Зміст
1.1. Формування комунікативної компетенції як основний зміст освітньої галузі «іноземна мова»
1.2. Соціокультурна компетенція як один з компонентів комунікативної компетенції
2.1. Пошуково-творчі соціокультурні завдання на уроках англійської мови
Список використаної літератури
У зв’язку із реформуванням системи освіти в Україні й у контексті її інтеграції у європейську спільноту постає актуальним питання вдосконалення процесу навчання іноземної мови. Відповідно до сучасних викликів та згідно з «Концепцією навчання іноземних мов у середній школі» пріоритетним визначено комунікативний підхід як такий,що забезпечує високий рівень оволодіння іноземною мовою.
Комунікативна компетенція це-здатність користуватися мовою залежно від конкретної ситуації;
Мовленнєва ж компетенція забезпечує надбання і вдосконалення вмінь та навичок в усіх видах діяльності - аудіюванні,говорінні,читанні,письмі – через вирішення певних комунікативних завдань.
Загальновідомо,щоб досягти успіху у певній діяльності необхідно добре володіти знаннями,пов’язаними з нею. Саме ці знання є своєрідною основою,фундаментом грамотної та ефективної побудови будь-якого процесу. На уроках іноземної мови вчитель здійснює різні види діяльності,реалізуючи основні завдання у навчанні мови за допомогою різних методів,прийомів,форм,видів,технологій навчання. При цьому він керується певними методичними принципами. Одним із основних таких принципів є країнознавчий,який передбачає ознайомлення з традиціями, історією, побутом, культурою народу,мова якого вивчається.
Отже,щоб ефективно запроваджувати культурологічний підхід до навчання іноземних мов з метою успішного формування соціокультурної компетенції школярів,насамперед,учителю необхідно досконало володіти деякими методичними аспектами пов’язаними з означеною проблемою.
Тому, у даній збірці пропонується використання пошуково-творчих завдань на уроках англійської мови з метою формування соціокультурної компетенції учнів на різних етапах навчання.
Бажаю успіху!
«Інтеграція України у світову спільноту потребує досконалого володіння іноземними мовами. Без таких знань прилучитися до міжнародного співробітництва буде неможливо» йдеться у Державній національній програмі [4]. На відміну від інших академічних предметів, іноземна мова - ціла галузь, оскільки розкриває перед людиною скарбницю іншомовної культури, нові стилі життя, дає змогу зрозуміти іншу ментальність. Тому оволодіння іноземними мовами визначене як один з пріоритетних напрямів реформування середньої освіти.
Формування свідомості в процесі вивчення іноземних мов відбувається шляхом розкриття учням способів мислення та образів світу, які знаходять втілення в тих національних мовах, що вивчаються.
Поняття «освітня галузь» ширше традиційного поняття «академічна дисципліна». Так, предметом вивчення іноземної мови є не лише власне мова, але й мовленнєва діяльність, або, точніше, мовленнєва взаємодія, культура народу-носія мови, а також певні мовні, лінгвокраїнознавчі та суто країнознавчі знання. Головне призначення іноземної мови як освітньої галузі — вироблення в учнів уміння спілкуватися іноземною мовою, тобто формування комунікативних умінь: говоріння, розуміння на слух (аудіювання), читання та письма [11, 5].
Якщо школа навчить учнів говорити, слухати, читати та писати іноземною мовою в межах побутової тематики, вона одночасно забезпечить їм доступ до іншої національної культури, а також до світової культури. Це дасть можливість подолати в учнів національний культуроцентризм, сприятиме підвищенню рівня їхньої гуманітарної освіти, а також створить умови для саморозвитку.
Метою навчання іноземних мов у межах базового академічного курсу є оволодіння учнями навичками іншомовного спілкування на «пороговому рівні» (Threshold Level), розробленому Радою Європи, в процесі якого здійснюються виховання, розвиток та освіта особистості. Оволодіння іншомовним спілкуванням передбачає досягнення учнями «порогового рівня» комунікативної компетенції. Поняття «комунікативна компетенція» з’явилось у методичній літературі з іноземних мов наприкінці 80-х років. Г.О. Китайгородська, автор інтенсивного методу вивчення іноземної мови, визначає її як «здатність брати участь у реальному спілкуванні іноземною мовою» [11]. Комунікативну компетенцію складають мовленнєві вміння, сформовані на основі мовних, лінгвокраїнознавчих і країнознавчих знань та мовленнєвих навичок:
• уміння здійснювати усне спілкування в типових та екстраординарних ситуаціях навчально-трудової, побутової, культурної та професійної сфер спілкування;
• уміння розуміти на слух зміст автентичних текстів;
• вміння читати автентичні тексти різних жанрів та видів з різним ступенем розуміння їх змісту;
• вміння зафіксувати і передати письмово професійну та наукову інформацію, написати листа з дотриманням норм мови, що вивчається, заповнити анкету, написати резюме та анотацію.
Виховання учнів здійснюється через систему особистого ставлення до культури народу, мова якого вивчається, і процес оволодіння цією культурою. Передбачається виховання в них:
• культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому світі;
• ціннісних орієнтацій, почуттів та емоцій; позитивного ставлення до іноземної мови, культури народу, який розмовляє цією мовою;
• розуміння важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користуватися нею як засобом спілкування;
• таких рис характеру, як доброзичливість, толерантність, активність, працьовитість, здатність до рефлексії, формування позитивної Я-концепції та саморозвитку.
