Урок української літератури в 9 класі Тема уроку:" Утілення морального й естетичного ідеалів в образі головної героїні твору «Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка".

Урок української літератури в 9 класі

Тема уроку: Утілення морального й естетичного ідеалів в образі головної героїні твору «Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка.

Мета уроку: узагальнити  відомості про перший прозовий твір нової української літератури «Маруся»; удосконалювати навички роботи з текстом, аналізу художніх образів, уміння узагальнювати, порівнювати; виховувати позитивні загальнолюдські цінності.

Тип уроку: урок-психологічне дослідження.

Обладнання: портрет Григорія Квітки-Основ’яненка, текст твору «Маруся», презентація до уроку, вишиті рушники, хліб, свічка,посуд (для інсценізації уривку з повісті), бейджи з назвами «Літературознавці», «Психологи», «Літературні критики».

Хід уроку:

І.Мотивація навчальної діяльності.

  Сьогодні на уроці ми будемо працювати у групах,  аналізуватимемо образ головної героїні твору, спробуємо довести,що вона є втіленням морального та естетичного ідеалів дівчини.[Слайд1]

2.Емоційне налаштування класу.(Слайди 2-18). Музичний супровід

ІІ.Актуалізація опорних знань.

( Протягом уроку демонструється презентація).

Вправа «Графічний диктант» (Слайд 19).

Слово вчителя. Кожна група : «Літературознавці», «Літературні критики», «Психологи» отримала випереджальні завдання, тому зараз по черзі  лідер кожної з груп презентує  свою роботу.

Група «Літературознавці». Перед нашою творчою групою постало питання віднайти джерела написання повісті та дослідити ознаки таких літературних напрямів, як реалізм та сентименталізм.

Григорій  Квітка-Основ’яненко  у 1832 році написав сентиментально-реалістичну повість «Маруся». Це перший прозовий твір нової української літератури.[Слайд 20]

• Які ж джерела написання повісті?[Слайд 21]

Автор використав такі джерела:

*дійсність українського села 18 – початку 19 століття;

*народну творчість: весільні пісні, фольклорні мотиви любові, розлуки, смерті закоханих;

*майстерне зображення українських краєвидів;

*як зазначав сам автор, «герої твору писані з натури без будь-якої прикраси і розтушовування».

• Що таке сентименталізм і які його характерні ознаки .

[Слайди 22,23]

Сентименталізм – літературний напрям другої половини 18 – початку 19  століття, що характеризується прагненням відтворити світ почуттів простої людини й викликати співчуття до героїв у читачів.

Для сентименталізму характерні такі ознаки:

*підвищений інтерес до людських почуттів, співчутливий тон розповіді, який змушує читача розчулитися й плакати над долею героїв;

*проста композиція твору, у якій сюжет розгортається послідовно;

*герої ідеальні, наділені зовнішньою і внутрішньою красою, позбавлені негативних рис;

*персонажі з простого народу;

*змалювання побуту та звичаїв простих людей, акцент на їх моральній вищості над багатими людьми;

*нездоланні перешкоди на шляху закоханих;

*увага до описів природи;

*наявність пророчої деталі чи епізоду, що натякає на трагічний кінець;

*дуже часто смерть героя від стихійного лиха, хвороби, нещасного випадку.

• Висновок учителя. Отже,тема: зображення життя і побуту українського народу к. ХVІІІ — поч. ХІХ ст., відтворення його душевної краси і високої моральної чистоти.
• Ідея: засудження соціальної нерівності, що перешкоджала щасливому життю героїв, уславлення гуманізму, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання.
• Основна думка: закохані не можуть одружитися через загрозу солдатчини та бідність нареченого.
• Жанр: сентиментально- реалістична повість.(Слайди 25, 26)

 

ГРУПА ЛІТЕРАТУРНИХ КРИТИКІВ.  Наша група працювала над таким питанням: роль пейзажів у розкритті внутрішнього світу персонажів.(Слайд 27)

Важливу у роль у створенні образів цієї повісті відіграє пейзаж: природа також передає почуття героїв та думки автора, налаштовує читача на відповідний лад.

