Вірш про Чорнобильську катастрофу

Я  - позбавлена цвіту.

Я -  приречена вічно бути невигойною раною світу.

Я  -  сповитая болем.

Я  - покрита, мов струпом – неораним полем.

Я - реактором вбита.

Я - невидимим ворогом – атомом. вкрита

Я – немов та безплідна

Я  - для тисяч людей все життя була рідна.

Я – свята,  я – страждаюча змучена й бідна

Я – померла давно, але пам яті людської гідна.