Державним освітнім стандартом з іноземної мови (проект) передбачається, що розвиток учнів реалізується в процесі оволодіння ними досвідом творчості, пошукової діяльності, усвідомлення явищ як своєї, так і іншої дійсності, їх подібності та розбіжності. Передбачається подальший розвиток в учнів:
• мовленнєвих здібностей, а саме — фонетичного та інтонаційного слуху, мовної здогадки, імітації, логічного викладення власних думок тощо;
• інтелектуальних і пізнавальних здібностей, а саме — різних видів пам’яті (слухової й зорової; оперативної та тривалої), уваги (довільної й мимовільної), уяви тощо;
• готовності вступати в іншомовне спілкування;
• готовності до подальшої самоосвіти в галузі володіння іноземною мовою.
У процесі оволодіння різними аспектами іншомовного спілкування освіта учнів засобами іноземної мови передбачає:
• усвідомлення ними суті мовних явищ, іншої системи понять, через яку може сприйматися дійсність;
• розуміння особливостей свого мислення;
• розробка своїх власних способів навчальної роботи;
• залучення до діалогу культур (іншомовної та рідної);
• оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції країни, мова якої вивчається (лінгвокраїнознавство, країнознавство);
• вміння вчитися самостійно (працювати з довідковою літературою, тлумачними словниками, знаходити інформацію в Internet тощо).
Досягнення визначених цілей навчання іноземної мови можливе за умов взаємопов’язаного навчання мови і культури народу-носія цієї мови, а також активної комунікативно-пізнавальної діяльності учня як суб’єкта навчання. Як зазначено в Проекті державного стандарту з іноземних мов, основний зміст освітньої галузі «іноземна мова» полягає у формуванні комунікативної компетенції, яка складається з трьох основних видів: мовленнєвої, мовної та соціокультурної.
Мовленнєва компетенція базується на чотирьох видах компетенції в аудіюванні, говорінні, читанні та письмі.
Мовна компетенція також інтегративна й містить ряд інших компетенцій: лексичну, граматичну, фонологічну та орфографічну.
Соціокультурна компетенція охоплює такі два види компетенцій, як країнознавча та лінгвокраїнознавча, тобто учні мають одержати певні країнознавчі та лінгвокраїнознавчі знання. Країнознавчі знання — це знання з історії, географії, економіки, державного устрою та культури країни. Лінгвокраїнознавчі знання — знання особливостей мовленнєвої та немовленнєвої поведінки носіїв мови в певних ситуаціях спілкування.
Сьогодні метою навчання іноземній мові не може бути сама лише передача лінгвістичних умінь та навичок, не досить й енциклопеійного засвоєння інформації з країнознавства, бо вона обмежується сумою географічних та історичних понять і явищ.
Відповідно до нової програми з іноземної мови для загальноосвітніх закладів України головною метою навчання іноземних мов є формування комунікативної компетенції учнів. Соціокультурна ж компетенція є одним з компонентів комунікативної компетенції і складає сукупність фонових і країнознавчих знань, моделей мовленнєвої та немовленнєвої комунікативної поведінки, володіння певним соціокультурним мінімумом, а також вмінням і навичками їх практичного використання під час іншомовного спілкування в діалозі культур.
Мета навчання іноземній мові – формування таких молодих особистостей, які сприймають себе не лише у ролі представників однієї певної культури, але і в ролі громадян світу, що усвідомлюють свою значущість і відповідальність у глобальних загальнолюдських процесах, що відбуваються в Україні та світі.
Центральне місце в педагогічному процесі має посісти формування здатності учня до участі у міжкультурній комунікації [5]. Це особливо актуально тепер, коли змішання народів, мов та культур дійшло високого рівня. Гостро постала проблема виховання терпимості до культур, пробудження інтересу та поваги до них, подолання в собі почуття роздратування від недостатності певних культурних знань, несхожості різних культур. Саме це і спричиняє загально увагу до проблем міжкультурної комунікації.
За умов розширення контактів та інтеграції до світового співтовариства фонові знання та уявлення про історичні, соціокультурні, політичні, економічні та соціальні тенденції набувають особливого значення. Кожний соціум володіє специфічною, характерною тільки для нього картиною світу, що відповідає його фізичним, духовним, соціокультурним, технологічним проблемам.
Як вже зазначалося, предметом вивчення іноземної мови є не лише власне мова, але й мовленнєва взаємодія, культура народу-носія мови, а також певні мовні знання та знання з таких галузей науки як країнознавство та лінгвокраїнознавство. Якщо країнознавство – наука про історію, географію, економіку, державний устрій та культуру країни – є добре розробленою, то лінгвокраїнознавство — відносно молода і поки що недостатньо розроблена і вивчена галузь лінгвістики.
Твердження американського етнолінгвіста Едварда Сепіра «Мова — це символічний ключ до культури» можна вважати ключовим для розуміння предмета і завдань такої галузі мовознавства, як лінгвокраїнознавство [4]. Основне завдання полягає у виявленні зв’язків між мовою і культурою народу, що є носієм цієї мови.
У Великому тлумачному словнику сучасної української мови подається таке роз’яснення змісту науки: «Лінгвокраїнознавство — це галузь мовознавства, що пов’язана з поглибленим вивченням кумулятивної (нагромаджувальної) функції мови, її здатності до відображення і збереження у своїх знаках інформації про етнокультурну спадщину народу» [3].
Теоретичним підґрунтям лінгвокраїнознавства можна вважати відомі слова Вільгельма фон Гумбольдта про те, що «різні мови за своєю суттю, за своїм впливом на пізнання і на почуття насправді є різним світобаченням». Говорячи про навчання іноземній мові, Гумбольдт вважав, що її адекватне засвоєння передбачає отримання нової точки зору, позиції у світосприйнятті, а не підхід до неї з іншої позиції, хай і рідної мови. «Мова окреслює навколо народу, якому вона належить, коло, за межі якого можна вийти, лише вивчивши ще одну мову...» [2].
