Віртуальна екскурсія до Колізею

Тема уроку: Віртуальна екскурсія до Колізею

Мета уроку: познайомити учнів з історією створення та історичним значенням визначної пам’ятки архітектури світу.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Наочність: презентація

Обладнання: комп’ютер, проектор, екран, ґаджети з виходом до мережі Інтернет, зошити;

Міжпредметні зв’язки: художня культура; зарубіжна література;

Структура уроку

І. Організаційний момент 1 хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь  5 хв.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності 3 хв.

IV. Повідомлення теми та завдань уроку 3 хв.

V.Вивчення нового матеріалу 15 хв.

VI.Закріплення нових знань 4 хв.

VII.Творче завдання 10 хв.

IX.Заключна частина 4 хв.

І. Організаційний момент

1. Привітання;

2. Перевірка присутності учнів за журналом;

3. Ознайомлення учнів з планом уроку;

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

 Для практичних римлян мистецтво було одним із засобів розумної організації життя, звідси — провідне місце архітектури. В архітектурі римляни об'єднали етруську і грецьку традиції, східні елементи. Римляни урізноманітнили будівельні матеріали: використали дуже міцний з'єднувальний вапняковий розчин, винайшли бетон. Римські архітектори і будівельники досконало освоїли і дуже широко використали арочну конструкцію, її розвитком стали склепіння і купол.

Центрами політичного і культурного життя в містах були форуми (буквальне значення — ринкова площа). Тут на ранніх етапах проводилися народні збори, зводилися головні храми та інші громадські споруди (більшість з них являли собою базиліки — прямокутні в плані, розподілені поперечними стінами на декілька залів, у перекладі — «царський будинок»). Всіх перевершував уже в республіканську епоху, звичайно ж, римський форум. Юлій Цезар поклав початок традиції будівництва форумів кожним новим імператором (форум Августа, форум Траяна). Частиною форумів були меморіальні споруди, які прославляли перемоги римської зброї, видатних полководців, а потім імператорів: тріумфальні арки і колони (найзнаменитіша — колона Траяна).

У Стародавньому Римі створюється ряд абсолютно нових типів споруд. Це передусім амфітеатри. Найбільший — амфітеатр Флавіїв або Колізей (I ст. н. е.). Місця для 50 тисяч глядачів спиралися на конструкцію, фасад якої має вигляд триярусної аркади. Арена у формі еліпса була забезпечена складною системою підземних технічних приміщень. Важливою частиною римського способу життя були терми, які служили не тільки лазнями, але і культурними центрами, місцями зустрічей, відпочинку. В епоху імперії терми стали величезними спорудами з внутрішнім оздобленням, які не поступалися палацам. Крім приміщень з холодними і гарячими басейнами, вони включали зали для відпочинку, для фізичних вправ, а іноді й бібліотеки. У бідних міських районах уперше з'являються багатоповерхові житлові будинки — інсули.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

На сьогоднішньому уроці ми, не виходячи  з класної кімнати, зможемо потрапити до однієї з найвизначніших пам’яток архітектури, яка є відомою у всьому світі, доби античності до величного Колізею. Колізей — грандіозний амфітеатр в Римі, одне з найзнаменитіших споруд античності. Це справжній символ Вічного міста та одна з його головних визначних пам’яток. Колізей правильно називати амфітеатром Флавіїв — на ім’я династії імператорів, при якій побудували цю споруду.

IV. Повідомлення теми та завдань уроку

Тема уроку: Віртуальна екскурсія до Колізею

Мета уроку: познайомити учнів з історією створення та історичним значенням визначної пам’ятки архітектури світу.

V. Вивчення нового матеріалу

Слово "амфітеатр" складається з двох грецьких слів – "подвійний театр" чи "театр по обидва боки". Назва Колізей, по одній версії, походить від перекрученого в середні століття латинського слова "соlоssеuм" (колосальний).

