Випускна робота (творчий проєкт) з теми «Впровадження STEM –орієнтовних підходів у роботі з дітьми з інтелектуальними порушеннями.”

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Донецької  обласної державної адміністрації

 «Донецький обласний інститут післядипломної педагогічних освіти

Випускна робота (творчий проєкт) з теми

«Впровадження  STEM –орієнтовних підходів у  роботі з дітьми з інтелектуальними порушеннями.”

        Виконала:

                                                                            Слухачка групи 5.6.1.

                                                           Гавілей Марина Володимирівна

                                                 Термін: 20.09 -09.11.2021р.

2021р.

« Впровадження STEM-орієнтовних підходів  у  роботі

з дітьми з інтелектуальними порушеннями.»

Технологічний  паспорт проекту

Тип- інноваційний

Вид- науково-методичний

Цільове призначення- впровадження  інновацій

Тривалість – середньотривалий

Автор-розробник проекту- Гавілей Марина Володимирівна, вихователь Новожеланівської спеціальної школи№39 Донецької обласної ради.

Тема проекту «Впровадження  STEM –орієнтовних підходів у  роботі з дітьми з інтелектуальними порушеннями .”

Анотація. Розглядається  питання впровадження  STEM-орієнтовних підходів до навчання та виховання дітей з порушенням інтелектуального розвитку  в умовах спеціальної школи  та наводиться приклад включення учнів 3класу Новожеланівської   спеціальної школи №39 Донецької обласної ради  до  участі во Всеукраїнському STEM- проекті «Інженернийтиждень»#томущоцікаво#включеннябезвиключення#2021

Актуальність.  Стратегія розвитку України в умовах глобалізації ґрунтується на амбітній меті досягнення європейських стандартів життя та гідного місця нашої держави у світі. Досягти поставлених цілей можливо тільки на основі ефективної діяльності суспільства.

У віддаленому майбутньому з’являться професії, про які зараз навіть уявити важко, всі вони будуть пов’язані з новітніми технологіями та високо технологічним виробництвом.

Аналізуючи глобальні тренди, можна зазначити, що сьогодні продуктивним напрямом в освітньому процесі є поширення STEM-освіти.

Відповідно до основних нормативних документів міжнародного руху «Освіта для всіх» (Еducationforall (EFA), ініційованого ЮНЕСКО, першочерговим завданням суспільного розвитку стає забезпечення кожної людини правом задовольняти освітні потреби й отримати якісну базову освіту. Однією з важливих складових Концепції нової української школи є створення універсального освітнього середовища Сьогодні актуальний STEM – орієнтований підхід  дає можливість забезпечити повноцінну інклюзію і специфічні освітні потреби, рівний доступ до навчання та створити необхідні умови для розвитку здібностей дітей з різним станом здоров’я та розвитку. 

Мета: Забезпечити умови формування і розвитку особистості дитини, здатної успішно адаптуватися в сучасних умовах;  розвивати  здібності  та обдарування із урахуванням індивідуальних здібностей,  потреб та інтересів, зокрема  соціалізації, професійному визначенні та інтеграції в суспільство.

Розвивати креативне мислення, просторове уявлення, естетичний смак.

 Формувати у дітей вміння продуктивної  діяльності, соціально - комунікативні навички співпраці, вміння знаходити конкретне рішення задачі і практично здійснювати свій творчий задум.

Очікувані результати.

Включення учнів 3 класу до участі  у Всеукраїнському STEM-проєкті «Інженерний тиждень». Оволодіння  дітьми  узагальненими способами конструювання;

 Набуття вмінь пошуку способів, варіантів структурних комбінацій, вміння  реалізовувати  творчі  задуми та презентувати їх;  закріплення вміння соціально-комунікативних навичок співпраці; підвищення  вмотивованості   до  отримання нових знань та самостійних досліджень. Знизити рівень стресу від зіткнення з новими завданнями та потраплянням у незвичні ситуації, підвищиться рівень життя дітей. Зрештою, це просто зробить їх більш щасливими.  Створення презентації .

Дослідження проблеми

Умови в яких сьогодні зростають діти супроводжуються стрімким розвитком в області науки і техніки, впровадження різних інновацій, появою нових знань, комп’ютеризації  та робототехніки. В зв’язку з цим, перед спеціальною школою стає завдання забезпечити включення дітей в сучасний соціальний простір, озброївши їх  ключовими  компетентностями для забезпечення  комфортної та ефективної життєдіяльності. Нормативні документи сфери освіти  відоброжають розуміння держави, що результатом  освіти має бути соціалізовані, самостійні, компетентні та творчі люди.

Включення STEM –технологій до освітнього процесу дітей з порушенням інтелектуального розвитку є інноваційним методом, який покликано розширити та вдосконалити  STEM-навички та підготувати цих дітей до активної участі  у суспільстві. В  Концепції  визначено,  що  розвиток  природничо-математичної  освіти (STEM-освіти)  може  бути  забезпечений  на  чотирьох  рівнях: початковому(дошкільна,  початкова  та позашкільна  освіта), базовому(базова  середня  та позашкільна освіта), профільному(профільна середня, позашкільна, професійна (професійно-технічна  освіта)та професійному(вища  освіта).  Для  кожного  з рівнів  визначено  завдання,  але  враховуючи  особливості розвитку  дітей  з порушенням інтелектуального розвитку,  розвиток природничо-математичної  освіти  для переважної  більшості  учнів  може  бути  забезпечено  лише  на  початковому рівні .Отже, реалізуючи Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти)   педагоги   які працюють   з   учнями   з   порушеннями інтелектуального  розвитку  мають  стимулювати  допитливість  школярів, підтримувати  їх  інтерес  до  навчання  знань,  мотивувати  до  досліджень, розвивати наукову-технічну творчість. «Розумне»  застосування  цієї  методології  є привабливим та стає захопливим для учнів. Зокрема, застосування STEM  в позаурочний час  та на корекційних заняттях, сприяє розвитку когнітивних навичок дітей, серед яких: навчання на помилках, командна робота, адаптація, креативність  (пошук  рішень  і  творчий  процес  стимулює  уяву  та  творчість),  практичне застосування засвоєних академічних знань у школі, відповідальність. Серед  іншого, учні із порушеннями інтелектуального розвитку отримують  знання про технології XXI століття, це сприяє формуванню їхніх комунікативних здібностей, формує навички взаємодії і самостійності, розкрити творчий потенціал учнів, за рахунок розвитку    логічного  мислення. Пошук прихованих талантів і здібностей, розвиток креативного мислення, виховання творчої особистості треба починати з наймолодшого віку. Дитині потрібний постійний діалог між очима, свідомістю і руками. «Критичне мислення - критичне рішення» - ось принцип освіти через руки, з розумінням того, чому ти зробив те, що зробив, і чи є вплив зробленої роботи на світ. Діти мають навчитись як вчитись, вони повинні бути адаптивними, повинні сприймати і технології, і глобалізацію, ставати громадянами світу і своєї країни водночас. В зв’язку з цим необхідно звернути серйозну увагу на роботу з дітьми  молодшого шкільного віку для забезпечення умов формування і розвитку особистості дитини, здатної успішно адаптуватися в сучасних умовах, що несе в собі SТЕМ-освіта. Головну роль в становленні найменших майбутніх інженерів грає не електроніка, а творчість. В системі STEM-освіти на заняттях для молодших школярів на першому плані стоїть розвиток здібностей, творчого мислення і свобода створювати.

«Інженерний тиждень» стартував 13 січня 2020 в перший навчальний день після зимових канікул. Таким чином керівники проекту започаткували нову традицію — розпочинати другий семестр з мейкерства та винахідництва.

Працюючи над програмою «Інженерного тижня», розробники  насамперед прагнули розробити таке освітнє рішення, яке допоможе педагогам занурити учнів у світ науки і технології, щоб показати якими вони є насправді та дати можливість відчути на дотик. Прагнули, щоб результат цього тижня мотивував педагогів і надалі експериментувати з освітніми програмами, шукаючи кращі можливості для пізнання учнями світу. Виходячи з цього, а також з досвіду країн, які вже не перший рік реалізують подібні ініціативи та мають впроваджені стандарти інженерної освіти для шкіл, були розроблені детальні методичні рекомендації з організації та проведення Тижня, а також комплекти інженерних завдань, челенджів й уроків для учнів молодшої, середньої та старшої школи. У 2021році організатори хотіли на реальних прикладах показати, що інженерія та технології можуть і мають бути інклюзивними. Світова практика доводить, що участь в STEM-проєктах насамперед стимулює розвиток мозку та креативності, що є важливим для всіх дітей без винятку, а також сприяє соціалізації одних та розвитку навичок емпатії інших учнів — навчає працювати разом та налагоджувати зв’язки. Окрім цього, для багатьох дітей з порушеннями психофізичного розвитку та інвалідністю це може стати реальним шансом збудувати в майбутньому успішну кар’єру у STEM-сфері.