Отже, соціокультурна компетенція дозволяє людям, що володіють іноземною мовою, почувати себе в культурному плані практично на одному рівні з носіями мови майже на рівних через спільну картину світу. І саме це і є кроком до адекватного опанування іноземною мовою.
Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу, я пам’ятаю.
Те, що я роблю, я розумію.
Конфуцій
Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна сформувати кредо пошуково-творчого соціокультурного завдання: те, що я чую, бачу й обговорюю, те починаю розуміти. Коли чую, бачу, обговорюю і роблю, я набуваю знань і навичок. (Передаючи знання іншим, я стаю майстром.).
Завдання справжнього вчителя полягає в тому, щоб навчити дитину вчитися, знаходити інформацію й обробляти її, трансформувати на власний досвід і врешті-решт — застосовувати на практиці.
Саме тому на уроках з іноземної мови застосовуємо проблемно-творчі завдання. Міжнародний та вітчизняний педагогічний досвід переконано доводять, що репродуктивний рівень завдань не призводить до високого рівня засвоєння матеріалу.
Пошук на уроці передбачає:
• пошук в Internet;
•самостійна робота зі словниками, довідниками, газетами та журналами;
• проведення аналогій між поняттями;
• вибір конкретної інформації з тексту;
• збір інформації та її опрацювання;
• дискусія з метою виявлення певної точки зору;
• проектна робота;
• рольова гра;
• пошук найкращої ідеї в результаті мозкової атаки;
• науково-дослідницькі роботи.
Вивчення іноземної мови передбачає обов’язкове вивчення культурної спадщини інших країн. Не дивно, що саме на уроках іноземної мови існує реальна небезпека акцентуації на чужих культурах при нехтуванні власної. Світ — на межі третього століття, коли всі культури інтегруються, і ми не повинні втрачати свої власні цінності та унікальну самобутність. Парадокс часто-густо полягає в тому, що учень, який володіє іноземною мовою, спроможний розповісти більше про Англію, ніж про культуру свого народу. Легко передбачити, що такий учень буде неповноцінним представником своєї культури.
Чому вчитель іноземної мови уникає культурології? Складність підчас культурологічного вивчення на уроках іноземної мови полягає в тому, що матеріал передбачає роботу на перехресті різних наук — етнографії, фольклору, психології, краєзнавства, а отже, пошукову роботу як учителя, так і учня.
Якщо ухилятися від пошукових завдань на краєзнавчому матеріалі, то дитина практично не спроможна буде відтворити цей матеріал.
Постає питання, коли краще застосовувати пошуково-творчі соціокультурні завдання. Практично застосування їх стає можливим на тому етапі вивчення базового матеріалу, тобто на етапі вдосконалення набутих знань та практичного їх застосування. Коли є напрацювання з певної теми, опрацьований базовий текст, виконані різнопланові завдання, тоді найдоцільнішим буде пошукова робота, порівняння спадщини двох культур, зіставлення з наступною систематизацією.
Розглянемо ті країнознавчі соціокультурні завдання, які пропонуються учням на уроках англійської мови з урахуванням їхніх вікових та психологічних особливостей у початковій, середній та старшій школах.
Початкова школа
Засобами вербальної наочності під час вивчення іноземної мови у молодшій школі є вірші, казки, оповідання, на матеріалі яких учні виконують пошукові та творчі дії, тобто знаходять відсутню або нову інформацію для паралельного опрацювання в рольових іграх, драматизації чи проектній роботі.
Вже на другому-третьому році навчання англійській мові на уроках позакласного читання учні починають знайомитися з культурою мови, що вивчається. Окрім читання, перекладу, драматизації окремих уривків учні одержують завдання порівняти ту чи іншу англійську казку, її героїв з наявними в рідній мові еквівалентами. Через розбіжності деталей в схожих творах в українській та англійській літературі діти пізнають несхожість світосприйняття, менталітету, культури двох народів. Зрозуміло, що керівну роль в цьому зіставленні, порівнянні бере на себе вчитель на даному етапі навчання.
Ще одним завдання пошуково-творчого характеру для молодших школярів є робота з прислів’ями та приказками, які з’являються в підручниках з англійської мови в межах кожної окремої теми в 3-4 класах. Дослівний переклад, пошук українських прислів’їв-еквівалентів, порівняння способів вираження однієї і тієї ж думки різними шляхами сприятиме формуванню соціокультурної компетенції учнів на ранньому етапі навчання англійській мові.
Вже в початковій школі учні починають знайомитися з інформацією країнознавчого характеру при вивчені таких тем, як “Holidays”, “The place we live in”, “Hobbies”. Завданням соціокультурного характеру є порівняння способу життя, відпочинку українців та англійців.
Середня та старша школа
Пошуково-творчі соціокультурні завдання для середньої школи спираються на види вербальної наочності, як краєзнавчий текст, уривок з автентичної статті, художній текст тощо. На цій основі учням пропонується знайти більш детальну інформацію про соціокультурні явища, творчо опрацювати її в реальних іграх, дискусіях і проектній роботі.
У середній школі розвиток соціокультурної компетенції переходить в нову площину: учні не тільки отримують інформацію, знайомляться, вивчають. Вони порівнюють різні аспекти країнознавства: географія, історія, тісно пов'язані з ними питання культури, традиції та звичаї різних народів, говорять про стереотипи нашого сприйняття.
Дуже доречним є використання діаграми Вена, коли учні порівнюють одне й теж явище в різних країнах.
Наприклад, під час вивчення теми «Різдво в Англії» учні порівнюють традиції святкування цього свята англійцями та українцями.
