ВИКОРИСТАННЯ БІОГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВИКОРИСТАННЯ БІОГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

«Вивчення життєвого і творчого шляху письменника — важлива ланка в системі викладання літератури в школі. Насамперед це пояснюється тим що життя та діяльність визначного майстра слова є найкращим коментарем до його  творів» [6]

Постановка проблеми.Життєпис письменника вивчають як окремі відомості про нього в основній школі і як цілісну біографію в старшій.  Щодня школа створює культи, систему поклоніння великим іменам: Шекспір, Брехт, Гете, Достоєвський, Хемінгуей – суб’єкти нашого шанування, взірці моралі, приклади переможної долі, надзвичайного таланту. У якому б ракурсі не розглядалися життєвий і творчий шлях письменника: біографічний нарис чи короткі відомості про письменника – важливо, щоб пропонований матеріал був змістовним, цікавим, не переобтяженим датами, містив першоджерела і допоміг учням осягнути індивідуальність письменника, його характер, уподобання, життєве та творче кредо. Це збагачує старшокласників цікавою інформацією, а також формує естетичні уподобання та почуття, моральні якості.

Але через скорочення годин в цілому на вивчення літератури найчастіше уроки про життєвий і творчий шлях того чи іншого автора замінюються мінімальною інформацією (дати і події), або учням пропонується самостійно засвоїти тему за підручником. Неможливо не помітити, що виховний потенціал при розкритті життя письменника реалізується в сучасній школі недостатньо, саме це і зумовлює актуальність нашого дослідження.

Мета нашої статті - на матеріалах життєвого шляху письменників формувати у молодого покоління кращі моральні якості — любов до праці, рідного краю, свого народу, чесність, принциповість, високу ідейність.

Завдання, які ставимо перед собою:

•     проаналізувати літературу з проблеми вивчення біографії письменника в школі;

•     з’ясувати принципи, методи та прийоми, джерела, напрямки вивчення життєпису, а також умови, за яких це вивчення є максимально ефективним на уроках зарубіжної літератури.

Виклад основного матеріалу. Існує ціла низка причин, з яких шкільне вивчення зарубіжної літератури неможливе без розгляду життєвого та творчого шляху митця. Перш за все тому, щобіографія – це ключ до творчості, читач може пізнати особистість письменника — його світогляд, мораль, уподобання, характер, вдачу (темперамент), ставлення до природи і суспільства та інші грані.

Життєпис письменника – це і можливість збагнути його епоху, час життя, адже більшість митців були ще й активними громадськими діячами. Вивчення біографії має і культурологічну цінність. Належне ознайомлення з життєвим шляхом письменників — це й своєрідна енциклопедія культури. Проте чи не найбільший потенціал має біографія як засіб морального та світоглядного виховання учня.

Звернення до біографічного матеріалу дозволяє також реалізувати не менш важливі освітньо-виховні завдання:

• пробудження інтересу до творчості та особистості письменника;

• захоплення сильними рисами його характеру;
• уявлення його стосунків з різними людьми й із суспільством у цілому;
  • ознайомлення через життя художника слова з епохою, її культурним та мистецьким життям;
  • розуміння особливостей його творчого доробку – жанрових, тематичних, ідейних;
  • створення цілісного уявлення про автора.[1, с.26-29]

Як сказано вище, формування образу митця як живої людини, близької учневі є однією з головних цілей вивчення біографії.

Таким чином, можна виділити такі напрямки вивчення життєпису письменника на уроках зарубіжної літератури:

• життя письменника – приклад для морального та світоглядного виховання;
• наведення міжчасових літературних та міжпредметних зв’язків;
• знаходження додаткової інформації для розуміння творчості;
• ознайомлення через життя письменника з епохою, її культурним та мистецьким життям.[3, с.343]

Г. Л.Токмань чітко виділяє такі принципи вивчення життя та творчості митця: історизм, актуальність, психологізм, екзистенційність, естетизм.

•    Історизм. Письменникзображується учителем як історична особа, яка існувала в певнуісторичнудобу в певномукраї і вела з ними діалог.

•    Фактуальність. Розмисли й узагальнення не повинні підмінити конкретики долі художника — навпаки, абстракції мають слідувати за фактами, реаліями біографії. Життя насичене подіями, серед яких треба обрати кілька для оповіді.

•    Психологізм. Розповісти про внутрішні спонуки вчинків, про те, що було в поетовому серці, як рухалися його думки, чим боліла душа.