По іншій, від назви гігантської бронзової статуї Колос Нерона, що стояв недалеко від амфітеатру.

В античному Римі Колізей називали амфітеатр Флавіїв. Він був закладений у 75 імператором Веспасіаном Флавієм (9–79) і в 80 відкритий його сином Титом (роки правління 79–81).

Торжества з нагоди відкриття продовжувалися сто днів. Роботи з архітектурного оформлення продовжувалися і пізніше. Колізей розташований у долині між пагорбами Есквіліном, Палатіном, Целієм, на місці штучного озера, створеного в резиденції імператора Нерона (37–68), що було осушено для будівництва амфітеатру. Три століття Колізей служило для пристрою боїв гладіаторів (заборонені в 404–405), для цькування звірів (продовжувалися до 526), для морських боїв, для яких арена заливалася водою. У 11–12 ст. Колізей стає феодальним замком-міцністю. Із середини 14 в. тут поселяються релігійні братерства (на арені споруджується церква),

Мільйони туристів щороку приїжджають у Рим, щоб насолодитися творами мистецтва, архітектури й історії. Рим з'єднує в собі риси древнього міста і гучної сучасної європейської столиці. Його церкви, фонтани, палаци, храми, руїни древніх будівель не можуть не захоплювати.

Символ слави Вічного міста – Колізей, що вважається самим знаменитим пам'ятником Італії.

Будівництво Колізею почалося в 72 р. н. е. Цей величезний амфітеатр розташовував місцями більш ніж на 80 000 тисяч глядачів.

Спочатку він називався Амфітеатр Флавієв, його будівництво почав Веспасіан з роду Флавіїв у 72 р. н. е., а добудував його син - Тит у 80 р. Відкриття Колізею святкувалося 100 днів. Колізей найбільший амфітеатр у світі, висотою 50 м, 3 яруси, у кожнім з який по 80 арок і розрахований на 50 000 глядацьких місць і має 4 головних входи.

Глядачі дивилися в Колізеї криваві шоу з дикими тваринами і гладіаторами, під час зображення морських боїв арену заповнювали водою. Імператор Коммодус під час представлень був одягнений у шкіру лева, зображуючи Геракла. Колізей у первісному виді проіснував до 8 в., коли Папа Павло III дозволив використовувати своєму племіннику камені Колізею для будівництва власного палацу. Його дозвіл дозволяв Кардиналу протягом 12 годин вивезти стільки каменів, скільки він зможе. Таким чином, Колізей був збережений для нащадків.

Могутні стіни Колізею (висота 48,5 м) розділені на чотири яруси суцільними аркадами, у нижньому поверсі вони служили для входу і виходу.

У плані Колізей представляє еліпс (156Х198 м); центр його композиції — нині зруйнована арена, оточена східчастими лавами для глядачів. Еліпс найбільше повно відповідав вимогам динаміки видовищ, що розгортаються — гладіаторських боїв. Він давав можливість максимально активізувати глядача, наблизити місця привілейованої публіки до арени; опускаючись лійкою місця розділялися відповідно до суспільного рангу глядачів.

Усередині йшли чотири яруси сидінь, яким зовні відповідали три яруси аркад: дорична, іонічна і корінфська. Четвертий ярус був глухим, з корінфськими пілястрами — плоскими виступами на стіні. Пілястри, що членують стіну, корінфського ордера не порушують моноліт будинку, виложенного із сірого травертину.

Будинок Колізею руйнувалися: часті землетруси, пожежі, варварське відношення людей. В епоху середніх століть він використовувалася як каменоломня: кам'яні блоки брали для будівель палаців і церков – це був період найбільших руйнувань. Вже в античні часи Колізей неодноразово відновлювався, реконструювався. Лише з початку 19 в. стали цілеспрямовано займатися збереженням пам'ятника і проводити археологічні розкопки.

Колізей – будівля у виді еліпса: довжина 188 м, ширина 156 м, висота 48,5 м.

Середня частина будинку, арена (від лат. "arena" – "пісок"), покрита піском і, що призначалася для гладіаторських боїв, цькування тварин, за формою являла собою еліпс (довжина 86 м, ширина 54 м).

Розміри арени дозволяли боротися на ній одночасно 3000 парам гладіаторів. До неї примикав чотирьохметровий подій, що служив огорожею під час "навмахій", "морських боїв", коли арена заливалася водою. Арену обрамляли поступово підвищуються місця для глядачів, розташовані 4 ярусами.

На першому ярусі розташовувалися місця для почесних глядачів, вище знаходилися 20 мармурових рядів для офіційних гостей, вершників. За вузьким проходом випливало ще 20 мармурових рядів, а далі знаходилася колонада, за якої був ярус з дерев'яними лавами для простих людей. Розподіл місць вироблялося строго відповідно до соціальної приналежності громадян (чим нижче положення, тим вище знаходилося місце). Місткість Колізею – 50 000 місць.

З зовнішньої сторони Колізей – четирехъярусний будинок. Перші три яруси утворювали аркади по 80 арок, що спиралися на могутні стовпи в 2,4 м шириною. Арки були прикрашені приставними напівколонами з антаблементом. На першому ярусі – тосканський ордер, на другому – іонічний, на третьому – корінфський.

Арки другого і третього ярусу були прикрашені статуями, що стояли в них, (не збереглися). Верхній поверх являв собою високу стіну, що була декорована 80 пілястрами, що знаходилися над колонами, корінфського ордера. Між ними розташовувалися квадратні вікна, і містилися по трьох кронштейна, що служили опорами для щогл. На них натягали тент від сонця (веларій), що створював тінь над трибунами й ареною. Останній поверх був прикрашений бронзовими щитами (не збереглися).

Зовнішні частини Колізею були споруджені з травертину, внутрішні – з туфу, цегли, мармуру, бетону і дерева. При будівництві Колізею ретельно притерті камені минулого покладені без розчину і скріплені між собою залізними скобами, велику частину яких виламали в часи середньовіччя.

80 арок нижнього ярусу (вони були пронумеровані) служили для входу і виходу глядачів, тобто на кожен вхід приходилося по 600 глядачів. Пройшовши через арки нижнього ярусу, люди попадали в склепінні галереї, що йдуть паралельно зовнішній стіні. Такої ж галереї в другому і третьому ярусі використовувалися, як місця для відпочинку. Сходи, що знаходяться усередині будинку, забезпечували глядачам швидкий вхід усередину.

Під ареною знаходилися складні інженерні спорудження, водопровід, конструкції для механічних пристроїв (піднімальні механізми, що доставляють гладіаторів і звірів наверх), клітки для тварин, склади для зброї, приміщення для декорацій, кімнати гладіаторів. Арена сучасного Колізею позбавлена покриття, тому зараз можна бачити колись сховані приміщення.

Колізей – видатний пам'ятник архітектури Древнього Риму, найбільший амфітеатр античного світу, символ величі і могутності імператорського Рима.

VI. Закріплення нових знань

Закріплення проводимо у формі запитань для повторення:

1.               Коли було розпочато будівництво Колізею?
2.               Хто з імператорів наказав збудувати споруду?
3.               Якою була попередня назва Колізею?
4.               З якою метою побудували Колізей, та що в нього відбувалося?
5.               Скількох глядачів міг умістити Колізей?
6.               Чому ми згадуємо про цю споруду на уроках історії, що в ній є особливого та цікавого?

VII. Творче завдання

Завдання для учнів: написати міні-твір на тему «Моя улюблена пам’ятка  архітектури в Україні» ( діти можуть використовувати мережу Інтернет та підручники)

VIII. Заключна частина

1.               Вчитель повідомляє про досягнення цілей уроку
2.               Домашнє завдання: розповідь про свою улюблену пам’ятку історії,архітектури чи мистецтва (на вибір учня); (за бажанням учні можуть підготувати презентацію)