Тому вони пишуть в лівому колі ключові слова (наприклад, January,7, 12 dishes, didukh, kolyadkas,etc.). Після роботи із текстом учні заповнюють праве коло інформацією про Англію (December,25, carols, turkey etc.).
Потім учням пропонується проблемне питання: «Що спільне?». Після обговорення заповнюється середня частина діаграми (one of the most important holidays, family gathering, traditional dishes, songs, etc.). Aбо проблемне питання можна обговорити до читання тексту. Тоді після читання тексту учні, по-перше, перевіряють свої передбачення щодо спільного, по-друге, вони можуть вже вказати, чім Різдво в Англії відрізняється від того самого свята в Україні і заповнити інформацією друге коло.
Опрацьовуючи матеріал з теми «Економіка англомовних країн», учням пропонується поєднати запропонований матеріал підручника з пошуково-творчим матеріалом з економіки рідного краю. Учням пропонується завдання для роботи в мікрогрупах: відвідати статистичне управління і зібрати матеріал про соціально-економічний розвиток провідних підприємств міста.
Контроль цього завдання здійснюється шляхом використання фронтальної технології інтерактивного навчання. Уданому випадку можливе застосування прийому під умовною назвою «Мікрофон».
«Мікрофон» надає можливість кожному учню сказати швидко по черзі, передаючи уявний мікрофон наступному учаснику. Говорити має право лише той, хто тримає мікрофон. У підсумку пошуково-дискусійної роботи діти висловлюють свою думку й отримують таким чином додаткову інформацію.
Ось один з прикладів практичного застосування технології «Карусель» під час вивчення підтеми «Wedding». Маючи певні напрацювання з теми, враховуючи вміння висловлюватися про особливості англійського весілля, учням було поставлено завдання: дослідити традиції місцевого весільного обряду і порівняти святкування цієї події в наш час і в давнину. Як варіанти різних шляхів вирішення поставленого завдання учням було запропоновано:
• розпитати рідних;
• відвідати краєзнавчий музей;
• ознайомитися з особливостями орнаменту весільного рушника в музеї вишивки.
На уроці під час використання «Каруселі» учні сідають у два кола: зовнішнє і внутрішнє. Зовнішнє коло — рухливе. За сигналом ведучого учасники зовнішнього кола пересуваються на один стілець праворуч і опиняються перед новим партнером. Мета — пройти все коло, виконуючи поставлені завдання. А завдання було таким: учасники внутрішнього кола — представники Англії, а зовнішнього — жителі нашого міста, кожен з яких повинен донести певну інформацію з даної теми. Після завершення циклу учасники внутрішнього кола об’єдналися в мікрогрупи по три-чотири особи і сформували певну думку з даного питання, після чого спікер групи озвучив результати мозкової атаки.
2. Робота з автентичним матеріалом.
Рольові ігри допомагають розвивати в учнів здатність бути мовним партнером, правильно вибирати слова і фрази, які відповідають тій чи іншій ситуації, вміння використовувати невербальні засоби спілкування (міміка, жести). У зв’язку з введенням соціокультурного компоненту вивчення іноземних мов, гостро постає проблема автентичності мовного середовища. Остання досягається за допомогою застосування автентичних текстів як одиниці спілкування. Знайомлячись із інформацією країнознавчого та культурологічного характеру, учні засвоюють особливості іншої культури й аналізуючи їх, вчаться краще розуміти власну культуру.
Але не лише тексти (читання, аудіювання) можна використовувати як автентичний матеріал. Велика різноманітність прагматичних матеріалів: газети, квітки, афіші, етикетки, рекламні проспекти з туризму та ін. – допомагають створювати життєві ситуації, вирішувати проблеми з різних сфер спілкування (учбово-професійна, побутова, торгово-комерційна, спортивна, сімейно-побутова та ін.). Їхня специфіка полягає в тім, що вони забезпечують спілкування з реальними предметами.
Мовне середовище є головним джерелом для навчання усного мовлення. За відсутності мовного середовища таким джерелом виступає текст, друкований чи аудитивний. Досвід свідчить, що на сучасному етапі найважливішим моментом у розвитку будь-якого виду мовленнєвої діяльності, і усного мовлення зокрема, є використання автентичних текстів, як друкованих, так і аудитивних, з оригінальних навчальних посібників.
Великі можливості закладені у змісті навчального матеріалу, який пропонують різні автентичні джерела: твори англійської та американської літератури, періодика, підручники Longman, Oxford University Press, Express Publishing, Macmillan тощо.
Доречно залучати до навчального процесу матеріали, що відображають культурно-історичні зв’язки країни, мова якої вивчається, та рідної країни. Наприклад, англійська та американська поезія із зацікавленістю сприймається у поєднанні з українськими/російськими перекладами, виконаними видатними поетами.
Оскільки метою навчання іноземних мов є формування та розвиток комунікативної культури, краще практикувати навчання школярів у групі. Це може бути робота в парах або великих мікрогрупах залежно від мети та завдання. Працюючи в групі, студенти допомагають один одному, підтримують один одного, разом шукають певну інформацію з різних джерел, презентують спільну роботу, переживають за партнера, порівнюють свій власний рівень володіння мовою.
3. Уроки позакласного читання та зарубіжної літератури.
Зарубіжна література є одним з основних інструментів виховання особистостей, зорієнтованих на оволодіння загальнопланетарним мисленням. Формування соціокультурної компетенції на уроках літератури Англії та США має на меті збагатити лінгвістичні, прагматичні, естетичні та культурологічні знання учнів про країну мови, що вивчається. Цей предмет не тільки знайомить з культурою країни, але й шляхом порівняння вирізняє особливості її національної культури, тобто сприяє вихованню школярів у дусі «діалогу культур». При цьому залучення автентичних текстів, творів підвищує мотивацію навчання. Як відомо, мотиваційна сфера має у своєму складі кілька аспектів, а саме: ідеали та ціннісні орієнтації, інтелектуальні потреби та пізнавальні інтереси.