Щоб допомогти педагогам  залучити учнів з особливими освітніми потребами до роботи над STEM-проєктами, організатори розробили серію методичних рекомендацій:

— «Загальні поради щодо занурення в інженерію учнів з особливими освітніми потребами»;

 — «Як педагогу підготуватися до роботи з учнями з особливими освітніми потребами»;

 — «Як забезпечити рівність між усіма учнями під час виконання інженерних завдань». Кожне інженерне завдання та виклик мало докладну покрокову інструкцію та одне або декілька схематичних зображень процесу зборки моделі чи конструкції. Методичні рекомендації до кожного з них містили підказки для вчителів щодо того, яким способом інші члени команди можуть допомогти учням з особливими освітніми потребами впоратися з тим чи тим етапом його виконання. Для частини завдань було розроблено додаткову версію, набрану шрифтом Inclusion UKR.

Методичні рекомендації

Тож ділимося методичними рекомендаціями, якими вже скористалася значна кількість освітян під час Інженерного тижня і які можуть стати вам у нагоді, якщо ви ще не залучали учнів з особливими освітніми потребами до роботи над STEM-проєктами, але готові спробувати це зробити.

Загальні поради щодо занурення в інженерію учнів з особливими освітніми потребами

Якщо поглянути на структуру навіть найпростіших STEM-уроків, проведення яких не потребує укомплектованої технікою лабораторії, то побачимо, що вони ідеальні для учнів з особливими освітніми потребами.

1. Діяльність, спрямована на результат

Заняття STEM базуються на розв’язанні реальних проблем. Крім того, на кожному етапі заняття учні розв’язують конкретну задачу чи виконують конкретне завдання із чіткими умовами та очікуваннями щодо результату. Це дається більшості учнів з особливими освітніми потребами легше, ніж робота з абстрактними поняттями.

2. Постійна зміна формату роботи

Окрім того, що сам процес інженерного проєктування складається з різних за типом етапів діяльності, кожен етап так само є сукупністю різних форм активностей. Тож учні на кожному етапі можуть як обрати найбільш комфортні формати роботи, так і чергувати їх.

3. Коротший час занять

Робота над STEM-проєктом часто потребує навіть більше часу, ніж триває звичайний урок, але оскільки вся діяльність розбивається на етапи, перерви між ними дають можливість учням усвідомити все, що було зроблено на попередньому етапі, і те, що необхідно зробити на наступному.

«Учні встигали створити модель за 15–20 хвилин та із задоволенням презентували її для усього класу. Запитання, яке звучало після завершення Інженерного уроку в кожному класі: «Коли наступний Інженерний тиждень?», – Вікторія Столяр, вчителька біології та природознавства, Уманська загальноосвітня школа № 3.

4. Робота в маленьких групах

Команда із 4–6 учнів — це норма для добре продуманих STEM-занятть. Тож навіть у великому класі учні будуть працювати в невеликих комфортних групах, у яких легше налагодити контакт одне з одним. У цьому випадку важливо, щоб учні з особливими освітніми потребами не виконували завдання відокремлено від класу з учителем чи асистентом, а були частиною таких мінігруп. Адже це створює можливість для соціалізації одних та розвитку навичок емпатії інших учнів — навчає працювати разом та налагоджувати зв’язки.

«Ще раз пересвідчилися, що діти з ООП добре працюють у команді, до їх думки прислуховуються однокласники. А ще така співпраця дуже корисна для всіх дітей, оскільки навчає толерантному ставленню до оточення, витримці та підтримці», – Юлія Завальна, заступниця директора Михайло-Коцюбинської гімназії.  

