Як допомогти дитині в період адаптації

Як допомогти дитині в період адаптації?

Зі вступати дитини до дошкільного закладу, зі знайомої сімейної обстановки малюк потрапляє в незвичне середовище, що приховує чимало невідомого. Нові люди, чіткий режим дня, відсутність батьків, інший стиль спілкуван­ня, нові вимоги до поведінки, постійний контакт з однолітками, нове приміщення, — всі ці зміни створюють для дитини стресову ситуацію. Вікова незрілість системи адаптаційних механізмів призводить до психічного напруження, через що порушується сон, апетит, з'являються різні страхи, малюк відмовляється грати з ін­шими дітьми, часто хворіє тощо.

На рівень адаптації впливають кілька факторів:

1. вік;

2. стан здоров'я та рівень розвитку дитини;

3. біологічний та соціальний анамнез (перебіг вагітності матері, ускладнення під час пологів; умови, забезпечені дитині після народження, — режим дня, харчування, ігри та ін.; захворю­вання протягом перших трьох місяців життя тощо).

Комплексний підхід до розв'язання проблеми адаптації:

1. Створення емоційно сприятливої атмосфери в групі.

2. Робота з батьками, яку бажано розпочати ще до того, як дити­ну зарахували до дитячого садка.

3. Правильна організація в адаптаційний період ігрової діяль­ності, спрямованої на формування емоційних контактів «ди­тина — дорослий» і «дитина — дитина», що обов'язково перед­бачають ігри та вправи.

Робота з батьками

Необхідна умова успішної адаптації — узгодженість дій бать­ків і вихователів, зближення підходів до індивідуальних особли­востей дитини в сім'ї та дитячому садку.

Доцільно рекомендувати батькам у перші дні приводити дити­ну тільки на прогулянку — так їй простіше познайомитися з ви­хователями та іншими дітьми. Причому бажано приводити малю­ка не тільки на ранкову, а й на вечірню прогулянку, коли, можна звернути його увагу на те, як мами і тата приходять за дітьми, як вони радісно зустрічаються. У перші дні слід приводити дитину до групи пізніше 8 години, щоб вона не бачила можливих сліз і не­гативних емоцій інших дітей уранці.

Батьки, віддаючи дитину до дитячого садка, відчувають триво­гу за її долю. Відчуваючи настрій своїх близьких, особливо мами, дитина теж тривожиться. Тому завдання вихователя — заспокоїти насамперед дорослих: запросити їх оглянути групові приміщен­ня, показати шафку, ліжко, іграшки, розповісти, чим дитина буде займатися, у що грати, ознайомити з режимом дня, разом обгово­рити, як полегшити період адаптації.

У свою чергу батьки повинні уважно прислухатися до порад педагога, брати до уваги його консультації, спостереження та по­бажання. Якщо дитина бачить гарні доброзичливі відносини між своїми батьками та вихователями, вона набагато швидше адапту­ється в нових умовах.

Ігри в адаптаційний період із дітьми молодшого дошкільного віку 

«ІДИ ДО МЕНЕ»

Хід гри

Дорослий відходить від дитини на кілька кроків і манить її до себе, ласкаво примовляючи: «Іди до мене, мій хороший!» Коли ди­тина підходить, вихователь його обіймає: «Ах, який до мене хоро­ший Сергій прийшов!» Гра триває.

«ПРИЙШОВ КОТИК»

Матеріал: Котик, брязкальця.

Хід гри

Вихователь приносить Котика, розглядає його з дітьми.

Котика гримить брязкальцем, потім роздає брязкальця ді­тям. Вони разом з Котиком струшують брязкальцями, радіють.

«ВИДУВАННЯ МИЛЬНИХ БУЛЬБАШОК»

Матеріал: мильні бульбашки.

Хід гри

Вихователь на прогулянці видуває мильні бульбашки. Пробує отримати бульбашки, похитуючи трубочкою, а не дмухаючи в неї. Рахує, скільки бульбашок може втриматися на трубочці за один раз. Намагається зловити на льоту всі бульбашки, поки вони не^! торкнулися землі. Наступає на мильну бульбашку і здивовано запитує в дітей, куди вона зникла. Потім вчить кожну дитину ви­дувати мильні бульбашки.

(Напружувати м'язи рота дуже корисно для розвитку мов­лення.)

«ХОВАЄМО ІГРАШКУ»

Матеріал: іграшка..

Хід гри

Вихователь ховає знайому дитині велику іграшку (напри­клад, ведмедя) так, щоб вона трохи була видна. Говорячи: «Де ведмедик?», шукає його разом з дитиною. Коли малюк знайде іграшку, дорослий ховає її так, щоб шукати було складніше. Після гри з ведмедиком ховається сам вихователь, голосно ви­мовляючи «ку-ку!» Коли дитина знайде його, він перебігає і хо­вається в іншому місці. В кінці гри дорослий пропонує схова­тися дитині.

«СОНЕЧКО І ДОЩИК»

Хід гри

Діти сідають навпочіпки позаду стільців, розташованих на де­якій відстані від краю майданчика або стіни кімнати, і дивляться у «віконце» (в отвір спинки стільця). Вихователь каже : «На небі сонечко! Можна йти гуляти». Діти бігають по всьому майданчику. За сигналом «Дощик! Швидше додому!» — біжать на свої місця і сідають за стільцями. Гра триває.

«СОНЯЧНІ ЗАЙЧИКИ»

Матеріал: маленьке люстерко.

Хід гри

Вихователь дзеркалом пускає сонячних зайчиків і говорить при цьому:

Сонячні зайчики Грають на стіні.

Помани їх пальчиком, Нехай біжать сюди!

За сигналом «Лови зайчика!» діти намагаються його спіймати. Гру можна повторити 2-3 рази.

«ГРА ІЗ СОБАЧКОЮ»

Матеріал: іграшкова собачка.

Хід гри

Вихователь тримає в руках собачку і каже:

Гав-гав! Хто там? Це песик в гості завітав. Песику, на нас не лай. Краще Валі лапу дай!

Потім підходить із собачкою до дитини, ім'я якої назвав, про­понує взяти її за лапу, погодувати. Приносять миску з уявної їжею, песик «їсть суп», «гавкає», говорить дитині «спасибі!». Повторюючи гру, вихователь називає ім'я іншої дитини.