Використання художніх текстів сприяє пробудженню пізнавальних інтересів: школярі знайомляться з невідомими фактами з життя країни, і це стимулює їх інтерес до англістики в цілому. Працюючи з художнім твором, учні усвідомлюють, що вони звертаються до того джерела, яким користуються і носії мови.
Знайомство з літературою підвищує практичну та виховну цінність вивчення іноземної мови. Адже читання художніх творів не лише вимагає відомостей про культуру, спосіб життя країни мови, що вивчається, але одночасно стає важливим джерелом цих відомостей.
Учитель літератури Англії та США має змогу за допомогою класичних творів, які давно здобули всесвітнє визнання, сформувати в учнів соціокультурну компетенцію.
Окремо потрібно сказати про такий важливий аспект соціокультурної компетенції, як знання культурної спадщини Великої Британії, особливо її літератури, яка поєднує і мову, і історію, і культуру країни. Взагалі, в культурі будь-якої країни існує такий шар, без знання якого неможливо зрозуміти її носіїв. Перш за все, це фольклор як відбиток колективної свідомості та підсвідомості народів, а також класичні твори письменників, що серйозно вплинули на розвиток менталітету носіїв мови, якою ці твори написані.
4. Проектна робота.
У старшій школі пошуково-творчі завдання ускладнюються за рахунок більш значних соціокультурних проблем у вигляді дебатів, диспутів, проектної та дослідницької робіт.
Проектна робота передбачає складніші навчальні дії, опрацювання додаткової літератури, і, по можливості,— екскурсії у контексті вивчення заявленої теми.
Метод проектів як засіб формування соціокультурної компетенції учнів на заняттях з англійської мови можна визначити як сукупність пошуково-дослідницьких, проблемних, творчих прийомів, що використовуються в процесі викладання англійської мови в загальноосвітній школі та забезпечують покращення рівня мовленнєвої підготовки учнівської молоді й поглиблення знань учнів про історію та культуру англомовних країн. Використання методу проектів сприяє підвищенню інтересу учнів до самостійного пошуку та вивчення матеріалу країнознавчого характеру, підвищення рівня знань учнівської молоді з теми проекту та рівня мовленнєвої компетенції учнів, розкриттю творчого потенціалу школярів і підсиленню індивідуальної і колективної відповідальності учнів за конкретну роботу.
Організація проектної діяльності складається з підготовчого, основного та заключного етапів. На підготовчому етапі відбувається планування вчителем і всіма учасниками власної роботи над проектом. Основний етап передбачає самоорганізацію роботи в мікрогрупі, тобто планування роботи без участі вчителя (розподіл обов’язків між членами мікрогрупи, встановлення термінів виконання завдань, визначення форм і порядку звітності тощо). Кінцевою метою заключного етапу виступає презентація (захист), аналіз і оцінювання проектної діяльності.
На підготовчому етапі доцільно дотримуватися таких рекомендацій: 1) вчитель разом із учнями визначає характер майбутньої роботи, її мету та тему (завдання вчителя полягає в консультуванні учнів, допомозі у формулюванні теми проекту тощо); 2) школярі мають бути ознайомлені із суттю проекту та основними етапами його проведення; 3) стимулювання активної участі молоді в розробці проекту, обговорення його деталей, що сприяє підвищенню в учнів мотивації до набуття необхідних знань та навичок соціокультурного характеру.
На основному етапі використання методу проектів рекомендовано наступне: 1) розподіл учнів на групи має носити «змішаний» характер (не можна об’єднувати в одну групу тільки учнів з високим рівнем знань або низьким); 2) всі члени групи мають брати активну участь у розподілі обов’язків та виконанні завдань проекту; 3) важливу роль має відігравати толерантне ставлення кожного учасника до іншої культури та позиції членів інших груп.
Як уже зазначалося, на заключному етапі проектної роботи відбувається презентація (захист) та оцінювання проекту. Під час представлення результатів виконаної роботи кожна група презентує свій проект не більше 10-15 хвилин; під час презентації учні використовують демонстраційні матеріали, які сприяють кращому сприйняттю змісту повідомлення; у презентації проектів беруть участь усі члени групи, що є переконливим свідченням роботи кожного з членів групи над проектом.
Оцінювання виступає важливою складовою аналізу проектної діяльності. Під час оцінювання необхідно дотримуватися наступних рекомендацій: 1) оцінювання має передбачати інтерпретацію рівня навчальних досягнень учнів (необхідно зазначити позитивний вплив проекту на формування соціокультурної компетенції учнів та підвищення рівня їхньої мовленнєвої підготовки); 2) оцінювання має бути справедливим і рівним; 3) оцінювання має заохочувати учнів до активної участі в навчальному процесі й до самооцінювання, підтримувати бажання до навчання впродовж усього життя.
Успішність виконання учнями проекту соціокультурного характеру визначається за допомогою таких критеріїв: а) завершеність (відповідність зібраної інформації поставленій меті); б) зрозумілість (логічність і послідовність розміщення інформації); в) інформативність (достовірність інформації, наявність ключових фактів); г) доказовість (різноманітність джерельної бази проекту); ґ) наочність (використання технічних засобів навчання під час підготовки та презентації проекту); д) характер представлення проекту (активність кожного учасника, естетичність оформлення презентації тощо).
