"Вірші українських поетів. Різнокольорові вірші"

Про матеріал

Вчити учнів правильно і виразно читати вірші, бачити й розумі­ти прекрасне в природі, в житті, в поезії; розвивати вміння ділитися свої­ми враженнями про прочитане; виховувати естетичний смак.

Перегляд файлу

                                                                                                              

 

Уроки читання  до розділу:

 

 

 

2  клас

E:\Новая папка\Новая папка\Новая папка (2)\037376b4a053.pngjivotniea-3508

 

мульт лягушкаC:\Users\home\Desktop\0_506e8_49d4d9c5_S.pngOBJ044

D:\Картинки\картинки 1\картинки\pictures\butterfly52.gifмульт цып

божьи коровки 

 

 

 

 

                                 Вчитель  початкових  класів

                                                                Коломоєць  Л. М.

 

 

 

 

 

 

        Тема. Різнокольорові вірші. Барвиста мова.

          А. М'ястківський «Веселочка»; Є. Горева «Кольоровий віршик»;

          Т. Коломієць «Подарунок».

Мета: вчити учнів правильно і виразно читати вірші, бачити й розумі­ти прекрасне в  природі, в житті, в поезії; розвивати вміння ділитися свої­ми враженнями про прочитане;  виховувати естетичний смак.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу. Емоційний настрій.

Стали, діти, підтягнулись,

Одне одному всміхнулись.

На урок старання не забудьте взяти,

Сіли всі рівненько, будем працювати.

II. Мовна розминка.

1. Розучування вірша. Веселка веселу хустинку повісила біля хатини.

 Війнув вітерець, і хустина  у  небо злетіла із тину.

  1. Читайте, відповідайте: хто це?що це?
        Білий, запашний, смачний —... (хліб).
        Червоне, соковите, солодке —... (яблуко).
        Прозора, джерельна, холодна —... (вода).
        Висока, білокора, струнка —... (береза).
        Тиха, зоряна, місячна —...(ніч).
  2. Гра «Знайди помилку».

Соловей затьохкав швидко,

Як побачив гарну клітку! (Квітку)

Котику не повезло —

Булка (білка) від нього сховалась в дупло.

Ходить капля (чапля) біля річки,

Витягає жаб з водички.

Росте звір (явір) зелений

Під моїм вікном,

Поливаю щоденно

Я його перед сном.

IIІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Повідомлення теми і мети уроку.

2.Очікування.

     1). Загадка.      Червоне коромисло через річку повисло. (Веселка)

  • Скільки кольорів у веселки? (Сім — червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий) Як ще називають веселку?

   Сьогодні ми починаємо знайомство із різнокольоровими віршами.

    2). Передбачення. «Асоціативний кущ» (колір).

IV. Опрацювання вірша А. М'ястківського «Веселочка».

 1.Читання вірша вчителем.

 Послухайте уважно вірш і скажіть, які кольори згадав поет?

2. Читання вірша учнями. Гра «Бджілки».

  • Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?
  • Де засвітилася веселочка?
  1.               Вибіркове читання.
  • Який колір веселочка подарувала житу? Траві? Небу? Воді?
  • Які кольори веселка не подарувала?
  • Як ви думаєте, кому вона їх може подарувати?
  • Куди зникне веселка?

3. Читання вірша учнями «ланцюжком».

 Знайдіть рими у вірші.

Релаксаційна пауза

4. Робота над малюнком до вірша.

— Якими рядками можна підписати малюнок? Які кольори весел­ки на ньому   відображені?

  1. Вправи на вироблення техніки читання (групова робота):

а) знайти найкоротше і найдовше речення;

б) найдовше речення прочитати на одному диханні;

в) читання в парах,робота над виразністю читання.

V. Опрацювання вірша Є. Горевої «Кольоровий віршик».

1. Гра «Рибки».  Мовчазне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі, при цьо­му діти можуть ворушити губами.

 Які фарби слід взяти, щоб намалювати картину за цим віршем?

2. Читання вірша учнями. Гра «Дощик».

  •    Розгляньте малюнок кульбабки. Що ще необхідно намалювати до цього вірша? Яким кольором?
  • Доберіть рими:      стежини —...;    собі —...;    колом ...;    двору —...
  •  Змініть слова за зразком.
          Жовтий — жовтіється,
          синій —... (синіється);
          голубий —... (голубиться);
          зелений —... (зеленіється);
          червоний —... (червоніється).
         Кульбабка (що робить?) —... (жовтіється).
         Клени (що зробили ?)...(стали).

 Сонце (що робить?) —... (догора)..

 Кульбабка (яка?) —... (жовта).

 Волошки (які?) —... (сині).

 Небо (яке?) —... (голубе).

 Клени (які?) —... (зелені).

 Поле (яке?) —... (жовте).

 Сонце (яке?) —... (червоне).

Фізкультхвилинка

VІ. Опрацювання загадок, скоромовки.

 Учні читають загадки, розповідають, які слова допомогли їм їх розгадати.

 Розучування скоромовки.

VІI. Опрацювання вірша Т. Коломієць «Подарунок».

1. Читання вірша вчителем.

 Чи сподобався вірш? Який настрій він у вас викликав?

  1. Словникова робота. Читання слів «луною» за вчителем.
    Пензлик бджола
    довкола полунички
    розмалюю билинці
    залюбки брунатнім
    кольори краплинкам
  2. Читання вірша учнями «ланцюжком».

4. Робота над аналізом змісту вірша з елементами вибіркового читання.

  • Хто намалював малюнок? Якого він був кольору?  
  • Що воно домалювало? Який колір використало сонечко?

- Що говорила бджола, дивлячись на подарунок?