У повісті «Маруся» є, по суті, один розгорнутий пейзаж, який конкретизує, підсилює почуття перемоги кохання в душах Марусі й Василя. Глибоко поетична картина пробудження ранкової природи, співучих соловейків, усміхненого сонця, що сходить, тісно пов’язана з теплими й ніжними почуттями героїв.

(Учениця зачитує уривок з твору).(Слайд 28)

«Тільки що зірочки засяяли у Бога милосердного на небесах, тільки що розсвітились; та й то не зовсім ясно, а неначе скрізь серпанок… Соловейко стих біля своєї самочки, щоб виспалася хорошенько, не жахаючись; вітерець заснув, і гілочки по садкам, дрімаючи, ледве-ледве колишуться; тільки й чути, що через греблю на лотоках водиця цідиться і мов хто нищечком казку каже, що так і дрімається, а то усюди тихесенько… Аж ось — недовго: зірочка покотилась… далі друга… третя — і поховались у синьому небі, мов у море канули; а прощаючись з землею, трошки сплакнули… от від їх слізоньок пала роса на землю. Канула її капелька, зашелестіла — і прокинувся вітерець, та й поколихав тихенько гілочки по садкам та по ліскам… Так усе ж то гарно, так гарно, що розказати не можна, а на душі весело!»

 Чудовий пейзаж української ночі, елегійна картина ранку майстерно змальовані письменником у традиціях сентименталізму. Мінорна картина українського ранку, описаного Г. Квіткою-Основ’яненком, «стала взірцем для пейзажних замальовок в українській літературі наступних часів». Як і в зображенні характерів героїв — особливо Марусі, так і в пейзажних картинах письменник широко використав м’який ліризм народної пісенності, засоби фольклорного зображення внутрішнього світу дівчини, сильних і піднесених почуттів.

Пейзажні описи пересипані емоційними вигуками, порівняннями, пестливою лексикою («зірочки», «зіроньки», «соловейко», «капелька», «пісеньки», «слізоньки», «очиці», «носики»…), опоетизовані метафорами («вітерець заснув», «гілочки по садкам, дрімаючи, ледве-ледве колишуться»; «зірочки, прощаючись з землею, трошки сплакнули», «схаменулась травонька»…)

Картину природи письменник насичує зоровими (зірочки, дерева, соловейко) і слуховими образами (« гілочки по садкам, дрімаючи, ледве-ледве колишуться»; «через греблю на лотоках водиця цідиться»).

А синонімічний ряд метафор до образу соловейка заворожує: «Защебетав, залящав, зачиркав, засвистав, затріщав…»; «зажмуриться, защебече, затерчить…».

Висновок  учителя. Пейзаж у повісті «Маруся» сприяє розкриттю внутрішнього світу персонажів. Саме картини природи відіграють велику роль в сентиментальних творах, адже «настрій» природи є суголосним настроям героїв, підкреслюючи їх, або ж, навпаки, контрастуючи, і це допомагає розкрити психологію персонажа.

Природа у Г. Квітки-Основ’яненка підпорядкована людині, є дзеркалом людських переживань. Вона відгукується на все, що діється в серці, відбиває внутрішнє життя людини образами та символами.

Вправа «Обмін думками»: (Слайд 29)

• Що свідчить про те, що Маруся — головна героїня повісті?
•  Якою постає перед нами головна героїня?
• Які цитатні характеристики головної героїні нам подає автор?

  Слайди [30-35]. Відповіді хлопців.

Висновок учителя.

В образі Марусі втілені найкращі риси українки. ЇЇ природня краса гармонійно поєднується з багатим внутрішнім світом, котрі створюють ідеал українського дівоцтва.

Зображуючи головну героїню, автор широко користується засобами фольклорного зображення духовності дівчини-красуні, вдається до ліризму народної пісенності та сентименталізму. ЇЇ мова пересипана пестливими словами та зверненнями, емоційною лексикою, українськими прислів’ями та приказками.

–Чи можна вважати коханого Марусі, Василя,  прикладом героя сентиментального твору? Слайди (36]

Учитель:  В образі молодого юнака Василя, головного героя повісті Квітки-Основ’яненка, найкраще зображені риси сентименталізму. Він щиро переживає розставання з коханою на кладовищі, її смерть, а згодом відхід від звичного життя.

ГРУПА ПСИХОЛОГІВ. Наша творча група досліджувала питання психології: що таке ідеал людини та які моральні цінності служать ідеалом для людей.

-Як наука психологія трактує поняття «Ідеал»?[Слайд 37]

Ідеал – це зразок (норма, прояв ідеального), згідно з яким людина(людність) визначає свою поведінку та способи життя за конкретних обставин.

 -Що таке моральні цінності? [Слайд 38]

Цінності – це те, що особливо важливе для людини. Їх усвідомлення та реалізація дають їй можливість сформуватися як особистість та відчути задоволення від праці. Моральні цінності служать ідеалом для всіх людей

-Що є визначальним у формуванні морального ідеалу людини? [Слайд 39]

-Що є чинниками, що впливають на формування ідеалу як естетичної категорії? [Слайд 40]

Висновок  учителя. 1Тип стосунків, цінностей, настанов, які культивуються в  сім’ї.

 

2.Загальнолюдські й національні цінності.

 

3. Соціальне середовище й місце проживання.

 

4. Рівень матеріального достатку.

 

5. Особисті життєві настанови, ціннісні орієнтири.

 

Творча лабораторія “Спільний проєкт”: (Слайд 41)

 Скласти характеристику образу Марусі.

Скласти характеристику образу Василя.

 

-Які народні звичаї та обряди показано в повісті?[Слайди 42]

Повість “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка – це історія ідеалістичного кохання простих людей, які зуміли подолати труднощі на своєму шляху, але трагічна смерть Марусі, а згодом і Василя, перекреслила їхні долі. Оскільки в повісті йдеться про кохання і смерть, то й обряди, які детально описав письменник, – це обряди сватання, весілля, похорону.
Повість “Маруся” вражає етнографічно точним описом народних звичаїв, побуту селян. Це насамперед стосується весілля, на якому познайомилися Маруся й Василь. І дружки, і бояри, і старости, котрі діють на сторінках повісті, – це образи, які автор взяв із реального життя.

Сватання Марусі й Василя –один із обрядів, який детально відтворює цю українську традицію напередодні весілля. Він витриманий письменником у дусі народнопоетичної творчості.

(Інсценізація обряду сватання).

Настя:  Науме, Науме! Либонь, старости йдуть.

Наум:   До кого?

Настя:  Та до нас, до нас; от уже у дворі. Сідай швидше на лаву; а ти, Марусю, біжи хутко у кімнату та вбирайся.

(Мати допомагає Марусі вбиратися у нову плахту і все, що треба по-дівчачи. А під дверима старости стукають палицею тричі. Наум одягається, підперізується, говорить):

Наум:  Господи милосердний, дай моїй дочечці доброго чоловіка; не за мої гріхи, а за її добрість пошли їй щастя.

(Друге під дверима старости стукають палицею тричі. Наум поправляє скатерть на столі, хліб посуває на покуть, а Настя запалює свічку перед образами. Наум сідає за стіл.)

(Втретє під дверима старости стукають палицею тричі).

Наум (перехрестившись, каже):  Коли добрі люди та з добрим словом, то просимо до господи!  (Каже до жінки): Насте, іди ж сідай і ти!(Жінка перехрестилась тричі, сіла біля Наума).

Старости заходять до хати. З ними Василь.

Наум:  Що ви за люди і відкіля, і за чим вас Бог приніс?

Старший староста каже:  Дозвольте вам поклонитись і добрим словом прислужитись. Коли ж наше слово буде невлад, то ми підемо назад. А що ми люди чесні і без худої науки, то от вам хліб святий у руки.

Наум (приймає хліб, поцілувавши, кладе на стіл біля свого хліба, каже):

Хліб святий приймаємо, а вас послухаємо. Сідайте, люди добрі! То з якого ви царства, з якого государства?

Перший староста: Ми є люди німецькії, а йдемо з землі турецької. Ми собі ловці, удалії молодці. Раз дома, у нашій землі, випала пороша…  Я і кажу товаришу: «Чого нам дивитись на таку шкварю, ходім шукати усякого звірю», - і пішли.

Другий староста: Їздили, слідили, і нічого не получили… Назустріч нам якраз їде на вороному коні отсей князь. (Показує на Василя, той підводиться, кланяється). Він і каже нам такії речі: «Ой ви, ловці, добрі молодці! Услужіть мені службу, покажіте дружбу: от якраз попалася мені куниця, а трохи чи не красна дівиця. Їсти-пити не желаю, достати її желаю. Поможіте, піймайте! Чого душа захоче, усього від мене бажайте».

Третій староста: Пішли ми по слідам, по усім городам. Перш слід пішов у Німеччину, а далі у Туреччину. Ходимо, шукаємо, а її не піймаємо. Усі царства-государства пройшли, а її не знайшли. От і кажемо князю: «Не тільки звіра в полі, що куниця. Пошукаємо деінде, найдеться й красна дівиця».

Старший староста: Тут вп’ять впала пороша, ми ловці-молодці, давай ходить, давай слідить. Сьогодні рано устали й зараз на слід напали.Пішов наш звір та до вас у двір і з двора до хати, тепер желаємо його піймати. Певно, вже наша куниця – у вашій хаті красна дівиця. Нашому слову кінець, а ви зробіте нашому ділу вінець. Віддайте нашому князю куницю,вашу красну дівицю! Чи віддасте, чи нехай підросте?

Наум:  Ловці-молодці, що ви наробили? Мене з жінкою смутили, дочку пристидили, що скоро піч зовсім завалить. Мабуть, дума тут більше не жити. (Подумавши, каже): Так ось що ми зробимо: хліб святий приймаємо, доброго слова не цураємося, а щоб ви нас не сварили, що придержуємо куниці-дівиці, так ми вас пов’яжемо і тоді усе добре вам скажемо. Дочко, годі  лишень піч колупати, а чи нема чим сих ловців-молодців пов’язати?

Настя: Ти чуєш, Марусю, що батько каже? Іди ж та давай чим людей пов’язати?Або, може, нічого не придбала та з сорому піч колупаєш? Не вміла матері слухати, не вчилася прясти, не заробила рушників?..

(Маруся виносить два рушники, хрест-навхрест покладені, далі поклонилася тричі батькам, піднесла рушники старшому старості).

(Старости піднімаються з-за столу, кланяються, приймають рушники й кажуть):

Старший староста: Спасибі батькові й матері, що своє дитя рано будили і доброму ділу навчили. Спасибі й дівчині, що рано вставала, тонко пряла і хороші  рушники придбала.

(Старости обв’язують один одному рушники, кажуть):

Перший староста: Робіть же діло з кінцем, в’яжіть приводця, щоб не втік з хати.

(Маруся виносить гарний шовковий красний платок).

Наум:  Сьому, дочко, сама хустку чіпляй, та до себе притягай. Шануй його і слухай…

(Маруся обмотує себе разом з Василем).

Старший староста: За науку цілуйте, діти, батька в руку.

 

3 Підсумок  уроку.

Учитель. Отже, чи є образ Марусі втіленням морального й естетичного ідеалів у повісті Григорія  Квітка-Основ’яненка? Які висновки може зробити кожна з груп?

 ГРУПА ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІВ.

 Г. Квітка-Основ’яненко зумів правдиво й реально відтворити побут, традиції і звичаї простих людей, показати, що й вони здатні на глибокі й сильні почуття. В основі найвизначнішої повісті Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся» покладена історія взаємного, відданого, однак нещасного кохання. Молода пара є втіленням довершеності. Ідеалізація головних героїв відчувається в описі їх зовнішності, манер, поведінки. Портрети молодих людей змальовано поетично та тонко. Автор наділяє головних  героїв ідеальними  рисами, такими  як віра в Бога, слухняність, співчутливість, працьовитість, доброчесність та благородність. Автор показав душевне багатство, моральну чистоту, котрими наділені прості українські селяни. Основною з чеснот, притаманних тогочасному люду, Квітка-Основ’яненко вважав релігійність як основу послушності, смиренності та високої моральності людей.

Учитель: Чи цінуються ці риси у сучасному суспільстві? Чому?

ГРУПА ПСИХОЛОГІВ.

Загалом образ Марусі має фольклорну основу. Починаючи з її зовнішності, закінчуючи рисами характеру, ми бачимо Марусю ідеальною українською дівчиною, яка ніби прийшла до нас із сумних та ліричних народних пісень. Образ Марусі є дуже гармонійним, бо її внутрішній світ і зовнішність однаково красиві та привабливі. Маруся працьовита, покірна, слухняна. Вона шанує своїх батьків, поважає своїх подруг. Вона живе у досить заможній родині, але не цурається роботи: працює і з батьком на полі, і в хаті, і біля худоби. Ця покірна та чиста дівчина надзвичайно богобоязлива. Проте її релігією є не тільки християнство, а й народна мораль — вірування і норми поведінки, що передалися їй з давніх часів.

Відтворюючи образ головної героїні, автор більшою мірою звертається до позасюжетних елементів: портрет, пейзаж, інтер’єр, авторські відступи. Це сприяє кращому розкриттю образу Марусі, її вчинків.

ГРУПА ЛІТЕРАТУРНИХ КРИТИКІВ.

На образі Марусі позначився вплив сентименталізму. Читач одразу помічає чутливість Марусі. Автор наголосив саме на її емоціях та почуттях, на внутрішньому світі своєї героїні. Сам Григорій Квітка-Основ’яненко зазначав: «Я написав «Марусю» і довів, що від малоросійської мови можна розчулитися».

У листі до Григорія Квітки-Основ’яненка Тарас Шевченко писав: «Вас не бачив, а вашу душу, ваше серце так бачу, як може ніхто на всім світі. Ваша «Маруся» мені так розказала». [Слайд 43]

Ідучи за традиціями сентименталізму, автор опоетизовує чисте і вірне кохання Марусі і Василя, однак завершує сюжет трагічно. На особливість стильової манери Г. Квітки-Основ’яненка вказував Олесь Гончар:                «У стильових пошуках Квітка-Основ’яненко як автор сентиментально-реалістичних повістей звертався до народно-пісенної лірики, що сприяло їх лірично-емоціональному забарвленню і на багато десятиліть визначило характерний ліризований стиль української прози»[Слайд 43]

Метод «Мікрофон» (Слайд 44)

-Тож який моральний та естетичний ідеали дівчини 19століття?[Слайд 45 ] (На слайді поступово висвічуються риси):

Вірить в Бога, богобоязлива.

Поважає батьків.

Дотримується моральних законів суспільства.

Скромна, вихована.

Трудолюбива.

Зовні приваблива та внутрішньо красива.

Здатна на глибокі та щирі почуття.

 

-Які з цих рис, на ваш погляд, варто взяти сучасним батькам щодо виховання своїх дітей?

 Домашнє завдання. Створити сторінку ФБ головної героїні або письменника Г.Квітки-Основ’яненка або скласти інформаційне гроно до образів твору(Маруся, Наум Дрот, Василь) [Слайд 46]