5. Відсутність тиску

Переважна частина учнів, не тільки з особливими освітніми потребами, сприймають помилки як поразки й підтвердження власної неспроможності. Але для інженерів помилка — це просто один із кроків у пошуку, тестуванні та оцінюванні рішення або його редизайні. Це важливо заздалегідь пояснити всім учням. Наприклад, розповісти про те, якреальні інженери та винахідники створювали відомі для нас речі. Потім треба простежити, чи саме так учні й сприйматимуть невдачі в процесі роботи.

6. Гнучкий формат навчання та перевірки набутих знань та навичок

STEM-уроки дають як вчителям, так і учням багато свободи у виборі того, як саме вони хочуть поділитися знаннями.

Як учителю підготуватися до роботи з учнями з особливими освітніми потребами

Дотримання цих порад допоможе вам набути внутрішньої впевненості в тому, що все вийде, особливо, якщо ви ще не маєте в цьому достатньої практики.

1. Припустіть компетентність

Повірте, що учні з особливими освітніми потребами можуть робити більше, ніж від них зазвичай очікують. Особливо, якщо створити середовище, яке буде цьому сприяти.

Ефект очікуваності призводить до зниження ефективності під час навчання, зменшення зацікавленості у вивченні природничих та математичних дисциплін й зменшення зусиль для досягнення контрстереотипних навичок (цей термін використовується, коли хтось опановує ті навички, які стереотипно не мав би опанувати — ред.). Здебільшого дослідження щодо ефекту очікуваності приділяють увагу расовим та етнічним меншинам або жінкам у сферах STEM, але логічно припустити такий самий шкідливий вплив і на учнів з особливими освітніми потребами.

2. Спирайтеся на сильні сторони та інтереси учнів

Учні будуть більше зацікавлені у виконанні завдань, якщо відчуватимуть, що мають для цього відповідні знання та навички. Але не забувайте, що, як і з учнями без особливих освітніх потреб, час від часу вам потрібно підвищувати планку, щоби забезпечити розвиток та удосконалення навичок.

3. Допоможіть учням досягти стану «потоку»

Для цього чітко визначте мету завдання загалом та кожного з етапів. Встановіть рівень, на якому ваші учні з особливими освітніми потребами мають виконати завдання. Забезпечте коректний і оперативний зворотний зв’язок, щоб учні могли за потреби скоригувати свої дії.

Стан потоку (flow) — це повна зосередженість на тому, чим ви займаєтесь, що супроводжують відчуття легкості й задоволення. Теорію «потоку» запропонував американський психолог Міхай Чиксентмігаї. Прочитати більше про методики досягнення цього стану можна в його книгах.

4. Використовуйте за потреби допоміжні технології

Це може спростити сприйняття інформації й розуміння завдань, особливо для тих учнів, які мають порушення зору чи слуху. Надайте матеріали в цифровому форматі, продублюйте інформацію за допомогою інформаційних карток, роздрукуйте завдання на аркушах жовтого кольору тощо. Жовтими роблять інформаційні таблички для людей із порушеннями зору, бо цей колір достатньо яскравий. Тут так само: коли на столі лежить багато всього, учням легше знайти аркуш із завданням, якщо він привертає до себе увагу. В ідеалі текстові матеріали для учнів із порушенням зору повинні бути адаптовані до озвучування їх скрин-ридерами (VoiceOver, NonVisual Desktop Access та ін.). А тексти для учнів із дислексією — набрані шрифтом Inclusion UKR.

5. Приділіть увагу безпеці

Багато завдань передбачають роботу з різними інструментами — від ножиць та макетних ножів до дрилів, паяльників тощо. Будьте поряд з учнями під час роботи з цими інструментами, але водночас, за можливості, довірте їм цю роботу, спрямовуючи та підстраховуючи. Це сприятиме набуттю ними більшої самостійності та впевненості у власних можливостях.

6. Покажіть приклад наполегливої роботи та того, як члени команди можуть спілкуватися і співпрацювати одне з одним.

Це важливо не тільки для тих учнів, яким потрібна допомога в набутті та розвитку соціальних навичок, а і для всіх — для розвитку soft skills та емпатії.

Як забезпечити рівність між усіма учнями під час виконання інженерних завдань

На додаток до вищенаведених порад потрібно  зосередити  увагу на тому, що хоч порушення та/або захворювання і можна розбити на типи й категорії, але діти рідко вписуються в категорії, а їх здатність до навчання визначає значно більший комплекс складових. Учні з однаковими порушеннями та захворюваннями можуть проявляти різний інтерес до одного й того самого завдання, мати різні знання, навички та вміння. Власне так само, як і всі інші учні в класі.

Тому, даючи учням нове завдання, зверніть увагу на те, що допоможе вам забезпечити рівність між учнями у процесі спільної роботи:

Проговорювання текстів завдань уголос

Якщо в групі присутній учень/иця, якому складно сприймати текст візуально, наприклад з дислексією, ви можете попросити когось із групи прочитати завдання вголос для всіх інших. Це допоможе покращити засвоєння інформації, завдяки використанню декількох каналів сприйняття — візуального та слухового.

Робота з аркушами завдань у групі

Якщо учні працюють у групі, ви можете видати на кожну групу по одному аркушу із завданням (базову версію), навіть якщо ця версія не є оптимальною для розуміння частиною учнів, оскільки ваша головна мета не тренування в розумінні прочитаного, а активна участь у роботі над конструкцією і «робота руками». У такому разі вам буде потрібно чітко розподілити обов’язки між учнями в групі: хтось читає вголос, хтось записує дані, хтось відповідає за підготовку деталей, за фінальне складання, за дизайн, хтось презентує результат тощо. Так ви матимете можливість запропонувати учням з особливими освітніми потребами ту частину роботи, з якою вони зможуть впоратися. Якщо учню/иці все-таки буде важко зрозуміти, що він/вона має робити, тоді можна спробувати або щоб учень/иця, який/яка сидітиме поруч, ви чи асистент/ка пояснили це усно простішими фразами, або можна запропонувати йому/їй адаптовану версію завдання, у якій ви разом виділите маркером ті кроки, які потрібно буде виконати.

Альтернатива

Ви добре знаєте своїх учнів і, найімовірніше, аналізуючи завдання, зрозумієте, які виконувати, а які можуть їх не зацікавити або будуть заскладними, проте будьте готові до того, що очікування не завжди справджуються, тому продумайте, які етапи можуть стати альтернативними, якщо запропонований не підійде. Так само попередьте інших учнів, що вони мають дати свободу вибору, не тиснути й бути готовими допомогти в разі потреби.

Побачити як проходив Інженерний тиждень в інших школах можна у Фейсбуці за хештегами #інженернийтиждень, #томущоцікаво та #включеннябезвиключення

Робота над проектом

Посібник для вчителів.  STEM-проекти для початкової школи

https://www.yakaboo.ua › posibnik-dlja-vchitelja-stem-...

Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти у закладах загальної середньої та позашкільної освіти на 2020/2021 навчальний рік

 https://imzo.gov.ua/2020/08/20/lyst-imzo-vid-19-08-2020-22-1-10-1646-. Патрикеєва О.О. В Україні триває «SТЕM-весна» // Освіта України.

Додусенко Н. О. Проектна діяльність у початковій школі / Н. О. Додусенко, І. В. Нетужилова. – Х. : Основа», 2010. –с. – (Б-ка журн. «Початкове навчання та виховання»). – Вип. 4 (76)).

Мариновська О. Науково-методичний проект “Проектна педагогіка” / Оксана Мариновська, Світлана Юсипчук // Вертикаль : додаток до часопису “Обрії”. – 2008. – № 1 (12). – С. 16–22.

Мариновська О. Школа векторного проект-дизайну : [наук.-метод. посіб.] / Оксана Мариновська. – Івано-Франківськ : Гостинець, 2008. –с.

Метод проектів у початковій школі / [упоряд. : О. Онопрієнко, О. Кондратюк]. – К. : Шкільний світ, 2007. –с. – (Б-ка „Шк. світу”).

Освітні інновації та передовий педагогічний досвід в закладах освіти Івано-Франківської області : [наук.-метод. зб. /упоряд. : З.Болюк, Р.Зуб’як, О.Мариновська та ін. /за заг. ред. Болюк З., Мариновської О., Зуб’яка Р.]. – Івано-Франківськ : ОІППО, 2007. –с.

-

.