  • А що сказала мишка?
  • Спробуйте і ви назвати по порядку всі кольори, щоб відчинити хатку.
  • Хто трудився над малюнком?
  • Прочитайте окличні речення, а потім питальні.

5. Гра «Диктор телебачення».

   Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитись на глядачів.

  • Розгляньте малюнок. Чи подобається він вам?
  • Спробуйте вдома намалювати свій малюнок.

VІII. Підсумок уроку.  Вправа «Мікрофон».

— Які вірші читали на уроці? Чому вони так називаються? Які кольори зустрічаються у всіх віршах? Чи виправдались очікування?

  ІХ. Домашнє завдання.  С. 20-24,виразно читати , намалювати хатинку.

 

        Тема. Кольоровий світ навколо.

             В. Лучук «Кольорові пташки»; В. Конопелець «Якого кольору сніг?».

 Чи уважно ти читав?

Мета: удосконалювати техніку читання поетичних творів; формува­ти читацьку  самостійність; продемонструвати, як поети засобами художнього слова розкривають багатство і красу навколишнього світу; розвивати творче мислення, зв’язне мовлення; вихову­вати чуття краси поетичного слова.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу. Емоційний настрій.

ІІ. Мовна розминка.

  1. Гра «Відгадай, хто це?»
    Цінь - цвірінь —... (горобчик).
    Кар-кар —... (ворона).
    Тьох-тьох —... (соловей).
    Тук-тук —... (дятел).
    Ціть- ціть —... (щиглик).
    Ку-ку—...(зозуля).
    Кря- кря —... (качка).
  2. Добирання слів «Хто більше?»
    Зима — холодна,...          Сніг — білий,...

Ялинка — струнка,...   Синичка — жвава,...

 Вітер — північний,...    Лисиця — хитра,...

3. Змагання у промовлянні скоромовки.

4. Слухай, запам'ятовуй!

     Весна фарбувала розквітлу природу:

     Синьою барвою — в озері воду,

     На лузі — у колір пребілий ромашку,

     Пісочок — у жовтий, в сіренький — пташку.

Фазана у полі червоним зробила,

Рудим куропатці побризкала крила,

І навіть в кімнату фіранку відкрила

І зелень на фікусі всю поновила,

Аж три кольори дарувала фіалці

Й краплинки на носа хлюпнула Наталці.  (В. Ващенко)

  •             В який колір і що саме фарбувала весна?
  •             Поясніть, чому, на вашу думку, весна – зелена, любов – червона, наречена – біла, горе – чорне?

IIІ. Перевірка д. з. 

1. Виразне читання віршів.

2. Виставка малюнків.

  •             Чи сподобалися вам кольорові вірші?
  •                                                                                                                                              Чому їх так називають?

Хвилинка відпочинку

IV. Повідомлення теми і мети уроку.

 Продовжимо читати кольорові вірші.

     Гра «Блискавка». Снігурі, крук, синиця, омелюх, горобець.

V. Опрацювання вірша В. Лучука «Кольорові пташки».

1.  Виразне читання вірша вчителем.

 Яких птахів згадує поет?

2. Гра «Рибки». Мовчазне читання вірша учнями.

 Якого кольору ці птахи?

3. Словникова робота.

Фрак — чоловічий святковий одяг. Крук — ворон.

4. Читання вірша «ланцюжком».

  • Який птах є незвичайним у своєму вбранні? Як називає його поет?
  • Чому в горобця таке незвичне вбрання?

5.Вправи на розвиток техніки читання.

  1. Гра «Дощик». Читання вірша хором.
  2. Читання речень про птахів у певному поряду.
  3. Читання «Незнайком».

6. Гра «Живі слова».

    У дітей — слова: червоні, снігурі, чорний, крук, білий, сук, синиці, голубі, кожух, рудий, фрак, зелений, фарба, сіра. Вони повинні об'єднатися у пари.

7. Доберіть риму.
Снігурі —... (по дворі); голубі —... (на вербі);
дивак —... (фрак); крук —... (сук);
омелюх —... (кожух); дарма —,., (нема).

8. Хто що робив?

9. Виразне читання вірша. Гра «Диктор».

Фізкультхвшшнка

VІ. Опрацювання вірша В. Конопельця «Якого кольору сніг?»

1. Робота над заголовком.

  •            Яким реченням є заголовок? Як би ви відповіли на це запитання?

2. Виразне читання вірша вчителем.

- Яким побачив сніг поет?

2. Читання вірша учнями. Гра «Бджілки».

  •            Чи однакового кольору сніг? Як він змінюється протягом доби?
  •            Коли сніг буває білим? Якого кольору сніг у саду? А на березі й сосні?
  •            Чому на траві сніг жовто-золотавий?
  •            Якого кольору сніг під вечір? Що надає йому такого кольору?
  1.     Виразне читання вірша учнями.

VІІ. Підсумок за темою.

- Чи сподобалися вам різнокольорові вірші? Чи добре ви їх запам'ятали?

- Чи можете себе назвати знавцями цих віршів, ми зараз перевіримо.

 

 

2

1

з

е

л

е

н

і

с

и

н

і

 

 

м

и

ш

к

а

 

4

ж

о

в

т

о

г

о

г

о

р

о

б

е

ц

ь

 

6

с

і

м

  1. …клени стали колом.
  2. А у волошки очі...
  3.       Малюнок до подарунка малювала...

    4 Житу…кольору подарував в жнива.

  1. Дивак, який вдягнув зелений фрак.
  2. Скільки кольорів у веселки?

  VІІI. Підсумок уроку.

— Які вірші читали на уроці? Що було незвичним?

  • У якому вірші ужито найбільше назв кольорів?

ІХ. Домашнє завдання.

С. 25, 26,виразно читати, відповідати на запитання с. 26.

