Вступ до теми. Гумор у дитячій літературі. Творчість Грицька Бойка. Г. Бойко «Ось такий у мене ніс». Контрольна робота. Перевірка навички читання вголос. В. Сухомлинський «Ліхтарни

Тема. Вступ до теми. Гумор у дитячій літературі. Творчість Грицька Бойка. Г. Бойко «Ось такий у мене ніс». Контрольна робота. Перевірка навички читання вголос. В. Сухомлинський «Ліхтарник»

Мета. Ознайомити учнів з життям і творчістю Грицька Бойка; популяризувати його твори; вправляти школярів у читанні гумористичних творів; удосконалювати вміння визначати морально-етичні проблеми, які порушив автор у поезії; перевірити вміння учнів читати вголос; розвивати логічне мислення, почуття гумору; виховувати любов до рідної мови.

Обладнання. Слова для словникової роботи, текст для читання, завдання мовленнєвої розминки, до ігор, відеопрезентації

Тип уроку. Комбінований

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовками

• От Кіндрат так Кіндрат — зуб зламав об мармелад.

• Кричав Архип, Архип охрип. Не треба Архипу кричати до хрипу.

— Чому ці скоромовки викликають у вас усмішку?

2. Ознайомлення з девізом уроку

Добрий сміх не б'є, не мучить,

Він на світі жити учить.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра «Дуель»

Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом опрацьованого розділу (с. 161).

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— На сьогоднішньому уроці у нас будуть присутні сміх і жарти та веселий настрій.

Ми поринемо у веселий світ гумористичних творів. Читаючи деякі вірші, повісті й оповідання українських та зарубіжних письменників, ми посміхаємося. Це твори, у яких про серйозне говориться з добродушною усмішкою, а вади й кумедні риси в характерах і поведінці героїв доброзичливо висміюються, їх називають гумористичними. Відкриває цей розділ український поет Грицько Бойко.

Твори його проженуть сум, а натомість подарують нам сміх, веселощі, хороший настрій. Бо Грицько Бойко — це поет-гуморист. А сміятися корисно, бо... (читаємо з дошки: якщо народ співає і сміється,— в нім здорове серце б'ється).

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Біографічна довідка (додаток)

— Григорій Пилипович Бойко народився 1923 р. у шахтарському краю, на Донбасі. Після закінчення семирічки вчився в Оленівській рудниковій школі. Віддаль до школи була чималенька, тому доводилося хлопцеві щодня вставати о четвертій годині, кілька кілометрів йти пішки до станції, а вже звідти їхати робочим потягом до школи. Одразу після випускного вечора пішов на фронт, пройшов всю війну від рядового до офіцера. А після війни взявся за перо й упевнено і стрімко увійшов у літературу, назавжди підкоривши чисті дитячі душі.

Грицько Бойко — поет саме дитячий, всі його вірші присвячені дітворі. Він з глибоким розумінням виховного значення сміху виставляє на осуд дітей найрізноманітніші вади дитячого характеру. Вереда, замазура, задавака, ледар, роззява, симулянт — ось ким населені гумористичні вірші Бойка.

У Бойка сміх не жорстокий, не бездушний, а м'який і зичливий, покликаний допомогти, а не принизити.

Письменник видав близько ста книжок для дітей. Особливо полюбилися малечі «Билиці дяді Гриця», «Про дідуся Тараса», «Смішинки», «Хлопчик Ох», «Ніс у сметані», «Шпаргалка — виручалка» та інші. А зараз послухайте вірші Г. П. Бойка у виконанні учнів.

2. Опрацювання статті про Грицька Бойка у підручнику (с. 163) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання тексту учнями

— Скільки книжок написав Грицько Бойко?

— Що він умів підмічати?

— Кому адресує свої твори?

3. Опрацювання вірша Грицька Бойка «Отакий у мене ніс» (с. 163-166)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Який настрій викликав у вас цей вірш?

2) Словникова робота.

— З'єднайте слово з його тлумаченням.

Прикрощі — короткий задертий догори ніс.