Важливу роль у визначенні ефективності проектної діяльності щодо формування в молоді вмінь і навичок у цілому та соціокультурної компетенції зокрема відіграє оцінювання учнями самих себе. Критеріями оцінювання учнями власної проектної діяльності можуть бути: відповідність поставленої мети завданням; самостійність у створенні проекту; оригінальність розв’язання проблеми; повнота розкриття змісту проекту в презентації; артистизм та виразність виступу (використання артистичних умінь, вербальних та невербальних засобів контакту з аудиторією); особиста зацікавленість і ставлення до роботи.
Метод проектів є одним з найбільш ефективних методів навчання іноземної мови, оскільки його використання спонукає учнів до проведення самостійної пошуково-дослідницької, творчої діяльності.
5. Написання науково-дослідницьких робіт
На старшому етапі навчання починається пошуково-дослідницька робота з обдарованою молоддю. Тематика науково-дослідницьких робіт носить лінгвокраїнознавчий характер.
Практична та самостійна робота учнів з лінгвокраїнознавства несе велике інтелектуальне та моральне задоволення як для них, так і для викладача, який на цьому етапі має стати координатором науково-дослідницької діяльності, порадником і керівником.
Зважаючи на те, що виявити національно-специфічні особливості мови, спільне і відмінне в різних мовах, а отже, і в культурах, можна тільки при порівнянні мов, учням пропонується обрати певну тематику, певний мовний матеріал, на основі якого можна визначити особливості культури та ментальності народу тощо.
Як відомо, фразеологізми є найчутливішими показниками культурних знань народу, що відображені в мові і дають змогу дослідникові знайти те спільне, що об’єднує народи, і те унікальне, що вирізняє їх серед інших. Учням пропонується обрати будь-яке поняття, мовний концепт для подальшого дослідження його в обраних ними двох-трьох мовах. Джерелами мовленнєвого матеріалу стають тлумачні, фразеологічні словники обраних мов, словники синонімів, антонімів тощо.
Першим етапом підготовки для дослідження є пошук «своєї» теми. Для цього можна запропонувати невелику лінгвістичну розвідку на основі матеріалу ряду наведених слів. Наприклад: очі, голова, ніс, язик, кіт, собака, птах, кохання, щастя, зірка, небо, дерево, книжка, хліб, квітка та багато інших. Завдання полягає в з’ясуванні семантики слова в двох мовах (студенти зазвичай вибирають іноземну мову, що вивчають, і українську або російську), порівнянні синонімічних рядів, антонімічних пар і, головне, у доборі фразеологізмів до обраних понять. Під час роботи, переглядаючи словники, ознайомлюючись з науковою літературою, учні звертають увагу на обсяг матеріалу із заданим словом, натрапляють на незнайомі досі «цікаві» ідіоматичні вирази і наприкінці роботи в основному визначають тему дослідження. У деяких випадках залишається те саме поняття, з яким вони працювали, а ця, невелика дослідницька праця дає дивовижно яскраві результати за оригінальністю обраних тем. Наприклад: «Концепти «курка» та «яйце» в англійській і українській лексиці та фразеології», «Кольорова гама французької і російської мов», «Кров та молоко...», «Муха...», «Товстий і худий...», «Сміх...» та багато інших.
Намагаючись класифікувати матеріал, осмислити його, проаналізувати, зробити певні висновки щодо визначення спільного та відмінного в різних мовах, а отже, і в культурних традиціях різних народів, учні зазвичай стикаються з певними труднощами, відчувають нестачу певних знань і вмінь. Тому вони йдуть до бібліотеки, приходять на консультації. І роблять це не через те, що від них цього вимагають, а заради своєї цікавості. І симптоматичним стає той факт, що у процесі роботи над виробленням навичок наукового викладу матеріалу, найуживанішим словом, з яким треба «боротися», стає слово «цікаво».
Обговорення обраних тем, їхнє остаточне визначення — один із захоплюючих епізодів у процесі роботи.
Наступним етапом самостійної роботи є праця зі словниками: збирання мовленнєвого матеріалу для лінгвістичного дослідження. Практика свідчить, що така пошукова робота продовжуватиметься і після формального закінчення дослідження. Це відомо кожному дослідникові — мовленнєвий матеріал ніби сам пливе в руки. За свідченням особливо захоплених учнів, потрібні слова, ідіоми трапляються буквально на кожному кроці саме тоді, коли роботу вже завершено.
Кінцевим етапом науково-дослідницької роботи є захист/ презентація.
Завдання такого роду розвивають творчі здібності учнів, спонукають їх до творчості, збагачують знання про той соціум, в якому вони живуть. Окрім того, враховуючи те, що реалії сучасного життя вимагають обов’язкових умінь та навичок спілкуватися з представниками різних країн, культур, віросповідань та стилів життя, сучасна молода людина повинна не лише володіти певною інформацією, але й навичками толерантного ставлення до людей з відмінними поглядами на життя. З огляду на це завдання пошукового характеру на культурологічному матеріалі мають неоціненну вагу та можуть принести неабияку користь за умов умілого та доречного їх застосування на уроках.
Аналіз наукової та нормативної літератури дозволив дати уточнене визначення комунікативної та соціокультурної компетенції. Так з педагогічної позиції у процесі навчання іноземній мові комунікативна компетенція визначається як «здатність брати участь у реальному спілкуванні іноземною мовою». Комунікативна компетенція складається з трьох основних видів: мовленнєвої, мовної та соціокультурної. Соціокультурна компетенція охоплює такі два види компетенцій, як країнознавча та лінгвокраїнознавча, тобто учні мають одержати певні країнознавчі та лінгвокраїнознавчі знання. Країнознавчі знання — це знання з історії, географії, економіки, державного устрою та культури країни. Лінгвокраїнознавчі знання — знання особливостей мовленнєвої та немовленнєвої поведінки носіїв мови в певних ситуаціях спілкування.
Дієвим засобом формування соціокультурної компетенції учнів на різних етапах навчання є використання пошуково-творчих завдань. Практично застосування їх стає можливим на тому етапі вивчення базового матеріалу, тобто на етапі вдосконалення набутих знань та практичного їх застосування. Коли є напрацювання з певної теми, опрацьований базовий текст, виконані різнопланові завдання, тоді найдоцільнішим буде пошукова робота, порівняння спадщини двох культур, зіставлення з наступною систематизацією.
Застосування країнознавчих соціокультурних завдань можливо на всіх етапах навчання іноземній мові, починаючи із роботи з народними казками, прислів’ями та приказками на начальному етапі і завершуючи виконанням проектів та написання науково-дослідницьких робіт на лінгвокраїнознавчі теми у старшій школі, за умов врахування вікових, психічних особливостей, інтересів та попередніх знань учнів.
Відповідно до мети вивчення іноземних мов сучасна молода людина повинна не лише володіти певною інформацією, але й навичками толерантного ставлення до людей з відмінними поглядами на життя. З огляду на це завдання пошукового характеру на культурологічному матеріалі мають неоціненну
ДодаткиДодаток 1
TV-bridge “Ukraine – the USA”
The leader: Today we have unusual meeting. It is a TV – bridge between Ukrainian and Americans students .
We will speak about our countries, interests, hobbies and schools. These are Ukrainian students and those are American students.
The first topic of our bridge is the history of our countries.
1 American student. The USA began its history from a number of colonies. After a long 8-years struggle the colonists gained their independence. The Americans colonists were led by George Washington. He became the first president of our country.
The leader. Ukrainians! What can you tell us about your history
1 Ukrainian student. Our history came back to ancient times. Kyiv Russ was very strong state. But since the 15th century Ukraine was under the power of Poland, Lithuania, Russia. During many years our Motherland fought for its independence. All people in our country remember Zaporizhan Cozacks, which were very strong and brave. Ukraine got its independence in 1991.
2 A.S. I have read a special book about Ukrainian history by M.Hrushevskiy. I was surprised very much.
2 U.S. M.Hrushevskiy was the first president. He wrote a lot of books about history of Ukraine. Hrushevskiy was real patriot and did a lot of useful for our glory.
3 U.S. I know that Americans are called Yankees. Why?
3 A.S. There are several ideas about meaning of this word. The first: it is Indian way of saying “English”. The second: it has come from Scottish word “shrewd” (cunning). The third: it is the name of the first Dutch settlement in America.
The leader. There is one more interesting story about Uncle Sam. Can you retell it?
4 A.S Uncle Sam is not a real person. But it is the symbol of the USA. When the war for independence was taking place, the soldiers received letters and parcels. One soldier opened the parcel with the letters US. It meant the short name of the country. But the soldier was not very clever and exclaimed “Oh, it’s my uncle Sam has sent!” All his friends began to laugh. But idea to call the USA Uncle Sam remained.
The leader. Now, lets speak about Ukrainian symbols.
4 U.S. Our flag is blue and yellow. The cloudless blue sky and golden wheat fields give their colors to our national flag.
6 A.S. Our flag is called the Stars and Stripes. The horizontal red and white stripes represent the original 13 states. The stars represent 50 nowadays states.
The leader. Retell each other about sightseeing of your countries.
5 U.S. All cities, towns and villages have their places of interest.
But everybody knows Kyiv-Pechersk Lavra, the Golden Gates, St.Sophia’s Cathedral, Berestechko, Kolodyazhne.
7 A.S. The American symbol is the statue of Liberty is situated in New York. Capitol is the seat of Parliament. The White House is the residence of the President.
The leader. The next topic of our meeting is music. It is the way to join people.
Song of O.Ponomariov
6 U.S. Olexandr Ponomariov is one of the most popular Ukrainian singer. He sings about love, our Motherland. He is the golden voice of Ukraine.
Song of Madonna.
8 A.S Madonna is the richest singer in the world. She is the legend of modern music. She spends more than 1 mln. dollars a week.
The leader. I see you like music very much. Now let speak about poetry.
9 A.S. As for, I like poems of Frost and Whiteman very much. But Robert Frost is a genius.
Fire and frost
Some say the world will end in fire,
Some say in ice.
From what I’ve tasted in desire.
I hold with those favor fire
But if it had to perish twice.
I think I know enough of hate
To say that for destruction nice
Is also great
And would suffice.
The leader. Ukrainian students can retell this poem in Ukrainian.
7 U.S. Вогонь і лід
Хтось каже, згубить нас вогонь,
Хто каже – лід
Я знав жар пристрасних долонь,
Тому я з тим, хто за вогонь;
Та коли б двічі гинув світ –
З ненавистю теж мавши стріч,
Скажу, для знищення і лід
Солідна річ
Й наробить бід.
8 U.S. Our poetry is well-known all over the world. We are proud of such famous Ukrainians as T. Shevchenko, I. Franko, V.Symonenko, L.Kostenko.
9 A.S. I want to retell you the poem of T.Shevchenko. Do you know it?
Beside the hut the cherries are in blossom,
And May bugs o’er them dance.. The peasants from
The fields return with weary step…This late.
The young maids as they go sing songs….
The leader. What poem is it?
Music and literature are very important in our life. To my mind, it’s time to speak about fashion.
10 A.S. we prefer to wear comfortable clothes. If it is comfortable, it will be fashionable. As for me the best clothes are jeans.