 

Тема. Вірші – діалоги. Давай поговоримо.

 М. Підгірянка «Розмова про сонце»; Т. Коломієць «Вітрисько»; В. Лучук «Жолудь».

Мета: ознайомити учнів із віршами-діалогами; вчити читати за осо­бами, правильно інтонувати речення, різні за інтонацією та метою ви­словлювання; розвивати образне мислення, зв'язне мовлення; виховувати любов до художнього слова, до природи.

ХІД УРОКУ

І.Організація класу. Емоційний настрій.

 ІІ. Мовна розминка.

1. Скоромовка.        Лінь лежить у Ліни в ліжку,

 Каже: «Я посплю тут трішки».

Через неї лежебока

Ледь не відлежала боки. (Н. Становська )

  1. Розчитування за складовою таблицею.
  2. Читайте чітко, весело.
  •                                                  Гей, Федько! — питають люди, чом заліз у кропиву ти?
  •                                                  А тому, що з дідусем ми на пасіку ідем.

Там такі кусючі бджоли — гірш, ніж лікарські уколи.

 Нажалю своє тут тіло, щоб не так од бджіл боліло!  (К. Дяченко)

4.Вправа на інтонування речень.    (Сонце іде спати.  ?  !)

IIІ. Перевірка д. з.

  1. Виразне читання віршів.
  2. Якого кольору сніг? У якому вірші ужито найбільше назв кольорів?

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

  • Як називають розмову між двома людьми? (Діалог)
  • Поети не змогли залишити без уваги діалоги і написали цікаві вірші-діалоги.

 V. Опрацювання вірша М. Підгірянки «Розмова з сонцем».

1.Гра «Бджілки». Напівголосне читання вірша учнями.
-  Між ким ведеться діалог?

 - Які за інтонацією слова дитини? А матері?

2.Читання вірша учнями .
  - Чому вірш має таку назву?

  -  Що найбільше цікавило дитину?

  - Про яку рису характеру дитини це свідчить? (Допитливість)

  - З якою інтонацією мама відповідала дитині? (Доброзичливо, доступно, з любов'ю)

3. Гра «Обличчям до обличчя».

Учні у парах повертаються одне до одного і читають вірш за особами.

  •           Знайдіть у вірші порівняння.
  •           Прочитайте речення зі звертаннями, з пестливими словами.
  1.       Гра «Хто краще?» Конкурсне читання вірша за особами.
  2.       Розвиток зв’язного мовлення.
  • Яку розмову можна скласти з місяцем?

Хвилинка відпочинку

VІ. Опрацювання вірша Т. Коломієць «Вітрисько».

1. Читання вірша вчителем.

  •           Чи сподобався вам вірш? Чому він має таку назву?
  •           Назвіть дійових осіб вірша.

2. Словникова робота.
Трусиш        тин                  некошену    покурівся  угамуйся               звісив         впродовж                      вітриську        угамуйся

Читання слів «луною» за вчителем.

    Угамуйся — заспокойся, втихомирся.

    Тин — паркан, огорожа.

    Покурівся — пішов, піднявши куряву, пил.

3. Гра «Рибки». Повторне читання вірша учнями мовчки.

  • Якими за інтонацією є слова вітру? А господарю саду?
  • Як господар звертається до вітру? Чому саме так?
  •  Яким ви уявляєте собі вітрисько?
  •  Чи навмисне він робив шкоду у саду?
  •  Що зробив вітер, коли господар попросив його піти геть із саду?
  •  Знайдіть і прочитайте спонукальне речення.

4. Вправи на розвиток техніки читання.

  1. Читання на одному диханні. 
  2.  Гра «Вовк і заєць» у парах.
  1.       Розвиток зв’язного мовлення.
  • Складіть розмову між вітриськом і господарем, щоб людина дякувала вітру.
  1.       Виразне читання вірша учнями за особами.

Фізхвилинка

VІІ. Опрацювання вірша В. Лучука «Жолудь».

1. Гра «Бджілки». Напівголосне читання вірша дітьми.

  • Між ким відбувається розмова?
  • Прочитайте питальні речення. Що ви помітили?

2. Читання вірша учнями хором («дощик»).

  • Що діти хочуть знайти в лісі?
  • Навіщо потрібен жолудь?
  • Що виросте з жолудя?
  • Хто зів'є гніздо на жолуді?
  • Який із співрозмовників вам сподобався більше? Чому?
  1. Читання вірша за особами.
  2. Гра «Читає Незнайко».
  • Чому в кінці вірша стоять три крапки?
  • Спробуйте продовжити вірш-діалог.

5. Гра «Слідопити».

Учитель читає початок речення, учні повинні відшукати кінець цьо­го речення і прочитати його.

VIІІ. Підсумок уроку.

  • З якими віршами ви сьогодні ознайомилися?
  • Що таке діалог?
  • Скільки має бути співрозмовників?
  • З якого вірша це запитання?

   Хто ж його колише усе тихше й тихше? «Розмова про сонце».

А навіщо трусиш сливи у некошену траву ? «Вітрисько».

IХ. Домашнє завдання.

С. 27-30, читати за особами.

 

 

Тема. Дитячі розмови.

Є.Гуцало «Без дороги ходить дощ»; П.Ребро «Суперечка»; А.Костецький «Найкраща іграшка»; С. Воскрекасенко «Внучка».

Мета: продовжувати формування в дітей уміння читати вірші-діалоги; розвивати образне мовлення; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати здатність мислити словесно-художніми образами; виховувати любов до художнього слова.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу. Емоційний настрій.

ІІ. Мовна розминка.

1. Скоромовка.       Одуде, одуде,

А де дім твій буде?

У саду на дубі
Буде, дітки, любі!

Читання скоромовки «дощиком» за особами.

