19 квітня о 18:00Вебінар: Як організувати якісний урок літератури для учнів із кліповим мисленням

"Вивчення однорідних членів речення в 5,8 класах на основі історичних матеріалів"

Про матеріал

Речення для опрацювання взяті з художньої літератури як прозовою мовою, так і віршованою. Матеріал містить різнопланові завдання: диктанти, творчі завдання та інше.

Перегляд файлу

Тема «ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ» (для 5, 8 класів)

 

Завдання 1.1. Прочитайте уважно текст. Перекажіть його. Що нового ви дізналися про слов’ян? Випишіть речення, ускладнені однорідністю. Підкресліть однорідні члени залежно від їх синтаксичної ролі. Поясніть розділові знаки.

     

Слов’яни

Стародавні грецькі історики називали слов’ян антами та венедами. Еліни вважали, що назва слов'янин походить від слова sclave, що в перекладі означає раб, невільник. У прадавні часи римські та грецькі війська іноді захоплювали в полон слов’ян та обертали їх на рабів. Проте це тільки припущення. Ми знаємо з історичних джерел, що слов’яни були мужніми, хоробрими та вправними вояками, самі часто здійснювали походи на грецькі землі, беручи в полон багатьох греків. До того ж слов’яни були дуже дотепні та кмітливі.

 

Завдання 1.2.     

 Найголовнішим для слов’ян було хліборобство. Вони сіяли пшеницю, жито, ячмінь, просо. Оброблялася земля тоді дуже важко, адже спочатку треба було відвоювати її в лісу. Робили це так. Передусім шукали відповідну ділянку землі, потім «підсікали» залізними сокирами дерева й кущі. Ціле літо вони сохли, а наступного року їх спалювали. Важкою бороною попіл змішували із землею. Таке рільництво назвали підсічним.

Життя в ту пору було важке, невпокійливе та сповнене всіляких небезпек. Нашим пращурам не раз доводилося зі зброєю орати землю.

 

Завдання 1.3.

Крізь століття до нас дійшли відомості про те, що наші пращури були дуже гостинні. Чужинців та мандрівників вони зустрічали з великою шаною. Купці та гості любили відвідувати слов’янські селища. Серед слов’ян не було ні крадіїв, ні розбійників. Коли родина йшла працювати на поле або вирушала на полювання, то залишала відчиненими хатні двері. Кожна голодна людина могла зайти та взяти приготовлену для неї їжу.

 

Завдання 1.4. Прочитайте уважно текст. Перекажіть його. Що нового ви дізналися про джуру? Випишіть речення, ускладнені однорідністю. Підкресліть однорідні члени залежно від їх синтаксичної ролі. Поясніть розділові знаки.

  

Джура

Кожен статечний запорожець мав свого джуру. Так називали хлопчиків, яких приводили запорожці на Січ. Після таких татарських набігів у селах лишалося багато осиротілих дітей. Жаліючи бідолах, козаки забирали їх під свою опіку.

Джури за кілька років вивчали запорозькі звичаї, наслухавшись від захожих кобзарів дум та пісень, ставали свідомими синами України та Війська Запорозького. Вони допомагали кухарям, чистили зброю, поралися біля коней, ходили з козаками у походи, де ставали у великій пригоді названим батькам: підносили зброю, воду, допомагали пораненим, виконували всілякі дрібні доручення.

Джури ходили у січову школу при церкві, де навчалися читати, писати, хоровому співу, музиці, а також проходили курс фізичного й військового виховання.

У вільний час хлопці завжди спостерігали за тренуванням дорослих козаків у лучній стрільбі, за проведенням двобоїв. Якщо виявлялося, що джура непридатний до військового діла, то його, як правило, відправляли із Січі.

Коли джура досягав парубоцького віку, то він був уже достойним звання запорозького козака.

 

Завдання 2.1. Вибірковий диктант. Прочитайте уривок з епічної поеми Леоніда Ісакова «Історія України». Знайдіть речення, ускладнені однорідністю, зачитайте. Усно поясніть розділові знаки.  Запишіть ці речення. Підкресліть однорідні члени залежно від їх синтаксичної ролі. 

… Здавен наші предки жили у цьому краю.

Народ роботящий, непереможний в бою,

З ремеслами знався, пишався землею,

Силою не раз хизувався своєю.

Спокою вороги не давали ніколи:

Землю щораз розоряли монголи,

Сармати і скіфи, готи й авари,

За ними на зміну тягнулись хозари.

Та зиску вони з нас ніколи не мали.

Ховалися селі й міста між лісами.

І захищатися славний наш предок умів,

Степами й лісами ганяв ворогів…

 

Завдання 2.2.  

Ольга, хоча й селянкою була,

Миттю князівству лад дала,

Ростила сина Святослава на підмогу

І до древлян простелила дорогу.

Про це склали легенди люди,

Та переказувати їх вам не буду.

Ольга східних слов’ян об’єднала,

Всім русам господинею стала,

Хрестилася перша з руських князів,

Приймала в себе іноземних послів,

З римлянами й греками зносини мала,

Ходила в Царград, у Рим послів посилала… 

 

Завдання 2.3.  

  Сини мужали, кожен мав уділ,

Княжив на ньому, керував як умів.

Ставив застави, будував городи,

До Києва подать тільки несли.

Русь розцвітала , багатіла щоднини,

Вже не хотіла давати данини.

Знову Новгород перший повстав,

Ярослав подать першим не послав.

Володимир зібравсь на нього походом,

Та заслаб і помер (10) 15 годом…

 

Завдання 2.4.  

… Потому Ярослав правив Руссю сам,

Давав лад великим й малим городам.

Жив мирно, війни не любив,

Вимушено лише у походи ходив.

Із греками війни завершив навіки

Й печенігів степом розвіяв без ліку…

… Мирні турботи йому були до душі:

Пам’ятки древні за ним майже  всі –

Церква Святої Софії й Золоті ворота.

І про письмо була турбота.

Зібрав бібліотеку, шкіл набудував,

Руссю опікувався, про неї і дбав…

 

Завдання 3. Запишіть речення під диктовку. Підкресліть однорідні члени залежно від їх синтаксичної ролі. Поясніть розділові знаки.

 

  1.               У дружині варязького князя Рюрика, який князював у Новгороді, було два славних рицарі: Аскольд і Дір. 2. Аскольд і Дір зібрали велике військо, довели до ладу життя із сусідніми племенами, відігнали хозар, примусили деревлян платити Києву данину. 3. Похід виявився вдалим, адже військо повернулося з багатою здобиччю: золотом, сріблом, шовковими тканинами. 4. Князь Олег приєднав до Київського князівства землі деревлян, обклав даниною плем’я сіверян, визволив сусідніх радимичів від сплати данини хозарам. 5. У віддалених від Києва краях Олег будував міста й переселяв туди дружинників, ремісників і купців. 6. Хитрі деревляни заманили Ігореву дружину в пастку, перебили її стрілами, самого ж князя привязали до двох нахилених до землі беріз, а тоді відпустили дерева, які розірвали київського володаря. 7. Після походу Ольга поставила на далеких від Києва землях вірних воєвод і дружинників, упорядкувала податки, установила справедливий суд. 8. Ольга пропагувала християнську віру, у Києві та Пскові збудувала великі храми. 9. Коли на Київ нападали кочівники, дружина й озброєне населення піднімалися на вали, пускали у ворога влучні стріли, кидали важке каміння та лили окріп. 10. На відміну від своїх попередників, Ярослав Мудрий не любив військових походів, а більше уваги приділяв державним справам. 11. Три дочки Ярослава стали королевами: Анна – французькою, Єлизавета – норвезькою, Анастасія – угорською. 12. Від батька Всеволода Володимир Мономах перейняв п’ять мов: грецьку, латинську, німецьку, угорську й польську. 13. Від старших дружинників Володимир Мономах узяв три істини: наречена родиться, а наречений на коня сідає; переможців не судять; переможець завжди правий. 14. Галицькі бояри утискали міста, обкладали великими податками ремісників і купців. 15. Монголо-татарська навала приступом брала укріплені міста, нищила й старих, і малих, грабувала українські землі. 16. Данило Галицький залишив у Києві воєводу Дмитра, а сам поїхав збирати військо проти татар на заході. 17. Найвидатнішими організаторами оборони прикордонних земель були К. Острозький, С. Полозович, П. Лянцкоронський, О. Дашкович, Б. Претвич та інші, які стали не тільки оборонцями, а й водили козаків у славні бойові походи до Криму і визволили чимало бранців. 18. Козацтво зароджувалося у різних краях України: на Дніпрі, на Південному Поділлі, на Чернігівщині, Волині та ін. 19. На південь від Канева, Черкас, Білої Церкви, Вінниці, Брацлава, Кам’янця землі були незаселеними і межували з Диким полем. 20. Кожний Дніпровський поріг мав назву: Кодацький, Сурський, Лоханський, Звонець, Ненаситець, Вовниги, Будило, Лишній та Вільний. 21. Під час нерівного бою козаки шукали порятунку серед скель і в печерах на берегах Дніпра, а в зручну мить зненацька знову кидалися на збентежених бусурманів і знищували їх. 22. Козацькі шаблі брали до рук родовиті князі, бояри, старости, купці, ремісники, випускники академій, позбавлені сану священики, збідніла шляхта. 23. Самійло Кішка народився у шляхетській сімї в Каневі, отримав добру освіту. 24. Самійло Кішка вперше вийшов у Чорне море в 1567 році і протягом двох років штурмував міста Козлов, Ізмаїл, Кілю, Білгород та Очаків, нещадно громив турецькі галери в морі. 25. Разом з Універсалом Стефан Баторій надав Війську Запорозькому військові клейноди – знаки влади: корогву, булаву, бунчук та котли. 26. Кошовий отаман мав військову, адміністративну, судову, духовну владу, а у воєнний час був головнокомандувачем  і мав необмежену владу. 27. Зброя запорожців була розмаїтою: шаблі, списи, пістолі, рушниці, мушкети, татарські ятагани та ножі. 28. Козаки закликали взяти під захист городових козаків, які не ввійшли до реєстру, і покарати панів за утиски українського народу, виступивши проти катів зі зброєю. 29. Посталі козаки захоплювали гармати, порох, рушниці, а населення приводили до присяги козацтву, охоче приймали у свої лави селян і міщан. 30. Стративши Северина Наливайка, король проголосив козаків ворогами Польщі, позбавив їх будь-яких прав, їх землі віддав польським панам і дозволив убивати запорожців без суду. 31. Нестерпна турецька неволя, яка тривала 26 років, не вбила в серці Самійла Кішки ні любові до рідного краю, ні козацького завзяття, ні войовничого хисту. 32. Ще з молодих років Петро Конашевич-Сагайдачний бере участь у всіх морських походах  під проводом Самійла Кішки, здобуває військовий досвід, набуває авторитету та слави серед козаків. 33. Повернувшись із походу на Москву, Сагайдачний відправив запорожців на Січ, городових козаків розпустив по домівках, а тоді поїхав у Київ у релігійних та просвітницьких справах. 34. Михайло Дорошенко завжди бився нарівні з усіма козаками і власним прикладом завзяття та мужності надавав запорожцям рішучості і впевненості в перемозі.  35. Твердість переконань і рішучість Хмельницького, його сміливість і владний жест – усе це забезпечувало йому непохитний авторитет серел народних мас і між старшиною. 36. 19 квітня 1648 року Богдана Хмельницького обрали гетьманом. Кошовий отаман вручив йому військові клейноди Війська Запорозького: яскраво-червону, писану золотом корогву, бунчук, позолочену булаву, прикрашену коштовним камінням, нові великі мідні котли, три польові легкі гармати. 37. Остаточна ліквідація гетьманства, знищення Запорізької Січі і ув'язнення її останнього кошового отамана Петра Калнишевського у 86-річному віці на 25 років у найстрашнішій тодішній московській тюрмі, спроба гайдамаків під проводом Івана Ґонти і Максима Залізняка відродити втрачену українську державність – на такому історичному полі Роман Іваничук талановито змальовує відданість і зраду, розум і недалекоглядність, кохання і ненависть.      

 

Завдання 4. Прочитайте уважно текст. Перекажіть його. Дайте заголовок. Що нового ви дізналися про Запорозьку Січ? Випишіть речення, ускладнені однорідністю. Підкресліть однорідні члени залежно від їх синтаксичної ролі. Поясніть розділові знаки.

 

Розташування Січі

Сама Січ розташовувалася на горішній частині острова і була оточена валом та глибоким ровом. На валах стояли гармати і гаківниці, щоб відбивати напади ворогів. Але центром військового життя був великий чотирикутний майдан, де збиралася рада. З трьох боків оточували його одноповерхові курені, де жили козаки.

З четвертого боку майдану розташувалися військові споруди: будинок гетьмана, писарева, суддєва та осавулові хати, склепи на зброю, порохові льохи, скарбниця, де переховувалися військові клейноди та трофеї. За ними йшли будинки для чужоземних послів та мандрівників.

З усіх боків огортала Січ скляна гладінь ріки та зелена драговина островів.

 

Завдання 5.   Прочитайте виразно строфу із поеми «Козацька доля» (розділ «Ти був шляхетний, шлях топтав до слави»). Знайдіть речення, ускладнене однорідністю. Зачитайте його. Запишіть. Підкресліть однорідні члени залежно від їх синтаксичної ролі. Поясніть розділові знаки.

… Історики твої вивчають битви,

Бурхливі, спопелілі грізні дні,

Твою любов, страждання і молитви.

Поїздив ти предосить на коні…

 

Завдання 6. Прочитайте уважно текст. Перекажіть його. Що нового ви дізналися про джуру? Випишіть речення, ускладнені однорідністю. Підкресліть однорідні члени залежно від їх синтаксичної ролі. Поясніть розділові знаки.

 

Козак Тарас Бульба

… І поміж тими козаками, поміж тими всімома полковниками найвиборніший був

один козак – Тарас Бульба. Все давало йому перевагу над іншими: і його літа, і бувалість, і вміння керувати своїм військом, і величезна ненависть до ворога. Навіть самим козакам здавалось аж завеликою його нещадна лють і жорстокість. Тільки вогонь та шибеницю призначала його сива голова, і слово його на військовій раді дихало самим тільки знищенням. Не варто описувати ні всіх боїв, де показували себе козаки, ні всього, що трапилося під час тієї війни, все те записано на сторінках літопису…

 

Завдання 7. Прочитайте текст. Перекажіть його. Випишіть речення, ускладнені однорідністю. Підкресліть однорідні члени залежно від їх синтаксичної ролі. Поясніть розділові знаки.

 

Відносини між ханом та запорожцями зав’язалися випадково.

Якось на морі зчинилася буря, і кілька козацьких чайок хвилями прибило до берегів Криму.

Запорожці опинилися в скрутному становищі і, як завжди, почали готуватися до бою, щоб скласти голови аби не потрапити у полон.

Та несподівано для козаків замість очікуваної атаки до них прибули татарські посли. Кримський хан обдарував запорожців коштовною зброєю і запропонував їм стати посередниками між ним і козацьким гетьманом. Хан просив не робити нападів на Крим і з цим проханням відпустив запорожців додому.

 

1

 

doc
Додано
25 липня 2019
Переглядів
300
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку