Використання опорних схем на уроках української мови

           Використання опорних схем на уроках

                            української мови

   Сучасний урок української мови за своєю метою, змістом, структурою і методами навчання повинен відповідати найновішим досягненням теорії і практики у навчальних закладах, бути високоефективним.

   Урок має формувати у студентів свідоме ставлення до вивчення рідної мови. З цією метою необхідно створювати оптимальні умови для вироблення у студентів комунікативних умінь та навичок, що сприятиме розвитку у студентів мисленнєвих операцій, умінь аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, класифікації, визначення причинно-наслідкових зв’язків та залежностей явищ і фактів, використання елементів дослідження, пошуку, визначення головного і другорядного. Саме на це розраховане подання навчального матеріалу за допомогою узагальнюючих таблиць, опорних сигнальних схем або логічних схем-конспектів як одного із засобів інтенсифікації навчання.

   Узагальнюючі таблиці та схеми, що містять головні теоретичні відомості і факти, систематизують розрізнені поняття та явища і подають їх студентам у сконцентрованому вигляді, включають активніше в роботу зорову пам'ять. Це полегшує розумову діяльність, сприяє швидкому засвоєнню теоретичного матеріалу, вказує шлях до практичного його застосування.

   При створенні опорних сигнальних схем та логічних схем-конспектів викладачу необхідно керуватися такими принципами:

1. Опора на сигнал;
2. Лаконізм;
3. Структурність;
4. Акцент на основних смислових елементах;
5. Чіткість, ясність, простота шрифту;
6. Кольорове оформлення (ґрунтується на психологічних особливостях кольорів: червоний – для виділення головного; чорний – контраст; зелений – теоретичний матеріал; синій – приклади);
7. Зручність сприймання відображення інформації (блоки – виразні, точні, достатні, зручні для запам’ятовування).

   В.О. Сухомлинський писав «Майстерність організації розумової праці школяра полягає в тому, щоб дитина уважно слухала вчителя, запам’ятовувала, думала, не помічаючи того, що вона напружує сили, не змушуючи себе уважно слухати вчителя, запам’ятовувати, думати». Цому допомагають схеми-опори. Коли студент відповідає на питання викладача, користуючись схемою, знімається скутість, страх зробити помилки.

   Схема стає алгоритмом міркування, а увага зосереджується не на запам’ятовуванні чи відтворенні вивченого, а на сутності міркування, усвідомленні причинно-наслідкових залежностей і зв’язків.

   Студенти свідомо засвоюють теоретичний матеріал: виконуючи практичне завдання, формулюють правило за схемою-опорою, що забезпечує і вищу працездатність, і високий темп уроку. Правила, необхідні для виконання завдання, не треба пригадувати, витрачаючи на це час уроку: студенти читають їх за схемами.

   Включити кожного студента в активну діяльність, довести уявлення з теми, що вивчається, до формування понять, стійких навичок допомагають опорні схеми. Вони є постійними помічниками студентів, імпульсом до активної, зацікавленої співпраці.

   Опорну схему, яка пропонується на початку вивчення теми, студенти звичайно просто розшифровують.

   Водночас студенти самі можуть стати авторами опорного конспекту після вивчення теми, і він слугуватиме для них своєрідним узагальненням. З цією метою складається своєрідний «Довідник з української мови», яким студенти можуть користуватися як на уроці, так і під час виконання домашніх завдань.

                                 Роль опорних сигнальних схем:

• вони забезпечують логічно послідовне розкриття теми;
• здійснюють зворотний зв'язок на етапі первинного пояснення матеріалу;
• спрощують і прискорюють процес підготовки студентів до уроку;
• дають можливість різко збільшити обсяг матеріалу, що вивчається на уроці;
• дають можливість вийти за межі підручника і програми;
• привчають студентів до графічного моделювання;
• допомагають запам’ятати й осмислити великий блок теоретичних знань;
• розвивають мислення, уміння робити висновки й узагальнення.

   Отже, використання опорних сигнальних схем – це один з найефективніших засобів досягнення навчальної мети, що поліпшує розуміння та засвоєння інформації, закріплення її в пам’яті, зрештою, її відтворення.