2. Гра «Так чи ні?»

Зіграти хочеться мені

З тобою, друже, в «Так чи ні?»

Тобі питання задаю,

Готуй же відповідь свою.

Відповідай, коли мастак,

Єдиним словом — «ні» чи «так».

  •                     Скажи, співає сом пісні?
    Не гайся з відповіддю! (Ні)
  •                     Чи вміє плавати гусак?

Ну що на це ти скажеш? (Так)

  •                     Чи може стати у вогні
    Вода холодним льодом? (Ні)
  •                     Скажи мені, червоний мак
    В січневу пору квітне? (Ні)
  •                     А крокодили на сосні
    Свої будують гнізда?
  •                     Чи може вище гір літак
    У вишину злетіти? (Так)
  •                     Узори пишні на вікні
    Мороз малює взимку? (Так)

Чи правда, друже мій, що рак,
Коли повзе, то задки? (Так)

  •                     Якщо не їстиме три дні,
    Верблюд ходити зможе? ( Так)
  •                     До забіяк і розбишак
    Чи є в людей повага? (Ні)
  •                     Чи достигають навесні
    Пшениця й жито в полі? (Ні)
  •                     Коли розсердиться їжак,
    Слона він може вбити? (Ні)
  •                     Ріка біжить удалині,
    Чи є у неї ноги? (Ні)
  •                     А чи буває сон у сні?
    Чекаю відповіді! (Так)
  •                     Перекривив синицю шпак,
    Таке буває, друже? ( Так)
  •                     Скажи, морози крижані
    Страшні для мавп тропічних? (Так)
  •            Чи правда це, що вовк у смак
    Наївся груш і яблук? (Ні)
  •            А під кінець скажи мені —
    Цікава гра у «Так чи ні»? (Так)
  1. Розчитування за складовою таблицею.
  2. Розгадування загадки.

Мене просять, дожидають,

 Наче гостя, виглядають,

А з'явлюсь я — лякаються

 І у захисток ховаються. (Дощ)

IIІ. Перевірка д. з.

1.Виразне читання віршів-діалогів в особах.

      2. Відповіді на запитання.

 ІV.Опрацювання вірша Є. Гуцала «Без дороги ходить дощ».

1. Самостійне читання вірша учнями.

Між ким відбувається розмова?

  •                                               Прочитайте питальні речення з відповідною інтонацією.
    - Чому дощ ходить скрізь?

 Чи серйозними були відповіді? Що в них жартівливого?

2. Читання вірша у парах. Гра «Хто краще?»
Фізкультхвилинка

V. Опрацювання вірша П. Ребра «Суперечка».

1. Гра «Бджілки».

Самостійне напівголосне читання вірша учнями.

  • Назвіть дійових осіб вірша.
  • Про що сперечалися ведмідь і сова?
  • З якою інтонацією слід читати слова ведмедя? (З обуренням)
  • А слова сови? (Зі сміхом)
  • Хто зі співрозмовників правий?

2. Розігрування сценки за прочитаним.

VІ. Опрацювання вірша А. Костецького «Іграшка».

1. Прочитайте слова. Назвіть одним словом.

 Що зайве?

Лькаял, икбиук, никурдіпч, отол, м'икчя, камаинш. (Лялька, кубики, підручник, лото, м'ячик, машинка — іграшки; зайве підручник.)

 Чи є у вас вдома іграшки?
Гра «Мікрофон»

 Розкажіть про свою улюблену іграшку, не називаючи її, а ми відгадаємо.

2 Розповідь учителя.

- Дуже давно іграшок — таких, як зараз, — не було, їх робили самі — з дерева, з глини, з тканини, з соломи.

3. Читання вірша вчителем.

- Між ким відбувається розмова? - Чому ви так думаєте?

4. Читання вірша учнями. Гра «Дощик».

 З якою інтонацією слід читати запитання, а з якою — відповіді?
- Чи ви погоджуєтесь із відповіддю автора?

5. Читання вірша за особами.

  •                                                     Чи доводилося вам робити власноруч іграшки? Розкажіть.
  •                                                     Хто є автором вірша?
  •                                                    Які твори Анатолія Костецького ми вже читали? («Батьківщина», «Все починається з мами», «Проста арифметика»)
  •                                                    Поет видав ЗО книжок для дітей, удостоєний літературної премії імені Лесі Українки. Живе і працює в Києві.

VІІ. Опрацювання вірша С. Воскрекасенка «Внучка».

1. Гра «Мікрофон».

 Як ви думаєте, зважаючи на заголовок, між ким відбуватиметься діалог?

2. Самостійне читання вірша учнями.

  •                                                     Про що бабуся запитала внучку?
  •                                                     Як вона до неї звертається?
  •                                                     Про що це свідчить?
  •                                                     Як внучка відповіла бабусі? З якою інтонацією?
  •                                                     Чи погоджуєтесь ви із відповіддю внучки?

3. Читання вірша за особами.

 Знайдіть слова, які звучать і пишуться однаково. Поясніть їх зна­чення у кожному із словосполучень.

4. Гра «Хто краще?»  Конкурсне читання вірша за особами.

VIІІ. Підсумок уроку.   

  •  Що таке вірші-діалоги?
  •  Хто цікавився, де йде сонце спати?
  •  Хто наробив шкоду у саду?
  • Між якими звірами виникла суперечка?

ІХ. Домашнє завдання.

Відповідати на запитання (С. 32).

 

 

Тема. Небилиці - небувалиці.

Т. Коломієць «Диваки», «Лічилка-небувалиця»;

Г. Бой­ко  «Скоромовка-небувалиця»; «Приказка-небувалиця» (з народного).

