Виступ на батьківських зборах «Психологічні особливості дітей старшого дошкільного віку (5-6 років)»

Семінар для батьків

«Психологічні особливості дітей

старшого дошкільного віку (5-6 років)»

Практичний психолог Гелета Ж.Є.

1. Віковий період з 5 до 6 років — це дуже важливий вік у розвитку пізнавальної, особистісної та інтелектуальної сфери. Часто його називають базовим віком, оскільки у дошкільника відбувається закладання багатьох особистісних аспектів, опрацювання моментів становлення «Я» позиції.  До 5 років в образі – Я дитини присутні тільки ті якості, які, на думку дитини, у неї є («Я-реальне» — стать, колір очей, волосся, що вміє, що любить). То після 5 років з’являються уявлення про те, ким і яким він хотів би бути — Я-ідеальне. Дитина зіставляє себе з іншими дітьми та значущими дорослими (тато, мама, старший брат тощо), героями чи персонажами, реальними чи фантастичними, на яких він би хотів бути схожим. Тому, важливим є вплив найближчого оточення, важливим є те, які мультфільми, телепередачі дивиться дитина, бо тільки через навколишній світ вона пізнає, і оцінює себе.

 Приблизно 90% основи всіх характеристик особистості закладається в цей період. У 6 років вже можна частково визначити, якою буде людина у майбутньому.

Провідна потреба у цьому віці – потреба у спілкуванні.

На шостому році життя дошкільника поєднуються різні лінії психічного розвитку. Вони починають утворювати сприятливі умови на формування нового типу взаємовідносин з однолітками. По-перше, це зумовлено розвитком мови, яке в більшості дітей досягає високого рівня і не перешкоджає взаєморозумінню. По-друге, це накопичення внутрішнього багажу знань та інформації про навколишній світ. Їхній дошкільник прагне осмислювати і впорядкувати, бажаючи поділитися з іншими. Розвиток довільності, як і загальний інтелектуально-особистісний розвиток дають можливість дитині самостійно, без допомоги дорослих людей налагодити та здійснити спільну гру. У 5-6-річному віці дитина вже може розподіляти ролі до гри, вибудовуючи свою поведінку відповідно до ролі. Ігрова взаємодія починає супроводжуватися промовою, яка відповідає за змістом та інтонацією. Мова супроводжує реальні відносини дітей, але при цьому відрізняється від рольової мови. Всі особливості розвитку в цей період призводять до двох суттєвих змін у житті дитини. Насамперед змінюється роль взаємовідносин дитини з однолітками у межах емоційного життя з наступним ускладненням даних взаємовідносин. По-друге, з’являється інтерес до особистості та особистих якостей оточуючих дітей.

Дружба

 Друзі з двору, в секції або в дитячому садку виступають як основа у розвитку дитини. Взаємодіючи між собою вони обмінюються відкриттями. Варто забезпечити дитині можливість спілкуватися з дітьми, особливо якщо вона не відвідує дитячий садок. Що більше уваги приділити комунікативним навичкам, то простіше йому буде у школі. У віці 5-6 років активно розвиваються творчі здібності малюка. Які гуртки у цьому допоможуть? Танці Гуртки художньої самодіяльності Спортивні секції Уроки акторської майстерності

У цьому віці провідною діяльністю, як і раніше, є гра. До 5-6 років гра поступово ускладнюється, змінюється, серед решти, переважають сюжетно-рольові ігри. Гра несе дуже важливу функцію: дитина вчиться граючи. Тому, особливо корисними будуть словесні, мовні ігри, спрямовані на розширення світогляду та словникового запасу дитини, логічні ігри, ігри на увагу, конструктор тощо. У грі важливий як сам процес, а й результат, якого приходить дитина у процесі гри. У цьому вся простежується розвиток особистісної сфери дошкільника. Наприклад, формується критична оцінка своїх дій, порівняння з ідеалом, так, правильно вирішивши вправу, дитина радіє, відчуває впевненість у собі бажання перемагати. Обов’язково помічайте успіхи дитини, хваліть його, кажіть йому, як ви за нього раді, що ви в ньому впевнені, адже в цей період для нього це особливо важливо.

4.Цей період називають сензитивним (особливо чутливий період, період найвищих можливостей) у розвиток всіх пізнавальних процесів: уваги, сприйняття, мислення, пам’яті, уяви. Для розвитку цих аспектів ускладнюється ігровий матеріал, він стає логічним, інтелектуальним, коли дитині доводиться думати і розмірковувати. У 5-6 років дитина як губка вбирає всю пізнавальну інформацію. Науково доведено, що дитина в цьому віці запам’ятовує стільки матеріалу, скільки вона не запам’ятає потім ніколи в житті. У цьому віці дитині цікаво все, що пов’язане з навколишнім світом, розширенням його світогляду.

4. Особливості розвитку сприйняття, уваги та пам’яті дітей у 5 – 6 років

 У 5-6 років продовжує розвиватися сприйняття кольору, форми та величини, а також будови предметів. Діти починають систематизувати уявлення, починаючи розрізняти і називати як базові кольори та його відтінки, а й проміжні кольори. Вони розрізняють форму прямокутника, овалу, трикутника. Сприймають розмір і величину об’єкта, легко шикуючи в ряд (зростання або спадання), працюючи одночасно з десятьма різними предметами. У дошкільнят зростає стійкість уваги, відбувається розвиток здатності до його розподілу та перемикання. Психологи та педагоги спостерігають у них перехід від мимовільної уваги до довільного, причому обсяг уваги на початку навчального року становить від 5 до 6 об’єктів, а до кінця року вже 6 — 7. У шестирічному віці починає формуватись довільна пам’ять. У цей період дошкільник за допомогою образно-зорової пам’яті здатний запам’ятовувати від 5 до 6 об’єктів. Приблизний обсяг слухової вербальної пам’яті у віці становить близько 6 слів. У дитини також розвиваються відповідні види пам’яті: Зорова, Слухова, Тактильна та ін. Довільність психічних процесів – це психологічний механізм вольової регуляції, вміння змусити себе запам’ятати те, що саме не запам’ятовується, і бути уважним до того що зовсім не цікаво, оскільки перед дитиною поставлене таке завдання.

Характеристика розвитку пізнавальних процесів: Або що має вміти дитина 5-6 років? УВАГА: — Виконати завдання, не відволікаючись протягом 10-15 хвилин; — Утримувати в полі зору 6-7 предметів; — Знаходити 5-6 відмінностей між предметами; — Виконувати самостійно завдання за запропонованим зразком; — Знаходити 4-5 пар однакових предметів ПАМ’ЯТЬ: — Запам’ятовувати 6-8 картинок протягом 1-2 хвилин; — Розповідати напам’ять кілька віршів; — Переказати близько до тексту прочитане твір; — Порівнювати два зображення по пам’яті; МИСЛЕННЯ: — Визначати послідовність подій; — Складати розрізану картинку з 9 частин; — Знаходити і пояснювати невідповідності на малюнках; — Знаходити і пояснювати відмінності між предметами та явищами; — Знаходити серед запропонованих 4 предметів зайвий, пояснювати свій вибір. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ: Мати досить багатий словниковий запас. Може брати участь у розмові, висловлювати свою думку. Вміє аргументовано та доброзичливо оцінити відповідь, висловлювання однолітка. Складає за зразком розповідь сюжетної картини, за набором картинок; послідовно, без суттєвих перепусток переказує невеликі літературні твори. Визначає місце звуку у слові. Вміє підбирати до іменників кілька прикметників; замінювати слова іншим словом зі схожим значенням.

У віці близько 5 років у розвитку дитини відбувається великий стрибок. До п’яти років він повинен мати уявлення про оборотні та незворотні процеси, відрізняти ситуації, в яких відбулася зміна якоїсь ознаки чи кількості, від ситуацій, у яких кількість (або ознака) залишилися незмінними. Наприклад, при переливанні води з широкої низької судини у вузьку та високу кількість її не змінюється, хоча зовні може здатися, що їх поменшало за кількістю. Дитина після 5.5 року повинна розуміти, що кількість каменів при зміні їхнього розташування залишилося незмінним. Сприяє загальному психічному розвитку активізація уяви. У цьому віці уява є основою для вирішення найпростіших арифметичних завдань, а також усного рахунку в межах першого десятка. Завдяки йому формується геометрична інтуїція, проявляється можливість вирішення найпростіших геометричних завдань. Уява — це найважливіша вища психічна функція, що є основою успішності всіх видів творчої діяльності, зокрема й дорослого. Не можна не погодитися з Альбертом Ейнштейном, який вважав, що уява важливіше, ніж знання. Сензитивний період у розвитку уяви – саме дошкільний вік. Водночас довгий час навчання дітей будувалося на основі дії дитини за зразком, відтворення моделі, яка передбачається дорослим. При такому підході творча сила уяви вже до 8 років згасає, і розвиток творчого потенціалу дитини дуже утруднений. Тому дорослі повинні навчитися цінувати в дошкільнику не здатність робити за вказівкою чи зразком те, що пропонує дорослий, а вигадувати власні плани, формувати задуми і реалізовувати індивідуальну уяву у всіх видах діяльності. Математика вимагає переводити абстрактні поняття у зорові образи, візуалізувати їх. Розвитку цієї здібності сприяє, зокрема, знайомство з безпредметним, абстрактним мистецтвом, об’єктом уваги якого стає лінія, форма, колір власними силами. Заняття музикою, зокрема слухання музичних творів, активізують абстрактне мислення і уяву. На наш погляд, перевага має бути віддана виразною та інтелектуальною музикою XX століття перед більш звичною для педагогів, які працюють з дітьми дошкільного віку, музикою, в якій домінує образотворче початок. Особливість дітей даного віку – інтерес та потяг до гарного, естетично цінного. І з цим не можна не зважати на педагога, обираючи методичні прийоми роботи з дошкільнятами. Естетичність використовуваних наочних матеріалів, їх композиції на занятті, наприклад математичної, багато в чому визначає рівень зацікавленості хлопців самим предметом. Необхідно прищепити дітям смак до роздумів і міркувань, пошуку рішень, навчити відчувати задоволення від інтелектуальних зусиль, що додаються, і одержуваного у вигляді вирішення проблеми інтелектуального результату.

Важливо, щоб дітей супроводжував успіх. У методиці роботи з дітьми даного віку доцільно зберігати упор на продуктивну діяльність та організацію цікавого, проблемного або розвиваючого досвіду.

Насамкінець також одна з особливостей розвитку дитини дошкільного віку – потреба в увазі значущого дорослого

Дитина дошкільного віку вчиться розмірковувати незалежно від дорослого, в неї розвивається ставлення до життя. Приділіть цьому моменту більше уваги, адже є ризик втратити емоційну близькість. Якщо Ви не впливатимете на поведінку дитини і не почнете приділяти їй увагу, це спричинить розвиток комплексів і страхів. Психологічна характеристика дітей 5-6 років така, що може з’явитися боротьба за першість – дитина почне привертати до себе увагу поза домом, йти на крайнощі. Це вплине на його поведінку. Він може замкнутися у собі, вирішивши, що не потрібен близьким. Недолюблені діти найчастіше виростають людьми, які не схильні до прояву емоцій. До п’яти років завершує свій розвиток права півкуля мозку і відділи кори, пов’язані з обробкою інформації, що надходить. Мозок ще якийсь час залишатиметься пластичним. Крім нових пізнавальних процесів (довільні пам’ять і увага, уява) з’являються особистісні особливості, пов’язані зі здатністю впорядковувати свої потреби і робити самостійні висновки про те, «що таке добре і що таке погано».

І наостанок пропоную вам переглянути М/ф «Помилки батьківських настанов» як їжа для роздумів

Джерело: https://sfp.org.ua/psixologichni-osoblivosti-ditej-5-6-rokiv/
© https://sfp.org.ua/