Виробництва фармацевтичної продукції та побутової хімії:чинники та особливості розташування підприємств. Особливості розвитку й просторової організації виробництва меблів,текстилю,

11 клас

Урок №32

Дата:

Виробництва фармацевтичної продукції та побутової хімії:чинники та особливості розташування підприємств. Особливості розвитку й просторової організації виробництва меблів,текстилю, одягу, взуття, продуктів харчування

Навчальна мета: узагальнити розуміння особливостей розвитку та просторової організації виробництв товарів для населення, сформувати уявлення про досягнення та складнощі розвитку даного сегмента виробництва.

Розвивальна мета: розвивати підприємницьку компетентність, аналітичне мислення.

Виховна мета: виховувати громадянську позицію, відповідальне ставлення до споживання товарів.

Тип уроку: удосконалення, узагальнення й систематизація знань, вдосконалення вмінь і навичок.

Обладнання: підручник, атлас.

Опорні та базовіпоняття: товаримасовогоужитку, легка промисловість.

Хід уроку

І. Організаційний момент

II. Мотиваціянавчальної та пізнавальноїдіяльності

Проаналізуйтевітчизнянічиімпортованіпродуктихарчуванняпереважають у вашомураціоні.

Чому? Аналогічнопроаналізуйтетовариповсякденногоужитку, взуття, одяг.

IIІ. Актуалізаціяопорнихзнань, вмінь і навичокучнів

-Якічинники є ключовими у розміщеннівиробництвхарчовихпродуктів?

-Якіпродуктихарчуванняукраїнськоговиробництва є експортними? Щосприялоцьому?

-Назвітьвідомих вам вітчизнянихвиробниківліків. Де розташованоназванівиробництва? Щовизначаєконкурентоспроможністьфармацевтичноїпродукції?

-Якийпереважний склад тканин вашогоодягу? Якігалузівиробляютьсировину для текстильноїпромисловості?

IV. Удосконалення, узагальнення та систематизаціязнань

1 Виробництвафармацевтичноїпродукції та побутовоїхімії: чинники та особливостірозташуванняпідприємств

Фармацевтичнийринок в Україні почав зростати і поступововідновлюватися, відновлюєтьсяй експортлікарськихзасобів, при цьому характерною особливістюгалузізалишаєтьсявисокаімпортозалежність. Лише 30 % українськогофармацевтичного ринку у вартісномувираженнізаймаютьвітчизнянілікарськізасоби. Часткавитрат на НДДКР в Україні не досягає й 1 %, при цьомучасткафармації не перевищує 0,1%, щостримуєрозробкусучаснихінноваційнихпрепаратів. ТОП-6 українськихвиробників: «Фармак», «Дарниця», НВЦ БХФЗ, «Артерiум», КВЗ та Sanofi (Україна). Виробництварозташовані у найбільшихмістахкраїни (кваліфікованівиробники, транспорт).

Основнийобсягпродажівпобутовоїхіміїстановлятьпральні порошки, засоби для чищеннятвердихповерхонь і миття посуду. Абсолютнимилідерамизалишаються ТНК Proctor&Gamble, Henkel,Unilever і SC Johnson, яківиробляютьблизько 69 % всієїпродукції. До ТОП-20 входятьдвіукраїнськікомпанії: «Слобожанськиймиловар» (абсолютниймонополістна ринку твердого мила) і Запорізький ОЖК. Активно входять на ринокневеликівиробникиекосегментапідвласними марками.

2 Особливостірозвитку й просторовоїорганізаціївиробництвамеблів, текстилю, одягу, взуття,продуктівхарчування

На ринках непродовольчихтоварівспостерігаєтьсязначнепереважанняімпортноїскладової (технології, обладнання, сировина — до 80 % собівартості). Відповідно ми мало виробляємопродукціїз високоючасткоюдоданоївартості, конкурентоспроможністьвласнихтоварівневисока.

Меблевапромисловістьрозташована в усіхкуточкахкраїни, виробництвоздійснюютьпереважнодрібнівиробництва малого та середньогобізнесу. Проблемою залишаєтьсявиготовленнявласноїякісноїсировини. Заготовлений ліспереважноекспортують у вигляді кругляку.

На сучасномуетапілегка промисловістьУкраїнитількипочинаєвихід з повногозанепаду. Понад 80 % внутрішньогопопитупродукціїлегкоїпромисловостізадовольняється за рахунокімпортута контрабанди. Не сприяютьрозвитковігалузі «секонд-хенди» (близько 7 % товарів). 2017 р. імпортперевищивекспорт у понад 2 рази. Найбільшіімпортери: Китай (близько 30 %), Польща (10 %), Туреччина (10 %), Німеччина (8 %), Італія (7 %). Найбільшітемпивиробництвалегкоїпромисловостізареєстровані у Львівській, Житомирській, Харківській, Дніпропетровській областях та м. Київ.

Виробництвагалузілегкоїпромисловостімаютьпевні «гендерні» особливості: переважначастиназайнятих — жінки, що є суттєвимчинникомможливостіпоширеннявиробництв у невеликих населених пунктах. Маленьківиробники все активнішевиходять на ринок, особливо в інтернет-продажах.

Швейнапромисловістьналічуєпонад 9500 підприємств, на якихзайнятобільше 1,7 млн осіб.

В м. Києві та Київськійобласті, Львівській, Дніпропетровській, Харківській, Закарпатській, Миколаївській, Полтавській, Житомирській та інших областях зосередженонайбільшівиробничіпотужностішвейноїпромисловості (орієнтація на споживача). Галузьмаєперспектививироблятитовариз високоюдоданоювартістю (дизайн).

ХарчовапромисловістьУкраїнизабезпечуєвнутрішнійспоживчийринокякісними продуктами харчуваннямайже на 90 %, формуєпонад 50 % зовнішньоторговельного обороту продукції АПКУкраїни. Галузьутворенапонад 40 підгалузями і виробництвами, щоналічуютьпонад 5 тис. підприємств. Прямііноземніінвестиціїстановлятьблизько $ 3 млрд (25 % загальнихпрямихіноземнихінвестицій у промисловістькраїни). Стоїтьзавданнястворенняповноголанцюгадоданоївартостівиробництвахарчовихпродуктів. Географіяпоширеннявизначаєтьсяспеціалізацієюсільськогогосподарства та споживачем.

Механізмомекономічногорозвиткуцього сегмента виробництвамає стати перехідгалузі на інноваційнийсоціально-орієнтований шлях розвитку. Створеннязонивільноїторгівлі з ЄС можесприятизбільшеннювиробництвахарчової та легкоїпромисловості в чотири рази. 1 лютого 2018 року Україна стала повноправним членом Конвенції Пан-Євро-Мед, щодастьзмогувітчизнянимвиробникамвбудуватися в європейськівиробничіланцюги (українськітовари, виготовлені з іноземноїсировини,можутьекспортуватися до ЄС за нульовоюставкою).

V. Контрольно-рефлексійнийетап

-Якірозглянутігалузіможутьорієнтуватися на ринки розвинутихкраїн, а які — на ринки країн,щорозвиваються? Аргументуйте свою думку.

-Зазначтепереваги й недолікилегкоїпромисловостікраїни.

-Якіінновації в сегментівиробництватоварів для населенняви можете запропонувати?

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнєзавдання

-Опрацювати § 32.

-Дослідження. Давальницькасировина у швейнійіндустріїУкраїни: позитивні й негативніаспектидля виробників і споживачів.