Мета: продовжувати знайомити учнів із небилицями-небувалицями; показати, що вони     мають різну форму; удосконалювати навички свідо­мого виразного читання; розвивати творчу уяву учнів; виховувати лю­бов до рідної мови.

ХІД УРОКУ

І.Організація класу. Емоційний настрій.

ІІ. Мовна розминка.

1. Читання  слів у стовпчиках.

2. Додайте склад.

 

Бу — ... (кет);            моло — .

.. (ко);

бу — ... (зок);              моло — .

.. (дець);

бу — ... (лава);            моло — .

.. (ток);

бу — ... (динок);          моло — .

.. (чай);

бу— ... (лка);             моломоло—.

.. (дий).

3. Скоромовка.             Їжак та їжаченя їздять по гриби щодня,

   їжачиха помагає — сироїжки їм збирає.

IIІ. Перевірка домашнього завдання.

Робота в групах.

1.Гра «Дуель»(клас).

2. Гра «Диктор телебачення» («Що воно за диво?»).

3. Малювання, демонстрація, коментар малюнка.(«Переплутанка»).

4.Переробити вірш, щоб не було дивини («Картина»).

ІV. Мотивація навчальної діяльності.   приказ

  1. Повідомлення теми і мети уроку.                             лічил  ка-небувалиця
  2. Очікування.      скоромов

V.Робота над віршем Т. Коломієць «Диваки».

1. Читання вірша вчителем.

  • Чи сподобався вам вірш? Коли було найсмішніше?

 2.Словникова робота.

   ме  .  ду   ди  .  вак

           сте    .   жці          ліж     .    ко

    задку       .     вав                     дрю        .      чку

  дрю           .       чку               зуст            .        рілись

3. Хорове читання вірша «дощиком».

  • Де був Рогеллі? Де був Рогатті?
  • Де і як зустрілися ці диваки?
  • Прочитайте питальні та окличні речення.

4. Виразне читання вірша «ланцюжком» (по куплету).

 Доповніть речення.

 Рогеллі за морями до меду брав часник... Рогатті за горами задкував, неначе рак...

5. Гра «Слідопити».Учитель читає початок строфи, учні відшукують всю строфу, зачи­тують її.

6. Гра «Дуель». Учні одне одному ставлять запитання за змістом вірша.

7. Добирання рими до слів: витівник—рятівники; Рогеллі — карамелі; гуляв — поціляв.

VІ. Опрацювання вірша Т. Коломієць «Лічилка-небувалиця».

 Небувалицями бувають не тільки вірші, а й лічилки, скоромовки, приказки.

1. Гра «Бджілки». Напівголосне читання учнями лічилки.

  • Чи сподобалася вам лічилка?
  • Коли діти використовують лічилки?
  • Прочитайте виділені слова. Від яких слів вони утворилися?

2. Гра «Хто краще?» Конкурсне читання вірша учнями в парах.

  1. Читання лічилки «дощиком».
  2. Читання лічилки учнем, обирання ведучого.
    5. Гра «Добери риму».

 Хапатиму — питатиму; зозулиця — жмуриться; озивається заливається.

VІІ. Опрацювання скоромовки Г. Бойка.

1. Читання скоромовки учнями мовчки.

  •    Які слова звучать однаково, а мають різне значення?
  •    Читаючи скоромовку, робіть паузу після слова сто.
  1. Читання скоромовки «дощиком».
  2. Гра «Хто краще?» Конкурсне читання скоромовки.

VIІІ.Опрацювання приказки-небувалиці.

1. Гра «Бджілки». Напівголосне читання учнями приказки.

2. Робота в парах.

 Читання приказки в парах. Гра «Хто краще?»

IХ. Підсумок за темою.

  1.  ТЕСТ

ТЕСТ                 

 Вірші-діалоги

Небилиці-небувалиці

В-1

  1. Про кого ці слова: « Звісив з тину босі ноги                                                 

                                                Свиснув-листя полягло»                                                                                                         

         а) про хлопчика;   б) про Вітриська;   в) про дощ. 

  1.   Яка іграшка найкраща?

а) трактор заводний;     б) пароплав ;   в) та, яку зробив ти сам.

  1. У якому вірші є слова «виріс ріг у кабана» ?                 

а) « Картина» ;    б) « Переплутанка»;     в) «Диваки».        

  1. Що сіяв шпак ?             

а) жито;       б) мак ;        в) пшеницю .      

 

В-2

1. Хто у вірші ходить без дороги ?  

а) дитина;    б) ведмідь ;   в) дощ .   

2. Слова «… ти восени як ляжеш спати,

                  то встанеш тільки навесні» належать до твору…

а) «Жолудь»;     б) «Суперечка»;     в) «Внучка» .

3. Як звали головних героїв твору Тамари Коломієць «Диваки» ?

а) Рогеллі і Рогатті ;    б) Рогеллі і Роман;     в) Рогатті і Руслан .

  1. У якому вірші « На гілках сидять зайчата»?

а) « Картина»;    б) « Переплутанка»;    в) « Диваки».

 

  1. В якому вірші в хлопця мова кострубата? («Що воно за диво?» М. Сингаївський)
  2. С_в шп_к ч_рн_й м_к _ вр_д_л_ пр_с_
  3. Ось так диво-дивина

Виріс ріг..., У пір'я

Льоха вбралася..., У кабана

Пси порили все... В курнику

А ціписько... Подвір'я
Заспівав...

  1. Був за морями витівник на прізвисько... (Рогеллі).
    А за горами був дивак на прізвисько... (Рогатті).
  2. Співають яблука, малина,
    Зверху валить (сніг, дощ, град, сміх).

Х.Підсумок уроку.

  • Чи сподобався вам урок?
  • Що нового дізналися? 

XІ. Домашнє завдання.

Виразно читати с. 36-38, відповідати на запитання (С. 38).