Бушлат — неприємні події, лихі пригоди, невдачі.

Тільняшка — рід верхнього одягу у моряків.

Кирпатий — матроська спідня сорочка з білими і чорними смугами.

Фізкультхвилинка

3) Повторне читання вірша учнями «ланцюжком».

— З якою інтонацією будете читати вірш? У якому темпі? Яким тоном?

— Які рядки слід особливо виділити? Які рядки прочитаєте зі здивуванням? з обуренням? з почуттям розпачу?

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— У які комічні ситуації потрапляв хлопчик?

— Прочитай виділені в тексті вислови.

— Чи зрозумів хлопчик, що вони означають? А ти?

5) Робота в парі.

— Прочитайте, чи правильно ви розумієте значення сталих висловів (с. 166).

6) Гра «З'єднай сталий вислів та його значення» (додаток).

Встромляти носа      проґавити

Орати носом         засинати сидячи, час від часу опускати на мить голову

Крутити носом      втручатися не в свої справи

Випустити з-під носа   падати обличчям у що-небудь

Клювати носом          добре надовго запам'ятати

Зарубати собі на носі     зазнаватися

Дерти вгору носа     обдурювати кого-небудь, не виконуючи обіцяного

Водити за ніс               вередувати

7) Гра «Хто це сказав?» (додаток).

І чого ти крутиш носом? (Мама й тато)

Носа вгору не дери. (Брат)

Носом він оре. (Дружки)

За носа водить. (Мама)

Випустив з-під носа. (Сусід)

Носом став клювати. (Брат)

Свого носа не встромляй. (Дідусь)

Зарубай собі на носі. (Дідусь)

8) Читання вірша за особами.

— Чиї слова ви прочитаєте з обуренням; з почуттям розпачу; зі здивуванням; повчально; насмішкувато?

9) Робота за ілюстрацією.

— Подивіться на ілюстрацію до цього твору.

— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?

— Кого зобразив художник на картині?

— Який вираз обличчя у хлопчика?

— Що художник намалював у центрі картини? Удалині?

— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?

— Опишіть картину, використовуючи рядки з повісті.

VI. КОНТРОЛЬНА РОБОТА. ПЕРЕВІРКА НАВИЧКИ ЧИТАННЯ ВГОЛОС

Ліхтарник

Серед зелених луків і дрімучих лісів текла річка. Пов­новода, глибока, але тиха й ласкава. Багато віків несла вона свої чисті води. Рікою плавали човни й навіть катери.

Жив на березі ріки старий ліхтарник. Увечері сідав він у човник, плив на середину ріки, засвічував ліхтар.

До світанку блимав посеред річки вогник, показував дорогу. Лагідно хлюпались об берег хвилі — тішилась ріка: люблять її люди й вона людям потрібна.

Та ось людям знадобилося багато дерева на столи й стільці. Вирубали вони ліси по берегах ріки. Здалося також людям, що зелені луки — це непотрібні розкоші. Зорали луки, посіяли кукурудзу.

Виснажилися студені джерела, задихнулась від спраги ріка й померла. Кілька років на тому місці, де плавали човни й катери, весною дзюрчав струмок, а згодом і він засох. Перетворилося русло ріки на город.

Про річку нагадував лише стовп, до якого ліхтарник за звичкою щовесни прикріплював ліхтар. Але над ним усе рідше збиралися хмари. Палаючі вітри прилітали з пустелі й стукали в хати людей.

Як тільки на землю сідали сутінки, старий ліхтарник ішов на капустяне поле й засвічував на стовпі ліхтар.

Маленький Сергійко запитав:

• Дідусю, навіщо ви засвічуєте ліхтар? Ріки ж давно немає.
• Щоб люди краще бачили свою дурість.(192 сл.)

(В. Сухомлинсъкий)

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

— З творчістю якого поета ми ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

— Що вам найбільше сподобалося?

— Які висновки зробили з прочитаного твору?

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати вірш (с. 163-166). Скласти поради головному героєві вірша.