Використання прийомів педагогічної техніки на уроках читання.

Тема роботи:

 

«Сучасні методи та форми організації пізнавальної діяльності учнів на уроці»

(Використання прийомів педагогічної техніки на уроках читання у початковій школі як засіб розвитку пізнавальної активності учнів)

 

 

 

 

Виконав : Денисенко Олена Вікторівна вчитель початкових класів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зміст

вступ………………………………………………………………………………………………… 2

РОЗДІЛ 1. теоретичні аспекти поняття « педагогічна техніка»………………...5

1.1 Визначення поняття « педагогічна техніка»……………………………………… ……..5

1.2  Педагогічна техніка як складова навчальної технології………………………………. .6

1.3 Принципи педагогічної техніки…………………………………………………………...7

РОЗДІЛ 2. Практичне застосування прийомів педагогічної техніки на уроках у початковій школі (з досвіду роботи)……………………………………..10

2.1 Описання  прийомів педагогічної техніки для використання на уроках ......................10

2.2 . Глосарій  термінів……………………………………………………………………….18

 ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………………….................20

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………………………………...21

додатки ………………………………………………………………………………………….....22

Розробки уроків з використанням прийомів педагогічної техніки та інтерактивних вправ

1. Урок читання у першому класі. Тема: « Работа с текстом «Родина». Повторение об употреблении большой буквы в написании географических названий. » (Букварь Е.С. Прищепа)
2. Урок українського читання  у третьому класі. Тема:  Шевченкове слово.Дитячі роки Т. Г. Шевченка.О . Іваненко  « Тарас у наймах».
3. Урок українського читання у третьому класі . Тема: Т. Коломієць «Кажу, кажу казку...», А. Дімаров « Для чого людині серце?»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вступ

Актуальність і перспективність, новизна. Всі першокласники дуже схожі один на одного. Чим? Бажанням вчитися! З якими очима, що горять від нетерпіння, вони приходять у вересні в школу, як бояться пропустити хоч один учбовий день, з яким обожнюванням дивляться на свою першу вчительку. Чому ж буквально через декілька місяців з'являються діти, яким стає нудно і нецікаво в школі? Як одним педагогам удається зберегти пізнавальний інтерес дітей на все шкільне життя і чому це не виходить в інших? Це питання завжди хвилювало педагогів. Дошкільне дитинство наповнене рухом, грою, яка, як відомо, є провідним видом діяльності цього віку, свободою вибору.  Набуваючи гордого і довгожданого звання «учень», дитя часто втрачає набагато більше – свою безпосередність, можливість вільної творчості, заняття улюбленою справою. Але ж, по суті, він зовсім недалеко пішов від дошкільника – він також любить грати, рухатися, ставити питання. У цій ситуації лише від нас, педагогів, залежить, чи зможемо ми виховати допитливого, прагнучого до самоосвіти творця. Напевно, інколи, вчителеві зручно, коли в класі «мертва тиша», коли діти слухняно і терпляче виконують будь-яке запропоноване ним завдання, навіть не намагаючись поцікавитися його доцільністю. Але наскільки більше користі принесе урок, який викличе в учнів інтерес не лише глядацький, але і творчий, пов'язаний з їх власною пошуковою, творчою і навіть руховою активністю. Чим менше буде «сірих» і нудних уроків, тим більше учні «житимуть» в класі, виносячи з учбових занять як інтелектуальний, так і життєвий багаж, тим більше творчих вогників інтересу збережеться в очах наших дітей. У наявності протиріччя між потребою особи в саморозвитку, задоволенням запитів соціуму в активних, мобільних людях, здатних продукувати нові ідеї, успішно вирішувати нестандартні ситуації і відсутністю ефективних способів досягнення цього. Проблема спонукала мене до ухвалення рішення: у зв'язку з сучасними вимогами, що пред'являються, до організації учбово-виховного процесу здійснити пошук найбільш ефективних в плані активізації пізнавального інтересу прийомів педагогічної техніки, апробовувати і описати їх використання.

Науково-методичне обґрунтування. З моменту зародження педагогіки як самостійної наукової дисципліни і до нашого часу питанню підтримки інтересу учення приділяли увагу найвідоміші учені, педагоги, психологи.  Як і раніше залишається актуальною педагогічна спадщина Я.А.Коменського, І.Г. Песталоцци, К.Д. Ушинського, Л.Н.Толстого, В.А. Сухомлінського, А.С. Макаренко. А. Дістервег писав: «Розвиток і освіта жодній людині не можуть бути дани або повідомлені. Всякий, хто бажає до них залучитися, повинен досягти цього власною діяльністю, власними силами, власною напругою». І сьогодні актуальний вислів А.С.Запорожца: «Дитя залучається до духовної і матеріальної культури, створеної людством, не пасивно, а активно, в процесі діяльності, від характеру якої і від особливості взаємин, що складаються у нього з навколишнім світом, багато в чому залежить процес формування його особи». Досить широко освітлюється теоретична і практична сторона питання і в сучасній педагогіці і методиці. Діяльність була і залишається основою і вирішальною умовою розвитку особи. Лише те знання стане для дитяти його власністю, яке відкрите ним в активному пошуку. Інформація запам'ятовується кращим після участі в реальному процесі, а не при пасивному слуханні. Знання, здобуті самостійно, - найглибші. Проблеми, вирішені в активній взаємодії, приносять відчуття задоволення, бажання взнавати нове, висловлювати свою точку зору. Активні форми і методи вчення молодших школярів – це, перш за все, ігри у всьому їх різноманітті. Саме у грі дитяті надається унікальна можливість бути самим собою, проявляти свої здібності, реалізовувати фантазії, бути вільним і природним. Активність також неможлива без взаємодії з однолітками, без суперечок і дискусій, вирішення проблемних питань і завдань. Прийоми педагогічної техніки – інструментарій педагогічної діяльності. Володіння прийомами педагогічної техніки є компонентом готовності педагога до професійної діяльності. Перш ніж використовувати той або інший прийом (знайдений в літературі, побачений у колеги і так далі), педагог «забарвлює» його своєю індивідуальністю, відповідає на питання: «Навіщо я використовуватиму цей прийом?», «Що дає його використання?». Так з'являється індивідуальна педагогічна техніка – сукупність виконавських можливостей педагога.[8] Умовою успіху в розвитку мислення є висока пізнавальна активність учнів. Ефективне засвоєння знань передбачає таку організацію пізнавальної діяльності учнів, за якої навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичних дій кожної дитини. Пошуки методів навчання, що активізували б вплив на процес навчання, призводять до підвищення актуальності розвивальних і проблемних методів, самостійної роботи, творчих завдань.