•    Екзистенційність. Письменник — унікальна особистість, слід переконати в цьому учнів, показавши неповторний перебіг  його думок, почуттів. Фактів долі.

•    Естетизм. Творчість є суттю письменницького життя, він живе водночас у реальному світі і у світі своїх героїв - й невідомо, який з цих двох світів йому ближчий. [4, с.119-120]

Джерелами вивчення біографії можуть бути:

• написане самим письменником, біографія якого вивчається: автобіографія, щоденник: записники; епістолярій; автобіографічні мотиви у творчості;
• написане його сучасниками: спогади; листи; присвяти; літературно-критичні статті; ювілейні та прощальні промови. Особливо цікавим с написане письменником про письменника-сучасника, колеги по перу краще ніж будь-хто розуміють і відчувають одне одного;
• написане науковцями: біографії; огляди творчості (літературні портрети);
• музейні матеріали: родинні реліквії, особисті речі, рукописи, першодруки, фото, портрети пензля художника та інше;
• історичні документи: протоколи допитів, постанови про арешт, тексти вироків, протести видатних людей проти несправедливих переслідувані, письменників. [6]

Із метою вивчення життєпису письменника учнів можуть виконувати такі завдання:

• підготувати співдоповідь про певний період із життя письменника або грань його таланту ;
• заповнити хронологічну таблицю (не перевантажуючи її датами і другорядними подіями, обов’язково зазначаючи в ній твори);
• відповісти на питання, що вимагають розуміння життєвого шляху й особистості митця;
• вивчити напам’ять вірш про письменника;
• самостійно прочитати біографічний твір (роман, повість, оповідання) і переказати уривок із нього;
• дослідити мемуаристику: ознайомитися з листами, спогадами, щоденниками тощо і зробити відповідне повідомлення на уроці;
• написати біографічний етюд або біографічне есе;
• інсценувати епізод з життя митця.[3, 344]

Уроки, на яких вивчається біографія письменника, можуть проводитися у різних методичних формах. В основному є два різновиди лекції, які практикуються під час вивчення біографій письменників. Перший з них – монологічний виклад матеріалу з застосуванням ораторських прийомів, що підсилюють емоційний вплив на учнів. Другим різновидом лекції є монологічні розповідь з широкою постановкою завдань, що активізують мисленняучнів.

Під час вивчення біографії письменників широко використовуються технічні засоби навчання та інформаційно – комунікаційні, інтерактивні технології, кінофільми, презентації, навчальне телебачення. [2, c. 21]

Перегляд фільму завершується бесідою за таким запитаннями: як передав автору вдачу, характер, думки і помисли митця?

Які найголовніші риси його особистості підкреслено у фільмі? Який епізод фільму, на вашу думку, є найяскравішим?

Висновки. Вивчення біографії є важливим моментом викладання зарубіжної літератури, оскільки має цілий ряд покладених на нього завдань: від знайомства з письменником та пропедевтичного знайомства з творами – до морального виховання.

Першоджерельні матеріали до вивчення життєвого шляху письменника допоможуть учням зрозуміти митця як індивідуальність, спонукатимуть до осмисленого й емоційного сприйняття творчості, сприятимуть зацікавленості людською і творчою долею письменника, формуватимуть особистісне ставлення до його певних рис характеру, кредо, захоплень, а найголовніше, будуть першим кроком до розуміння творчості.

Методика викладання біографії постійно вдосконалюється, вводяться нові методи, засоби та прийоми, покликані покращити його, зробити цікавішим та ефективнішим.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бусел С.В. Методична скарбничка // Зарубіжналітература в школах України. – 2012. – № 3.
2. Зарубіжналітература. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів / [за ред. Ю.Ковбасенка]. – Київ : Перун, 2005. – 56 с.
3. Мірошниченко Л.Ф. Методика викладаннясвітовоїлітератури в середніхнавчальних закладах. Підручник. – К.: Вища школа, 2007. – 415 с.

4. Пасічник Є.А. Методика викладанняукраїнськоїлітератури в середніхнавчальних закладах: Навчальнийпосібник для студентіввищихзакладівосвіти. – К.: Ленвіт, 2000. – 384 с.

5. Токмань Г.Л. Методика викладання української літератури в старшій школі: екзистенційно-діалогічна концепція. – К.: Мілленіум, 2002. – 320 с.

6. Царева О.И. Изучение биографии писателя как методическая проблема [Электронный ресурс]. – Режим доступа:http://referatdb.ru/kultura/68896/index.html