Віртуальна екскурсія до Александрійського маяка (6 клас)

Тема уроку: Віртуальна екскурсія до Александрійського маяка (6 клас)

Мета уроку: познайомити учнів з історією створення Фароського маяка;

Тип уроку: комбінований урок

Наочність: презентація

Обладнання: комп’ютер, проектор, екран, ґаджети з виходом до мережі Інтернет, зошити;

Міжпредметні зв’язки: географія, художня культура, зарубіжна література;

Структура уроку

І. Організаційний момент 1 хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь 7 хв.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності 4 хв.

IV. Повідомлення теми та завдань уроку 3 хв.

V.Вивчення нового матеріалу 10 хв.

VI.Закріплення нових знань 5 хв.

VII.Творче завдання 10 хв.

IX.Заключна частина 5 хв.

Хід і зміст уроку

І. Організаційний момент

1. Привітання;

2. Перевірка присутності учнів за журналом;

3. Ознайомлення учнів з планом уроку;

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь

Актуалізація проводиться у формі беіди:

1.                Що називають чудесами світу?
2.                Які чудеса світу ви знаєте?

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

На сьогоднішньому уроці ми матимемо змогу поринути віртуально до Фароського або Александійського маяка, побачимо велич цієї споруди, дізнаємось історію збудування та сучасну історію о споруди;

IV. Повідомлення теми та завдань уроку

Тема: Віртуальна екскурсія до Александрійського маяка

Завдання уроку: познайомитися з історією створення Александрійського маяка

V. Вивчення нового матеріалу

Александрійський маяк збудовано у 280–247 до н. е., невдовзі після заснування м. Александрії та порту в ньому — для покращення навігації на вході в гавань. Архітектор споруди — Сострат Кнідський.

Детальні описи маяка залишили у Середньовіччі арабські автори. Найповнішим джерелом, у якому міститься інформація про споруду, є нотатки арабського мандрівника Абу Хаггага Юсефа ібн Мохаммеда ель-Балаві ель-Андалусі (12 ст.). Менш детальні описи та згадки є в античних авторів, зокрема у Юлія Цезаря («Нотатки про громадянську війну»), Йосифа Флавія («Юдейська війна») та ін.

Оскільки маяк розташований у зоні сейсмічної активності, він неодноразово зазнавав пошкоджень (землетруси 365, 956, 1303 і 1323). Будівля не використовувалася як маяк з 12–13 ст. через значні пошкодження внаслідок землетрусів. Наприкінці 1470-х залишки будівлі було розібрано у зв’язку з будівництвом фортеці на о. Фаросі (цитадель Кайтбея, збережена дотепер).

У 1968 залишки маяка, які опинилися в морі внаслідок землетрусів, обстежила експедиція під егідою ЮНЕСКО, очолювана археологом-дайверкою Г. Фрост. Дослідники виявили численні рештки кам’яних блоків, що залишилися в морі, однак експедицію було призупинено.

З 1994 здійснювалися розкопки на місці підтопленого фундаменту. На основі отриманих даних за допомогою комп’ютерного моделювання було відновлено зовнішній вигляд маяка. Співробітники Центру дослідження Александрії (франц. Centre d’Etudes Alexandrines) виявили елементи будівлі та оздоблення античного маяка й розпочали роботу над картографуванням підводних археологічних знахідок.

Висота маяка становила за різними джерелами 103–118 м, що робить його однією з найвищих будівель античної доби. Світло було видно з відстані близько 50 км (за іншими джерелами до 80 км, однак ці дані не відповідають сучасним розрахункам).

Нижню частину маяка було збудовано у вигляді чотиригранної призми з квадратною основою, середня частина мала вигляд восьмигранної призми-вежі, а верхня складалася з восьми колон, які тримали купол із бронзовою статуєю Посейдона. Джерелом світла був відкритий вогонь від горіння дров. Світло підсилювали й спрямовували в потрібному напрямку дзеркальні пластини з полірованої бронзи.

Назва о. Фароса стала коренем слова на позначення маяка в низці європейських мов: французькій (phare), італійській (faro), іспанській (faro) та ін. Александрійський маяк широко наслідувався в середньовічній архітектурі (вигляд багатьох мінаретів єгипетських мечетей), а реконструкції його зовнішнього вигляду вплинули на окремі споруди Нового часу (Масонський національний меморіал Дж. Вашингтона у м. Александрії, штат Вірджинія, США, споруджений 1932). Поет, перекладач і літературознавець М. Зеров (Україна) згадує Александрійський маяк (маяк на острові Фарос) у поезії «Олександрія» (1922).

VI.Закріплення нових знань 5 хв.

Закріплення нових знань у формі бесіди:

1.                Що вам запам’яталося?
2.                Коли було збудовано маяк?
3.                Чому було збудовано маяк? Який вигляд він має зараз?

VII.Творче завдання 10 хв.

Завдання для учнів: описати свою  улюблену  пам’ятку в Україні чи за її межами (учні можуть користуватися мережею Інтернет)

IX.Заключна частина 5 хв.

1.                Вчитель повідомляє про досягнення цілей уроку
2.                Домашнє завдання: зробити презентацію про свою улюблену пам’ятку історії,архітектури чи мистецтва (на вибір учня)