Використання антонімів,синонімів,омонімів.

Використання синонімів, антонімів,омонімів, паронімів у мовленні. Ознайомлення зі словниками.

Мета:поглибити знання учнів щодо використання синонімів, антонімів, омонімів, паронімів у мовленні; формувати загально пізнавальні вміння пояснювати значення у мовленні омонімів, антонімів; правильно і доречно використовувати їх в усному та писемному монологічному та діалогічному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природи.

Анто́німи (грец. αντι — «проти», ονομα — «ім'я») — слова, протилежні за значенням. Наприклад: іменники (хоробрість — боягузтво), прикметники (коханий — остогидлий), дієслова (дружити — ворогувати), прислівники (мирно — войовничо). У поетичній та ораторській мові антоніми вживаються як засіб антитези, наприклад: «Той мурує, той руйнує…» (Т. Шевченко). Антоніми в мові існують тому, що в самій дійсності та в людських оцінках існують предмети, явища, дії, ознаки з протилежними якісними, кількісними, просторовими й часовими властивостями: день і ніч, тепло і холод, добро і зло, початок і кінець чогось, легкі й важкі предмети, близькі й далекі відстані, давній і майбутній час тощо. Мова лише називає ці якості. Антоніми виражаються тією самою частиною мови й позначають однорідні явища, тобто явища одного плану. У мовленні обидва антоніми поєднуються з тими самими словами: і початок, і кінець — дня, тижня, століття, роботи, твору, дороги, подорожі, поневірянь, нитки тощо; і сонячний, і хмарний — день, ранок, вечір, літо, осінь, весна, погода.

За характером відношень у семантичному полі антоніми бувають двох видів:з проміжними ступенями вияву якостей, коли між двома антонімічними поняттями розташовуються одне чи більше понять із менш вираженою інтенсивністю: гарячий — гаряченький — теплий — тепленький — теплуватий — прохолодний — холоднуватий — холодний — крижаний, світло — сутінки — темрява;без проміжних ступенів вияву якостей: життя — смерть, перемога — поразка, присутній — відсутній, лівий — правий, однаковий —різний, множити — ділити, наступи ти — відступати, нападати — захищатися, купувати — продавати, говорити — мовчати, всередині — зовні, вгору — За структурою антоніми бувають:різнокореневі (власне лексичні): великий — малий, легкий — важкий, спека — мороз, мужність — боягузтво, любити — ненавидіти;однокореневі (словотвірні): надія — безнадія, спокій — неспокій, орієнтація — дезорієнтація, логічний — алогічний, раціональний — ірраціональний; особливо багато їх серед дієслів: відчинити — зачинити, увійти — вийти, навантажити — розвантажити, недосолити — пересолити.

Сино́німи (грец. συνώνυμος — «однойменний») — слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, які мають дуже близьке або тотожне лексичне значення. Синоніми використовують для підвищення виразності мови, що дозволяє уникати одноманітності. Наприклад: проживати — мешкати, бажати — хотіти, башта — вежа. Сучасні синонімічні словники[ред. | ред. код]Академічний Словник синонімів української мови у 2-х томах, 2000;Словник синонімів української мови Л. М. Полюги, 2001;Словник фразеологічних синонімів М. П. Коломійця і Є. С. Регушевського, 1998.

Омо́німи (від дав.-гр. ὁμός — «однаковий» + ὄνομα — «ім'я») — це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення. Омоніми з'являються внаслідок:звукових змін у слові у процесі розвитку мови;смислових змін у слові у процесі розвитку мови;випадкового збігу звучання слова рідної мови та запозиченого з іншої мови;випадкового збігу звучання форми різних слів. Розрізняють омоніми:повні (абсолютні) — омоніми, у яких збігається уся система форм. Наприклад, ключ (від замка́) — ключ (джерело), рукав (елемент одягу) — рукав (річки).неповні (часткові) — омоніми, у яких збігаються за звучанням не всі форми. Так, слово кадри, що означає склад працівників, вживається тільки у множині, а слово кадри, що означає окремі сцени чи епізоди з кінофільму, знімки на кіноплівці, є формою множини іменника

http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0004879 СЛОВНИК ОМОНІМІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. Словник є зібранням лексичних та лексико-граматичних омонімічних лексем і водночас є першою спробою систематизації підсистеми мови. Укладений за авторською комп’ютерною програмою, що також є одним з перших кроків у застосуванні сучасних інформаційно-пошукових систем до практичної лексикографії. Для викладачів і студентів філологічних факультетів, учителів української мови, іноземців, які вивчають українську мову.