Традиційні уроки дають дитині змогу активно діяти всього кілька хвилин протягом навчального дня, коли, наприклад, вона біля дошки. Левову частку іншого часу учень в кращому разі слухає вчителя, а частіше просто очікує перерви. Пасивність неминуче спричиняє втрату інтересу до предмета і до навчання загалом, енергія знаходить вихід у порушеннях дисципліни тощо. Найефективнішим  внутрішнім стимулом є прагнення до пізнання нового  . що ґрунтується  винятково на інтересі до предмета пізнання .

Якщо за можливості вибору  певного навчального предмета дитина не обирає той предмет, який обрала більшість її друзів , а йде на урок  , який самій цікавий, то таким чином  вона демонструє яскравий приклад внутрішньо вмотивованої поведінки .

Метою даної роботи є описання системи прийомів педагогічної техніки на уроках,  направлену на розвиток пізнавального інтересу учнів початкової школи.

Основною педагогічною ідеєю є вживання в учбово-виховному процесі таких прийомів педагогічної техніки, які зацікавлять, понизять тривожність, включать в активну роботу навіть самих пасивних учнів, сприятимуть якнайповнішому засвоєнню того матеріалу , який  вивчається .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. теоретичні аспекти поняття « педагогічна техніка»

 

1.      Визначення поняття « педагогічна техніка»

 

По­няття "педагогічна техніка" з´явилося порівняно недавно. Слово "техніка" необхідно розуміти у його первісному значенні. Грецьке technike означає вправний, досвідчений, умілий. Стародавні греки techne називали мистецтво, майстерність. Володіння педагогічною технікою є складовою частиною педагогічної майстерності, вимагає глибоких спеціальних знань по педагогіці і психології і особливої практичної підготовки [ 10 ].

Існують різні трактування поняття «педагогічна техніка»,  деякі з них  зображені на рис. 1.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1  Поняття «педагогічна техніка»

 

Педагогічною технікою  називають також сукупність раціональних засобів, умінь та особливостей поведінки педагога, спрямованих на ефек­тивну реалізацію обраних ним методів і прийомів навчально-ви­ховної роботи з окремим індивідом чи колективом відповідно до поставленої мети навчання та виховання з урахуванням конкрет­них об´єктивних і суб´єктивних умов. Поняття «педагогічна техніка» містить дві групи складових. [ 9 ].

Перша пов’язана з умінням педагога керувати своєю поведінкою: техніка володіння своїм організмом (мімікою, пантомімікою); керування емоціями, настроєм для зняття зайвого психічного напруження, збудження творчого самопочуття; опанування уміння соціальної перцепції (техніка керування увагою, уявою); техніка мовлення (керування диханням, дикцією, темпом мовлення). Друга група пов’язана з умінням вплинути на особистість і колектив: техніка організації контакту, управління педагогічним спілкуванням, організація колективних творчих справ тощо.

 При розгляді освітньої технології в моделі вчення виділяють  два яруси:  верхній ярус — методи і форми — відноситься до дидактики, нижній ярус складає педагогічну техніку (засоби і прийоми) і, будучи доповнений особовими особливостями вчителя (інтуїція, манера поведінки, міміка, жести, стосунки і так далі), є педагогічним мистецтвом.

 

 

 

 

 

 

2.      Педагогічна техніка як складова навчальної технології

 

Ще в 20-і роки XX столітті виникло поняття “Педагогічна техніка”, і з тих пір вона досліджується багатьма педагогами і психологами.  Педагогічна техніка входить в педагогічну технологію як її інструментальна сторона. У будь-якому педагогічному процесі  завжди є і педагогічна техніка.

Педагогічна технологія — сукупність психолого – педагогічних установок, що визначають соціальний набір і компанування форм, методів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно – методичним інструментарієм педагогічного процесу [4].

Педагогічна техніка — це комплекс умінь, який дозволяє вчителеві яскраво виразити себе і успішно впливати на вихованців, добитися ефективного результату.

Педагогічні прийоми незалежні від вживаних засобів. Кращим доказом цьому можуть служити прийоми, використані без вживання яких би то не було засобів взагалі. Навіть така дрібниця, як уміння поставити питання, може помітно підвищити якість роботи. Довкола подібних «дрібниць» незрідка зосереджені дослідження сучасної зарубіжної освітньої технології.

 Приведемо типовий приклад американської освітньої технології — техніку «послухати — домовитися—обговорити», про яку розповіла Дайана Річарде из Нью-Джерсі.

Педагогічна техніка — використані в рамках даної моделі вчення засоби і прийоми в їх взаємодії. Педагогічна техніка відбиває рівень майстерності педагога. Від того, як і якими прийомами навчання і виховання він володіє, залежить ступінь розвитку суб'єктів навчання (виховання). Педагогічна техніка - найважливіша складова частина педагогічної майстерності і володіти професією педагога - значить не тільки вивчити й освоїти теорію, зміст роботи, але й опанувати педагогічною технікою. Мова йде про автоматизацію багатьох компонентів педагогічної діяльності, без яких ця діяльність не може бути успішної.

«Педагогічна техніка», - пише Г.І. Баланюк, - виражається в доцільному підборі педагогічних засобів, в об'єднанні їх у логічне ціле, у точності, а з зовнішньої сторони - швидкості, легкості, досконалості, у свого роду педагогічній естетиці».