 

 

Тема. Вірші - безконечники. І почнеться все спочатку, все спочатку по порядку.     Олена Пчілка «Безконечна пісенька»; В.  Лучук «Послухайте, люди»;

 І. Світличний «Безконечник».

Мета: ознайомити учнів із віршами-безконечниками, з особливістю цих творів; удосконалювати техніку виразного читання, вміння аналізувати прочитані твори; розвивати зв'язне мовлення учнів;виховувати любов до поезії.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу. Емоційний настрій.

 ІІ. Мовна розминка.

1. Прочитай, зрозумій!  «ХТО РОЗПЛУТУЄ СЛОВА?»

  1. Читай, відповідай швидко: хто це або що це?
     Свіже, прохолодне, чисте —...(повітря).
     Текуче, палюче, гаряче —... (сонце).
     Справжній, вірний, щирий —... (друг).
     Чисте, безхмарне, блакитне —... (небо).
  2. Скоромовка.        Тишком-нишком вийшла мишка із нори,

В шкребетушки ніс і вушка догори.

IIІ. Перевірка домашнього завдання.

 Відповіді на запитання (С. 38).

IV. Повідомлення теми і мети уроку.

— Сьогодні на уроці ми ознайомимося із незвичайними віршами. Прочитайте, як називаються такі вірші.

    Бхс Е по Зле Км вО но Н ан Ер в Ч ша сНо ну Исл Км в И

- Якими мають бути такі вірші?

V. Опрацювання вірша Олени Пчілки «Безконечна пісенька».

1. — Хто автор твору?

  •             Що вам відомо про Олену Пчілку? (Мама Лесі Українки)
    2. Читання твору учнями. Гра «Бджілки».
  •             Про кого пісенька?

3. Словникова робота.

 Ясла, ясельця — місце, куди закладають корм для худоби.

4. Читання пісеньки учнями «ланцюжком».
фізкультхвилинка

VІ. Опрацювання вірша В. Лучука «Послухайте, люди».

1. Читання вірша вчителем.

Перший твір був «Безконечною пісенькою».

 - Як можна назвати цей твір? («Безконечна байка»)

  1. Словникова робота.
     Горниць — горнятко — горщик.
  2. Читання байки учнями «ланцюжком».
  •             Назвіть головних героїв байки.
  •             Що зробив горобець?
  •             Що спитала горобчиха? У кого? Чому?

4. Гра «Хто краще?» Конкурс на кращого читця байки.

VIІ.Опрацювання вірша І. Світличного «Безконечник».

1. Читання вірша учнями. Гра «Бджілки».

  •             Чи сподобався вам віршик?
  •             Як його можна назвати? (Казка)
    -  Що у ньому казкового?
  •             Як можна назвати півнів? (Косарі)

2. Словникова робота.

 Решетувати — просіювати через решето, очищуючи від домішок.

  1. Читання вірша учнями «ланцюжком».
  2. Гра «Дощик». Діти читають хором.

VIIІ.Підсумок уроку.

  •  3 якими віршами ознайомилися?
  • Чим цікаві безконечники?
  • Які безконечники найбільше запам'яталися?

IХ. Домашнє завдання. Виразно читати; намалювати малюнок до одного із віршів або вивчити.

 

 

             Тема.  Казка без кінця .

             Т. Коломієць «Дідів обід»; О. Орач «Пташко-літашко».

      «Чи уважно ти читав?»

Мета: продовжити знайомити учнів із віршами-безконечниками; удосконалювати техніку               виразного, свідомого читання; розвивати фонематичний слух, артикуляцію, дикцію,               пам'ять, увагу, зв'язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до художнього               слова.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу. Емоційний настрій.

ІІ. Мовна розминка.

1. Швидко, чітко читати слова в стовпчиках, знайди «пеньок».

річка річка річка нічка

кішка кіска кішка кішка

б'ємо п'ємо б'ємо б'ємо

Пеньок

пеньок

деньок

пеньок

2. Скоромовка.

Біжить стежина поміж ожини,

І вже у Жені ожини жменя.

3. Чистомовка.

 

Усь-усь-усь — розповів казку дідусь.

На-на-на — казочка смішна.

Ще-ще-ще — хочем казку ще.

Ся-ся-ся — любимо ми дідуся.

 Ар-ар-ар — він найкращий казкар.

4. Розплутайте клубочок, прочитайте прислів'я, поясніть його значення.

 (Удар забувається, а слово пам'ятається.)

IIІ. Перевірка д. з.

ІV. Опрацювання вірша Т. Коломієць «Дідів обід».

  1. Гра « Бджілки». Напівголосне читання вірша учнями.

 - Продовжте речення: «Є безконечна пісенька, байка,..»

 - Як називається цей вірш? (Безконечна казка»).

    2. Словникова робота.

           Сивий  житиме

           ослін  варитиме

         з'їдав  смішну

          горщик  почну

 

Миттєве читання слів учнями. Читання «луною» за вчителем.

— Що цікавого ви помітили у словах першого стовпчика?

3. Читання вірша учнями «ланцюжком».

  •   Хто головний герой вірша?
  •   Що робив дід?
  •   Чому казці не видно кінця?

4. Гра «Буксир».

  • Чому казка ця хитра?
  • Доберіть антоніми до слів.   Кривий — (прямий, рівний), смішну — (сумну), кінця — (початку).
  1. Прочитати казку, вставляючи пропущені рядки.
  2. Добирання споріднених слів.
                  Обід — обідати, обідній, пообідав.
                  З'їдав — їжа, поїв, наївся.

   Жив — жити, життя, живучий.

 7. Гра «Диктор телебачення».

Фізхвилинка

V. Опрацювання вірша О. Орача «Пташко-літашко».

1. Читання вірша вчителем.