Паро́німи (від дав.-гр. παρώνυμος — «близька назва») — це слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням.[1] Наприклад: білити і біліти; сильний і силовий, громадський і громадянський, дружний і дружній. Часто вони мають спільний корінь, а різняться лише суфіксом, префіксом чи закінченням. Незначна відмінність у вимові призводить до помилок, тому варто приділяти увагу вживанню малознайомих слів, додатково перевіряючи їхнє тлумачення.

За звуковим складом пароніми бувають:однокореневі — відрізняються лише суфіксами або префіксами: земний («пов'язаний із землею, земною сушею») — земельний («пов'язаний із землекористуванням») — земляний («зроблений із землі» — землистий «з частками землі»), («за кольором подібний до землі»); дільниця («адміністративно-територіальна або виробнича одиниця») — ділянка («земельна площа»), «сфера діяльності»; танк («бойова машина») — танкер («судно»); зв'язаний («з'єднаний вузлом»), («скріплений за допомогою мотузка, ланцюга») — пов 'язаний («закріплений», «поєднаний чимось спільним»); ефектний («вражаючий») — ефективний («з позитивними наслідками») — дефектний («зіпсований, з дефектом») — дефективний («ненормальний», «із психічними або фізичними вадами»); серцевий («анатомічно пов'язаний із серцем») — сердечний («пов'язаний із серцем», «щирий», «душевний») — сердешний «бідолашний»; вникати («намагатися зрозуміти суть чого-небудь») — уникати («прагнути бути осторонь чого-небудь»);різнокореневі — відрізняються одним-двома звуками: компанія («товариство») — кампанія («сукупність заходів»); ступінь («міра інтенсивності», «вчене звання») — степінь («добуток однакових співмножників»); промінь («смужка світла») — пломінь («полум'я»); талан («доля») — талант («обдарування»); розпещений («зіпсований надмірною увагою») — розбещений («морально зіпсований»); гучний («голосний») — бучний («пишний», «галасливий»); веліти («наказати») — воліти («хотіти»); гамувати («заспокоювати, приборкувати») — тамувати («задовольняти потребу в чомусь», «стримувати»).

За лексичним значенням пароніми бувають: Синонімічні: повідь — повінь, крапля — капля, слимак — слизняк, привабливий — принадливий, хиткий — хибкий, плоский — плаский, барабанити — тарабанити, линути — ринути, притаїтися — причаїтися, рипіти — скрипіти, радити — раяти;Антонімічні: лепський — кепський, прогрес — регрес, експорт — імпорт, еміграція — імміграція, густо — пусто;Семантично близькі: крикливий — кричущий, церемонний («манірний, проханий») — церемоніальний («урочистий, за певним розпорядком»), цегельний (пов'язаний з виробництвом цегли) — цегляний (зроблений з цегли), ніготь — кіготь, м'язи — в'язи, кіш («кошик») — ківш («черпак»), кристал — кришталь, орендар — орандар, пергамен («пергамент») — пергамін (ізоляційний матеріал);Семантично різні: газ — гас, глуз — глузд, орден — ордер, дипломат — дипломант, ефект — афект, палітура — політура.

Словники бувають:1.        Перекладні словники2.        Тлумачні словники3.        Етимологічні словники4.        Словники синонімів5.        Словники антонімів6.               Словники омонімів7.        Словники фразеологізмів8.        Словники наголосів9.   Словники морфем10.   Орфографічні словники11.   Орфоепічні словники 

Найпростіше використання словника – це перевірка значення слова, коли ми читаємо. Оскільки до тих пір, поки ми можемо знайти, що те чи інше слово означає в тексті, ми можемо продовжувати читати, не з'ясовуючи, як воно вимовляється, які інші форми воно приймає або з якими словами воно найчастіше зустрічається.