Використання односкладних простих речень, повних і неповних речень у діалозі, в описах називних речень для позначення часу й місця, у побудові тексту на соціокультурну тему

Урок №11 Тема. Використання односкладних простих речень, повних і неповних речень у діалозі, в описах називних речень для позначення часу й місця, у побудові тексту на соціокультурну тему «Як я розумію дружбу». Мета: навчитися правильно інтонувати неповні речення, знаходити і виправляти пунктуаційні помилки, оцінювати виражальні можливості повних і неповних речень у текстах різних стилів мовлення; обґрунтовувати вживання неповних простих речень у складі складних та в діалогах; удосконалювати вміння правильно інтонувати неповні речення; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, спостережливість; виховувати почуття товариськості та дружби.

Епіграф до уроку: Дружба є рівність. Піфагор

«ЗХВ» Знаю Хочу дізнатись Вивчу

Порівняйте речення, записані ліворуч, із відповідними реченнями, виділеними в діалозі. Чим зумовлена відсутність деяких слів у виділених реченнях? Чи можна відновити ці слова з інших речень діалогу? Поясніть, чому виділені речення є неповними. Яка їхня роль у мовленні? 1. Книгарня знаходиться в центрі міста.        2. До центру можна доїхати автобусом номер 7. - Де знаходиться книгарня? - У центрі міста. - А чим можна доїхати до центру? - Автобусом номер 7.

Порівняйте речення в лівому і правому стовпчиках. У яких реченнях є всі необхідні члени, а в яких пропущено один і більше членів? Як це впливає на розуміння смислу речень? Лікарські трави збираю. Вздовж огорожі ― бузок. Трап відкотили. Відкотили. Тепла ніч. Ніч тепла. Вродлива дівчина. Була вродлива. Перон. А на пероні люди.

― Ти погріб копав? ― Копав. ― У яму упав? ― Упав. ― Давно ти упав? ― Давно. ― Куди ти упав? ― На дно. ― А що там на дні? ― Струмок. ― А що в глибині? ― Пісок. ― Каміння нема? ― Нема. ― А холод пройма? ― Пройма. ― І нудно сидіть? ― Ага. ― Що в тебе болить? ― Нога. ― Драбину чекав? ― Чекав. ― На поміч гукав? ― Гукав. ― То, кажеш, сидиш? ― Сиджу. ― Посидь... я гулять біжу. Грицько Бойко

1.Неповними називаються речення, у яких пропущено один або кілька членів речення, необхідних для цілісної граматичної структури. Цей пропуск добре відчутний, а відсутні члени речення можна легко відновити. Наприклад, Бджола жалить жалом, а людина -(жалить) словом. 2.Неповні речення, як і повні, можуть бути поширеними і непоширеними, односкладними і двоскладними, а також частинами складного речення. 3.Неповні речення можуть бути контекстуальними і ситуативними.

Контекстуальні речення У контекстуальних неповних реченнях пропущений член відновлюється з контексту (найближчих речень тексту). Причиною пропуску є те, що слово вже вживалося і немає потреби його повторювати. Приклади: Червоними озерами цвіли в лісосмузі маки. Синіми озерами біля них – сокирки (М. Вінграновський).

Ситуативні речення У ситуативних неповних реченнях пропущений член відновлюється з мовленнєвої ситуації. Причиною пропуску є те, що всі учасники розмови знають, про що йдеться. Наприклад, під час гри у футбол один гравець вигукує: «Пасуй мені!». Із ситуації спілкування зрозуміло, що в цій фразі йдеться про м'яч. 4.Неповними також є речення з пропущеним присудком, який не можна відновити ні з контексту, ні з ситуації. На пропущений присудок указують наявні в реченні обставина чи додаток. Наприклад:Яскраві зорі в нічному небі. У цьому реченні є обставина, яка допомагає уявити присудок: зорі (є, світять, сяють тощо) в небі.

Особливості вживання Неповні речення широко вживаються в розмовному, художньому та публіцистичному стилях. Особливо характерні вони в діалогічному мовленні. Неповні речення допомагають уникнути невиправданих повторів слів, стисло й динамічно викласти інформацію. Пропуск членів речення робить спілкування зручним, жвавим, невимушеним. 6.Тире в неповних реченнях Якщо на місці пропущеного члена речення у вимові робиться пауза, то на письмі ставимо тире. Наприклад: 1. На небі - сонце (М. Коцюбинський). 2. Ранні пташки росу п'ють, а пізні - слізки ллють (Нар. творчість ). Зверніть увагу! Речення з пропущеним підметом чи присудком є двоскладним, а не односкладним. Наприклад: Андрій три роки прожив в Одесі. Знає тут усі місця. Друге речення є двоскладним неповним (пропущений підмет Андрій).

Знайдіть і випишіть неповні речення. Доведіть, що односкладність та неповнота речення – різні його якості. Прокоментуйте розділові знаки в неповному реченні. Ніколи не зупиняйся у вивченні рідної мови. Усі головні європейські мови можна вивчити за 6 років, свою ж рідну треба вчити ціле життя (Вольтер). Пташка красна своїм пір’ям, а людина – знаннями. Повний колос до землі гнеться, а порожній – догори пнеться. (Нар. творч.)

І завдання. Прочитайте виразно текст. Доведіть, що виділені речення є неповними, відновіть у них пропущені члени. Прочитайте текст удруге з відновленими членами речення. Який варіант досконаліший? Розкажіть, з якою метою вжито в тексті неповні речення. Учителька Надія Петрівна ввійшла в клас: - Сідайте... Сашко, це правда, що з вашого села сьогодні втік із кузні Сіроманець? - Втік, - відповів Сашко і сів. - Ти сам бачив? - запитала Надія Петрівна. - Бачив. - Діти, де живуть вовки? - У лісі, - хором відповів клас. - У лісі. А от ти, Сашку, ходиш лісом до школи. Невже тобі немає асфальтованої дороги? - Надіє Петрівно, - важко підвівся Сашко, - хай нею ходить хто хоче. А я люблю лісом (М. Вінграновський). *Знайдіть у тексті звертання, визначте, чим вони виражені.

ІІ завдання. Накресліть за зразком схеми виділених неповних речень, позначаючи в дужках пропущені члени. Чи можна відновити ці члени речення? Як? Зразок: На небі сонце. ._._._ ( _____) _____. 1. Не хотіла коза на торг, так потягли (Нар. творчість). 2. Три явори посадила сестра при долині, а дівчина заручена — червону калину (Нар. творчість). 3. Над зеленим узгір'ям ранкове сонце (І. Цюпа). 4. Стежечка розходилась на два боки. - Ліворуч! - звелів старий (І. Багряний ). 5. «Діду, а куди лебеді полетіли?» - «На тихі води, на ясні зорі», -пересміявшись і споважнівши, урочисто каже дід (М. Стельмах). 6. Хилило на сон. А в кущах десь прокинулась і намагалася зігрітись мрійноголоса пташка. Віщувала ранок (І. Багряний). 7. Дитя пожадливо накинулось на супчик, не відмовилось і від каші з підливою. Тільки на компоті «забастувало». - Не можу більше (С. Музиченко).8. А я ходжу. Рівним, розміреним кроком, через усю хату, з кутка в куток(М. Коцюбинський ).

ІІІ завдання. Випишіть спочатку неповні речення, а потім - повні. У дужках біля кожного речення зазначте, односкладне воно чи двоскладне. Підкресліть члени речення. 1. Всяке діло починай з голови (Нар. творчість). 2. Надворі ясна холодна ніч (Ірина Вільде).3. Вже де-не-де й димок із димаря (Л. Костенко ). 4. Над пам'яттю простягнуто мости (В. Коротич).5.А під горою крейдяною дорога біла (О. Ковалевський). 6. Несподівано, раптом у чорну тишу щось впало. Живе, веселе, безтурботне (М. Коцюбинський). 7. Згадав черешню білу-білу й подвір'я в пишнім спориші (О. Квітневий). * Визначте частини мови виділених слів, поясніть їх написання.

Відредагуйте речення, уникаючи невиправданих повторів слів і ставлячи, де можливо, на місці пропущених членів речення тире. Укажіть неповні речення. 1. Кров свою віддам твоїй калині, пісню свою віддам травам, птицям і лісам... (За М. Луковим). 2. Я закоханий в синь океану, а ще дужче я закоханий у зорі рум'яні (За В. Сосюрою). 3. Багаття ніколи не насититься дровами, а земля ніколи не насититься багаттям (Нар. творчість). 4. Пташка красна своїм пір'ям, а людина красна своїм знанням (Нар. творчість). 5. Не хоче півень на чуже весілля, та несуть півня на чуже весілля (Нар. творчість). * Прочитайте відредаговані речення з правильною інтонацією.

Розгляньте світлину, обговоріть, що на ній зображено. Складіть спільно й запишіть два прості неповні речення, а також два складні речення, одна з частин яких була б неповним реченням.

Випишіть із текстів неповні речення, підкресліть члени речення. У дужках біля кожного речення вкажіть пропущені члени. Простежте роль неповних речень у вираженні авторського задуму, зокрема у створенні динамізму, психологічної напруги висловлення. І варіант. Ми з Митьком давно мріяли поїхати до Юрківки, села, де жила Митькова бабуся... - Уявляєш собі? - казав Митько. - Ліс. А в лісі озеро. А на березі курінь. А в курені - ми. А поруч багаття. І казанок із юшкою. І роби собі, що хочеш. Хоч на голові стій. А кругом - ні душі (Я. Стельмах). ІІ варіант. Море спить. Точнісінько, як людина. Високо здіймає груди, схропує сонно, ліниво... Коли море спить, вже ніяка сила його не розбудить. Ліниво похлюпує об камінь хвильками, полощеться тихо, сонно, розніжено (Ю. Збанацький). ІІІ варіант. Ох і очеретяна ж річка Оскіл! Ох і рибна ж вона! А яка вода в Оскалі! Лагідна, ласкава, м'яко-шовкова! (Остап Вишня). *Пояснити, чи обов’язкове вживання цього розділового знака в неповних реченнях, а також пояснити, чим спричинюється вживання тире в неповних реченнях.

Записати речення. Які репліки діалогу є неповними реченнями? Чим зумовлений пропуск членів речення? Указати, який член речення пропущено. Пояснити, чим зумовлений пропуск членів речення. БУЙНІ ПРЕДКИ Вдарив батько спересердя хлопчика малого. Той поплакав, переплакав та й питає в нього: ― Тебе, татку, бив твій татко? ― Бив [татко], та ще й немало. ― Ну, а татка твого били? ― Теж перепадало. І сказало хлопченятко, заломивши ручки: -Тепер ясно, звідки в тебе хуліганські штучки [існують]. *Прочитайте гумореску П.Глазового за ролями.

Закінчіть речення: «На уроці я навчився (навчилася)…» Мені сподобалось на уроці… Сьогодні на уроці я дізналась про… Найбільш цікавим було … Я намагався(лась)… Я зрозумів(ла,) що… Урок запам’ятається мені тим, що… Пояснення домашнього завдання І.Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів (на вибір). Варіант А. Випишіть із газетної чи журнальної статті уривок тексту з неповними реченнями. З'ясуйте, з якою метою автор ужив ці речення.   Варіант Б. Випишіть із підручника української літератури уривок художнього тексту з неповними реченнями. З'ясуйте, з якою метою автор ужив ці речення. II. Спробуйте у вільний час написати свою гумореску у формі діалогу, використовуючи неповні речення. ІІІ. Міні-проект «Пам’ятники Т.Шевченку».