Вивчення творчості Тараса Шевченка в 9 класі з використанням елементів критичного мислення на уроках української літератури

 

 

 

Вивчення творчості Тараса Шевченка в 9 класі з використанням елементів критичного мислення на уроках української літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор-упорядник:

 Кулик Світлана Василівна, учитель української мови та  літератури Шевченківського ліцею Шевченківської районної ради,   спеціаліст І категорії

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета цієї збірки – допомогти вчителям у підготовці та проведенні уроків української літератури в 9 класі при вивченні творчості Т.Г.Шевченка з використанням завдань критичного мислення, які допомагають вільно комбінувати ідеї, вирішувати проблеми та використовувати їх під час прийняття самостійного рішення.

 

 

 

 

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………….3

І. Основна частина

Цикл уроків по вивченню творчості Тараса Шевченка у 9 класі

Урок №1

Тарас Григорович Шевченко (1814 – 1861)

Життєвий шлях. Початок творчості. Ранні твори. «До Основ’яненка», 

  «На вічну пам'ять Котляревському», «Думка» («Нащо мені…»)……………….5

Урок №2

Тривога за жіночу долю у творах Тараса Шевченка.

Балади «Причинна», «Лілея»……………………………………………………..17

Урок №3      

Тарас Шевченко. Поема «Гайдамаки». Історична доля українського народу.     

Заклик до єднання слов’янських народів…………………………………………19

Урок №4

РМ Усний твір-характеристика персонажа поеми Т Шевченка «Гайдамаки......21

Урок № 5

Т. Шевченко. Поема «Кавказ», її ідейна спрямованість. Образ Прометея……..27

Урок № 6

Викриття самодержавно-кріпосного ладу в поемі «Сон» («У всякого своя доля…») Тараса Шевченка. алегорія, гротеск, умовність…………………...…..24

Урок № 7

Контрольна робота.  Тестування………………………………………………….26

Урок № 8

Тарас Шевченко. Послання «І мертвим,і живим, і ненародженим…»………....28

Урок № 9

Тарас Шевченко. «На панщині пшеницю жала…», «Марія», «У нашім раї на землі…». Тема матері й дитини в творчості поета……………………………….30

Урок № 10

Тарас Шевченко. Поезії «Доля», «Росли укупочці, зросли…».  Лірика Т.Шевченка  періоду арешту й заслання і після повернення після заслання.. Тарас Шевченко і Біблія. «Ісаія. Глава 35». Духовна присутність Біблії в усій творчості поета. Цикл «Давидові псалми». Ставлення Шевченка до Біблії……32

Урок №11

Підсумковий урок. Світова велич українського поета. Огляд пое­тичної спадщини, малярського доробку, прози, драматургії, мірку­вань зі «Щоденника». Вшанування пам'яті поета………………………………………..35

Урок № 12

Контрольна робота .Письмовий твір-роздум за творчістю Кобзаря……………36

Висновок…………………………………………………………………………….37

Список використаної літератури…………………………………………………..38

 

 

Вступ

 У розв’язанні підвищення ефективності навчального процесу з української літератури  проблема організації навчальної діяльності учнів на уроці є чи не найважливішою.

 Лише включившись в активний процес навчання, учень може глибоко проникнути в предмет, засвоїти матеріал на рівні основних ідей, закономірностей і правил, оволодіти мовленням, навчитися використовувати здобуті знання і вміння для подальшого пізнання.

   Однією з важливих умов ефективності навчального процесу на уроках літератури  є його різноспрямованість, залучення школярів до виконання різних, але взаємопов’язаних видів діяльності, які сприяють розвиткові як логічної, так емоційної сфери особистості, забезпечують формування мотивів навчальної діяльності, здобуття міцних і усвідомлених  знань, умінь та навичок. Взаємопов’язане виконання учнями на уроках різних видів навчальної діяльності забезпечує всебічний вплив на школяра, на різні сфери його свідомості, стає засобом гармонійного розвитку особистості.

Знання, вміння та навички, котрі школярі  набувають й виробляють, навчаючись в освітніх закладах, беззаперечно є важливими. Поряд із цим сьогодні актуальності набуває поняття компетентності учня, що визначається багатьма чинниками, оскільки саме компетентності, на думку багатьох міжнародних експертів, є тими індикаторами, що дозволяють визначити готовність випускника до життя, його подальшого особистого розвитку й до активної участі в житті суспільства. Одним із чинників розвитку компетентностей   є впровадження в освіту основ критичного мислення..

Навчити учня критично мислити – це означає:

• використовувати такі мисленнєві операції, як аналіз, синтез, оцінювання в роботі з різними джерелами інформації;
• ставити запитання різних типів і відповідати на них, виходячи з особливостей джерела інформації або ситуації;
• ефективно здійснювати пошук інформації, структурувати, систематизувати критично оцінювати її;
• відрізняти факти від думок, виявляти спрямованість і необ’єктивність інформації;
• знаходити, розуміти і оцінювати їх, використовувати контраргументацію і спростування;
• брати участь у дискусіях та дебатах, ефективно відстоюючи свою позицію тощо.

Таким чином, завданням критичного мислення є формування в учнів нових методів і способів мислення та пізнання. Досягнення цього результату є можливим за умови активності учнів та бажання працювати.

Вивчення творчості Тараса Григоровича Шевченка в 9 класі для учнів є досить складним  процесом, оскільки твори Кобзаря багатогранні, матеріал для вивчення об’ємний. Тому вчителю інколи складно скомпонувати цілісний, пізнавальний урок. Звісно, є завдання репродуктивного характеру, але сучасна система освіти вимагає від педагога озброєння різноманітними арсеналом дослідницьких і пошукових методів. Отже, створюючи уроки по творчості Т.Шевченка, учитель має ставити за мету не лише розказати інформацію для заучування, а й дати матеріал для обмірковування, аналізу та синтезу, використовуючи для цього завдання з елементами критичного мислення.

  Створивши оптимальний урок по вивченню творчості Тараса Шевченка, учитель зможе розкрити в доступній для сучасних учнів формі  неординарність цієї особистості та геніальність його таланту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №1

Тарас Григорович Шевченко (1814 – 1861)

Життєвий шлях. Початок творчості. Ранні твори. «До Основ’яненка», «На вічну пам'ять Котляревському», «Думка» («Нащо мені…»).

Мета:  поглибити знання учнів про життєвий шлях Кобзаря; розкрити роль і місце творчості Т.Шевченка як для його історичної доби, так і для всієї історії України; з’ясувати особливості ранньої творчості поета; познайомити зі змістом зазначених поезій; формувати уміння самостійно опрацьовувати навчальний матеріал, працювати з додатковою літературою; розвивати навички виразного читання, аналізу поетичних творів, уміння висловлювати власну точку зору; виховувати повагу до творчості Тараса Шевченка.

Тип уроку: урок сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Хід уроку

І Оголошення теми, мети уроку

ІІ Основний зміст уроку

1. Слово вчителя.

Тарас Шевченко – геній українського народу. Він прожив недовге, але яскраве життя, сповнене болю, розпачу, надій, страждань. Доля не дала йому сім’ї, родинного затишку, про яке він мріяв усе життя. Але проведіння дало йому можливість стати велетнем духу цілого народу.

2. Усний журнал «Життя і творчість Тараса Шевченка».

Повідомлення учнів за планом:

1.Дитинство і молодість.

2. Викуп.

3. В Академії мистецтв.

4. Перша подорож Україною.

5. Друга подорож Україною.

6. Арешт і заслання.

7. Третя подорож Україною.

8. Останні роки життя.

9. Повернення в Україну.

(На інтерактивній дошці спроектовані ілюстрації картин Т.Шевченка та ілюстрації, пов’язані із життям Кобзаря)

1-й учень.

Дитинство і молодість

Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 року у селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині село Звенигородського району Черкаської області) в закріпаченій селянській родині Григорія Івановича Шевченка та Катерини Якимівни Бойко козацького походження. Згідно з родинними переказами, його діди і прадіди козакували, служили у Війську Запорізькому, брали участь у визвольних війнах і повстаннях.

Сім’я Тараса на чолі з батьком Григорієм Івановичем Шевченком повернулася до села Кирилівки, Звенигородського повіту, на Київщині, звідки був родом Григорій Іванович. Дитячі роки Тараса проходять у цьому селі. 12 травня (24 травня за новим стилем) 1816 року народилася Тарасова сестра Ярина. 26 січня (7 лютого за новим стилем) 1819 року народилася Тарасова сестра Марія. Був такий випадок, коли малий Тарас пішов шукати «залізні стовпи», що «підпирають» небо, і заблудився в полі. Чумаки, зустрівши хлопця, забрали його з собою і ввечері привезли в Кирилівку. 8 березня (20 березня за новим стилем) 1821 року народився Тарасів брат Йосип.

Восени 1822 року Тарас Шевченко починає вчитися грамоти у місцевого дяка Совгиря. Знайомиться з творами Г. Сковороди. В період 1822-1828 років намалював «Коні. Солдати» (картина не знайдена).

Рано втративши матір (20 серпня (1 вересня) 1823 року), яка померла від тяжкої праці й злиднів, залишивши сиротами шестеро дітей, він з дитинства зазнав багато горя і знущань. 7 жовтня (19 жовтня) 1823 року Тарасів батько одружується вдруге з удовою Оксаною Терещенко, в якої вже було троє дітей.

22 червня (4 липня) 1824 року народилася Тарасова сестра Марія — від другого шлюбу Григорія Івановича^. Тарас чумакує з батьком. Буває в Звенигородці, Умані, Єлисаветграді (тепер Кіровоград). 21 березня (2 квітня) 1825 року від тяжкої праці на панщині помер Тарасів батько — Григорій Іванович Шевченко. Залишившись сиротою, Тарас іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Як «школяр-попихач» носить воду, опалює школу, обслуговує дяка, читає псалтир над померлими, продовжує навчання. Під час навчання Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури. Не витерпівши знущань дяка П. Богорського, Тарас тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. І знаходить, відчуваючи великий потяг до живопису, кілька днів наймитує і «вчиться» малярству у диякона Єфрема (м. Лисянка, Звенигородського повіту, на Київщині). Також мав учителів-малярів із села Стеблева, Канівського повіту, на Київщині та із села Тарасівки, Звенигородського повіту, на Київщині. 1827 року пасе громадську отару овець у с. Кирилівці. Зустрічається з Оксаною Коваленко, подругою дитинства, яку не раз згадує у своїх творах. Саме їй присвячено вступ до поеми «Мар’яна-черниця».

Наймитуючи у кирилівського попа Г. Кошиці, Тарас буває в м. Богуславі (куди возив поповича до школи і на продаж яблука та сливи). В цей же час їздив на базари до містечок Буртів і Шполи .1828 року Шевченка взяли козачком (слугою) до панського двору у с. Вільшану (Звенигородського повіту на Київщині), куди він пішов за дозволом, щоб вчитися у хлипнівського маляра. Коли Тарасові минуло 14 років, помер В. Енгельгардт і село Кирилівка стала власністю його сина П. Енгельгардта, Шевченка ж зробили дворовим слугою нового поміщика в маєтку Вільшани. Одного разу 6 грудня (18 грудня) 1829 року поміщик Павло Васильович Енгельгардт застав Шевченка вночі за малюванням козака М. Платова (героя Вітчизняної війни 1812 р.), нам’яв вуха кріпаку-слузі та наказав відшмагати його на стайні різками. Наступного дня наказ було виконано: кучер Сидорка відшмагав Шевченка на стайні різками за малювання. Протягом 1829-1823 років малював копії з картин суздальських майстрів.

Протягом майже 2,5 років – з осені 1828 року до початку 1831 р. – Шевченко пробув зі своїм паном у Вільні, проте деталі цієї подорожі мало відомі. Не виключено, що там він міг відвідувати лекції малювання у професора Віленського університету Й. Рустемаса. У тому ж місті Шевченко міг бути очевидцем Польського повстання 1830 р. Із цього періоду перебування у Вільно зберігся малюнок Шевченка «Погруддя жінки», якість якого свідчить про майже професійне володіння олівцем.

Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка , а щоб мати зиск з невгамовного потягу юнака до малювання, віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва, адже у великих панів було модою мати своїх "покоєвих художників". З цього часу і аж до 1838 року Шевченко живе у будинку Крестовського (тепер — Загородний проспект, 8), де наймав квартиру Ширяєв. Ночами, у вільний від роботи час, Шевченко ходив до Літнього саду, змальовував статуї, тоді ж уперше почав писати вірші. 1833 року намалював портрет поміщика Павла Енгельгардта (акварель) (оригінал, датований автором, зберігається в Державному музеї Т.Г.Шевченка у Києві).^. 1835 року познайомився з Ф. Толстим, який згодом брав участь у звільненні Шевченка з кріпацтва. У повісті «Художник» Шевченко розповідає, що в доакадемічний період він намалював: «Аполлон Бельведерський», «Фракліт», «Геракліт», «Архітектурні барельєфи», «Маска Фортунати» (олівець). Шевченко бере участь у розпису Великого театру як підмайстер-рисувальник. Виконав композицію «Олександр Македонський виявляє довір’я своєму лікареві Філіппу» (акварель, туш, перо). Дата і підпис Шевченка. Малюнок виконано на тему, оголошену ще 1830 р. для конкурсу в Академії художеств на одержання золотої медалі. Намалював: «Смерть Олега — князя древлянського» (туш), «Смерть Віргінії» (акварель, туш), на обох дати і підпис Шевченка, «Смерть Богдана Хмельницького» (туш, перо і пензель). До цього часу дослідники відносять також виконання Шевченком малюнків, про які є згадка в його повісті «Художник»: «Геркулес Фарнезький» , «Аполліно» — копія, рисунки для розпису Великого театру в Петербурзі, «Маска Лаокоона», «Слідок із скульптурного твору Мікеланджело», «Голова Люція Вера», «Голова Генія»; «Анатомічна фігура»; «Германік»; «Фавн, що танцює».

2-й учень.

Викуп

Портрет В.Жуковського (К.Брюллов, 1838р.)

Улітку 1836 Шевченко  познайомився зі своїм земляком — художником І. Сошенком, а через нього — з Євгеном Гребінкою, В. Григоровичем і О. Венеціановим. Сошенко вмовив Ширяева відпустити Шевченка на місяць з ним, щоб цей час він використав для відвідування зали живопису Товариства заохочення художників. 5 квітня (17 квітня) 1838 Шевченко разом з А. Мокрицьким відвідує Ермітаж, де оглядали твори видатних художників (Ван-Дейка, Рубенса, Веласкеса, Гвідо Рені та інших), говорили про достоїнства їхніх полотен. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Пан погодився відпустити кріпака за великі гроші – 2500 рублів. Щоб їх здобути, Карл Брюллов намалював портрет Василя Жуковського – вихователя спадкоємця престолу, і портрет розіграли в лотереї, в якій взяла участь царська родина. Лотерея відбулася 22 квітня (4 травня) 1838 року, а 25 квітня (7 травня) Шевченкові видали відпускну. Дослідники-мистецтвознавці періоду 1937-1938 років відносять також малярські твори, про які є згадка в повісті Шевченка «Художник», а саме: «Анатомічна статуя Фішера», «Мідас, повішений Аполлоном»; «Едіп, Антігона та Полінік», «Ієзекіїль на полі, всіяному кістками».

3-й учень.

В Академії мистецтв

Перед Шевченком відчинилися двері в широкий світ науки й мистецтва. Він скоро став студентом Академії мистецтв, а вже там - улюбленим учнем Брюллова. Бувши вже неабияким портретистом, протягом навчання він опанував також мистецтво гравюри й виявив нові видатні здібності як графік та ілюстратор. 23 червня (5 травня) 1838 року за рисунок з гіпсових фігур на місячному екзамені в Академії мистецтв Шевченкові виставлено номер тринадцятий (Найкраща робота оцінювалась № 1, а далі оцінки йшли по низхідній).

 Після викупу оселився на 4-й лінії Васильєвського острова у будинку № 100 . 2 листопада (14 листопада) 1838 року Шевченко в Гатчині написав «Думку» («Тяжко, важко в світі жити...»), вперше надруковано в харківському альманасі Бецького «Молодик». 24 листопада (4 грудня) 1838 року переїхав на квартиру до Сошенка в будинок № 307 3-го кварталу Васильєвської частини .

Катерина (олія, 1842)

Воднораз Шевченко наполегливо працював над поповненням своєї освіти, жадібно читав твори класиків світової літератури й захоплювався історією та філософією. Під враженням вістки про смерть автора «Енеїди» Шевченко написав вірш «На вічну пам'ять Котляревському». Разом із чотирма іншими його поезіями цей вірш побачив світ в альманасі Гребінки «Ластівка» (1841). Першу збірку своїх поетичних творів Шевченко видав 1840 під назвою «Кобзар». До неї ввійшли 8 поезій: «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Окремими виданнями вийшли поеми «Гайдамаки» (1841) та «Гамалія» (1844). Вірші Шевченка справили на українське суспільство велике враження, проте російська богема загалом негативно поставилася до молодого поета, звинувативши його головним чином у тому, що він пише «мужицькою мовою». Улітку 1842, використавши сюжет поеми «Катерина», Шевченко намалював олійними фарбами однойменну картину, яка стала одним з найпопулярніших творів українського живопису.

4-й учень.

Перша подорож Україною

13 травня (25 травня) 1843 року Шевченко з Петербурга виїхав в Україну. Зупинився поет у Качанівці на Чернігівщині (маєток поміщика Григорія Тарновського). В червні 1843 побував у Києві, де познайомився з М. Максимовичем та П. Кулішем, і на Полтавщині відвідав Є. Гребінку. В липні 1843 року у с. Ковалівці Шевченко відвідує Олексія Капніста (учасник руху декабристів). Обидва поїхали у місто Яготин до Миколи Рєпніна-Волконського оглянути галерею картин і на замовлення Григорія Тарновського зробити копію з портрета Миколи Рєпніна. Познайомився з Варварою Рєпніною. 20 вересня (2 жовтня) 1843 року гостює в рідному селі Кирилівці, Звенигородського повіту, на Київщині у сестри та братів. Протягом жовтня-грудня 1843 року перебуває в м. Яготині на Полтавщині у Рєпніних, де на замовлення Олексія Капніста виконує дві копії з портрета М. Рєпніна (оригінал намальований швейцарським художником Й. Горнунгом). Портрети зберігаються: один в Державному музеї Т.Г.Шевченка у Києві, другий — у Ленінграді, в Ермітажі.

5-й учень.

Друга подорож Україною

Циганка ворожить українській дівчині

31 березня (12 квітня) 1845 року Шевченко виїхав з Петербурга через Москву до Києва. В Москві зустрічався з Михайлом Щепкіним, оглядав Кремль. По дорозі до Києва Шевченко проїжджав Подольськ, Тулу, Орел, Кроми, Есмань, хутір Віктора Забіли під Борзною (Кукуріковщину). Протягом весни-осені 1845 року перебуває в селі Мар’їнському на Полтавщині (Миргородський повіт). Жив він у поміщика О.Лук’яновича (в окремому від панів приміщенні), малював портрети і краєвиди. Тут поет здружився з селянами, охоче з ними зустрічався і розмовляв. У вересні гостює у своїх родичів у с. Кирилівці, відвідує сестру Катерину в с. Зелена Діброва, був у    с.Княжому. Ставши співробітником Київської Археографічної Комісії, Шевченко багато подорожував Україною, збирав фольклорні й етнографічні матеріали та змальовував історичні й архітектурні пам'ятки. Восени та протягом зими 1845 року Шевченко написав такі твори: «Іван Гус» («Єретик»), «Сліпий», «Великий льох», «Наймичка», «Кавказ», «І мертвим, і живим…», «Холодний Яр»^[ , «Давидові псалми»; важко захворівши, написав наприкінці 1845 вірш «Заповіт», у якому проголосив заклик до революційної боротьби за визволення свого поневоленого народу. Через їхній яскраво антирежимний характер нові поетичні твори Шевченка не могли бути надруковані й тому розповсюджувались серед народу в рукописних списках. Сам Шевченко переписав їх для себе у спеціальний зошит-альбом, якому дав назву «Три літа» (1843 — 1845).

6-й учень

Арешт і заслання

Шевченко Тарас Григорович. Скульптура Миколи Шматька в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка

Навесні 1846 року Шевченко прибув до Києва, оселився в будинку (тепер — Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка) в колишньому провулку «Козине болото». У цей час були написані балади «Лілея» та «Русалка». В квітні Тарас пристав до Кирило-Мефодіївського братства, таємної політичної організації, заснованої з ініціативи Миколи Костомарова. 27 листопада 1846 року Шевченко подає заяву на ім'я попечителя Київського навчального округу про зарахування на посаду вчителя малювання у Київському університеті Святого Володимира, на яку його затвердили 21 лютого 1847.  У березні 1847 року, після доносу, почалися арешти членів братства. Шевченка заарештували 5 квітня 1847, відправили під конвоєм до Петербурга й ув'язнили в казематі так званого Третього відділу. Під час допитів поет виявив неабияку мужність і незалежність: він не зрікся своїх поглядів і не виказав нікого з братчиків. Перебуваючи біля двох місяців за ґратами, Шевченко продовжував писати вірші, що їх згодом об'єднав у цикл «В казематі». Серед в'язничних мурів, чекаючи кари, Шевченко зміг написати таку рідкісну перлину лірики, як вірш «Садок вишневий коло хати…». Безмежну любов до України поет висловив у вірші «Мені однаково».

Шевченка, у якого під час обшуку знайшли альбом поезій «Три літа», покарали набагато тяжче, ніж інших притягнених до слідства братчиків: заслали в солдати до Оренбурга. На вироку Микола І власноручно дописав: «Під найсуворіший нагляд і з забороною писати й малювати». В Орській фортеці всупереч суворій забороні, Шевченко продовжував крадькома малювати і писати вірші, які йому вдалося переховати й зберегти в чотирьох «захалявних книжечках» (1847, 1848, 1849, 1850). За того часу Шевченко написав поеми «Княжна», «Варнак», «Іржавець», «Чернець», «Москалева криниця» та багато поезій. Поет цікавився життям казахів, що кочували в околицях фортеці, вивчав їх пісні й легенди та малював сценки з їхнього побуту.

Деяке полегшення становища Шевченка зайшло навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. Перебування на о. Кос-Арал було дуже продуктивним у його творчості. Крім виконання численних малюнків, сепій та акварелей, Шевченко написав поеми «Царі», «Титарівна», «Марина», «Сотник» і понад 70 поезій, у яких відбиті важкі переживання, спричинені неволею і самотністю. В Оренбурзі Шевченко зблизився з засланцями-поляками, учасниками повстання 1830 –1831, і заприязнився з польським істориком Б.Залеським, з яким пізніше листувався. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і після піврічного ув'язнення запроторено в Новопетровський береговий форт, на півострів Мангишлак.

Далісмен-мула-аул (папір, акварель, 1851)

Семирічне перебування поета в Новопетровській фортеці — це найважчі часи в його житті. Та, незважаючи на найсуворіший нагляд, на моральні страждання і фізичне виснаження, Шевченко таємно продовжував малярську й літературну діяльність. Лише під час так званої Каратауської експедиції, влітку 1851, він виконав біля 100 малюнків аквареллю й олівцем (зокрема «Вид на гори Актау з долини Агаспеяр», «Гора в долині Агаспеяр», «Гори в долині Агаспеяр», «Кладовище Агаспеяр»). Знайшовши коло форту добру глину й алебастр, Шевченко почав вправи в скульптурі. Серед виконаних ним скульптурних творів були й 2 барельєфи на новозавітні теми: «Христос у терновому вінку» і «Йоан Хреститель». Поет тоді почав писати російською мовою повісті з українською тематикою та багатим автобіографічним матеріалом («Наймичка», «Варнак», «Княгиня», «Музыкант», «Художник», «Несчастный», «Близнецы» та інші).

Тільки через 2 роки після смерті Миколи І клопотання друзів увінчалися успіхом, і поета звільнено з заслання у 1857 р. Довідавшись про звільнення, Шевченко цілком наново переробив написану ще в 1847 поему «Москалева криниця», а також почав вести російською мовою «Щоденник» («Журнал», з 12 червня 1857 до 13 липня 1858) — цінне джерело до біографії Шевченка, яке свідчить про високий рівень культури мислителя. У серпні 1857 Шевченко залишив Новопетровськ і рибальським човном дістався до Астрахані, а звідти пароплавом прибув до Нижнього Новгорода. Тут поетові довелося затриматися майже на півроку. В'їзд до Москви й Петербурга йому було заборонено. Хоч у Нижньому Новгороді Шевченко жив під пильним наглядом поліції, він не тільки брав участь у культурному житті міста, а й написав поеми «Неофіти», «Юродивий», триптих «Доля», «Муза», «Слава», закінчив повість «Прогулка с удовольствием и не без морали», намалював понад 20 портретів і зробив чимало архітектурних малюнків.

7-й учень.

Третя подорож Україною

 

Тарас Шевченко в останні роки життя

Навесні 1858 поет прибув до Петербурга, де його тепло зустріли українські друзі та численні прихильники, серед них і родина Федора Толстого. У червні того ж року Шевченко оселився в Академії Мистецтв, де жив до самої смерті. І. Тургенєв і Марко Вовчок приїжджали туди, щоб познайомитися з українським поетом. Одержавши з чималими труднощами дозвіл, Шевченко влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. Тут відвідав своїх рідних — у Кирилівці та декого з давніх знайомих. В перших числах серпня 1859 Шевченко приїхав до Києва і оселився на межі Куренівки і Пріорки по вулиці Вишгородській. Його мрії про одруження та придбання землі над Дніпром не здійснилися. Шевченка втретє заарештували і після кількаразових допитів зобов'язали повернутися до Петербурга.

8-й учень.

Останні роки життя

На світанку 14 серпня 1859 поет диліжансом через Ланцюговий міст через Дніпро виїхав до Петербурга. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. Виснажений моральними і фізичними стражданнями десятирічного заслання, Шевченко зберіг давню поетичну силу, яка незабаром виявилася в нових його творах. Уважають, що поема «Марія» становить вершину творчості поета після заслання. Шість раніше написаних і в Росії заборонених поезій Шевченка видано за кордоном (Лейпціг, 1859). У друкарні П. Куліша вийшло в світ 1860 року нове видання «Кобзаря», яке, однак, охоплювало тільки незначну частину поезій Шевченка. Того ж року надруковано й «Кобзар» у перекладі російських поетів, а в січні 1861 випущено окремою книжкою Шевченків «Буквар», посібник для навчання в недільних школах України, виданий коштом автора накладом 10 000 примірників.

 

«Церква Богдана» у Суботові.

Будучи  вже хворим, Шевченко взяв участь у підготовці першого числа журналу «Основа», яке вийшло ще за життя поета. У передчутті близького кінця Шевченко записав олівцем на офорті автопортрета 1860 свій останній вірш «Чи не покинуть нам, небого». П. Зайцев назвав цей твір незрівнянним поетичним документом боротьби безсмертної душі з тлінним тілом перед лицем фізичної смерті.

9-й учень.

Повернення в Україну

 

Могила на Смоленському цвинтарі Санкт-Петербурга.
59°58′00.95″пн. ш. 30°18′22.99″ сх. д.

Посмертна маска

                  Пам'ятник на могилі Тараса Шевченка

26 лютого (10 березня) 1861 року Шевченко помер. На кошти друзів 1 (13 березня) його поховано спочатку на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі.

Після того, як п'ятдесят вісім днів знаходився прах Т. Г. Шевченка в Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозвілу в квітні того ж року, перевезено в Україну і перепоховано на Чернечій горі біля Канева.

26 квітня (8 травня) 1861 року домовина була викопана, перенесена через увесь Петербург до Московського (Миколаївського) вокзалу і залізницею потрапила до Москви.

Далі шлях проходив через Серпухов, Тулу, Орел, Кроми, Дмитровськ, Сєвськ, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, Носівку, Бровари до Києва. Ланцюговим мостом, випрягши коней з воза, його провезли студенти Університету Святого Володимира і далі набережною до церкви Різдва Христового на Подолі.

У Києві з Тарасом прощалися студенти, поети, багато киян. Була навіть думка, яку підтримували й родичі поета, поховати Т. Шевченка в Києві. Та Григорій Честахівський відстоював думку про поховання Кобзаря в Каневі, бо ще за життя він мріяв про: «тихе пристанище і спокій коло Канева».

8 (20 травня) 1861 року на пароплаві «Кременчук» з Києва прах Шевченка потрапив до Канева. Дві доби домовина знаходилась в Успенському соборі, а 10 (22 травня) було відслужено в церкві панахиду, і прах віднесли на Чернечу гору.

«Винесли гроб, поклали на козацький віз, накрили червоною китайкою. Замість волів впрягся люд хрещений, і повезли діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому»

 – згадував Григорій Честахівський. Туди ж перенесли дерев'яний хрест, який був встановлений на могилі.

3. Проблемне запитання.

• Ким для вас є  Тарас Шевченко?

4. Пояснення вчителя (необхідний матеріал учні  записують у зошит).

Періодизація творчості Тараса Шевченка:

1. 1837 -1843 – ранній (романтичний) період.
2. 1843 – 1847 – період» трьох літ».
3. 1847 – 1857 – період заслання.
4. 1857 – 1861 – період останніх років життя.

5. Бесіда з теорії літератури.

•      Що таке лірика?
•    Хто такий ліричний герой?
•    Що таке елегія? В якій країні був започаткований жанр елегії?
•    Що таке романтизм?

6. Виразне читання поезій «До Основ’яненка», «На вічну пам'ять Котляревському», «Думка» («Нащо мені…»).
7. Робота в  малих групах .

Аналіз поезій за планом:

•    Тема .
•    Головна думка.
•    Визначити романтичні символи в творах
•    Художні засоби.

8. Повідомлення представників від кожної групи.

ІІІ Рефлексія

1. Продовжити речення:

•    Сьогодні на уроці я дізнався…
•    Мене зацікавило…
•    Вивчені сьогодні твори Т.Шевченка допомогли мені зрозуміти, що…

2. Скласти  сенкан про Тараса Шевченка.

(Тарас Шевченко

Геніальний, непримиренний.

Відстоював, страждав, не скорився.

Вірив у світле майбутнє Батьківщини.

Українець.

 

ІV Домашнє завдання

Ст.244 – 248 (підручник), виразно читати поезії, письмовий аналіз однієї з поезій (на вибір)

V Оцінювання

 

Урок №2

Тривога за жіночу долю у творах Тараса Шевченка.

Балади «Причинна», «Лілея»

Мета: продовжити знайомство учнів з творчістю Кобзаря;розкрити зміст його романтичних балад, проаналізувати їх; поглибити уявлення учнів про баладу як ліро-епічний твір; розвивати навички виразного читання, уміння аналізувати ліро-епічні твори; прищеплювати зацікавленість в учнів до народного світогляду, вірувань; виховувати повагу до творчості Т.Шевченка.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І Оголошення теми, мети уроку

ІІ Актуалізація опорних знань

1. Взаємоопитування з теми «Життя і творчість Тараса Шевченка».

2.Виразне читання поезій До Основ’яненка», «На вічну пам'ять Котляревському», «Думка» («Нащо мені…»).

3.Довести, що ці твори є романтичними.

4. Перевірка письмових робіт (аналіз однієї з поезій)

5.Повторити відомості про баладу як ліро-епічний твір.

ІІІ Основний зміст уроку

1. Слово вчителя.

Балади – це жанр, який полюбляли поети-романтики. У створенні сюжетів допомагали фантазія митця та фольклорні мотиви і демонологія. Тарас Шевченко досконало знав особливості і літературної, і фольклорної балад.

За часів Шевченка уже були сформовані такі види літературної балади:

• міфологічна;
• психологічна;
• соціально-історична.

Баладу «Причинна» було написано в 1837 році. Це розповідь про нещасливе кохання.

2. Виразне читання балади «Причинна», пояснення незрозумілих слів.
3. «Спитайте в автора»

(Учні формулюють 2-3 запитання, які б хотіли поставити автору. Один із школярів візьме на себе роль автора, якому і будуть адресовані питання. «Авторами» можуть по черзі бути кілька учнів).

4. Бесіда.

• Розкрити роль пейзажу у змалюванні почуттів героїні.
• Визначити фантастичні мотиви в творі.
• Довести, що балада має фольклорне підґрунтя.

5. Слово вчителя.

Балада «Лілея» (1846 р.) не скільки про нещасливе кохання, а скільки про соціальні та моральні стосунки. Це історія дівчини-байстрючки, що перетворилася в квітку.

6. Завдання з теорії літератури.

Згадати, що називається метаморфозою. У яких творах Т.Шевченка зустрічається цей художній прийом?

7. Виразне читання балади «Лілея», пояснення незрозумілих слів.
8. Літературна гра «Хто швидше?».

За змістом балади розказати про:

• дитячі роки дівчинки з матір’ю-покриткою;
• життя дівчини після смерті матері;
• те, як пан покинув дочку та знущання людей;
• смерть героїні та перетворення її на квітку.

9. Бесіда.

• Хто є оповідачем у творі?
• Що символізує лілея?
• У цій баладі Т.Шевченко є творцем проти соціального зла чи поборником Божої моралі? Доведіть свою точку зору.

ІV Рефлексія

1. Пояснити, чому доля жінки хвилювала Тараса Шевченка?
2. Чим зацікавили вас вивчені твори?

3.  «Асоціативний кущ»

Дібрати якомога більше епітетів до образів головних героїнь (за варіантами).

1 варіант                                                             2 варіант

 

     ПРИЧИННА                                                  ЛІЛЕЯ                 

 

V Домашнє завдання

Ст.250 -254 (підручник), написати про свої враження від вивчених балад; індивідуальне завдання – історична довідка про Коліївщину(у вигляді електронної презентації); прочитати поему «Гайдамаки» (дібрати цитати до образів головних героїв); оформити «Подвійний щоденник» (вибрати з тексу цитати, які справили найбільше враження, викликали схвалення, протест чи непорозуміння,та прокоментувати їх), оформити свої записи у вигляді таблиці:

 

 

Цитата

Коментарій. (Чому записана саме ця цитата? Про що вона змушує замислитися?)

 

Урок № 3

       Тарас Шевченко. Поема «Гайдамаки». Історична доля українського народу. Заклик до єднання слов’янських народів.

  Мета:познайомити учнів зі змістом поеми «Гайдамаки»; з’ясувати історичну      основу твору; поглибити знання учнів про поему як літературний жанр; розвивати навички аналізу художніх творів, уміння виразно читати;  виховувати в школярів повагу до історичного минулого нашого народу, національну гідність.

 Тип уроку: сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Хід уроку

І Оголошення теми і мети уроку

ІІ Актуалізація опорних знань

1. Перевірка письмових робіт (враження від балад)
2. Робота в парах.

Побудувати «дискусійне павутиння» на тему «Вірність у коханні, яке показано у баладі «Причинна»,  не є характерним явищем для сучасного покоління» за зразком:

             ТАК                                                                  НІ

_____________________                                  _______________________

_____________________                                 ________________________

_____________________                                  _______________________

ВИСНОВОК:

______________________________________________________

3. Повторення відомостей про поему як літературний жанр (Поема – ліро-епічний твір, у якому розкривається широка панорама життя, видатні події минулого і сучасного, уславлюються люди із сильним характером; твір насичений ліричними відступами (роздумами автора)).

ІІІ Основний зміст уроку

1. Слово вчителя.

         Історія України – одна з провідних тем творчості Т. Шевченка. У ранніх творах ми бачимо дещо романтизований образ козаків. («Тарасова ніч»(1838), «Іван Підкова(1839), «Гайдамаки»(1839 – 1841р.р.)). Джерелами для поем слугували історичні документи, фольклор твори, спогади діда Івана.

2.               Повідомлення учня.

Історична довідка про гайдамацький рух (електронна презентація). 

 [Дод.1]

3.               Слово вчителя.

У творі наявні дві сюжетні лінії:

 - лінія визвольної боротьби( повстання, помста, криваві гульбища).

 - любовна лінія Яреми Галайди й Оксани

   Сюжет відбувається протягом трьох днів. Читач постійно відчуває присутність автора-оповідача. Поема насичена роздумами Т. Шевченка про долю України.

4. Самостійна робота з підручником (ст. 262).

(З’ясувати значення терміну поема-епопея)

5. Робота з текстом поеми.

1.   Зачитати  вступний уривок про плинність часу.

    2. Знайти символи романтизму, пояснити їх(пожовкле листя, місяць, небо,                             криниця, море).    

     3.  Звідки автор взяв сюжет про плинність часу?(З Біблії)

6. Бесіда.

•                Як жили українці в часи, що описані у творі?
•                Хто такі конфедерати?
•                Розказати про життя Яреми.
•                Як еволюціонує головний герой у творі?
•                Якими показано ляхів та повстанців?
•                Чи ідеалізує повстанців автор?

7. Коментування «Подвійного щоденника»
8. Робота з текстом в групах

І група

•                Знайти описи природи. Пояснити їхню роль.

ІІ група

•                Знайти ліричні відступи. Пояснити їхню роль.

9. Повідомлення представників з кожної групи.

  ІV Рефлексія

1. Запитання:

• Чому Тарас Шевченко звернувся до теми Коліївщини?
• Які сюжетні лінії наявні у творі?
• Чому, на вашу думку, автор вводить у твір багато кривавих сцен?
• Якими постають у творі головні герої?
• Пояснити змістове навантаження описів природи та ліричних відступів.

2. Метод ПМЦ

(Записати свої враження від уроку в таблицю)

Плюс (+)	Мінус(-)	Цікаво
Сюди записується все, що сподобалось на уроці: інформація і форми роботи, які викликали позитивні емоції, корисність тощо.	Сюди записується все, що не сподобалося, наприклад, здалося нудним, викликало неприйняття, залишилося незрозумілим.	Сюди записуються цікаві факти, про які дізнались, запитання, що з’явилися, роздуми тощо.

 

V Домашнє завдання

Ст. 255 – 262 (підручник), вивчити уривок (на вибір), підібрати цитати до образів головних героїв поеми.

VІ Оцінювання

Урок № 4                                                                                                        

Розвиток мовлення

Усний твір-характеристика персонажа поеми Т Шевченка            

«Гайдамаки»

Мета:поглибити знання учнів про зміст поеми « Гайдамаки»; розвивати навички аналізу художніх творів, уміння характеризувати образи головних героїв; вчити працювати з текстом, добираючи необхідні цитати; виховувати школярів повагу до історичного минулого нашого народу, пошану до творчості Тараса Шевченка.

Тип: комбінований

Хід уроку

І Оголошення  теми, мети.

ІІ Актуалізація опорних знань

1. Літературна вікторина

1. Що сталося з корчмою, в якій працював Ярема?(Згоріла)
2. Кого у творі названо гнилобокими грушами?(Конфедератів)
3. Як звали кобзаря?(Волох)
4. Куди відвезли викрадену Оксану?(У Лебедин)
5. Кому розказувала про своє горе Оксана?(Черниці)
6. Чим закінчилася любовна лінія Оксани і Яреми?(Весіллям)
7. Кого М. Залізняк називає сином?(Ярему)
8. Хто привів Гонті його синів?(Ксьондз-єзуїт)
9. За що Гонта убив своїх дітей? (Що вони були католиками)
10. Коли всі гайдамаки справляли свій кривавий банкет після бою, Гонта в той час…(хоронити дітей)
11. Скільки часу тривало гайдамацьке повстання? (Близько року)
12. Т. Шевченко у «Передмові» говорить, що всі історичні події він описав з…(розповідей діда)

ІІІ  Основний зміст уроку.

1. Бесіда.

•                Розказати, як розвивається образ Яреми.
•                Чим пояснити криваві сцени у творі?
•                Розказати трагедію Івана Гонти.
•                Ідейне навантаження «Передмови».

2. Проблемне запитання

Чому Тарас Шевченко, змальовуючи образ Гонти, відходить від історичної правди?

3. Робота в групах/парах (за варіантами)

Складання  характеристики образів Яреми, М. Залізняка, І. Гонти.

4. Усний виступ учнів

ІV  Підсумки

 V Домашнє завдання

      Написати характеристику образу Яреми М. Залізняка, І. Гонти (на вибір); повторити міф про Прометея.

 

      Урок №5

Т. Шевченко. Поема «Кавказ», її ідейна спрямованість. Образ Прометея.

Мета: познайомити учнів зі змістом поеми «Кавказ», розкрити її ідейно-тематичний зміст; опрацювати образи-символи цього твору; розвивати навички коментованого читання, уміння аналізувати художні твори; виховувати волелюбність і національну гідність.

 Тип: комбінований

Хід уроку

І Оголошення теми, мети.

ІІ Актуалізація опорних знань

Повторення змісту міфу про Прометея.

ІІІ Основний зміст уроку

1.                                                                                   Повідомлення учня.

      Історична довідка про війну за приєднання Кавказу до Російської імперії.

      У XІX ст.(1817 – 1864р.р.)  розпочалася загарбницька кампанія Російської імперії  за приєднання Закавказзя (Грузія, Східна Вірменія, Північний Кавказ, потім Південний Кавказ(Дагестан, Чечня, Адигея). Горці мужньо боролися за незалежність і не підкорялися завойовникам. Вони не сприймали ні насильницької культури, ні освіти, ні нових законів. Тарас Шевченко зацікавився   історією Кавказу, вклонявся перед горцями, докоряв  українцям-рабам, які не робили жодних зусиль щодо боротьби за незалежність і свободу.

      Яків де Бальмен – військовий лікар, родом з України. Він був близьким другом Шевченка. Був направлений на війну до Кавказу, де й загинув. Тарас Григорович болісно переживав смерть друга, а ще більше хвилювало його те, що Яків де Бальмен загинув, захищаючи  не рідний край, а через накази Загарбницької імперської політики.

2.                                                                                   Пояснення вчителя.

Ідейно-художній коментар до змісту поеми із записами  у зошит.

      За жанром поема належить до інвективи – грізного засудження загарбницьких війн Росії на Кавказі.

      Композиційно поема побудована низкою монологів. Твір поєднав дві теми:героїчну – визвольна боротьба народів Кавказу проти російської окупації; сатиричну – висміювання брутальної, зухвальної, антинародної політики царського уряду, який посягає на чужу територію.

Умовно «Кавказ» складається із трьох частин:    

•                                                                                     Вступ(показано образ Прометея як символ безсмертя душі і нескореності народу; з вершини до Бога);
•                                                                                     Центральна частина в сатирично-іронічному та саркастичному жанрі, висміювання загарбницької війни та політики Росії)
•                                                                                     Послання-епітафія(звернення до загиблого друга Якова де Бальмена, який віддав життя не за Україну)

3.                                                                                   Коментоване читання поеми «Кавказ».
4.                                                                                   Бесіда.

•                                                                                     Чи є вдалим порівняння кавказьких народів з Прометеєм?Чому?
•                                                                                     Про що свідчить висновок: «Борітеся – поборете!»
•                                                                                     З якою метою Кобзар вживає іншомовні слова «чурек», «сакля»?
•                                                                                     Зачитайте ту строфу з поеми, де Росія постає тюрмою народів?
•                                                                                     Які думки приходять поетові на думку при згадці про Якова де Бальмена?

 

ІV Рефлексія

Проблемне запитання.

•                                                                                     Довести актуальність поеми у наш час.

V Домашнє завдання

Ст. 266 – 269(підручник), 264 – 266 (підручник), прочитати і зробити письмовий аналіз поезії «Чигрине,Чигрине…»

 

                             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №6

Викриття самодержавно-кріпосного ладу в поемі «Сон» («У всякого своя доля…») Тараса Шевченка. алегорія, гротеск, умовність

Мета: продовжити знайомство учнів із творчістю Тараса Шевченка; розкрити ідейно-тематичний зміст поеми «Сон»; поглибити вивчене про засоби сміху в художньому тексті; розвивати навички виразного читання, уміння аналізувати твори сатиричного жанру; вчити висловлювати власну думку щодо прочитаного; виховувати національну гідність і волелюбність.

Тип уроку: сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

Хід уроку

І Оголошення теми, мети уроку

ІІ Актуалізація опорних знань учнів

Гра «Літературне доміно» (повторення засобів комічного).

(Учні начебто складають іспит: вибирають по черзі  «білети» із записаним терміном і пояснюють його).

Пародія…              Сарказм…        Гумор…        Бурлеск…                                                                    

Сатира…                Гротеск…        Іронія…         Алегорія…              

ІІІ Основний зміст уроку

1. Слово вчителя.

     Комедія «Сон» відіграла особливу роль у житті Кобзаря і безпосередньо спричинила до тяжкого покарання поета розлюченим царем та його підлеглими, оскільки прочитали у творі викривальну сатиру на самих себе.

2.                 Повідомлення групи учнів-літературознавців за планом:

1.                 Історія створення поеми «Сон».
2.                 Особливості композиції та сюжету твору.
3.                 Ліричний герой поеми «Сон».
4.                 Вплив поеми «Сон» на життя Тараса Шевченка.

3.                 Робота в парах

        Записати у зошит продовження речень.

•                     За жанром поема «Сон» – …(лірико-сатирична).
•                     тема твору –… (змалювання широкої панорами життя Російської імперії, сатиричне викривання можновладців, відтворення драматичної долі колоніальної України).
•                     ідея поеми – … (сатиричне осудження і викриття російського самодержавства, протест проти соціального і національного гніту).

4.                 Робота з літературознавчим словником.

      Мистецька умовність  - це прийом, за допомогою якого читач несправжність зображеного сприймає як реальне (художній світ виглядає, як насправді, але в дійсності відсутній).

5.                 Коментоване читання уривків поеми «Сон».
6.                 Бесіда за прочитаним твором.

•                     Поясніть сцену «мордобітія».
•                     Охарактеризуйте  образ «землячка» із твору.
•                     Пояснити перетворення імператора у кошеня. Коли і чому таке стається з Миколою І?
•                     Якою постає Україна і українці в поемі?

ІV Рефлексія

Висловити враження від поеми «Сон»

V Д/з. Ст. 274 – 279 (підручник), вивч. уривок з поеми «Сон»; гот. до к/р з теми «Нова українська література (поети-романтики, творчість М.Гоголя, Т.Шевченка)

 

 

 

Урок №7

Контрольна робота 

Тема. «Нова українська література (поети-романтики, творчість М.Гоголя, Т.Шевченка)

Мета: виявити в учнів рівень знань, умінь і навичок із вивченої теми, закріпити їх; розвивати увагу, пам’ять, кмітливість, уміння застосовувати набуті знання; виховувати позитивне ставлення до навчання.

Тип уроку:. урок перевірки рівня засвоєння знань учнів з теми

Обладнання: тестові завдання

Хід уроку

І Оголошення теми, мети уроку

ІІ Інструктаж щодо проведення контрольної роботи

1 – 8 завдання – по 0,5 балів;

1.                                                                                               – 13 завдання – по 1 балу;

14.                                                                                          завдання – 3 бали

ІІІ Проведення к/р

Нова українська література

(поети-романтики, творчість М.Гоголя, Т.Шевченка)

1. Укажіть автора твору «Веснівка»

А)В.Забіла;

Б)П.Гулак-Артемовський;

В)М.Шашкевич;*

Г)М.Костомаров.

 

2. Герой якого твору вирішив продовжити власне життя у водах морських?

А)сирота (М.Петренко «Небо»);

Б)нелюб (Є.Гребінка «Українська мелодія»);

В)рибалка (П.Гулак-Артемовський «Рибалка»); *

Г)Ярема Галайда (Т.Шевченко «Гайдамаки»).

 

3. Якому птахові присвячені поезії М.Костомарова та В.Забіли?

А)журавель;

Б)зозуля;

В)сокіл;

Г)соловей. *

 

4. Яка з вивчених поезій побудована на діалозі дочки й матері?

А) «Рибалка» П.Гулака-Артемовського;

Б) «Українська мелодія» Є.Гребінки; *

В) «Веснівка» М.Шашкевича;

Г) «Небо» М.Петренко.

 

5. Назвати твори Т.Шевченка, які за жанром належать до балад.
6. Вказати періодизацію творчості Т.Шевченка.
7. До яких українських поетів звертається Т.Шевченко у своїх творах?
8. Назвати історичні образи поеми «Гайдамаки».
9. Що називається романтизмом?
10. Охарактеризувати образ Петра Безрідного («Вечір проти Івана Купали» М.Гоголя).
11. Розкрити образ льоху з поеми Т.Шевченка «Великий льох»).
12. Роль сну в комедії Т.Шевченка «Сон».
13. Чому Т.Шевченко звернувся до образу Прометея (поема «Кавказ»)?
14. Твір-мініатюра на вибір:

А)Кохання, яке змушує страждати (за творами поетів-романтиків).

Б)Романтичний світ балад Т.Шевченка.

В)Змалювання героїчної боротьби українського народу за волю в поемі  Т.Шевченка «Гайдамаки».

Г)Образ України в творах Т.Шевченка.

ІV Збір зошитів та відповіді на питання учнів щодо контрольної роботи.

V Домашня робота

Повторити з теорії літератури про жанр послання; індивідуальне завдання – підготувати науково-літературне повідомлення «Особливості поеми «І мертвим, і живим..»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 8

Тарас Шевченко.

Послання «І мертвим,і живим, і ненародженим землякам моїм…»

Мета: познайомити учнів із твором «І мертвим, і живим…»; розкрити ідейно-тематичний зміст послання; розвивати навички виразного читання, уміння аналізувати твори історіософського характеру; допомагати учням правильно зрозуміти зміст шевченкового твору; довести актуальність поеми в наш час; виховувати в учнів почуття патріотизму.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І Короткий аналіз контрольної роботи

ІІ Мотиваційний етап

Проблемне запитання .

•                                                                                     Чи буде добробут у державі, коли немає злагоди між людьми? Чому?

ІІІ Оголошення теми, мети

ІVОсновний зміст уроку

1.            Слово вчителя.

    Тарас Шевченко, як справжній патріот, мріяв про ідеальне українське суспільство, де люди різних соціальних прошарків будуть об’єднані любов’ю до рідної землі, знатимуть справжню історію нашого народу і будуть вчитися на власних помилках. Він був знайомий з українськими  інтелігентами і розумів, що  саме прогресивні люди зможуть створити нову історію для України.

2. Повідомлення  групи учнів-літературознавців за планом:

1) Перебування Кобзаря у с.В’юнище.

2) Спілкування з українською інтелігенцією.

3) Негативне ставлення поета до українців-«перевертнів», що знущаються над простим людом.

4) Роль твору-послання у житті Тараса Шевченка.

3. Бесіда з теорії літератури.

- Що називається посланням?

- Хто з українських письменників використовував цей жанр?

4. Коментоване читання поеми.

5. Бесіда з елементами аналізу твору.

- Чому автор обрав саме такий епіграф?

- До чого закликає Шевченко український народ7

- Як Тарас Григорович ставиться до «культурних» панів?(Зачитати)

- Чому поет лякає дворян вибухом народного гніву?

- Чому Кобзар висміює чужоземних істориків? Чи може чужинець навчити патріотизму?

- Чому поет не ідеалізує минуле?

- Зачитайте, якими постають псевдогерої.

- Знайти слова, що відповідають ідеї твору.

- Чи є твір актуальним до нашого часу?

6. Ідейно-художній аналіз поеми (пояснення учня за випереджальним завданням)    

   Своїм твором Т.Шевченко звертається і до українського панства, і загалом до всього народу: минулих, сучасних і майбутніх поколінь.

       Ідея твору – заклик до об’єднання та взаємної суспільної діяльності всієї української громадськості.

      Основним конфліктом у творі є протиставленн: люди – пани, хоча постійно наголошується, що всі вони є синами України.

Тарас Шевченко намагається довести землякам, що вони повинні ретельно вивчати власну історію, з’ясувати роль України в суспільстві; не вчити власну історію від чужоземців, а самим розібратися як у славних сторінках, так і в ганебних. У кінці твору автор висловлює надію на відродження України та об’єднання української громадськості за допомогою спільної національної ідеї.

7.            Робота в парах.

• Виписати крилаті фрази із твору, пояснити їх та свій вибір.

V Рефлексія

Проблемне запитання

•            Чи можна поему «І мертвим, і живим…» вважати духовним заповітом Тараса Шевченка всім українцям? Чому?

VІ Домашнє завдання

Ст. 280 – 288 (підручник), вивчити уривок із поеми «І мертвим, і живим…» (на вибір); прочитати поему «Катерина», зробити письмову характеристику образу головної героїні твору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок№9

Тарас Шевченко. «На панщині пшеницю жала…», «Марія», «У нашім раї на землі…». Тема матері й дитини в творчості поета.

Мета: познайомити учнів з поезіями «На панщині пшеницю жала»,  «У нашім раї на землі…», змістом поеми «Марія», розкрити значення материнства у творчості Кобзаря, розвивати навички виразного читання, уміння аналізувати поетичні твори; виховувати почуття пошани до материнства як вищого блага людства.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І Мотиваційний момент

Чому Тараса Шевченка цікавила тема матері й дитини?

ІІ Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка письмових робіт

ІІІ Основний зміст уроку

1. Слово вчителя

   Тарас Шевченко звеличує материнство, прославляє жінку-матір. Він сам завжди мріяв про родинне щастя, страждав через завчасну смерть матері. Поет розумів: мати – це майбутнє будь-якого народу.

   На засланні під час Кос-Аралської експедиції у 1849 році Тарас Шевченко створює поезію «У нашім раї на землі…».

2. Виразне читання поезії «У нашім раї на землі…».
3. Робота в парах за картками

Завдання за варіантами

    І варіант:

• Поділити поезію на частини.
• Зіставити дві долі жінок з поезії.

ІІ варіант:

• Чому поет побожно схиляється перед матір’ю з дитиною?
• Поясніть, в чому  трагізм поезії.

4. Літературна гра «Знайди художній засіб»

(Учитель називає художній засіб, а учні,працюючи з текстом, знаходять його).

- епітет;

- звертання;

- риторичні запитання;

- порівняння.

5.  Слово вчителя.

       У 1858 році у Петербурзі Шевченко створює поезію «Сон» («На панщині пшеницю жала…»). Саме в той період по Російській імперії пройшла чутка про скасування кріпосного права. Цей вірш – своєрідний відгук автора на злободенне питання. «Сон» – зразок Шевченкового стилю, коли для розкриття теми використовується мінімум тропів.

5. Виразне читання поезії «Сон».
6. Усне висловлювання учнів про свої враження від поезії
7. Слово вчителя.

       У творчості Тараса Шевченка ми бачимо еволюцію образу жінки-матері6 від покритки, що покинула дитину, до матері, готової на будь-які жертви заради своєї дитини. («Катерина» - «Наймичка» - «Неофіти» - «Марія»).

      Для поеми «Марія» автор взяв біблійний сюжет, але відійшов від християнської версії, використавши апокрифи, елементи колядок (непорочне зачаття, образ Йосипа). За життя поета твір не опубліковувався, бо забороняла церква. У творі образ матері – це образ матері-страдниці, чиє життя є втіленням високої  та всеосяжної любові до людей, проголошеної християнством.

8. Виразне читання поеми «Марія».

Читаючи текст, заповнити сюжетну таблицю:

Місце (Де і коли?)

Персонажі (Хто?)

Подія (Що сталося?)

Проблема (На що вплинула ця подія?)

Рішення (Яка розв’язка сюжету?)

 

9. Бесіда.

• Чи дотримувався поет Нового Заповіту, створюючи поему?
• Чому Шевченко свідомо відступає від біблійного тексту?
• Як ставиться Марія до місії свого сина?
• Доведіть, що образ Марії є духовно вищим від образів Катерини та Ганни.

ІV  Рефлексія

Взаємоопитування з теми, вивченої на уроці.

V Домашнє завдання

Написати домашній твір за творчістю Тараса Шевченка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №10

Тарас Шевченко. Поезії «Доля», «Росли укупочці, зросли…».  лірика Т.Шевченка  періоду арешту й заслання і після повернення після заслання. Вершинні зразки Шевченкової лірики. Тарас Шевченко і Біблія. «Ісаія. Глава 35». Духовна присутність Біблії в усій творчості поета. Цикл «Давидові псалми». Ставлення Шевченка до Біблії.

Мета: познайомити старшокласників з поезіями, в яких Шевченко розкривається як поет інтимної лірики, з  біблійними мотивами у творчому доробку Кобзаря; розвивати навички виразного читання, уміння аналізувати поетичні твори; розкрити високу художність Шевченкових переспівів з Біблії; поглибити вивчене про поезію-медитацію, псалми, гімни; виховувати учнів у дусі християнської моралі на прикладах текстів зі Святого Письма.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І Оголошення теми, мети уроку

ІІ Актуалізація знань учнів

  Бесіда.

-    Чому Шевченка цікавила доля матері?

•                                                                                     Назвати твори, в яких автор розкриває тему зневаженого материнства.
•                                                                                     Які проблеми порушив поет у поемі «Марія»?
•                                                                                     Чому поема «Марія» підсумовує тему материнства у творчості Кобзаря?

ІІІ Основний зміст уроку

1.                                                                                 Повідомлення учителя за планом:

1.                                                                       Лірика поета періоду арешту й заслання.
2.                                                                       Цикл «В казематі».
3.                                                                       Твори фольклорної стилізації.
4.                                                                       Мрії про родинне життя.
5.                                                                       Роздуми про роль поета в суспільстві.

2.                                                                                 Повторення відомостей з теорії літератури про жанр поезії-медитації (ст. 306)
3.                                                                                 Виразне читання поезії «Доля».
4.                                                                                 Робота з підручником (ст.303 – 304). Опрацювати аналіз поезії.
5. Повідомлення учнів (звучить лірична музика).

Кохання Тараса Григоровича Шевченка

      Першим коханням молодого Шевченка була молода дівчина, одноліток Тараса — Оксана. Родичі та знайомі закоханих були впевнені, що молоді одружаться, щойно досягнуть старшого віку. Але надії були марними — Тарас у валці свого пана Павла Енгельгардта мусив поїхати до Вільна (тепер — Вільнюс). Розлука була несподівана і довга. Усе своє подальше життя Шевченко буде з ніжністю згадувати ту дівчину, яку колись кохав.

Наступною жінкою, яку він нагородив своїм коханням, була польська швачка Дзюня Гусіковська.

      У 1843 році Шевченко їде в Україну і там зустрічає Ганну Закревську, якій згодом присвятив вірш «Г. З.»

     Наступними жінками, що займали місце в серці Кобзаря, були Варвара Рєпніна, сільська дівчина Глафіра та Агата Рускова, 16-річна актриса Катерина Піунова, яка, напевно, просто не наважилася пов'язати своє життя з модним, але скандально відомим художником, який майже на тридцять років був старшим від неї.

      Останнім коханням поета була 19-річна дівчина Лукерія Полусмак, яка наймитувала в Петербурзі. Простакувату дівчину Тарас зваблював дорогими подарунками, але вона не захотіла залишати столичного життя і переїжджати в Україну, щоб жити в селі, й покинула поета, вийшла заміж за перукаря Яковлєва. І лише 1904 року, після смерті свого пиячка-чоловіка, Лукерія Яковлєва-Полусмак, залишивши дітей в Петербурзі, приїхала до Канева і щодня приходила на могилу Шевченка.

6.                                                                                 Виразне читання поезії «Росли укупочці, зросли…»
7.                                                                                 Визначити головну думку вірша.
8.                                                                                 Робота в парах.

Визначити художні засоби, за допомогою яких автор розкриває тему та головну думку.

9. Слово вчителя.

Велике значення для Шевченка мала Біблія. Ще з дитинства він знав напам’ять увесь Псалтир. У складні хвилини його життя поетові допомагала віра в Бога та Біблія як порадниця, вічний закон життя. Багато біблійних творів Тарас Григорович творчо опрацьовував і створював переспіви. У Шевченка переспіви з Біблії мають українізований характер.

   У 1845 році Шевченко склав цикл переспівів на 10 псалмів давньоєврейського царя Давида.

10.  Робота з підручником.

     Повторення відомостей про жанр псалмів (ст. 312 )

11.  Виразне читання переспівів.
12. Робота із змістом поезій (за варіантами).

І варіант – знайти ключові слова першого псалма.

ІІ варіант – який художній прийом використовує автор у переспівах? Навести приклади.

ІІІ варіант – зачитати слова, що відповідають головній думці 149 псалма.

13.  Повідомлення учня.

Після звільнення 1859 року Тарас Шевченко особливо пристрасно вивчав Біблію і звертався до біблійних сюжетів. Його зацікавив образ старозавітного пророка Ісаії (VІІІ ст. до н.е.), цей святий пророкував пришестя Ісуса Христа, справедливого Божого суду, прихід раю на землю. Шевченко зробив майже дослівний переклад  одного з пророцтв Ісаії, але в Кобзаря Бог – це Правда, Справедливість.

14.  Виразне читання поезії «Ісаія. Глава 35»
15. Враження учнів від почутого.

 ІV Рефлексія

      1. Скласти ланцюжок асоціативних слів до теми уроку.

2. Висловити власну точку зору з приводу вивчених поезій.

V Домашнє завдання

Ст. 301 – 312 (підручник), вразно читати поезії, вивчити вірш «Доля»; письмовий аналіз однієї з поезії (за варіантами); підготувати до виразного читання одну з поезій Шевченка, зробити до неї презентацію

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 11                                                                                                     

Підсумковий урок. Світова велич українського поета. Огляд пое­тичної спадщини, малярського доробку, прози, драматургії, мірку­вань зі «Щоденника». Вшанування пам'яті поета.

Урок виразного читання. Конкурс читців поезій Тараса Шевченка

Мета: узагальнити і систематизувати вивчене про життя і творчість Тараса Шевченка; з’ясувати роль Кобзаря для розвитку української літератури і культури взагалі; розвивати навички виразного читання , уміння аналізувати поезію, висловлювати власні думки щодо прочитаного; виховувати почуття поваги до творчості Тараса Шевченка.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань

Хід уроку

І Оголошення теми, мети уроку

ІІ Основний зміст уроку

1.                                                                                 Слово вчителя.

     Тарас Шевченко – геніальний український поет, прозаїк, художник, геніальна постать не лише в українській культурі, а й у світовій. Ми, українці, маємо бути горді, що є земляками великої людини.

2.                                                                                 Робота з підручником (ст. 314 -322) у парах.

Опрацювати матеріал (за варіантами) і донести потрібну інформацію до однокласників .

І варіант – новаторство поетичних жанрів; особливості художнього мислення поета.

ІІ варіант – драматургія Шевченка; «Щоденник» Шевченка як вияв універсальної особистості митця.

ІІІ варіант – джерела літературної мови Шевченка; мистецька спадщина поета;сприймання Шевченка в світі.

3.                                                                                 Презентація поетичних творів Тараса Шевченка:

1.                                                                    Виразне читання твору;
2.                                                                    Власне презентація (реклама твору).

ІІІ Підсумки

Усне висловлювання

•    Який слід залишила творчість Тараса Шевченка у моєму житті?

ІV Домашнє завдання

Підготувати матеріали для контрольного твору: «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля…», «Невмирущість слова Кобзаря»   (на вибір)

 

 

 

 

 

Урок № 12

Контрольна робота

Письмовий твір-роздум за творчістю Кобзаря

Мета: узагальнити знання учнів життя і творчість Тараса Шевченка, перевірити рівень засвоєння школярами програмового матеріалу; розвивати навички зв’язного мовлення, уміння висловлювати власну думку, характеризувати творчість письменника, літературні образи, визначати їх актуальність; виховувати повагу до літератури, творчості Т.Г.Шевченка

Тип уроку: урок перевірки рівня засвоєння знань учнів з теми

Хід уроку

І Оголошення теми, мети уроку

ІІ Ознайомлення учнів із порядком роботи над твором:

1.                                                                            продумати тему;
2.                                                                            визначити основну думку твору
3.                                                                            скласти основні тези, план;
4.                                                                            дібрати епіграф.

Пропоновані теми для творів: «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля…», «Невмирущість слова Кобзаря»

ІІІ Робота над твором.

ІV Домашня робота

Підготувати  реферат/електронну презентацію на тему «Життєвий та творчий шлях П.Куліша»

  

  

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Слід зазначити, що використання завдань з елементами критичного мислення на уроках літератури забезпечує інтенсивний розвиток духовності і становлення переконань моральної особистості, особливо це актуальним є у старшій школі, коли учні самостійно вибирають власні життєві пріоритети.

 Вивчення творчості Тараса Григоровича Шевченка – складний процес у плані оптимальної та доступної подачі інформації для школярів.  Тому педагог має так побудувати урок, щоб він був цікавим, а формулювання  теми актуальним та сучасним.  Завдання з елементами критичного мислення допоможуть учителю :

•    реалізувати педагогічні умови,;
•    створити позитивну робочу атмосферу,;
•    мотивувати та актуалізувати пізнавальну діяльність учнів;
•    залучати дітей до активного самостійного  опанування знань та     формування вмінь і навичок;
•    сприяти узагальненню, систематизації та рефлексії набутого учнями досвіду.

Таким чином, дані критерії допоможуть учням краще  розкрити  багатий духовний світ Т.Шевченка, його життєві принципи, особливості  творчості та світогляду, а також  дадуть можливість побачити його в ракурсі сучасного життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Бочарник У. Українська література. 9 клас: Плани-конспекти-уроків. –  Х.:Веста, 2002. –  224с.
2. Жаровська Н.В., Муляр Т.В. Метод проектів на уроках української мови та літератури. –  Тернопіль – Харків: Ранок, 2010. –  144с.
3. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх  навчальних закладах. – К., 2000. – С. 186-201.
4. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007. – 144 с.
5. Пометун О.І., Пилипчатіна Л.М., Сущенко І.М., Баранова І.О. Основи критичного мислення: Навчальний посібник для учнів старших класів загальноосвітньої школи. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 216 с.
6. Чупринін О.О. Українська література. 9 клас. І семестр. – Х: Видавнича група «Основа», 2010. – 128 с.