 Істотною ознакою оволодіння педагогічною технікою автор вважає уміння швидко орієнтуватися в обстановці і відбирати засоби і прийоми впливу, розраховані на пробудження сил і здібностей вихованців; оволодіння окремими засобами і прийомами впливу, їх сукупністю; створення нових, більш ефективних засобів і прийомів навчально-виховної діяльності; уміння використовувати сильні сторони учня і колективу і нейтралізувати слабкі; нарешті, максимальне використання своїх виховних можливостей.

Специфіка педагогічної роботи полягає в тому, що в ній, поряд із простими пристосуваннями і технічними засобами, використовується головним чином педагогічна техніка, тобто арсенал духовних засобів праці (прийомів, доведених до рівня автоматизму).

Які відносини між педагогічною технікою і технічними засобами навчання і виховання учнів?. Між педагогічною технікою і технічними засобами навчання існує своєрідний закономірний зв'язок. Ефективність педагогічної техніки багато в чому визначається умінням педагога обпертися в її використанні на технічні засоби. У свою чергу, ефективність застосування технічних засобів залежить від уміння вчителя органічно сполучити їх з педагогічною технікою. Отже, продуктивність педагогічної праці знаходиться в прямої залежності від уміння педагога гармонійно сполучити в єдиній системі педагогічну техніку та технічні засоби праці.

Можливості педагогічної техніки дуже великі, хоча і не безмежні. На кожнім окремому відрізку часу вони обмежені розумовими і фізичними можливостями педагога, рівнем його розвитку. Оволодіння педагогічною технікою вимагає завзятої систематичної праці, витрат нервової енергії.

Що відноситься до засобів сугубо організаційної техніки. До них відносяться засоби складання, копіювання й оперативного розмноження матеріалів і документів, засобу обробки, збереження і пошуку матеріалів, документів, засобу зв'язку й ін. З цих засобів в арсеналі вчителя поки ще мало що мається.

 Суть оволодіння педагогічною технікою складається у відпрацьовуванні, відшліфуванні прийомів, деталей, доведенні їх  до стану зробленої навички, що при подальшому використанні не вимагає великих витрат часу й енергії і реалізується автоматично, нерідко інтуїтивно. У цьому випадку робота йде як би сама собою, тому що спрацьовують установки, звички і т. п.

  Педагогічна техніка є першоосновою педагогічної майстерності, а технічні засоби й організаційна техніка створюють для цього сприятливі умови. Не опанувавши педагогічною технікою, не можна стати майстром своєї справи. Технічні засоби прискорюють і полегшують цей процес.

Значення техніки особистої  праці  вчителя в  період перебудови школи, важко переоцінити. Є всі підстави затверджувати, що без подальшого серйозного удосконалювання техніки особистої праці не можна підняти на новий якісний рівень діяльність учителя, школи в цілому. Чим більше і досконаліше арсенал техніки особистої праці, тим економніше, ефективніше його результати, тим більше вивільняється в педагога й учнів часу для всебічного розвитку.

Цікавими є прийоми педагогічної техніки, які розробив А.Гін. Автор розділяє їх на дидактичні і прийоми управління класом [1].

Наведемо деякі приклади прийомів педагогічної техніки.

Дидактичні:

1. «Дивуй!». Формула - вчитель пояснює матеріал під таким кутом зору, за якого буденне стає дивовижним.

2. «Відкладена відгадка». Формула - на початку уроку вчитель пропонує загадку (дивовижний факт) відгадка якої - в новому навчальному матеріалі.

3. «Лови помилку!». Формула - пояснюючи матеріал, учитель навмисне припускається помилок.

Прийоми управління класом:

1. Прийом «Демонстрація професійного рівня». Формула - вчитель наводить свій приклад виконання творчого чи складного завдання.

2. «Вихід за межі». Формула - вчитель виходить за межі підручника.

3. «Введіть роль». Формула - учень бере участь в управлінні навчанням, виконуючи певну роль. Як тільки в нього з'являється сумнів щодо певної теорії, гіпотези, набору фактів, він піднімає руку і говорить: «Я не вірю! Доведіть, що…». Такий прийом допомагає учням краще засвоїти тему.

4. «Резюме». Формула - учні письмово відповідають на серію питань, відображаючи своє ставлення до уроку, предмета, вчителя… Практикується раз на тиждень або щомісяця.

 

 

 

 

 

3.       Принципи педагогічної техніки

 

Існують п’ять  основних принципів педагогічної техніки, які наведені на рис. 1.2. [ 1 ].

Це небагато, але на те вони й принципи. Кожен з них реалізується за допомогою конкретних прийомів. Прийоми педагогічної техніки - це мережа. Вони підтримають один одного, складаючись у систему.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.2  Принципи педагогічної техніки

 

Принцип свободи  вибору.  Існує величезна кількість цінностей в цьому житті. Одні ми ігноруємо, іншим слідуємо, треті зневажаємо, четверті... Але серед них є одна, беззастережна для кожної нормальної людини, — свобода! Ніхто з нас не любить нав'язані дії, чужі рішення, відсутність вибору. І особливо не люблять цього діти. Це можна зробити в рамках сучасної системи вчення. Ось тільки деякі приклади вільного вибору: «У. Ф. Шаталов задає учням багато завдань, і вони самі вибирають для вирішення будь-які з них; в С. Н. Лисенкової діти самі вибирають, які важкі слова вчителька повинна написати на дошці; І. П. Волков дає учням лише тему, а учні самі визначають, який предмет виготовити і з якого матеріалу.»  Звичайно, перелік прикладів можна значно розширити. У цьому ми ще переконаємося.

Принцип відвертості. «Я знаю, що я нічого не знаю», — говорив мудрий грек.  «Я добре знаю хімію, літературу і історію», — звучить з вуст благополучного випускника школи. Сумно. Сумне те, що цей випускник не знає головного: ВІН НЕ ЗНАЄ, ЧОГО ВІН НЕ ЗНАЄ. Вельми смутно представляє сьогодні школяр  кордони своєї інформованості, і вже зовсім в тумані — кордони пізнання наук. Звідки ж тоді взятися допитливості, без якої будь-яке вчення, — лише виховання виконавців!. Ні, не сума охайно укладених в голову відповідей на стандартний перелік питань — головне надбання школяра! Єдино виправданий і симпатичний вигляд жадності — жадність до пізнання і саморозвитку. Ось його справжнє надбання! Бо «освіта не досягає точки насичення». І ще один єдино виправданий і симпатичний вигляд жадності — жадність до пізнання і саморозвитку. Ось його справжнє надбання! І ще один момент. Які завдання вирішують в школі? Так звані «закриті» завдання, тобто що мають точну умову (з пункту А в пункт Б), суворий алгоритм рішення, єдино вірна відповідь. А які завдання ставить перед людиною життя? Відкриті завдання! Що мають досить розмите, допускаюче варіанти умова (як знайти собі роботу? супутника життя? як збільшити прибуток підприємства? зменшити вірогідність аварії?..), різні шляхи рішення, набір вірогідних відповідей. У цей зазор — між завданнями школярські-закритими і життєвими, відкритими — частенько провалюються інтерес учнів і, відповідно, наші освітні зусилля.

Принцип діяльності. «Напханий знаннями, але ще не вміючий їх використовувати учень нагадує фаршировану рибу, яка не може плавати», — говорив академік Олександр Львович Мінц. А Бернард Шоу стверджував: «Єдина дорога, ведуча до знання, - це діяльність». Докази?  Та пригадаємо хоч би випускника педвузу, що вперше прийшов в клас. Його знання по дидактиці, методиці не були пропущені через діяльність, відлиті в робочі прийоми педтехникі. І результат такої підготовки відомий.  —Дійсно, щоб знання ставало інструментом, а не покладами непотрібного лахміття на задвірках інтелекту, учень повинен з ним працювати. Поки перевіркою знань вважається жвавий відповідь-переказ в режимі фонографа, поки вивчення і повторення здійснюються в режимі заучування, школа працює відсотків на дев'яносто в неодруженому режимі. Що означає працювати із знанням? Кажучи загальними словами, це означає його застосовувати, шукати умови і кордони застосованості, перетворювати, розширювати і доповнювати, знаходити нові зв'язки і співвідношення, розглядати в різних моделях і контекстах...

Принцип зворотного зв'язку. Ніж більше розвиненіша система — технічна, економічна, соціальна або педагогічна, тим більше механізмів зворотнього зв'язку в ній. Льотчик у польоті відстежує по приладах ряд параметрів: від температури за бортом до кількості пального в баках. Без цього успішний політ неуявим. Успішний урок теж. Лише вчитель в уроці відстежує інші параметри: настрій учнів, міра їх зацікавленості, рівень розуміння... Вчитель не має «термометра настрою» або «висотоміра розуміння», та зате у нього є свій набір прийомів, що дозволяють чітко зорієнтуватися в обстановці.

Принцип ідеальності (високого ККД). Ідеальність — одне з ключових понять теорії вирішення винахідницьких завдань (ТРІЗ). Психоаналітикам знайомий принцип задоволення, економістам — принцип рентабельності, інженерам — принцип підвищення коефіцієнта корисної дії (ККД). Суть всіх цих принципів єдина. Будь-яка наша дія характеризується не лише отримуваною від нього користю, але і витратами — витратами сил, нервів, часу, грошей... Ідеальність дії (або, якщо хочете, його ККД) тим вище, чим більше користь і ніж менше витрати. У застосуванні до педагогічної техніки це означає, що деякі прийоми і технології були відкинуті, не дивлячись на їх корисність. Відкинуті із-за низької ідеальності, тобто або надто багато сил вчителя вони вимагали для свого втілення, або дуже рідких якостей. Наш ідеал — щоб вчитель не втомлювався, не вироблявся при найвищій ефективності своєї праці! Напевно, наш ідеал, як і всякий інший ідеал, недосяжний. Але прагнути до нього корисно.  Чим більше активність, самоорганізація учнів, тим вище ідеальність повчальної або такої, що управляє дії. Якщо ми грамотно погоджуємо вміст і форми вчення з інтересами школярів, то вони тоді САМІ прагнутимуть взнати: а що ж далі? Погоджуємо темп, ритм і складність вчення з можливостями учнів — і тоді вони відчують свою успішність і САМІ захочуть її підкріпити. А ще принцип передбачає активне залучення учнів до управління своїм колективом, і тоді вони САМІ виучують один одного.  І останнє. Одного дня Джейн Полі, ведуча програми новин одного з телеканалів США, сказала: «Добре організоване життя — це як сітка для страховки. Завдяки ній ви можете виробляти високо на дроті складніші трюки». Сітка, мережа — образ, з якого ми почали. Прийоми педагогічної техніки — мережа. А результат — добре організована праця вчителя, добре організований клас, добре організовані знання. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. 

Практичне застосування прийомів педагогічної техніки на уроках у початковій школі (з досвіду роботи)

 

2.1 Описання прийомів педагогічної техніки

 

Практична значущість матеріалу полягає в тому, що пропоновані прийоми адаптовані до використання в початковій школі, підкріплені конкретними прикладами вживання на практиці.

Основною педагогічною ідеєю є вживання в учбово-виховному процесі таких прийомів педагогічної техніки, які зацікавлять, понизять тривожність, включать в активну роботу навіть самих пасивних учнів, сприятимуть найповнішому засвоєнню матеріалу, що вивчається (рис.2.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.1  Прийоми педагогічної техніки

 

 У роботі міститься перелік і опис варіантів використання апробованих автором прийомів підвищення пізнавального інтересу на різних етапах уроку, структура яких представлена на рис. 2.2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.2  Прийоми педагогічної техніки підвищення пізнавального інтересу (складено автором)

 

1. Прийоми організації навчального процессу

 

Створення сприятливої атмосфери, діагностика емоційного стану:

•                «Павутина»
•                «Прогноз погоди»
•                «Смайлики»
•                «Побажання»

Діяльність рефлексії:

•                «Скарбничка»
•                «Мішень»
•                «Острови»
•                «Поміняємося місцями»
•                «Круг рефлексії»
•                «Хвалюшки»
•                «Міні-вигадування»
•                «Анкета-газета»
•                «Круг рефлексії»

 

• «Хвалюшки»

В кінці уроку при підбитті підсумку можна запропонувати дітям похвалити себе за що-небудь. Наприклад, діти хвалять себе за конкретні придбані на уроці знання, уміння, навики, за активну роботу, за творче вирішення певного завдання, за старанність, за хорошу поведінку, за охайно виконану роботу, за допомогу товаришеві і т. д.

 

• «Скарбничка»

При підбитті підсумку уроку вчитель пропонує скласти в скарбничку, роль якої може виконувати красива коробка, найкоштовніше, що було придбано на уроці. Це можуть бути записані на листочку паперу нові поняття, правила. Для учнів 3-4 класів сама скарбничка і листочки паперу не обов'язкові. Тут важливе само поняття «скарбнички».

 

 

 

• « Смайлики»

Діти сигналізують про свій емоційний стан за дапомогою карток зі стилізованими малюнками.

 

 

   

     

 

      гарний                                                    середній                                       поганий

 

Урок починається з того, що учень показує одну з «мордашок», відповідно настрою. Тут важливо, що учень сам оцінює свій стан і ділиться цим з вчителем, що підвищує його самоуправляємость. Вчитель фразами налаштовує на урок. Показом «мордашок» можна закінчити урок. Якщо усмішок стало більше - урок  удався!

 

2. Прийоми підвищення інтересу до учбового матеріалу

•                «Вхід в урок»
•                «Дивуй!»
•                «Відстрочена відгадка»
•                «Приваблива мета»
•                «Лови помилку!»
•                «Питання до тексту»

 

•      « Лови помилку»

Вчитель дає декілька граматичних правил . Одне з них -неправильне. Треба знайти помилку та виправити її. Помилку треба шукати групою , можна сперечатися. Потім група обирає спікера. Він оголошує результати вчителю. Щоб обговорення не затягнулося , треба заздалегідь визначити час на  обговорення.

•      «Дивуй!»

Фрагмент уроку

Тема: Комахи

Адресність: 2 клас

Вивчивши особливості будови тіла комахи, вчитель пропонує розглянути малюнок павука і порахувати кількість кінцівок. Виявляється, павук не є комахою.

•      «Відстрочена відгадка»

Фрагмент уроку

Тема: Природне співтовариство. Ліс.

 Адресність: 3 клас

Загадка

Будинок з усіх боків відкритий.

Він різьбленим дахом критий.

Заходь в зелений будинок!

Чудеса побачиш в нім.

•      «Приваблива мета»

Фрагмент уроку

 Тема: Органи чуття. Зір

 Адресність: 1 клас

Перед учнями ставиться проста і зрозуміла ним мета: у вовка погіршав зір, треба йому допомогти.  Для цього вони розробляють раді з охорони зору.

•      «Вхід в урок»

Вчитель починає урок з «настройки». Наприклад, знайомимо з планом уроку. « Спочатку ми разом захопимося глибокими знаннями - а для цього проведемо усне опитування…Потім спробуємо відповісти на запитання уроку…( звучить тема уроку в питальній формі). Потім потренуємося розв’язувати задачі. І витягнемо з хованок памяті дещо цінне…( називається тема повторення)».

3. Прийоми повторення вивченого матеріалу

Розповсюджений спосіб повторення - традиційно - репродуктивний. Коли вищою учбовою доблістю стає повторення за вчителем або за книгою. Тут мова іде про інше повторення - активне та розвиваюче. Головний принципм такого повторення - перехід від репродукції к діяльності по пристосуванню і зміненню знань.

•    «Повторення з контролем»
•    «Повторення з розширенням»
•    «Своя опора»
•    «Свої приклади»
•    «Естафета»

 

•      «Своя опора»

Учень складає свій опорний конспект  за новим матеріалом.

Або план відповіді. Але цьому треба вчити дітей.

•      «Повторення з контролем»

Учні складають серію питань по певній темі. Перший варіант: клас ділиться на дві групи, одна ставить питання, інша – відповідає. Другий варіант: аналітична робота в парах. Третій варіант: на питання відповідає один учень або група учнів. Поступово потрібно навчити учнів тому, щоб система питань повністю перекривала учбовий матеріал.

•      «Повторення з розширенням»

Фрагмент уроку

Тема: Форми поверхні землі

Адресність: 3 клас

Учні складають питання, доповнюючі знання по темі.

Наприклад:

- Яка область в Україні сама горбиста?

- Які гори ви знаєте?

- Назвіть найвищу гору і її висоту.

- Чи знаєте ви найобширнішу рівнину в Європі?

Питання, на які діти не можуть дати відповідь, можна залишити до наступного уроку.

•      «Эстафета»

Кожна дитина будинку готує питання по вивченій темі. На уроці проводиться жеребкування. Учень, що витягнув долю, ставить своє питання класу. Задаюче питання вибирає одного з однокласників для відповіді. Вибране дитя відповідає і ставить класу своє питання.              

•      «Свої приклади»

Фрагмент уроку

Тема уроку: Розділовій м'який знак.

Напередодні уроку учні отримують завдання знайти в орфографічному словнику і виписати у зошит слова з розділовим м'яким знаком. На уроці учитель запитує: на яких буквах треба відкрити словник, щоб знайти потрібні слова? ( на буквах б,в,и,о,п,р,с, з яких починаються префікси)

4.       Організація ігрової учбової діяльності

Використання ігор і ігрових завдань полегшує входження школяра в світ інформації і науки, створює широке поле для творчості, вільного прояву індивідуальності на всіх етапах уроку.

Форма взаємодії – колективна, індивідуальна, парна, групова.

• «Лови помилку!»
• «Мозкова атака»
• «Екологічне прогнозування»
•  «Ігрова мета»
• «Логічний ланцюжок»
• «Да-нетка»
• «Театралізація»
• «Пантоміма»
•  «Розумники і розумниці»
• «Фантазери»
•  «Жива картина»
• «Хвилинка»
• «Складальники»
•  «Шифровка»
• «Шпаргалка»
• «Ключове слово»
• «Точка зору»
• «Гусениця»
• «Дюжина питань»
•  «Сніговий ком»
• «Інтерв'ю»
• «Один – два - чотири»
• «Ситуація»

 

•      «Мозкова атака»

Фрагмент уроку

Тема: Людина частина живої природи.

Адресність : 2 клас

Людина- частина живої природи. Як і інші живі істоти , вона народжується, дихає, розвивається, росте.

-Як ви думаєте, що спільного у тварини та у людини?

І все ж таки людина відрізняється від тварини.

-Чим людина відрізняється від тварини?

•      «Екологічне прогнозування»

 Фрагмент уроку

Тема: Природне співтовариство. Поле.

Адресність: 3 клас

Учням пропонується завершити фрази: - Якщо зменшиться кількість куріпок, то …

 - Якщо на полях не встановлювати присади, то …

 - Якщо розоряти пташині гнізда, то …

- Якщо не оберігати сонечка і жаб, то …

Фрагмент уроку

Тема: У царстві рослин.

Адресність: 2 клас

Пропоную завершити фразу: - Якщо квіти не будуть такими духмяними та яскравими, то…

• Якщо у травянистих рослин не буде листя, то…

 

•      «Логічний ланцюжок»

Фрагмент уроку

Тема: Ланцюги живлення

Адресність: 2 клас

-Кожна група отримує набір карток, на кожній з яких написано одне слово. Із слів цих карток треба скласти ланцюг живлення, а потім учасники кожної групи вишиковуються біля дошки з картками в руках в потрібному порядку. Наприклад, пшениця – польова миша – заєць – вовк.

-Знайди помилку:

Польовка- ліщина- ласка-лисиця

 

•      «Розумники і розумниці»

Фрагмент уроку

Тема: Органи чуття

Адресність: 3 клас

Кожен учень отримує картку з назвою органу чуття («зір», «слух», «смак», «дотик», «нюх»). Протягом декількох хвилин діти записують ключові для даного поняття слова, фрази.  Після цього хлопці об'єднуються в групи і складають загальне повідомлення по заданій темі. Представити матеріал всьому класу може як один учень, так і вся група.

•      «Хвилинка»

Учням в групах дається завдання – скласти усне повідомлення на певну тему. Причому, повідомлення необхідно буде  представити класу протягом однієї хвилини. Після прослуховування всіх варіантів вибирається найбільш змістовне повідомлення, що більш за інших розкриває запропоновану тему.

•      «Складальники»    

Варіант 1. Вчитель роздає дітям букви алфавіту. Потім називає слова-терміни по певній темі або ставить питання, на які можна відповісти одним словом. Діти виходять до дошки і будуються так, щоб можна було прочитати слова.

Варіант 2. Вчитель пропонує дітям відновити тексти, які заздалегідь розрізають на пропозиції або пропозиції, які розрізають на слова.

•      «Шифровка»

Варіант 1. Найвідоміша шифровка робиться за абеткою: кожній букві привласнюється порядковий номер. Це ключ до шифровки. Використовуючи порядкові номери букв, можна складати слова або пропозиції (зашифровувати) або замінювати числа буквами (розшифровувати).

 

Наприклад:   2  6  18  6  4  10  20  6         13  6  19!                

  Б  е  р   е  ж  і    т   ь         л   і    с!

Варіант 2. Необхідно здогадатися по запису без голосних, яке слово, визначення зашифроване.

 Наприклад: БРжТ  ЛС!  (бережіть ліс)

•      «Шпаргалка»

Учням пропонується скласти шпаргалку по вивчених раніше темах. Шпаргалка має бути мінімальна за об'ємом і максимальна за інформацією, щоб зрозуміти її зміг будь-хто, до кого вона попаде в руки. При виготовленні шпаргалок хлопці можуть користуватися учбовою і довідковою літературою.

Після виконання завдання всі шпаргалки поміщаються в коробку. Учень дістає шпаргалку, що попалася, і переказує зашифрований в ній учбовий матеріал. Шпаргалки можуть створюватися і в парах, і в группах.

•      « Да – нетка», або універсальна гра дя усіх.

Гра навчає:

-звязувати факти у єдине;

-систематизувати інформацію;

-слухати соучнів.

Вчитель задає питання. Учні намагаються знайти відповідь, задаваючи запитання. На ці запитання вчитель відповідає тільки словами «да», «ні».

Наприклад:Я загадала правило. Яке?

Або. Я загадала героя дитячої казки. Він не боявся опасности і за це поплатився. (колобок).Запитання дітей:

-Це тварина чи людина?

-Це тварина?

-Це людина?

-Цей герой зустрічається в інших казках?

-Це фея?

-Ходить ногами?

- Катиться?

-Це колобок?

 

5. Прийоми  усного контролю

•                «Світлофор» 
•                «Показова відповідь»
•                «Ланцюжок» 
•                «Тихе опитування» 
•                «Взаємоопитування»
•                «Взаємоперевірка»
•                «Гра у випадковість»
• «Захисний аркуш»
• «Програмоване опитування»
• «Ідеальне  опитування»
•                Базовий аркуш контролю

 

•      «Базовий аркуш контролю»

На перших уроках великої теми, розділу вчитель вивішує аркуш, на якому перераховані всі основні поняття, визначення, правила, які повинен знати кожен учень. Добре, якщо є можливість розмножити такі листи на ксероксі, щоб кожен учень мав свій аркуш контролю.

•      «Захисний аркуш»

Перед кожним уроком, завжди на одному про те ж місце, лежить «Захисний аркуш», куди кожен учень без пояснення причин може вписати своє прізвище і бути упевненим, що його сьогодні не запитають. Зате вчитель, підшиваючи ці листи, тримає ситуацію під контролем.

•      «Ідеальне  опитування»

Це коли опитування немає, а функції його виконуються. Інколи (не дуже часто) дуже потрібно заощадити час. Тоді вчитель запитує: «Хто відчуває, що він готовий на «.», на «.», на «.»? Спасибі. Опитування закінчено».

•      « Ланцюжок»

Розповідь одного учня припиняється в будь якому місці і жестом передається іншому. І так декілька разів до завершення відповіді.

•      «Програмована відповідь»

Учень вибирає одну правильну відповідь із декількох запропонованих.

 

6.       Прийоми письмового контролю

 

•      «Фактологічний диктант»

Диктант проводиться по питаннях «Базового аркуша контролю» в досить високому темпі. Оптимальна кількість питань - 5-7. Прийом виробляє звичку до щоденної роботи .

•      «Вибірковий контроль»

Вчитель перевіряє роботи учнів вибірково. Можливі варіанти:

 - вчитель називає прізвища учнів, чиї роботи він перевірить;

- діти здають роботи за бажанням;

- роботи відібрані випадково.

•      «Тренувальна перевірна робота»

Перевірну роботу виконують і здають всі, але відмітки у журнал ставляться лише за бажанням учнів. Можливі деякі послаблення:

- при виконанні роботи вчитель дозволяє учневі користуватися підручником, робочим зошитом (особистим), картою;

- перед виконанням роботи можна дозволити обговорити майбутню роботу в парі.

•      «Копірка»

Письмова перевірна робота виконується під копірку. Один екземпляр учні здають на перевірку вчителеві, а іншу залишають собі. Хай ще раз перевірять ще раз себе, подумають, порадяться один з одним.

•      «Половинка»

Учні отримують картки із завданням. Виконавши завдання, діти відривають або відрізують праву частину картки і міняються половинками з сусідом по парті. Необхідно відновити ліву, відрізану, частину картки. Після відновлення нова картка порівнюється спочатку з відрізаною частиною, а потім з відповідями на дошці, які пропонує вчитель.

 

7.       Прийоми оцінювання

 

•      Створення ситуації успіху при словесному оцінюванні

Оцінка – не відмітка. Хороший вчитель оцінює учня словом, голосом, інтонацією, жестом, мімікою, позою. Ось декілька висловів, що створюють ситуацію успіху на уроці:

- Ми з величезним задоволенням слухали твою відповідь!

- Це було здорово! Розумниця!

- Чудово! Коли слухаєш такі відповіді, отримуєш величезне задоволення.

-Яка послідовна і чітка відповідь!

- Ти сьогодні дуже точний. Було приємно слухати!

 - Сьогодні відповідь гірша. Напевно, цьому є яке-небудь пояснення.

- Робота гірша, ніж ти робиш зазвичай.

•      «Знайомство з критеріями»

Вчитель знайомить учня з критеріями виставляння відміток. Діти свідомо готуються до відповіді, вчаться оцінювати як відповідь однокласника, так і свій власний.

•      «Райтинг»

Учень ставить собі відмітку за виконану роботу. Потім роботу перевіряє вчитель і ставить другу відмітку. Можна для перевірки помінятися зошитами в парах. Тоді виставляється три відмітки. Далі учень  і вчитель аналізують роботи,   де великі розбіжності в оцінюванні, і знаходять загальне рішення питання.

•      «Кредит довіри»

В деяких випадках має сенс використовувати цей прийом. Йдеться про спірні випадки. Фраза: «Я знаю, що ти мене не підведеш» найчастіше грає позитивну роль. Якщо ж учень не виправдовує довіри вчителя, то краще відмовитися від використання даного прийому.

•      «Відстрочена відмітка»

Який сенс «закидати» учня двійками? Робота, зроблена на «2», дуже часто віднімає бажання що-небудь робити. Тому є сенс інколи «відстрочити» відмітку, а на наступному уроці дати можливість допрацювати. А скільки вдячності в очах дитяти!

•      «Своя валюта»

На уроках вводиться своя «грошова» одиниця. Це може бути кружок, квадратик, знак оклику, елемент мозаїки і так далі. Зібрало дитя 3 або 5 маленьких знаків – отримує 1 великий. Зібрав 3 або 5 великих знаківвідмітка в щоденник і журнал.

 

8. Прийоми подачі домашнього завдання

 

•      Рівні домашнього завдання

 Тема: Рослинний світ водоймищ

 Адресність: 3 клас

 Обов'язковий рівень: підготувати повідомлення про рослини водоймищ за підручником, записати назви рослин в зошит.

 Тренувальний рівень: окрім обов'язкового завдання діти підготували повідомлення із додаткової літератури про цих же та інших рослин.

- Творчий рівень: окрім обов'язкового завдання учні зробили картки по рослинах водоймищ, склали цікаві питання, намалювали окремі види рослин і написали довідкові дані про них.

•      Види домашнього завдання

•             « Ідеальне завдання»
•             «Доповідь»
•               «Розробники»

 

•      «Розробники»

Учні виконують творче завдання по розробці дидактичних матеріалів. Якщо вчитель регулярно користується цим прийомом, то за декілька років роботи у нього накопичуються безцінні посібники: кросворди, казки, вірші, демонстраційні малюнки, таблиці, плакати, муляжі, картки і так далі По-перше, учням цікаво працювати з тим матеріалом, який розроблений їх однолітками (і навіть їх батьками), по-друге, самим авторам - учням приємніше вигадуватиме, складатиме такі роботи, якщо вони будуть використовуватися у живій справі. Тим більше. що кожна робота підписана автором, а це добра пам'ять.

•      «Ідеальне завдання»

Фрагмент уроку

Тема: Тваринний світ

Адресність: 3 класс

Учитель не дає визначеного завдання, але функція домашнього  завдання виконується.

Варіанти підготовлених завдань на наступний урок: сообщения о животных по учебнику; сообщения из дополнительной литературы; сообщения из «Красной книги» об исчезающих видах; рисунки и плакаты; четверостишия; кроссворды; памятки; карточки и т.д.

 

 

2.2.Глосарій термінів

 

«Асоціації на дошці» - метод, який залучає власний досвід учнів, має високий рівень зацікавленості. Проводиться фронтально.

«Безпрограшна лотерея» - прийом , який добре спрацьовує на уроках математичного та філологічного циклу, там де є можливість вибору домашнього завдання .  Діти дістають з коробок номери вправ, задач, завдань.

«Вірю не вірю» - цей прийом використовується на будь якому етапі уроку. Кожне питання починається словами : «Чи вірите ви, що…»

 «Відсрочена відгадка» - прийом, за допомогою якого створюється установка, за якої учні позитивно налаштовують себе на сприйняття нових знань , стимулює пізнавальну активність пртягом всього уроку.

«Здивуй» - один з прийомів роботи на уроках , які дають можливість активізувати пізнавальну активність. Учитель знаходить такий кут зору , щоб навіть повсякденне стало дивовижним.

Інтеактивне навчання  - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності. Вона має на меті створення комфортних умов навчання, за яких учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання [7].

«Інтерактивний» -  походить від англ. «interact» («іntеr»  - «взаємний», «akt» -  «діяти») [7].

Метод- складається з певних елементів ( частин, прийомів), але сам він не є їх простою сумою.

«Мікрофон»-  прийом , який доцільно використовувати на різних етапах уроку, зокрема під час підведення підсумків уроку. Учні за допомогою «мікрофону» самостійно формулюють цілі та позитивну мотивацію до вивчення теми.

«Мозкова атака» - прийом , який полягає у колективній творчій роботі з розв’язання певної складної проблеми. Запропонований у 1937 році А. Осборном. Передбачає колективне обговорення проблеми чи завдання, пошук рішень, спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість, допомагає знайти багато рішень та ідей.

«Незакінчений вислів» -  учні повинні  закінчити фрази: сьогодні на уроці я узнав що; самим трудним для мене було ; раніше я не знав, що …

«Опитування по ланцюжку»- прийом , коли відповідь одного учня переривається у будь- якому місті і передається іншому учню. І так декілька раз до правильної відповіді.

Педагогічна техніка- це складова педагогічної майстерності, яка передбачає володіння комплексом  прийомів , які дають вчителеві можливість глибше , яскравіше ,талановитіше виявити свою позицію і досягти успіхів у роботі.

  Прийом виховання (навчання) -  складова частина або окрема сторона метода виховання обо навчання тобто ,окреме поняття по відношенню до загального поняття « метод» .

Прийом -  найбільш раціональний спосіб роботи , який складається з окремих дій; склад прийому може бути виражено у вигляді правила, інструкції; прийом можна перебудувати та створити на його основі новий прийом.

«Приваблива мета» -  один з прийомів , які допомагають слабким учням набути впевненості у виконанні простого завдання.

«Підіб'ємо підсумки» -  один з найпоширеніших прийомів усної рефлексії, що як правило, застосовується на етапі завершення уроку, це промовляння за схемою:

 На уроці я…

-дізнався

- зрозумів

-навчився

-я не вмів, а тепер умію…

-я змінив своє ставлення до …

Рефлексія - трактується як : міркування,самоспостереження; рефлексія у навчанні - миследіяльний обо чуттєво -переживаючий процес усвідомлення людиною своєї діяльності [8].

«Спіймай помилку» - один з прийомів , який привчає дітей миттєво реагувати на помилки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

У педагогічному процесі стає актуальним використання методів  і прийомів , що допомагають формувати  у школярів навички самостійного здобуття нових знань, збирання необхідної  інформації, уміння висувати  гіпотези, робити висновки. Педагогічна праця є одночасно традиційною та інноваційною. Традиційна в орієнтирах на становлення людської гідності учнів,  інноваційна  у своїй методичній складовій -  удосконалюванні техніки успішнішого навчання й виховання дітей.

На практиці необхідно використовувати інтерактивні форми в цілому, або взявши елементи , які більш доцільні до певного класу, оволодівати прийомами педагогічної техніки.  Саме ці методи і прийоми дають змогу створювати навчальне середовище , в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості. При цьому навчально -виховний процес організовується так, що учні шукають зв'язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ворожейкіна О. М. 100 цікавих ідей проведення уроку. – Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 287 с.
2. Вукіна Н.В., Дементієвська Н. П., Сущенко І. М. Критичне мислення: як цьому навчати. Науково-методичний посібник / За наук. ред. О. І. Пометун – Харків 2007. – 190 с.
3. Гін А. А. Прийоми педагогічної техніки. Свобода вибору. Відкритість. Діяльність. Зворотний зв'язок. Ідеальність. Посібник для вчителів. – 2-ге вид., доп., перероб. – Луганськ: СПД Резников В.С., 2006, 100с.
4. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Н.П. Наволокова. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 176 с.
5. Інтерактивні уроки в початковій школі / Упоряд. О. Кондратюк. – К.: Шк. світ, 2007. – 128 с.
6.  Садкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. – Х.: Вид.група «Основа», 2008. – 88с.
7. Сазоненко Г.С. Педагогічні технології / Ганна Сазоненко; Г. Мальченко, Т. Вороненко,  - К.: Шк. Світ, 2009. – 128с.
8. Селевко Г.К. Сучасні освітні технології. - М: Народне утворення, 1998р.-255с.
9. Стребна О. В., Соценко.А .О. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. - Харків , 2007.
10. Шейко Г. К. Інноваційні методи роботи в початковій школі. – Х.: Видавництво «Ранок», 2008. – 208 с.

 

 

.