- Хто головний герой цього вірша?

2. Словникова робота.

Лечу   гніздечко

летиш   комишинки

літашко   пташенят

літашенят  дітлашата

Читання слів «буксиром» за вчителем.

  • Що спільного в словах першого стовпчика? (Спільнокореневі).
  • Що спільного в словах другого стовпчика? (Пестливо-зменшувальні слова).
  • Доберіть такі слова до слів пташка (пташечка); сірих (сіреньких, сіресеньких); любих (любесеньких).
  1. Читання вірша учнями хором «дощиком».
  2. Робота над аналізом змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Куди летить пташка?

  • Чому вона туди летить?
  • Що лежить у гніздечку? Скільки було яєчок? Які вони були?
  • Про що мріє мама-пташка?
  • Що вона робить для того, щоб виросли її пташенята?
  •  Яким є ставлення поета до пташки? З чого це видно? Назвіть всі пестливі слова, які автор вживає у вірші.
  • Як можна продовжити вірш?

5. Читання вірша «ланцюжком».

6. Гра «Актори».          

 Прочитати:  а)здивовано;  б) захоплено; в) байдуже.

7. «Чи уважно ти читав?»

VІ. Підсумок уроку.

  • Що найбільше запам'яталося з уроку?
  • Як називаються вірші, які читали?
  • Чому вони так називаються?

VІІ. Домашнє завдання.

Читати, відповідати на запитання (С. 42).

 

 

          Тема. Вірші-загадки.

          Л. Глібов «Котилася тарілочка», «Хто  доня?»

                Мета: ознайомити учнів із віршами-загадками; вчити розгадувати загадки; відшукувати

                в них ключові слова; розвивати образне мис­лення учнів, уміння зіставляти, аналізувати;                   виховувати любов до рідної мови.

ХІД УРОКУ

 

І. Організація класу. Емоційний настрій.

ІІ. Мовна розминка.

1. Скоромовка.

Вибіг Гришка на доріжку,

На доріжці сидить кішка.

Взяв з доріжки Гришка кішку —

 Хай спіймає кішка мишку.

  1. Читайте, відповідайте: який?яка?яке?
     Будинок — ... білка—... яблуко—...
     Лев —...                 зірка —... дерево —...
     пиріг —...               бабуся —... сонце —...
  2. Читайте, думайте, доповнюйте!
     Слухають, пишуть —... (сидять, ідуть...).
     Лащиться, дряпається —... (сміється, грається...).
  3. Додай слово.

 Лащиться (хто?) —... (собака). Дзвенить (що?) —... (струмок, дзвінок). Віє (що?) —... (вітер). Гуркоче (що?) —... (грім). Блимає (що?) —... (блискавка). Малює (хто?) —... (художник). Повзе (хто?) —... (гадюка).

IIІ. Перевірка д. з.

ІV.Повідомлення теми і мети уроку.

Червоний колір, а винний смак, Кам'яне серце. Чому то так? (Вишня)

  •   Що таке загадка? (Загадки — стислі поетичні, а іноді — й прозові твори, які у «прихованій формі» зображують окремі предмети чи явища, не називаючи їх.)
  •   Які слова допомогли вам відгадати загадку?
  •   Хто складав загадки? Для чого?
  •   Загадки розвивають кмітливість, увагу, стимулюють уяву, допит­ливість.

Загадки писали й українські поети. На сьогоднішньому уроці ми оз­найомимося із загадками Леоніда Глібова.

V. Опрацювання загадки Л. Глібова «Котилася тарілочка».

1. Ознайомлення з біографією поета.

 Леонід Глібов народився 5 березня 1827 року на Полтавщині. Ди­тинство Льолика — так називали хлопчика у родині — минуло в селі Горбак Кременчуцького повіту. Лише у віці 13 років він почав навчання У Полтавській гімназії.

 Леонід багато читав, особливо захоплювався поезією Пушкіна, Лермонтова. Починав складати вірші, спочатку російською мовою, а потім - українською. Свої твори друкував під псевдонімом Дідусь Кенар. Розповідають, що його батько колись купив такого співучого кенаря, що через нього сусіди прозвали Івана Назаровича по-вуличному «Кенар». Це прізвисько і згадав Глібов, віддаючи до друку свого першого вірша для дітей. За своє життя Л. Глібов написав понад 50 віршованих загадок. Ми опрацюємо лише дві з них.

2. Читання загадки «Котилася тарілочка» вчителем до слів «...стало жаль усім».

  • Хто зможе відгадати загадку?
  • Скільки буде відгадок?
  • В яких словах сховались відгадки? (Золота тарілочка, чорна баба).

3. Словникова робота.

Жар крутій хорошая

туман котилася золотая

жарти забавляла синій

тарілочка заховала покриє

Читання слів «буксиром» за вчителем.

— На яке запитання відповідають слова першого стовпчика?

  • Яке слово «зайве» у другому стовпчику? (Крутій)
  • У третьому? (Покриє)

4. Гра «Бджілки». Напівголосне читання вірша учнями, кожен — у своєму темпі.

 Знайдіть і прочитайте опис сонця, опис ночі.

 Із чим поет порівнює сонце? А з ким — ніч?

5. Читання загадки учнями «ланцюжком».

  • В якому значенні вжито слово золота ?
  • Дібрати синонім до слова ясне (яскраве), антонім до слова чорна (біла).

 Дібрати пестливі слова.
Гора —... (гірка);

двір —... (дворик); 

баба —... (бабуся); 

сонце ...(сонечко);
ніч —... (нічка, ніченька).

6. Гра «Луна».

«Сильніший» учень читає речення, а «слабший» читає це речення після прослуховування.

7. Гра «Диктор телебачення». 
Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.

Фізхвилинка

VІ. Опрацювання загадки «Хто доня?».

1. Що таке акровірш (акростих)? Послухайте уважно, пригадайте.

  •     Ти, Максимку, щось притих?
  •     Я читаю акростих.
  •     Що ж воно ото за штука? —
    Запитав дідусь онука.
  •     Перші літери рядків
    Зверху вниз я разом звів —
    Ось і вийшло слово з них:
    Це, дідусю, — акростих.

2. Гра «Бджілки».

Напівголосне читання вірша учнями.

 Чи відгадали загадку?

 Як ви це зробили?

3. Читання загадки учнями «ланцюжком».

  •   Яка відома загадка «заховалась» у вірші?
  •   Які ще овочі можуть бути відгадкою до цієї загадки? (Редиска, ріпа).
  •   Знайдіть у вірші слова-синоніми. (Мати ненька).

4. Гра «Актори». Прочитати загадку із захопленням, зі здивуванням.

VІІ. Підсумок уроку.

  •   З якими творами ознайомилися?
  •   Що таке загадка?
  •   Хто писав загадки?
  •   Які ви знаєте загадки?

VIІІ. Домашнє завдання.

Читати, намалювати малюнок до одного із віршів-загадок.

 

 

Тема. Крикля – зникля.

М. Підгірянка «Загадка»; О. Сенатович «Бігли діти повз ялинку...»; Т. Коломієць «Загадка».

Мета: продовжити знайомити учнів з віршами-загадками; розвивати кмітливість, увагу;  стимулювати уяву, допитливість; удосконалювати навички виразного, свідомого читання.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу. Емоційний настрій.

ІІ. Мовна розминка.

1. Гра «Конструктор».

З «т» — скрізь тихо,

З «м» — для їжі лихо:

Погризе, ще й у нору занесе. (Тиша — миша)

                                 З «м» — на городі росте,

З «р» — у воді живе. (Мак — рак)

Без «т» — коли вода кипить,

А з «т» — з дерев звисають. (Квіти — віти)

2. Гра «Слово в слові». Із букв слова соловейко скласти слова. (Соло, коло, колесо, воло, лев..)

3. Скоромовка.       Непосида галка Клара

     Окуляри в Карла вкрала.

На гіллячку сіла: - Карр!

Я сьогодні буду Карл.

4. Читайте, доповнюйте склади, утворюйте слова.
Кро — ки ли — це

кро лик ли па

кро пива ли пень

кро кодил ли сиця

кро на ли стопад

крок — ква ли — тавра

кро — хмал ли — стоноша

ІІІ. Перевірка д. з.

IV. Опрацювання вірша М. Підгірянки «Загадка».

1. Читання вірша вчителем.

 Чи відгадали ви, що то за птахи?

2. Словникова робота.
Птахи прийде
весною запалить
улітку зірвуться
осінь поринуть
Читання слів «луною» за вчителем.

 Яке слово «зайве» в першому стовпчику?

3. Гра «Рибки».

Читання учнями тексту мовчки, кожен діти можуть ворушити губами.

  • Які слова допомогли відгадати загадку?
  • Чому птахи змінюють колір?
  • Про які пори року йдеться у вірші?
  • А яка не згадується? Чому?
  • По скільки птахів сіло на кожну гілку?
  • Доберіть рими.

4. Гра «Земля — небо».

V. Опрацювання вірша О. Сенатович «Бігли діти повз ялинку».

1. Самостійне читання вірша учнями.

  •        Чи здогадалися, ви, хто ця пустунка?
  •        Які слова допомогли вам відгадати цю загадку?

2. Читання вірша хором «дощиком».

  •        Що особливого побачили у вірші?
  •        Згадайте, що таке акровірш?
  •        Де бігли діти?
  •        Що нового побачили?
  •        Хто був у хатинці?
  •        Як вона привіталася із дітьми?
  •        Змініть за зразком.
    Діти — діточки;
    ялинка —... (ялиночка);
    гриби —... (грибочки);
    білка —... (білочка);
    хатинка —... (хатиночка);
    лапка —... (лапочка);
    ківш —... (ківшик).

3. Гра «Хто краще?»  Конкурсне читання вірша.

Доберіть риму. 

Ялинку—... (хатинку);там —... (діткам); подарувала —... (назвала).

VІ. Опрацювання вірша Т. Коломієць «Загадка».

1. Читання загадки вчителем.

  •        Хто розгадав загадку?
  •        Кого поетеса називає крикля-зникля? Чому?

2. Словникова робота.
Доберіть слова-родичі.

Крик — кричати, закричати, перекричати, докричатися. Зник — зникнути, зникати.

Як утворилися слова крикля-зникля?

3. Читання вірша учнями «хвилею».

  • Чиїми голосами відповідала крикля-зникля?
  • Якою ви уявляєте собі криклю-зниклю?

4. Робота в групах.

- Намалюйте портрет криклі-зниклі. Розкажіть про неї.

 Скільки дійових осіб у вірші?

5. Читання вірша за особами.

 Де можна почути луну?

VІІ. Підсумок уроку.

  • Яка тарілочка кожного дня котиться по небу?
  • Чорна корова усіх поборола. (Ніч).
  • Як називає її Леонід Глібов у своїй загадці?
    -   Червоний ніс у землю вріс. (Морква).
  • Як називається загадка про моркву? Хто її автор?
  • Що це за птахи, які сіли спочити на клені?
  • Кого побачили діти, коли бігли повз ялинку?
  • Хто називає луну крикля-зникля?

- Пригадайте, які ще вірші Тамари Коломієць ви читали?

VIІІ. Домашнє завдання.

Відповідати на запитання (С. 46)

 

docx
Додано
26 вересня 2018
Переглядів
2804
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку