліні; на «раз» перескочити на праву ногу вперед, коліно злегка зігнути. В момент перескоку права нога трохи відводиться праворуч, описуючи в повітрі невелику дугу. Ліва нога невисоко піднімається вперед, коліно вільне, підйом витягнутий, але не напружений; на «і» ступити лівою ногою на півпальці попереду і навхрест правої ноги; на «два» поставити праву ногу позаду лівої на всю ступню, злегка згинаючи її в коліні. Ліву ногу підняти невисоко вперед. Так само рух виконується з другої ноги
Присядки
Проста присядка (чоловіча). Вихідне положення — перша позиція ніг.
На «раз» — з невеличкого підскоку рвучко опуститися вниз на півпальці обох ніг. Каблуки тримати разом, а носки й коліна розвести в сторони;
на «два» з невеликим підскоком трохи піднятися з глибокого присідання, залишивши всю вагу корпусу на лівій нозі, а праву, сильно зігнуту в коліні, виворітно підняти вперед, доводячи стопу до коліна лівої ноги.
Присядка мячик. Присядка з поворотом
П і д с і ч к а (чоловіча).
Рух виконується на одній нозі на глибокому присіданні. Другою ногою описати коло, підсікаючи попереду опорну ногу. У момент підсікання упертися долонями обох рук в підлогу, а ліву ногу відірвати від підлоги.
Дрібушки (прибивки)
Прибивка, або прибій (спільна для жінок і чоловіків). Вихідне положення — шоста позиція ніг.
На затакт «і» присісти на лівій нозі, одночасно праву, згинаючи в коліні, відірвати від підлоги; на «раз», акцентуючи, всією ступнею ударити об підлогу. Руки можуть бути в різних положеннях.
Прибивки можуть бути подвійні і потрійні. Вони виконуються однією ногою. В залежності від того, як високо вгору піднімається нога і від сили удару нею об підлогу, в народі цей рух називають малий або великий «прибій».
Потрійний притуп (спільний для жінок і чоловіків).Вихідне положення — шоста позиція ніг.
На «раз» притупнути всією ступнею правої ноги;на «і» притупнути всією ступнею лівої ноги;
на «два» притупнути всією ступнею правої ноги;на «і» — пауза.
Підсумок.
Українські народні танці, запальні і ліричні, нестримні і повільні, полонили весь світ. У них яскраво виявляється характер, висока і самобутня культура нашого народу.
Змінюється історія, побут нашого народу, все досконалішими і сучаснішими стають українські танці.
(Український сучасний танець )
Дякую всім за увагу!
Додатки
Пісня «Цвіте терен»
Цвіте терен, цвіте терен,
А цвіт опадає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.
А я, молода дівчина,
Та й горя зазнала,
Вечероньки не доїла,
Нічки не доспала.
Ой візьму я кріселечко,
Сяду край віконця,
Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце.
Хоч дрімайте, не дрімайте –
Не будете спати,
Десь поїхав мій миленький
Іншої шукати.
Нехай іде, нехай іде,
Нехай не вернеться,
Нехай йому молодому
Щастя усміхнеться.
А я молода дівчина,
Не буду я спати,
Буду його виглядати,
День і ніч чекати.
Пісня «Гопачок»
Я навприсядки скачу,
Чобітками тупочу.
Тупу-тупу-тупочу -
Наче пташка я лечу.
Гоп! Гоп!
Тупочу!
Наче пташка я лечу.
Тілі-тіль, веде смичок
Гарний танець - гопачок,
А бандура -
Брень-брень-брень -
Танцював би цілий день!
Гоп! Гоп!
Брень-брень-брень!
Танцював би цілий день!
Прислівя та приказки про танці
- Аби танцювати умів, а робити і лихо навчить.
- В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе втрутять — а все набєшся
- Гуляй душа в тілі, коли сорочку воші зїли!уляє, як сірко на ярмарку.
- Грай Юрію, танцюй дурню! грай на муку, поки пшона натовчу: мені мука, тобі пух — щоб виперло з тебе дух.
- Гуляла середа, як ще була молода.
- До роботи плачучи, а до танців скачучи.
- Учився читать та писать, а вивчивсь співать і танцювать.
- «Козак танцює, як на коні гарцює»
- Заграйте мені, цимбали, щоби ніженьки дримбали!
- Танець не робота, а хто не вміє, то срамота.
- Кіт за пліт, а миші в танець.
- До роботи недужа, а до танцю, як ружа
- До роботи без охоти, а на танці хоч ввечері, хоч вранці
- Пішов старий у танець, як мокрий горобець.
- Дудка знає, нащо грає, ноги знають, як стрибають
Гра «Танці світу»
1. Україна - Гопак.
2. Росія - Кадриль.
3. Польща - Краков'як.
4. Грузія - Лезгинка.
5. Греція - Сиртакі.
6. Іспанія - Фламенко.
7. Угорщина - Чардаш.
8. Молдова - Жок.
9. Італія - Тарантела.
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку