Всеукраїнський урок доброти. Тварини- брати наші менші.

Краматорської спеціальної школи №18 Донецької обласної ради

 

 

 

 

 

 

 

lll Всеукраїнський урок доброти:

Тварини- брати наші менші.

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала вчитель:

Гордевська Олена Петрівна

 

 

 

 

 

                                          2020 н.р.

Тема: Тварини- брати наші менші.

Мета: розвивати пізнавальний інтерес дітей до живої природи зокрема до котів; закріплювати поняття про те, що тварини вимагають до себе дбайливого ставлення, про піклування за ними; сприяти доброзичливості, сердечності, взаєморозуміння та взаємоповаги; виховувати любов і чуйність до тварин, відповідальність за їх життя.

Обладнання: фотовиставка дітей з тваринами, виставка книг про тварин, виставка дитячих малюнків.

                                     Хід уроку

1. Бесіда

-Діти, нас повсюди оточує розмаїття, живої природи.

Тварина стала вірним другом людини ще в прадавні часи, коли наші пращури змогли приручити диких звірів. І тепер ми вже не можемо уявити наше життя без-веселого, відданого друга та охоронця, без кота-поважного вусатого. А комусь до вподоби крихітний хом’ячок  або папужка і навіть шиншила.

Про те, в багатьох із вас є хатні улюбленці. Про це свідчить наша фотовиставка. Приємно, що у вас так багато маленьких друзів. Це свідчить про ваші добрі серця. Адже тварина віддячує вірністю та прихильністю тільки тому, хто дбає та піклується про неї, і ні коли не стане другом для того, хто хоч раз завдав болю та шкоди. Іноді тварин називають нашими меншими  братами. А брати, як відомо, потребують доброго, уважного ставлення до себе.

 Про це неодноразово писав відомий український письменник та педагог Василь Олександрович Сухомлинський.

 

2. Щоденні 5 «Слуханяя»

                                 «Кошеня за пазухою»

  У класі тихо-тихо. Третьокласники самостійно розв’язують задачу.

  Марія Миколаївна підійшла до Зіни. Дивним здалося їй, чому це дівчина заглядає за пазуху, щось ніби перекладає там з місця на місце. Учителька аж зворушилася, як на неї глянуло маленьке-маленьке кошеня. Визирнуло, побачило вчительку й заховалось.

  Марія Миколаївна лагідно торкнулась до Зіниного плеча й  по-змовницькому підморгнула.

  Дівчинка зрозуміла: вчителька знає її таємницю.

Вона почервоніла, засоромилась, глянула вчительці у вічі.

Марія Миколаївна приклала палець до вуст і похитала головою. Мовляв, мовчи. Зіна зраділа…

Наступного дня Марія Миколаївна відкликала Зіну в куточок коридору й питає:

-Навіщо ти його вчора приносила до школи?

-Ой! Пробачте… Не було нікого дома… а  воно боїться саме залишатись…

 

 Бесіда за змістом почутого

• Яку живу таємницю приховувала Зіна?
• Яким ви уявляєте Зінине кошеня?
• Про яку вдачу героїв оповідання свідчить цей випадок?
• У кого з вас в дома таке саме маленьке кошеня?
• Чи знаєте ви, як потрібно піклуватися про нього?

 

3. Будь ласка запрошуємо до дошки розповісти про своїх улюбленців. (Презентації дітей) Мій улюбленець.

 

4. Щоденні 5 «Читання для когось»

                                «Миколка, Вітя й Цуцик»

  Дорогою до дому Миколка й Вітя підібрали цуцика. Він сидів у канаві і жалібно скавучав.

  Кому ж буде цуценя? Довго думали хлопчики й дійшли; нехай три дні живе у Віті, а потім три дні у Миколки, потім знов три дні у Віті… Через місяць хлопчики візьмуть цуцика, винесуть у поле й підуть у різні боки. За ким побіжить- той і господар.

  Побудував Миколка для цуцика гарну будку. Тричі на день виносила мама цуцикові суп і котлетку.

  У Віті не було ні будки, ні супу, ні котлетки. Поклав він біля свого ліжка ряднинку.

  На ній цуцик і спав. Іноді вночі йому хотілося в якихось собачих справах надвір, він тихенько торкав лапою ковдру, Вітя прокидався й випускав малого. Їв цуцик шкуринку, розмочену в гарячій воді.

   Через місяць узяли хлопчики цуцика й пішли з ним далеко-далеко у поле. Вийшли на високу могилу, пустили його й розлетілися в різні боки.

  Цуцик побіг за Вітею.

 

Бесіда за змістом почутого

-Яке враження справило на вас це оповідання?

- Розкажіть, як кожен з хлопчиків доглядав за песиком?

- Як це робив Миколка?

 - Як піклувався про цуценя Вітя?

- Кого ж облав цуцик своїм господарем?

- Чому, на вашу думку, він так учинив?

Людині байдужій, із черствим та холодним серцем, здається, що тварини- бездушні та не розумні, що вони не можуть відчувати й розуміти того, що відбувається навколо. Але це, звісно, не так. Тварина, як і всі ми, любить лагідне та дбайливе ставлення до себе, і вона з острахом та тривогою відчуває людську жорстокість. Про це- наступне оповідання.

5. Щоденні 5 (читання мовчки)

                        Чого у вівці сумні очі

 Народилося маленьке ягня. Красиве таке, кучеряве. Сподобався його кучерявий смушок людині. Вона й убила ягня, здерла шкуру й вичинила її. Пошила донці пальто, смушком обшила рукава.

  Вийшла на двір маленька дівчинка в новому пальті й тішиться. Гладить долонькою кучерявий смушок.

  Побачила дівчинка вівцю. Стоїть вівця біля повітки й дивиться на дівчинку. Підійшла дівчинка ближче. Захотілося їй поголубити тварину. Думає собі: «Вівця має радіти, що в мене таке  красиве пальто зі смушком».

  Підходить дівчинка до вівці, гладить її вовну, гладить голову. І дивується: чогось вівця не радіє, а дивиться на неї сполохано. Понюхала вівця смушкову нашивку рукава й забекала тривожно, журливо.

-Чого вівця злякалася мого пальтечка?-здивовано питається батька дочка.- Чого в неї такі сумні очі?

-Бачиш, вівця- дурна істота. Вона не розуміє ласки,- відповів батько.

 

Бесіда за змістом прочитаного.

-Що стало причиною того, що вівця злякалася та розтривожилася?

-Як ви вважаєте, про що вівця думала в той час, коли дівчинка гладила її?

-Якою людиною був її батько дівчинки?

-Справжня людина має завжди залишатися людиною- і вставленні до інших людей, і в ставленні до рослин, дерев, квітів і звісно, до тварин.       

   Беручи додому маленьке кошеня чи кумедного песика, веселого папужку чи шиншилку, ми несемо відповідальність, за їх життя. Тварина наслідує в чомусь вдачу свого господаря. У злого та непривітного господаря собака буде злим, жорстоким. У байдужої господині навряд чи виросте ласкавий та лагідний кіт. Натомість він буде сполоханим та диким.

-Чи варто оселяти вдома тварину, Якщо тобі байдужа її доля?

-Що ми маємо зробити для того, щоб чотириногий мешканець нашої квартири чи подвір’я став справжнім другом для нас?

-Як ми повинні ставитися до тварин? (Відповіді учнів).

Сьогодні ми дізнаємося багато цікавого…

6. Загадка

Лахматенький, 
вусатенький, 
Лапки м'якенькі,
а кігтики гостренькі. 
(Котик)

7. Перегляд презентаціїї

 

8. Прикмети, пов’язані з котом:

Якщо кіт згортається клубком – до морозу

Міцно спить лежачи на спині – до тепла

Шкребе лапами стіну – до непогожих вітрів

Облизує хвіст – до дощу

Якщо кіт умивається або загрібає лапами – чекайте гостей (якщо при цьому лапи холодні – гості будуть небажані! Якщо теплі – приїдуть друзі або родичі).

9. Цікаво знати!

1 березня в Україні святкують День кота. Тому ми вирішили познайомити наших читачів з відомими котами нашої планети. Найбільші, найменші, мільйонери та рекордсмени є і серед чотирилапих «мурчиків».

Довідково. 1 березня – це єдина дата вшанування котів. Зокрема, за японським календарем – 22 лютого, американці цей день відзначають 29 жовтня, а найбільше країн світу День кішки відзначає 8 серпня.

Найдовші та найважчі коти

-Нині найдовший кіт світу живе в Австралії. Звати чотирилапого представника породи мейн-кун Омар. Минулого 2017 року він мав 120 сантиметрів у довжину при вазі 14 кілограмів. Представники «Книги Рекордів Гіннеса» вже зацікавились красенем і мають офіційно визначити, чи дійсно він найдовший кіт планети.

Омар. Фото – masterok.media

Мейн-Кун Стьюї також вважається найбільшим котом у світі. Його довжина без урахування хвоста становить понад 123 сантиметри. Стьюї зі штату Невада, США.

 

Стьюї. Фото – catgenie.com.ua

Найважчий кіт в історії – Хіммі. Він важив 21 кілограм. І незважаючи на прекрасне харчування помер у 10 років.

 

Хіммі. Фото – featuredcreature.com

Найбільший же кіт України живе у Дніпрі. Звати тварину Кекс. Цей красень також породи мейн-кун. Довжина кота – 1 метр 15 сантиметрів. 2016 року він важив 11 кілограмів 600 грамів. 

 

Кекс. Фото – ukurier.gov.ua

Найбагатші

-Найбагатшим котом у світі вважається Блекі. Він увійшов до «Книги Рекордів Гіннеса» ще 1988 року й досі почесно очолює список.

-Свої статки кіт отримав після того, як його власник, антиквар-мільйонер Бен Реа, помер. Чоловік нічого не заповів родичам, однак залишив своє майже 13-мільйонне багатство Блекі, одному з 15 котів, з якими він ділив своє помешкання. Бен Реа поділив свої гроші між трьома благодійними організаціями, яким він заповів доглядати його домашнього улюбленця.

Блекі. Фото – .zelene.net

Томмазо – ще один чорний кіт, якому дістався величезний спадок. Італійка Марія Ассунта підібрала пухнастика на вулиці. Марія була вдовою успішного магната з нерухомості в Римі. Вона померла в 2011 році й залишила все своє майно – а це 13 мільйонів доларів – котику. За Томмазо доручила доглядати колишній медсестрі Марії, яка пообіцяла літній мільйонерші піклуватись про вихованця ще до того, як стало відомо, що він отримає весь спадок.

 

Томмазо. Фото – fledur.org.ua

Довгожителі

Рекордсменкою за тривалістю віку вважають кішку Люссі з Великої Британії (понад 40 років). Точний вік тварини невідий, через що її не внесли до книги рекордів. Люсі дісталася господарю від його хрещеної у спадок, яка померла у 1999 році. Ця жінка, будучи у них в гостях, згадала, що Люсі була ще кошеням у 1972 році.

 

Люссі. Фото – theninelives.blogspot.com

-До Люсі довгожителькою-рекордсменкою вважалася Крим Пафф з Техасу. Вона народилася 3 серпня 1967, а померла 6 серпня 2005 у віці 38 років і 3 дні.

Найбільш мініатюрні

-Абсолютною рекордсменкою серед маленьких кішок вважається чарівна Тинкер Тієї із США, яка померла в 1997 році. Ця представниця гімалайської породи мала зріст в 7 сантиметрів, довжину – 18 сантиметрів, а вагу – всього 816 грамів. Гімалайські кішки не вважаються мініатюрними, тому крихітні розміри Тинкер, імовірно, обумовлені генетичним дефектом тварини.
-Її наступник – містер Піблз (Mr. Peebles), також з США. Зафіксована вага тварини складає 1,41 кілограма, зріст – 15,49 сантиметрів, а довжина тіла з хвостом – близько 49 сантиметрів.

 

Піблз. Фото – poradum.com

Рекордсменки за народжуваністю

-Найбільше дітей мала кішка Дасті 1935 року народження. Її потомство за 17 років життя налічувало аж 420 кошенят.

   -Ще одна рекордсменка, але за однією вагітністю, стала бірманська кішка, яку звали Атігона. Вона 1970 року народила 19 кошенят. Власниця кішки Валерія Гейн тоді повідомила, батьком кошенят був сіамець. Багатодітній же мамі-кішці на той час виповнилось 4 роки.

Мовою цифр про котів:

-Кіт співіснує з людиною вже понад 9500. Кішка – найпопулярніша хатня тварина у Європі й Північній Америці. Їхня кількість перевищує 500 мільйонів. В Україні нарахували 7,5 мільйонів (9 місце у рейтингу країн, які найбільше мають домашніх кішок). На першому місці в такому топі – США (76,5 мільйонів). Учені зафіксували 256 видів котів, щодо порід дані розходяться. World Cat Federation виділяє 64, тоді як Cat Fanciers' Association визнає лише 40 порід котів.

За спостереженням  вчених, кішка може промовити 7 приголосних звуків (м, н, г, ф, в, р, х). Гері Вайцман, ветеринар і любитель кішок, запевняє, що досконало опанував мову цих домашніх вихованців. Своїми знаннями він ділиться у своїй книзі "Як говорити по-котячому" (How to Speak Cat).

На думку Вайцмана, для спілкування між собою кішкам не потрібно нявкати: в цілому вони здатні видавати близько сотні різних звуків, з яких лише 16 нявкаючих звернені до людини.

Головними інструментами невербального висловлення емоцій є очі і хвіст. На думку Вайцмана, піднятий вгору хвіст - аналог людського рукостискання, а широко розплющені очі - бажання кинути виклик. Зате повільне моргання, навпаки, - це щось на зразок поцілунку в котячому виконанні. Тобто коли тварина блимає, дивлячись в очі господарю – вона переповнена ніжними почуттями.

Основна аудиторія книги – діти. Видання спрямоване на те, щоб вони без зусиль встановили контакт з домашнім вихованцем, тому за "перекладом" Вайцман дає поради. Якщо моргнути кішці у відповідь, це буде сигнал про розділені емоції.

Свої комунікативні функції є і у вух: підняті означають увагу, а опущені - готовність до бою або страх. Не слід забувати і про вуса: в разі, якщо вони відстовбурчуються в різні боки, настрій у кота просто чудовий. Дитячу книгу із задоволенням читають і навіть застосовують на практиці дорослі. Одна з читачок, що мала протягом десяти років шість кішок і думала, що знає про них все, підтвердила, що багато висновків Гері Вайцман вірні. Вона, зокрема, спробувала сказати кішці про свою любов за допомогою моргання, і отримала симетричну відповідь. Жінка тепер уважніше стежить за рухами хвоста, вух і вусів своїх вихованців, реагуючи відповідно. За її спостереженнями, кішки стали значно щасливішими.

Нехай ваші хатні улюбленці приносять вам лише радість.