9 U.S. Jeans are very popular in our country too. We prefer to wear modern things, produced in Ukraine and abroad.
Fashion show
The leader. Now we know each other better. Let say “Good bye” for everyone. Don’t forget, that we live in different countries but in one world!
Додаток 2
Урок в 6 класі на тему: «Спорт і здоров’я»
Мета: На кінець уроку учні повинні вміти вести бесіду на задану тему, використовуючи різні типи запитань в Present and Past Simple, Present Perfect; читати текст і вести дискусію за прочитаним; складати синкани.
Розширювати знання учнів про здоровий спосіб життя.
Виховувати почуття гордості за український спорт.
Хід уроку
Health is wealth
1.Організаційний момент
2. Мовна розминка
- What do you know about the last fight of Volodymyr Klichko?
- Why did he win?
- Have you watched the fight by TV?
- Did you like it?
- Many people say that Klichko is a proud of Ukraine? Do you agree with them?
3. Перевірка домашнього завдання (впр.3). Індивідуальні завдання:
- Act the following situation:
Two fans speak about their favorite kinds of sports.
Wife wants to go to the concert. Husband wants to visit football match.
Make up a thinkway about hockey/ athletics.
4. Актуалізація опорних знань.
Бесіда:
- What famous Ukrainian sportsmen do you know?
- What kind of sports does he/ she play?
- Can you retell us about these sportsmen?
Розповіді учнів про спортсменів (випереджувальне завдання)
Гра- інтерв’ю
We can speak with famous sportsmen today. Evhen Konoplyanka and Yana Klochkova are in our class. Pupils, you are journalists. You may ask them questions.
Аудіюваня. What sportsman is it?
-He was born in Kirgistan. He had 30 fights. He won 29 times. He has a brother. They are boxers.
- He was born in Luxemburg. He took part in 134 games. He won 36 times. He is a member of team “Ferari”. He is a pilot of “Formula-1”
-He is very famous sportsman. He was the best forward in the world. He played in “Dinamo” and “Milan”. Now he is the coach of Ukrainian team.
5.Оголошення теми та мети уроку.
Пояснення нового матеріалу.
Бесіда: -Why do people play sports?
-Can sports help us to be healthy?
-Can sports hurt us?
-How often do you play sports?
-Are you a healthy person?
-How can we keep our body healthy? (Мозковий штурм)
a) do your morning exercises
b) keep your body clean
c) sleep with your windows open
d) no smoking, no drugs, no alcohol.
e) play sports every day
f) eat right food
6. Робота в групах. Поставити слова в правильному порядку і дати український еквівалент.
-A, mind, sound, a, in, body, sound.
-Health, better, than, is, wealth.
-Good, is, better, than, medicine, health, good.
7. Читання. Випереджувальне завдання:
- Were our ancestors healthy? Why?
-Робота над змістом тексту. Учні слухають запис тверджень до тексту і виправлять не вірні.
8.Робота в парах. Скласти рекламу здорового способу життя.
9. Підсумок уроку.
Додаток 3
The lesson in the 6th form “Sports in our life”
Objectives: By the end of the lesson the pupils will be able to speak about importance of sports; to present their projects; to listen and discuss the records; to write e-mail.
The students will develop communicative and creative skills.
The students will understand the importance of sports and they will be proud by Ukrainian sportsmen.
The procedure of the lesson.
1.Greeting.
2. Warm-up. How are you today?
3.The theme and objectives of the lesson.
Today we will speak about importance of sports. We will speak, make up projects, listen interesting texts, play games and sing songs.
4. Vocabulary revision.
Let’s review kinds of sports and play game “Snowball”
S.1 I enjoy playing football.
S.2 I enjoy playing football and basketball.
S.3 I enjoy playing football, basketball and karate.
- You know many kinds of sports. Guess what kind of sports is it?
- It is a team game. The players have a ball. They play with the hands. There are 6 players in every team.
– It is the most popular game in England. The players have a ball. There are 11 players in every team. The game lasts 90 minutes. The players kick the ball and run after it. There is a referee on the field.
- It is the most famous game in Canada. It is a winter team game. The players skate on the field. They have stickers in their hands.
- It is a very beautiful kind of sports. The players skate and dance to the music. They have nice costumes on.
- It Is a team game. Each of them has 5 players. They try to throw the ball into the basket.
5. Speaking.
-What is your favorite Ukrainian sportsman?
-What kind of sports does he play?
-Why do you like him?
Retell about your favorite sportsman.
6. Listening.
Pre-listening task: listen to the text and tell what is it about?
Text “Olympic report by DJ Pasha”
After-listening task: choose the right variant.
-Lilia Podkopaeva won the…… in gymnastics.
a)golden b)silver c)bronze medal
-Voldymyr Klichko became the first……. To win the super heavyweight title.
a) non Afro-American b) non European c)non Indian
-Yana Klotchkova world record was:
a) 1minute 25 seconds b) 1minut 53 seconds c) 1minute 30 seconds
7. Presentation. Look at these photos and tell:
- Do you know these people?
- Are they happy?
- Why do they play sports?
Brain-storm. People play sports because……
-they want to be famous
-rich
-healthy
-in a good form.
8. To be in a good form we should have a rest. Let’s sing song “Put your right arm in.”
9.Projects presentation.
Project 1. Why do students like to play sports?
Project 2. The pride of Velyki Tseptsevychi school.
10. Interview with the teacher of PT
11. Feed-back. We have got an e-mail. Read it and write the answer, using phrases: -You are not right
-I am afraid you are wrong
- I don’t agree with you
Dear friends! I think that sport is dull waste of time!
Jack, the pupil of the 6th form.
12. Home-task Ex.6 p.111
13.Summing-up
Do you like our lesson?
What do you like best of all?
1